Біла речовина півкуль

Увесь проміжок між сірою речовиною кори і базальними ядрами зайнятий білою речовиною. Вона складається із великої кількості нервових волокон, які ідуть у різних напрямках і утворюють провідні шляхи кінцевого мозку. Нервові волокна поділяються на три системи: 1) асоціативні, 2) комісуральні, 3) проективні волокна.

А). Асоціативні волокна пов’язують між собою різні ділянки кори однієї півкулі. Вони поділяються на короткі та довгі. Короткі волокна зв’язують між собою сусідні звивини у вигляді дугоподібних пучків. Довгі асоціативні волокна об’єднують більш віддалені ділянки кори однієї і тієї ж півкулі.

Б). Комісуральні волокна входять до складу комісур, або спайок. З’єднують симетричні ділянки двох півкуль. Найбільша мозкова спайка – мозолисте тіло, зв’язує між собою частини двох півкуль, які відносяться до нового мозку, neencephalon.

Дві мозкові спайки, передня та склепінчаста, менші за розмірами, з’єднують нюхові долі і звивини морського коника.

В). Проекційні волокна зв’язують мозкову кору частково із підзгір’ям, частково із нижче розміщеними відділами центральної нервової системи зі спинним мозком включно. Одні з цих волокон проводять нервовий імпульс доцентрово, інші – навпаки.

Проекційні волокна у білій речовині півкуль ближче до кори утворюють променевий вінець, corona radiata, а потім головна їх частина сходиться у внутрішні капсулі, capsula interna. Проекційні волокна за довжиною поділяються на наступні системи, починаючи із найдовших:

Корково-спинномозковий шлях, tractus corticospinalis (piramidalis) проводить вольові рухові імпульси до м’язів тулуба і кінцівок. Почавшись від пірамідних клітин кори середньої і верхньої частини передньої центральної звивини, волокна пірамідного шляху ідуть у складі променевого вінця, а потім проходять у внутрішній капсулі, займаючи останні дві третини її задньої ніжки. Далі вони проходять через ніжку мозку, а звідти через міст у довгастий мозок.

Корково-ядерний шлях, tractus corticonuclearis, у якому зосереджені провідні шляхи до рухових ядер черепних нервів. Почавшись від пірамідних клітин кори нижньої частини передньої центральної звивини, вони проходять через коліно внутрішньої капсули і через ніжку мозку, потім поступають у міст і, переходячи на інший бік, утворюють перехрестя, закінчуючись у рухових ядрах протилежної сторони. Невелика частина волокон закінчується без перехрестя.

Оскільки рухові волокна зосереджені на невеликому просторі у внутрішній капсулі (коліно і передні дві третини задньої ніжки), то при ушкодженні їх у цьому місці відбувається однобічний параліч (геміплегія) протилежної сторони тіла.

Ядерно-мостовий шлях, tractus corticopontini – шлях від мозкової кори до ядер мосту. Вони йдуть від кори лобової долі (лобно-мостовий), потиличної (потилично-мостовий), скроневої (скронево-мостовий) і тім'яної частки (тім'яно-мостовий шлях). Як продовження цих шляхів від ядер мосту ідуть волокна у мозочок у складі його середніх ніжок. За допомогою цих шляхів кора великого мозку впливає на гальмівну і регулюючу дію мозочка.

Згірно-корковий і корково-згірний шляхи, tractus thalamocorticalis et tractus corticothalamici – волокна від згір’я (таламуса) до кори і в зворотному напрямку. Із волокон, які ідуть від таламуса, необхідно зазначити центральну таламічну променистість, яка є кінцевою частиною чутливого шляху, що йде до центру шкірної чутливості у задню центральну звивину. Вийшовши із бічних ядер таламуса, волокна цього шляху проходять через задню ніжку внутрішньої капсули, позаду пірамідного шляху. Це місце називається чутливим перехрестям, тому що тут проходять й інші види чутливості, а саме: зорова променистість, яка іде від бічних колінчастих тіл і подушки таламуса до зорового центру у корі потиличної частки, слухова променистість, яка направляється від присередніх колінчастих тіл і нижніх горбків покрівлі середнього мозку до верхньої скроневої звивини, де розміщується центр слуху. Зоровий і слуховий шляхи займають найбільш крайнє положення у задній ніжці внутрішньої капсули.