Студопедия

КАТЕГОРИИ:

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника



ОСОБИСТІСТЬ УЧИТЕЛЯ ЯК ІНСТРУМЕНТ ВПЛИВУ В ПЕДАГОГІЧНІЙ ВЗАЄМОДІЇ




Читайте также:
  1. Internet як інструмент для комунікацій
  2. Аудит впливу енергетичних об'єктів на навколишнє природне середовище.
  3. БУДОВА ІНСТРУМЕНТА ДЛЯ РУЧНОГО СТРУГАННЯ
  4. В) Об отношении к лжеучителям (3, 8-14)
  5. Виконання вправ на розвиток уміння виразного мовлення як засобу педагогічного впливу
  6. Виконання вправ на удосконалення техніки взаємодії
  7. ВЛАДА, ВПЛИВ, ЛІДЕРСТВО. ФОРМИ ВЛАДИ І ВПЛИВУ. ЛІДЕРСТВО: СТИЛЬ І ЕФЕКТИВНІСТЬ. СТИЛІ КЕРІВНИЦТВА. ПСИХОДІАГНОСТИКА.
  8. Где я могу найти подходящего мне учителя?
  9. Глава II. Первые шаги в профессии учителя права и обществознания
  10. Групи інформації з точки зору засобів масового впливу

Володимир Леві подає замальовку майстра спілкування, називаю­чи його Генієм, Моцартом спілкування1. У цьому портреті особливо яскраві деякі штрихи. У нього величезна допитливість, колосальний ін­терес до людей, а звідси підвищена увага, тонка спостережливість. Він легко вживається в чужі долі, обставини, живе життям іншого. Він спокійний, а душевний спокій, як аромат троянди, притягує людей. Він чудовий оповідач, має смак до подробиць, соковитої деталі. До­бродушний, але в стосунках відчутний підтекст сили. Із симпатією ста­виться до інших, і ця доброзичливість повертається до нього відлунням світла.

Як бачимо, ефект спілкування забезпечується гармонією двох рівнів: зовнішнього, поведінкового (чудовий оповідач, у стосунках відчутний підтекст сили) і внутрішнього, глибинного, який виявляє особистісні якості (уважність, спостережливість, доброзичливість). Внутрішній, осо­бистіший рівень визначає зовнішній, поведінковий. У педагогічній взаємо­дії позиція вчителя, його професійні якості, в цілому його особистість — найважливіший інструмент впливу. Розгляньмо професійно значущі якості педагога, необхідні для ефективного спілкування.

Інтегральною характеристикою здатності педагога здійснювати про­фесійне спілкування є комунікативність. Вона полягає в тому, що вихо­ватель прагне до взаємодії з дітьми (взагалі з людьми); їхня поведінка в цілому необтяжлива для нього, вони не дратують його, а спілкування з ними дає задоволення як учителю, так і його вихованцям. Згадаймо у В. Сухомлинського: «Якщо спілкування з багатолюдним колективом приносить вам головний біль, якщо вам краще працювати на самоті або

1 Див ЛевиВ. Искусство быть другим. - М., 1981. - С. 88-92.
5-М46 129


з двома-трьома друзями, ніж поряд з великою групою товаришів, — не вибирайте своєю професією вчительську працю»*

Комунікативністпь професійно особистісна якість педагога, що характеризується потребою у спілкуванні, здатністю легко есту пати в контакт, викликати позитивні емоції у співрозмовників, відчу­вати задоволення від спілкування. За В Кан-Кадиком2, комунікативність містить три основні компоненти комунікабельність, відчуття соціаль­ної спорідненості, альтруїзм

Комунікабельність — здатність легко вступати в контакт і відчува­ти задоволення від процесу комунікації Що заважає комунікабельній людині стати комунікативною? Дістаючи задоволення від спілкуван­ня, вона часом діє у власних інтересах, не збуджуючи позитивних емоцій у співрозмовника, що блокує контакт



Деякі люди мають гіпертрофовану комунікабельність, їхня надо­кучливість втомлює, нетактовність через надмірну допитливість при­гнічує Гіперкомунікабельність — риса особистості людини, що зумов­лює такий рівень організації процесу спілкування, який характеризується великою кількістю поверхових контактів, у яких центром комунікації є ця людина

Серед педагогів трапляються і некомунікабельні, які не виявляють ініціативи у спілкуванні, на запитання учнів відповідають, здебільшого односкладне, незацікавлено Бесіда з такими вчителями «не клеїться», бо в них бракує інтересу до співрозмовника Це гіпокомунікабельні люди Гіпокомунікабельність — риса особистості, що зумовлює такий рівень організації процесу спілкування, який характеризується невели­кою кількістю контактів, пасивною позицією людини у комунікативному акті

Представимо графічно співвідношення зазначених понять



Рівень комунікативності залежить від соціальних установок учите­ля Комунікабельність як складова комунікативності стає значущою за умови відчуття педагогом соціальної спорідненості з оточенням (учня­ми, колегами), коли він не протиставляє себе, свій досвід, а об'єднується зі співрозмовниками, що й забезпечує суб'єкт-суб'єктні стосунки у взаємо-

1 Сухомлинський В О Сто порад учителеві // Вибр твори В 5 т — Т 2 —
С 421

2 Див Кан Калик В А Учителю о педагогическом общении — С 47


ди Прагнення до взаємодії разом із безкорисливими, альтруїстичними тенденціями засвідчує, в ім'я кого і чого працює вчитель Альтруїзм полягає в домінанті на інтересах співрозмовника, що є вже ознакою професійної діалогічної взаємодії

Щоб легко вступати в контакт, потрібно відчувати іншу людину, усвідомлювати результати своїх дій у спілкуванні, тобто мати здатність сприймати й розуміти іншого Люди сприймають одне одного «холод­ним» і «гарячим способом»1

Емпатія співпереживання, розуміння будь якого почуття — гніву, печалі, радості, що його переживає інша людина, і відповідний вияв свого розуміння цього почуття Це «гарячий» спосіб пізнання іншого (як мати відчуває дитя, можуть порозумітися закохані, актор і глядач сприймають одне одного), здатність відчувати кінесику в змінах міміки та пантомімі­ки, що виявляють почуття Це «вживлення» в почуття іншої людини так, начебто стаєш цим іншим, але без втрати відчуття «начебто» «Так відчу­ваєш радість або біль іншого, як він їх відчуває, і сприймаєш їх причини, як він їх сприймає Але обов'язково повинен залишатися відтінок «начеб­то» начебто це я радію чи засмучуюся Це означає тимчасове життя іншим життям, делікатне перебування в ньому без оцінювання й осуду»2



«Холодним» способом розуміння іншого В Леві називає рефлексію (порівняймо з рефлектором, який віддзеркалює світло) Рефлексія — це і є відображення позиції, думок іншої людини через «вмислювання» в й міркування («Він гадає, що я думаю », «Якби я була на його місці, то я б », «Якби він був на моєму місці, то він би ») Отже, рефлексія у спілкуванні — це здатність уявляти себе на місці іншої людини, бачити, подумки програвати за неї ту чи ту ситуацію

Це також і самоаналіз, осмислення механізмів власної діяльності («Що зі мною відбувається?») Рефлексія — не просто знання чи розу­міння іншого У педагогічній діяльності — це знання того, як учень, колега, батько сприймають учителя, розуміють його Це взаємовідобра-ження в спілкуванні, змістом якого є суб'єктивне відтворення внутріш­нього світу співрозмовника При цьому у внутрішньому світі співроз­мовника, в свою чергу, відбивається внутрішній світ самого вчителя

Здатність до рефлексії як уміння подумки поставити себе на місце іншого є дуже цінною для педагога Якщо він говорить, звертаючись до учнів, то йому щосекунди важливо знати, чи доступне повідомлення для слухача, чи розуміє він його

Отже, емпатія як «вживлення» в почуття іншої людини і рефлексія як «вмислювання» є важливими механізмами взаємопроникнення у спілкуванні Пам'ятаймо, що, розуміючи іншого, потрібно й діяти так, як того хоче інший, знайти ті позитивні прагнення, на які можна спиратися, вибудовуючи взаємодію, тобто бути доброзичливим

1 Див Леви В А Искусство быть другим — С 69

2 Роджерс К Эмпатия//Психология эмоций Тексты — С 235 — 237


Доброзичливість — здатність не лише відчувати, а й виявляти свою уважність і симпатію, вміння приймати іншого навіть тоді, коли не схвалюєш його вчинки, готовність підтримати інших

Серед якостей, необхідних вчителеві для ефективного спілкування, виокремлюють і такі аутентичність (природність у стосунках), відкритість (готовність відкрити іншим свій внутрішній світ, щирість), конкретність (відмова від загальних міркувань, уміння говорити про свої конкретні переживання, думки, дії), ініціативність (схильність до діяльної позиції у стосунках із людьми)

Завершуючи аналіз необхідних для педагога якостей особистості, повернімося ще раз до постаті Генія спілкування Назвімо ці десять якостей Радимо розшифрувати кожну з них за оригіналом1, перевіряю чи свою здатність і власні перспективи розвитку + інтерес, - три вожність, + зворотний зв'язок, ± егоїзм, + артистизм, ± агресивність, + оптимізм, - упередженість, + передбачення, + симпатія

Усі проаналізовані якості й становлять той внутрішній, глибинний пласт взаємодії, підґрунтя ефективного спілкування, забезпечуючи при­вабливість учителя та його дій для учнів

Складність професійно-педагогічної комунікації — не лише у висо­ких вимогах до комунікативної культури педагога, айв оволодінні способами залучення дітей до спільної діяльності Майстерність спілку вання вчителя й полягає саме в тому, щоб допомогти учням стати актив­ними співучасниками взаємодії Якщо такої співучасті немає, то педа­гогічне спілкування є формальне, вплив його незначний

Розгляньмо, за яких умов педагогічна взаємодія є ефективна, реалі­зуються всі три сторони спілкування — перцептивна, комунікативна, інтерактивна


Дата добавления: 2014-12-30; просмотров: 28; Нарушение авторских прав







lektsii.com - Лекции.Ком - 2014-2021 год. (0.008 сек.) Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав
Главная страница Случайная страница Контакты