Основні компоненти маршрутизаторів

Маршрутизатори – це надзвичайно складні пристрої. Складність їх структури полягає у певній логіці механізму маршрутизації, який дає можливість фізичному пристрою виконувати функції маршрутизації.

У загальному випадку маршрутизатор є звичайним спеціалізованим комп’ютером і, відповідно, складається зі схожих компонентів [5]:

· центрального процесора (Central Processing Unit – CPU);

· оперативної пам’яті (Random-Access Memory – RAM);

· базової системи введення-виведення (Basіc Input/Output System, BIOS);

· операційної системи;

· системної плати;

· портів введення-виводу;

· джерела живлення, каркаса, металевого кожуха.

Функції деяких внутрішніх компонентів маршрутизатора наведено у таблиці 6.2 [1, 5, 12, 16].

Велика частина компонентів маршрутизатора закрита кожухом і недоступна для системних адміністраторів. Ці компоненти надзвичайно надійні і в нормальних умовах не повинні вийти з ладу. Виключенням з правила є установка додаткових модулів у маршрутизатор. У будь-який час можна додати додаткові ресурси маршрутизатору, проте при цьому доведеться знімати зовнішній кожух. Найчастіше фахівцеві доводиться встановлювати додаткові порти введення-виводу або додаткову пам'ять.

При роботі з маршрутизаторами системний адміністратор найчастіше матиме справу з його операційною системою – програмним забезпеченням, яке забезпечує спільну роботу апаратних компонентів (в разі використаннямаршутизаторів корпорації Cisco, поза сумнівом, це буде операційна система Internetwork Operation System, скорочено IOS), і портами введення-виводу. Для зміни і створення конфігурації маршрутизатора системні адміністратори зазвичай використовують інтерфейс командного рядка. Конфігурація системи визначає число, місце розташування, типів портів введення-виводу, параметри адресації і формацію про пропускну спроможність інтерфейсів і пристрою. Крім того, конфігурація маршрутизатора може включати інформацію про права і типа доступу користувачів до окремим портом введення-виведення.

Порти введення-виведення маршрутизатора – це єдиний фізичний компонент, який може побачити адміністратор. Порти надають унікальну можливість створення, мабуть, безконечної кількості комбінацій локальних і розподілених мереж, реалізованих на основі різних технологій передачі даних. Кожен з портів в локальній або розподіленій мережі повинен мати власний порт введення-виведення на маршрутизаторі. Ці порти виконують функції, подібні до функцій мережевих інтерфейсних плат (NIC) в комп'ютері, підключеному до мережі; вони пов’язані з механізмами фреймування і забезпечують підтримку відповідних інтерфейсів. Багато фізичних інтерфейсів зовні здаються однаковими. Проте на більш високому рівні вони абсолютно різні. Тому перед використанням тих або інших інтерфейсів корисно вивчити відповідні технології передачі.

Таблиця 6.2 – Функції деяких компонентів маршрутизатора

Продовження таблиці 6.2