Студопедия

КАТЕГОРИИ:

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника



Держава гарантує однаковий захист усіх суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності.




До видів зовнішньоекономічної діяльності, які здійснюють в Україні суб'єкти цієї діяльності, належать:

1. експорт та імпорт товарів, капіталів та робочої сили;

2. надання суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності України послуг іноземним суб'єктам господарської діяльності, в тому числі: виробничих, транспортно-експедиційних, страхових, консультаційних, маркетингових, експортних, посередницьких, брокерських, агентських, консигнаційних, управлінських, облікових, аудиторських, юридичних, туристських та інших, що прямо і виключно не заборонені законами України; надання вищезазначених послуг іноземними суб'єктами господарської діяльності суб'єктам зовнішньоекономічної діяльності України;

3. наукова, науково-технічна, науково-виробнича, виробнича, навчальна та інша кооперація з іноземними суб'єктами господарської діяльності; навчання та підготовка спеціалістів на комерційній основі;

4. міжнародні фінансові операції та операції з цінними паперами у випадках, передбачених законами України;

5. кредитні та розрахункові операції між суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності та іноземними суб'єктами господарської діяльності; створення суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності банківських, кредитних та страхових установ за межами України; створення іноземними суб'єктами господарської діяльності зазначених установ на території України у випадках, передбачених законами України;

6. спільна підприємницька діяльність між суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності та іноземними суб'єктами господарської діяльності, що включає створення спільних підприємств різних видів і форм, проведення спільних господарських операцій та спільне володіння майном як на території України, так і за її межами;

7. підприємницька діяльність на території України, пов'язана з наданням ліцензій, патентів, ноу-хау, торговельних марок та інших нематеріальних об'єктів власності з боку іноземних суб'єктів господарської діяльності; аналогічна діяльність суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності за межами України;

8. та інші види зовнішньоекономічної діяльності, передбачені вищеназваним законом та не заборонені прямо і у виключній формі законами України.

  1. Грошові потоки у сфері міжнародних фінансів

Міжнародні фінанси відображають світові інтеграційні процеси і кредитують проекти, потрібні світовій спільноті, навіть якщо вони стосуються проблем однієї країни. Наприклад, закриття Чорнобильської АЕС кредитується з фонду, який створюється за рахунок фінансів розвинених країн.



Грошові потоки в міжнародних фінансах рухаються між окремими міжнародними організаціями та урядами і між окремими підприємствами та міжнародними інститутами — МВФ, МБРР та ін. (рис. 1).

Рух міжнародних фінансових потоків відбувається за сферами міжнародних розрахунків — каналами міжнародних розрахунків, до яких належать:

• валютно-кредитне і розрахункове обслуговування торгівлі, включаючи торгівлю золотом;

• зарубіжні інвестиції в основний та оборотний капітал підприємств;

• операції з цінними паперами на світовому фондовому ринку;

• валютні операції на світовому валютному ринку;

• перерозподіл частини національного доходу окремих країн у вигляді членських внесків у капітал міжнародних фінансових організацій;

• надання фінансової допомоги окремим країнам, що передбачено державним бюджетом країни-донора та ін.

 

Рис. 1. Грошові потоки у сфері міжнародних фінансів



 

 

  1. Інфраструктура міжнародних фінансів

 

Міжнародні фінансові потоки функціонують на світових ринках — територіальних утвореннях, де здійснюються міжнародні фінансові операції.

Існують такі види світових ринків: валютні, фінансові (грошові, фондові, кредитні), страхові, золота.

Світові фінансові ринки(де здійснюються міжнародні фінансові операції) виникли на базі тільки розвинених стабільних національних ринків з вигідним географічним положенням. Виходячи з необхідності одночасно дотримуватись обох умов не кожний національний фінансовий ринок може отримати статус світового. На окремих світових фінансових ринках історично склалися світові фінансові центри.

Інфраструктура міжнародних фінансів складається зі світових і регіональних фінансових організацій та інститутів.

До світових фінансових інститутів належать: • спеціалізовані міжнародні фінансові інститути ООН: МВФ, МБРР,СОТ;

Банк міжнародних розрахунків — БМР (створений у 1930 р. п'ятьма європейськими країнами та Японією).

Міжнародні фінансові інститути ООН (узагальнена назва) — безпосередньо організації та міжнародні фінансові інститути окремо або разом — виконують такі функції:

• регулюють міжнародні фінансово-кредитні відносини за допомогою своїх величезних фінансових ресурсів (МВФ, МБРР та інші банки);

• організовують міжнародні форуми з метою розробки рекомендацій щодо міжнародної фінансової політики;

• забезпечують збирання та обробку інформації, науково-дослідну діяльність з фінансів та економіки загалом.

Міжнародний валютний фонд — це міжнародна організація, заснована в рамках ООН 27 грудня 1945 р. (практична діяльність розпочалася з 1 березня 1947 р.). До складу МВФ входять чотири постійних фонди з різними цілями та умовами кредитування. До функцій МВФ входить також створення тимчасових цільових фондів.

Група МБРР — це міжнародний фінансовий інститут, створений у рамках ООН 27 грудня 1945 р. (практична діяльність розпочалася з 25 червня 1946 р.).

До регіональних фінансових інститутів належать:

• Європейський банк реконструкції і розвитку економік пост-соціалістичних країн, засновниками якого є 40 країн Європи, Америки, Азії, Африки та Австралії. Створений 29 травня 1990 р. з метою фінансування перебудови;

фінансові організації ЄС— Європейський центральний банк (створений у 1998 р.), Європейський інвестиційний банк ( 1958 р.), Європейський фонд розвитку (1958 р.), Європейський фонд орієнтації й гарантування сільського господарства (1962р.), Європейський фонд регіонального розвитку (1975 р.) та ін.;

• Організація економічного співробітництва і розвитку (ОЕСР), до якої входять 24 країни, яким належать до 75 % обсягу виробництва країн Заходу. Організація двічі на рік обговорює світові фінансові проблеми, а також сприяє розвитку молодих країн;
• фінансові інститути країн — колишніх членів РЕВ — Міжнародний банк економічного співробітництва (створений у 1963 р.), Міжнародний інвестиційний банк (створений у 1970 р.). Регіональними банками розвитку є Азіатський, Африканський, Міжамериканський.

 

Завдання для самостійного опрацювання:

1. Інфраструктура міжнародних фінансів

 

Контрольні запитання:

1. Міжнародні фінанси, їх розвиток та функції.

2. Міжнародні фінанси та їх складові. Світове фінансове середовище та його взаємозв'язок із світовим економічним середовищем.

3. Суб'єкти міжнародних фінансів та їх характеристика.

4. Міжнародне фінансове право.

 


Дата добавления: 2014-12-03; просмотров: 21; Нарушение авторских прав





lektsii.com - Лекции.Ком - 2014-2021 год. (0.008 сек.) Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав
Главная страница Случайная страница Контакты