Зміст лекції

Згідно Державного стандарту початкової освіти, компе­тентність молодшого школяра в освітній галузі „Людина і світ" передбачає досвід дослідницької діяльності. Російським уче­ним О.Савенковим розроблена концепція формування дослід­ницької поведінки молодшого школяра.

Дослідницька поведінка в інтерпретації О.Савенкова роз­глядається як поведінка, що спрямована на вивчення об'єкта та має в основі психічну потребу у пошуковій активності. Відпо­відно, дослідницьке навчання - це навчання, побудоване на фундаменті дослідницької поведінки.

Для розв'язання дослідницьких задач необхідні навички логічного та творчого мислення. У зв'язку з цим О.Савенков визначає такі уміння, що складають підґрунтя дослідницької поведінки: уміння бачити проблеми, задавати запитання, ви­сувати гіпотези, давати визначення поняттям, класифікува­ти, спостерігати, проводити експерименти, робити висновки та умовиводи, структурувати матеріал, доводити та захищати ідеї.

У сучасній теорії дослідницького навчання виокремлюють­ся три рівні його реалізації на практиці:

Викладач ставить проблему та визначає стратегію й так­тику її рішення.

Викладач ставить проблему, але метод її рішення учень шукає самостійно (на цьому рівні може використовуватись ко­лективний пошук).

Постановка проблеми, пошук методів її дослідження та розробка рішення здійснюється учнями самостійно.

Одним із ключових умінь у структурі дослідницької пове­дінки молодшого школяра, за О.Савенковим, є уміння бачити проблеми. Розглянемо це уміння більш докладно. З'ясуємо спо­чатку сутність ключових понять.

Проблемною ситуацією є будь-яка теоретична або практич­на ситуація, що не має рішення, а тому примушує зупинитися та задуматися.

Проблема - задача, що містить протиріччя між знанням та незнанням.

Уміння бачити проблеми - інтегративна властивість осо­бистості, що характеризує мислення людини. О.Савенков про­понує спеціально розроблені вправи для розвитку цього вміння.

Вправа „Поглянь на світ іншими очима".

Прочитайте дітям невелике оповідання:

Вранці небо вкрилося чорними хмарами, пішов сніг. Великі снігові хлоп'я падали на будинки, дерева, тротуари, газони, дороги...

Завдання: продовж оповідання кількома способами: ти про­сто гуляєш на дворі з друзями; ти водій вантажівки, що їде по дорозі; ти ворона, що сидить на дереві; зайчик у лісі.

Метод шести розумних капелюхів.Ця методика розробле­на Е.Боно. Він пропонує в процесі рішення творчих завдань знімати та надівати різні капелюхи. Усього пропонується шість різнокольорових капелюхів.

Білий капелюх - факти, цифри, інформація. Яку інформа­цію ми маємо? Яка інформація нам необхідна?

Червоний капелюх - емоції, почуття, інтуїція. ІЦо я відчу­ваю з приводу даної проблеми?

Чорний капелюх - обережність, істина, здоровий глузд. Чи спрацює це? Наскільки це безпечно?

Жовтий капелюх - переваги, користь. Навіщо це робити? Які будуть результати? Чи варто це роби ти?

Зелений капелюх - дослідження, припущення, нові ідеї, можливості, альтернативи. Що можна зробити в даному випад ку? Чи існують альтернативні ідеї?

Синій капелюх розмірковування про мислення. Контроль над розумовим процесом. Підбиття підсумків. Визначення на­ступного розумового кроку.

Вправа „Скільки значень має предмет?"

Завдання: знайти якомога більше варіантів нетрадиційно­го, але реального використання предмета (цеглина, газета, крей­да, олівець, паперова коробка тощо).

Спостереження розглядається як найпростіше досліджен­ня, яке вимагає вольових зусиль та має завершуватися форму­люванням висновків та нового знання. Під час спостережень можуть використовуватись телескопи, мікроскопи, вимірю­вальні пристрої.

О.Савенков пропонує такі вправи для розвитку спостереж­ливості: