Мовлення вчителя

Мета:закріпити знання про роль і засоби виразності мовлення вчителя, удосконалити власні уміння виразного мовлення.

Питання для підготовки:

1. Техніка мовлення у професійній підготовці вчителя.
2. Мовлення і комунікативна поведінка педагога.
3. Шляхи удосконалення мовлення майбутнього педагога.

Практичні завдання

Завдання 1.Підготуйте виразне читання свого улюбленого вірша (російською чи українською мовою). Чим саме вас вразили ці рядки?

__________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Вправа 1. Спробуйте промовити текст на одному диханні: глибоко вдихніть і вимовте текст наскільки вистачить сил. Коли відчуєте, що ця порція вами засвоєна, переходьте на триваліший рахунок (більший текст).

Дві зелені жабки

рахували палки:

одна палка, дві палки, три палки, чотири палки…

____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

У нашого Омелечка невеличка сімеєчка:

Тільки він та вона, та старий, та стара,

Та дві ляльки в колисці, та дві Христі в намисті,

Та два парубки вусаті, та дві дівки косаті,

Та великий Опанас, та той хлопець, що у нас.

________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Вправа 2. Прочитайте віршовані рядки з поступовим пониженням регістру голосу:

У зеленому садку

Сидить киця в холодку.

Лапкою чеше вус,

Язичком лиже пуз,

Хвостиком круть-верть,

Сіру мишку хап!

________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Вправа 3. Прочитайте віршовані рядки з поступовим підвищенням регістру голосу:

Пливе небом сонечко,

Загляда в віконечка,

Біля них спиняється,

До малят вітається:

«Доброго ранку! Прокидайтеся!

З рідними привітайтеся!»

______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Вправа 4. Для вироблення дикції ефективними є скоромовки. Для того, щоб досягти бажаного результату, слід дотримуватися певних правил:

1. Уважно, повільно прочитати скоромовку, з’ясувавши її зміст.
2. Беззвучна артикуляція: текст не вимовляється вголос, а ретельно відтворюється робота органів мовлення без участі голосу. Під час беззвучної артикуляції органи мовлення привчаються до правильної роботи під час утворення того чи іншого звука. Тільки після цього переходять до наступного етапу.
3. Скоромовка вимовляється уголос, повільно, старанно артикулюючи.
4. Насамкінець скоромовку слід проговорювати, слідкуючи за артикуляцією, поступово збільшуючи темп.
5. Для ефективного вправляння необхідно кожну скоромовку чітко вимовляти 3-5 разів підряд у швидкому темпі.

Гуси гучно ґелґотали –

Горобці зерно дзьобали.

Гуси гонять горобців,

Голубок на ґанок сів.

Вибіг Гришка на доріжку,

На доріжці сидить кішка.

Взяв з доріжки Гришка кішку,

Хай піймає кішка мишку.

Індик в миску воду лив,

Індик шию довго мив.

Індюшатко помагало –

Індика за хвіст тримало.

І гусак почав сваритись:

«Індюки, а годі митись».

Шепче вітер:

«Ша-ша-ша! Шубку білочка знайшла!»

Шелестить трава похила:

«Шубку білочка купила!»

Шепчеш ти і вірю я:

«Шубка в білочки своя!»

Сіло сонце на сосну,

Сонно мовило: «Засну!».

Сосни сонечко гойдали,

Сосни сонечко благали:

– Сонце, сонечко, не треба,

Стане темно нам без тебе!

Шу-шу-шу – шептали миші.

Загубився сон у тиші.

…А тихенька наша тиша

Тихо спала на узвишші.

І не знала наша тиша,

Що в норі шептались миші.

__________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________Вправа 5. До цієї вправи можна переходити тільки після того, як впоралися із попередньою. Коли оволоділи скоромовками, спробуйте додати педагогічні інтонації. Прочитайте наведені у впр.4 рядки весело, сумно, по-діловому, гнівно, жорстко, по-дружньому, задумливо, здивовано. ________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Вправа 6. «Не своїм голосом». Вимовте одну і ту саму фразу різними голосами тварин (зайчик, лисичка, вовк, ведмедиця). Добре, коли фраза нейтрального змісту: «Сьогодні хороша погода», «Скоро прийде зима» тощо. __________________________________________________________

______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Вправа 7. Прочитайте уривки літературних творів так, ніби їх потрібно озвучити на студії мультиплікаційних фільмів (кожен персонаж повинен говорити «іншим голосом»).

* * *

Тішиться дід, аж не знає, де стати. «Час, - каже, - нашу ріпку рвати». Пішов дід на город – гуп-гуп! Узяв ріпку за зелений чуб: тягне руками, упирається ногами, промучився увесь день, а ріпка сидить у землі, як пень.

Кличе дід бабу Марушку: «Ходи, бабусю, не лежи, мені ріпку вирвати поможи!»

Пішли вони на город – гуп-гуп! Узяв дід ріпку за чуб, баба діда – за плече. Тягнуть, аж піт тече. Промучились увесь день, а ріпка сидить у землі, як пень.

Кличе баба дочку Минку: «Ходи, доню, не лежи, нам ріпку вирвати поможи!»

* * *

Лисичка з журавлем подружилися. От якось Лисичка і кличе Журавля в гості.

- Приходь, кумцю, приходь любий! Чим хата багата, тим і пригощу.

Іде Журавель на прошений обід, а Лисичка наварила кашки з молочком, розмазала тоненько по тарілці та й поставила перед Журавлем.

Журавель стук-стук дзьобом, - нічого не спіймав. А Лисичка лиже та й лиже кашку, аж поки всієї не з’їла. А тоді й мовить:

- Вибачай, кумочку, більше не маю чим тебе пригощати.

- Спасибі й за те, - промовив Журавель. – А ти б, кумонько, до мене завтра в гості прийшла!

- Добре, кумоньку, прийду, чому не прийти, – мовить Лисичка.

* * *

Зустрічає вівця козу з дитинчам та й каже:

- О, яке гарне в тебе ягня!

- Не ягня, а козеня, - поправляє коза.

- А хіба не в усіх однаково діти називаються? – питає вівця.

- Авжеж ні. У тебе – ягня, в мене – козеня, в гусочки – гусеня, в кішечки – кошеня, у собачки – цуценя, у свинки – порося…

- О-о, я так і не вимовлю. А в корови – коровеня?

- Ні-і, теля.

- А в кобили – кобиленя?

- Ні-і, лоша.

- От не збагну, як вони розрізняють, де хто. А для мене всі – ягнята.

* * *

Дівчинка пішла до школи і забула налити молочка кошеняті.

Кошенятко сиділо у дворі і плакало: «няв-няв», бо дуже хотіло їсти. Підійшла до нього корова:

- Му-у-у! Ти чого плачеш, кошенятко?

- Їсти хочу!

- Вибач, у мене нема для тебе їсти, – сказала корова і пішла собі.

- Ня-а-ав! – знов заплакало кошеня.

Поруч проходив кінь. Він зупинився і довго прислухався, не розуміючи, звідки чути плач. Побачив кошеня й одразу підійшов до нього.

- І-і-і-го-го! Чого ти плачеш, кошенятко?

- Їсти хочу!

- Вибач, у мене нема для тебе їсти, сказав кінь і пішов собі.

До нього підбігла курочка.

- Чого ти плачеш, кошенятко?

- Їсти хочу!

- А ти поклюй зернятка разом з нами, сказала курочка.

- Як? У мене нема чим клювати, відповіло кошеня, – ня-а-ав!

- Може, травички пощипаєш із нами? – запитала гусочка.

- Ні, я не їм травички, відповіло кошеня, – ня-а-ав!

* * *

А Лисиця тим часом зібрала на дорозі всю рибу в купку, сіла та й їсть. Підходить до неї Вовк:

- Добридень, кумонько, хліб та сіль…

- Я їм свій, а ти подалі стій.

- Дай мені рибки.

- Налови сам та їж.

- Та я не вмію.

- Чи ба! Я ж наловила! Ти, кумцю, піди на річку, опусти хвіст в ополонку, сиди і примовляй: «Ловись, рибко, і велика, і мала! Ловись, рибко, і велика, і мала!» От рибка сама на хвіст і поначіплюється. Як довше посидиш, так більше й наловиш.

Пішов Вовк до річки, опустив хвіст в ополонку, сидить і примовляє:

- Ловися, рибко, і велика, і мала! Ловися, рибко, і велика, і мала!

Сидів Вовк цілу ніч біля ополонки. От хвіст і примерз до льоду. Схотів вовк підвестись – не може!

- Овва, скільки риби наловилося, – думає вовк, – аж витягти важко!

______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Вправа 8. Прочитайте запропонований текст, абстрагуючись від його змісту. Зробіть це як:

· повідомлення державного телебачення про надзвичайну міжнародну подію;

· оратор на публічному мітингу протесту;

· особистий лист, який людина читає пошепки.

* * *

Київ – столиця України. У центрі міста піднімає в небо свої дзвіниці Софійський собор. У далеку давнину тут було надруковано перші книги, зібрано першу бібліотеку.

На крутих схилах Дніпра ще здалеку милують око церкви Києво-Печерської лаври. Перші її монахи жили в печерах, користувалися підземними ходами, виритими в березі Дніпра. Тому й називають її Печерською. У лаврі друкувалися перші в Україні букварі і словники.

Золоті ворота були головним входом у стародавнє місто Київ. Маківка церкви й ворота були позолочені. Звідси й назва – Золоті.

* * *

Стояла на полиці новенька Читанка. Вона мріяла, щоб її швидше розгорнули діти.

Раптом щось зашелестіло поряд. Читанка побачила, що на полицю підіймається інша книжка. То був Буквар.

Він привітався з новенькою і запросив на свято. «Сьогодні, – сказав він, – діти прощаються зі мною. Я вже зробив свою справу – навчив першокласників читати».

Буквар допоміг Читанці спуститися з полиці, і вони разом вийшли до дітей.

- Прощавай, Букварику! Ми тебе ніколи не забудемо! – загукали діти. А ти, Читанко, розказуй, будь ласка.

______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Практичне заняття № 5 (2 год.)