КАТЕГОРИИ:
АстрономияБиологияГеографияДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника
|
Інтелектуальної власності. Створення в Україні сучасної державної системи правової охорони інтелектуальної власності, її удосконалення і розвиток неможливі без міжнародногоСтворення в Україні сучасної державної системи правової охорони інтелектуальної власності, її удосконалення і розвиток неможливі без міжнародного співробітництва в сфері інтелектуальної власності. Міжнародне співробітництво суттєво впливає на соціально-економічний розвиток нашої держави, зокрема на зовнішню торгівлю, підприємництво, інноваційну та інвестиційну політику, формування науково-технічного потенціалу суспільства. У складі колишнього СРСР Україна не мала можливості самостійно здійснювати заходи щодо розвитку міжнародного співробітництва в сфері інтелектуальної власності. В той же час Україна, як член Організації Об'єднаних Націй (ООН) є однією із держав-засновниць Всесвітньої організації інтелектуальної власності (ВОІВ). ВОІВ була заснована у 1967 році, а у 1969 році отримала статус однієї із 16-ти спеціалізованих організацій ООН. Сьогодні участь України в міжнародному співробітництві в сфері інтелектуальної власності реалізується переважно в таких формах: - активна співпраця з ВОІВ, включаючи конкретну участь в роботі її керівних органів, постійних комітетів та робочих груп; - участь в союзах, договорах, угодах, конвенціях, адміністративні функції яких здійснює ВОІВ; - співробітництво з регіональними міжнародними організаціями (зокрема Європейською патентною організацією, Євразійською патентною організацією, Міждержавною радою з питань охорони промислової власності країн СНД); - двостороннє міжурядове співробітництво та співробітництво на рівні відповідних відомств іноземних країн; - співробітництво з неурядовими і громадськими організаціями, діяльність яких пов’язана зі сферою інтелектуальної власності: Коаліцією захисту прав інтелектуальної власності (СІPR), Міжнародною федерацією фонографічної промисловості (IFPI), Міжнародною асоціацією власників товарних знаків (INTA) та іншими; - участь в організації та проведенні міжнародних семінарів, конференцій, симпозіумів з питань інтелектуальної власності. На цей час важливим напрямом у міжнародному співробітництві в сфері інтелектуальної власності є здійснення заходів, спрямованих на вступ України до Світової організації торгівлі (COT) та інтеграцію в ЄС. Зокрема, це участь у засіданнях Робочої групи з розгляду заявки України про вступ до COT та співпраця в рамках Комітету з питань співробітництва між Україною та ЄС. Основою міжнародної системи інтелектуальної власності є 22 угоди, 16 з яких регулюють правовідносини у сфері промислової власності та 6 - у сфері авторського права і суміжних прав. Найбільш важливими з них є: - Паризька Конвенція про охорону промислової власності; - Мадридська угода про міжнародну реєстрацію знаків; - Договір про патентну кооперацію (Договір РСТ); - Лісабонська угода про охорону місць походження та їх міжнародну реєстрацію; - Бернська конвенція про охорону літературних і художніх творів; - Договір ВОІВ по авторському праву; - Римська конвенція про охорону інтересів виконавців, виробників фонограм та організацій мовлення тощо. Адмініструє ці договори Всесвітня організація інтелектуальної власності (ВОІВ), що була заснована у 1967 р. на Дипломатичній конференції у Стокгольмі. У 1974 р. ВОІВ отримала статус однієї з 16-ти спеціалізованих організацій ООН. На сьогодні членами ВОІВ є 179 держав, у тому числі і Україна. Штаб-квартира ВОІВ знаходиться у Швейцарії (м. Женева). Україна ратифікувала 18 угод з двадцяти двох. Причини, з яких держави приймають національні законодавства і приєднуються до регіональних чи міжнародних договорів (чи до тих і інших), що регулюють права інтелектуальної власності, включають їхнє прагнення: - за допомогою надання охорони створити спонукальний мотив для прояву різних творчих зусиль мислення; - дати таким творцям офіційне визнання; - створити сховища життєво важливої інформації; - сприяти зростанню як вітчизняної промисловості культури, так і міжнародної торгівлі, за допомогою договорів, що надають багатобічну охорону.
|