Глосарій 4 страница

– роздрібна – посередницька діяльність з реалізації продукції безпосередньо населенню (кінцевим споживачам). Пов'язує сферу торгівлі зі сферою особистого споживання.

Трансферні платежі – виплата державою чи підприємством грошей, замість яких платник безпосередньо не одержує товарів, послуг (наприклад, пенсійні виплати, допомоги тощо).

Траст (довіра) – у ході довірчих (трастових) операцій клієнт (особа чи компанія) передає банку в управління майно, капітал, портфель цінних паперів з метою одержання найвищого прибутку. До довірчих операцій належать і збереження цінностей у сейфах банку. Банк також може бути гарантом з облігаційної позики компанії, агентом з реєстрації акцій, що випускаються на ринок, з трансферту (передача права власності на іменні акції тим, хто керує коштами пенсійних фондів і страхових компаній).

Тройська унція – 31,1 грам золота.

Факторні доходи– винагорода, яку отримують власники факторів виробництва за результатами їх участі в поточному виробництві товарів та послуг.

Фахівці біржові – найбільш універсальні посередники фондової біржі, що спеціалізуються на торгівлі певними видами цінних паперів, поєднуючи в такий спосіб функції дилера й брокера.

Феодалізм – соціально-економічна система, основою якої є приватна (феодальна) форма власності на землю й експлуатація особисто і поземельно залежних селян власниками землі (феодалами). Основною структурною одиницею є феодальний маєток.

Фермерське господарство – землеробське підприємство, що функціонує переважно на орендованій землі. Відрізняється від селянських господарств, як правило, більш великими обсягами, високою товарністю й використанням найманої праці.

Фіксований курс– обмінний курс валюти з фіксованим паритетом.

Фінансова олігархія – вищий прошарок буржуазії, представники фінансового капіталу.

Фінансові інститути – організації, що здійснюють фінансові і кредитно-фінансові операції: лізинг, факторинг, страхування, операції з цінними паперами тощо.

Фінансово-промислова група – організаційна форма фінансового капіталу, комплекс промислових, банківських, торговельних, транспортних та інших компаній, що перебувають під єдиним фінансовим контролем.

Фонд нагромадження– частина національного доходу, використовувана на розширення виробництва (нагромадження капіталу).

Фонд споживання – частина національного доходу, використовувана для задоволення індивідуальних і суспільних потреб у предметах споживання й послугах.

Фондові операції банків – різноманітні операції банків з цінними паперами: купівля цінних паперів для власного портфеля (інвестиції); первинне розміщення знов випущених цінних паперів серед власників; купівля й продаж цінних паперів за дорученням клієнта (обслуговування вторинного обороту цінних паперів); видача позичок під цінні папери.

Фондові цінності – цінні папери, з якими законодавчо дозволені біржові угоди.

Фритредерство – напрямок в економічній теорії, основними принципами якого є вільна торгівля й невтручання держави в приватнопідприємницьку діяльність.

Функції грошей:

– засіб нагромадження – збереження грошей для майбутньої купівлі товарів і послуг;

– засіб обігу – таку функцію гроші виконують будучи посередником в обігу товарів;

– засіб платежу – оплата товарів і послуг, куплених у кредит; виконують цю функцію при поверненні боргу за раніше куплені товари та надані послуги;

– міра вартості – служать засобом визначення вартості товарів в обміні;

– світові гроші – є загальним засобом платежу; загальний купівельний засіб і матеріалізація суспільного багатства, засіб виміру вартості товарів та їхнього обігу в міжнародній торгівлі.

Функції ринкової ціни – показують, яким чином реалізується призначення ринкової ціни як економічної категорії. Ринкові ціні мають функції передачі інформації, розподільну і стимулюючу.

Ф'ючерс – похідний цінний папір, зобов'язання, що укладається між продавцем і покупцем на здійснення купівлі-продажу тих чи інших цінних паперів (чи партій товару) за обумовленою ціною через певний термін у майбутньому.

Холдинг (холдингова компанія) – компанія, що тримає під контролем низку інших компаній за допомогою володіння контрольними пакетами їхніх акцій.

Ціна – грошове вираження вартості; ринкова вартість товару, виражена в грошах; кількість грошей, яку сплачують за одиницю товару. Ціна повинна відшкодовувати витрати з виробництва й реалізації товару та сприяти одержанню прибутку:

– виробництва – включає витрати виробництва й середній прибуток наавансований капітал;

– землі – капіталізована рента чи сума дисконтованих річних рентних доходів, яка, будучи вкладеною в банк, забезпечує у вигляді відсотка на вкладений капітал дохід, дорівнює річній ренті;

– монопольна – ціна товарів, що забезпечує монополіям одержання надприбутку. Включає витрати виробництва й монопольно високий прибуток;

– оптова – ціна, за якою товари реалізуються в оптовій торгівлі. Відшкодовує витрати виробників і оптовиків і забезпечує їм одержання промислового й торговельного прибутку;

– роздрібна – ціна, за якою товари реалізуються через роздрібну торгівлю населенню. Відшкодовує витрати виробників, оптовиків і роздрібних торговців, а також забезпечує їм одержання прибутку;

– ринкова рівноважна – ціна, що встановлюється при відповідності обсягу і структури попиту обсягові і структурі пропозиції.

Цінні папери – фінансові документи встановленого зразка, що виражають деякі майнові права їхніх власників (наприклад, дають право їхнім власникам на одержання певних доходів). Характеризуються трьома основними властивостями: прибутковістю, надійністю та ліквідністю:

– державні – облігації, казначейські векселі й інші зобов'язання, які випускають центральні і місцеві органи влади (головним чином з метою фінансування державних доходів);

– надійність – рівень ризику при вкладенні в них коштів;

– пропозиція – кількість різноманітних цінних паперів, пропонованих до реалізації на ринку емітентами й іншими продавцями. Зазнає впливу різноманітних факторів економічного, політичного й психологічного характеру;

– емісія – випуск в оборот акцій, облігацій та інших цінних паперів. Емісію здійснюють акціонерні товариства, фінансово-кредитні установи та держава.

Цінова політика – сукупність заходів, які проводять держава, а також великі фірми при встановленні цін на свою продукцію.

Ціноутворення – процес формування цін і тарифів та системи цін загалом. Виражає в порівняльній формі основні вартісні показники економіки.

Чек – документ, що містить безумовний наказ власника поточного рахунку банку про виплату зазначеної в ньому суми певній особі чи пред'явнику.

Чистий (економічний) прибуток – сума перевищення загального доходу над доходом, що покриває усі витрати виробництва.

Чистий дохід суспільства – частина національного доходу, що є узагальненою формою вартості додаткового продукту.

Чистий продукт – загальна кількість усіх продуктів (товарів) і послуг, вироблених у суспільстві протягом певного період часу понад ту кількість продуктів і послуг, що потрібні були для їхнього виробництва.

Швидкість обороту капіталу – час, протягом якого вкладений капітал цілком повертається до свого власника. Для виміру й порівняння швидкості обороту індивідуальних капіталів за одиницю взято рік. З прискоренням обороту капіталу збільшується виробництво додаткової вартості.

Штраф – грошове стягнення. Засіб матеріального впливу на осіб, винних у порушенні певних правил.

Ярмарок (виставка-ярмарок) – з'їзд торговців і виробників, що періодично проводиться у відомому місці в заздалегідь установлений термін , на якому здійснюється купівля-продаж великих партій продукції з її демонстрацією й укладення торговельних договорів і угод.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Баб'як М.М., Пешенкова Л.А., Рибчук А.В. Економічна теорія. – К.: ЦУЛ, 2005. – 208 с.

2. Белокрылова О.С. Теория переходной экономики. – Ростов-на-Дону: Феникс, 2002. – 352 с.

3. Блауг М. Економічна теорія в ретроспективі/Пер. з анг. І. Дзюб. – К.: Основи, 2001.– 670 с.

4. Бобров В.Я. Основи ринкової економіки і підприємництва. – К.: Вища школа, 2003. – 719 с.

5. Большой экономический словарь/Под ред. А.Н. Азрилияна. – М., 2002. – 1280 с.

6. Борисов Е.Ф. Экономическая теория. – М.: Юристъ, 1997. – 568 с.

7. Бутук А.И. Экономическая теория. – К.: Вікар, 2002. – 644 с.

8. Воробьев Е.М. и др. Экономическая теория. – Харьков: Фортуна-пресс, 2000. – 411 с.

9. Воробьев Е.М. Экономическая теория в вопросах и ответах. – Харьков, 2002. – 640 с.

10. Гальчинський А.С. та ін. Основи економічних знань. – К.: Вища школа, 1999. – 544 с.

11. Горкіна Л.П. Нариси з історії політичної економії в Україні. – К.: Наукова думка, 1994. – 244 с.

12. Дзюбик С., Ривак О. Основи економічної теорії. – К.: Знання, 2006. – 481 с.

13. Економіка України: стратегія і політика довгострокового розвитку/За ред. В.М. Гейця. – К.: Фенікс, 2003. – 1008 с.

14. Економічна енциклопедія: У 3-х т./Відп. ред. С.В. Мочерний. – К.: ВЦ “Академія”, 2000-2002.

15. Економічна теорія: Політекономія/За ред. В.Д. Базилевича. – К.: Знання-Прес, 2003. – 581 с.

16. Ефимов Е.Г. Экономика для юристов. – М.: Флинта, 2001. – 472 с.

17. Європейський союз: словник-довідник/За ред. М. Марченко. – К., 2005. – 142 с.

18. 3аблоцький В.Ф. Перехідна економіка. – К.: ВЦ “Академія”, 2004. – 512 с.

19. Загородній А.Г., Вознюк Г.Л., Смовженко Т.С. Фінансовий словник. – К.: Знання, 2002. – 566 с.

20. 3адоя А.А., Петруня Ю.Е. Основы экономической теории. – М., 2000. – 479 с.

21. Иноземцев В.Л. На рубеже эпох. Экономические тенденции и их неэкономические следствия. – М.: Экономика, 2003. – 776 с.

22. Иохин В.Я. Экономическая теория. – М.: Юристъ, 2000. – 861 с.

23. Кульчицький Б. Сучасні економічні системи. – Львів, 2004. – 279 с.

24. Курс экономики/Под ред. Б.А. Райзберга. – М.: ИНФРА-М, 1999. – 720 с.

25. Курс экономической теории/Под ред. М.Н. Чепурина, Е.А. Киселевой. –Киров, 1999. – 752 с.

26. Курс экономической теории/Под ред. А.В. Сидоровича. – М., 2001. – 832 с.

27. Липов В.В. Міжнародна економіка. – Харків: ВД “ІНЖЕК”, 2005. – 408 с.

28. Майєр Дж. М., Раух Дж. Е., Філіпенко А. Основні проблеми економіки розвитку. – К.: Либідь, 2003. – 688 с.

29. Мочерний С.В. Політична економія. – К.: Знання-Прес, 2002. – 687 с.

30. Мочерний С.В., Довбенко М.В. Економічна теорія. – К.: ВЦ “Академія”, 2004. – 856 с.

31. Мочерный С. и др. Экономическая теория. – К.: Знання, 2003. – 662 с.

32. Носова С.С. Экономическая теория. – М.: Владос, 1999. – 520 с.

33. Основи економічної теорії: У 2 кн./За ред. Ю.В. Ніколенка. – К., 1998.

34. Основи економічної теорії: політекономічний аспект/За ред. Г.Н. Климка. – К.: Знання, 2004. – 615с.

35. Перехідна економіка/За ред. В.М. Гейця. – К.: Вища школа, 2003. – 591 с.

36. Політична економія/За ред. В.О.Рибалкіна, В.Г.Бодрова. – К.: Академвидав, 2004. – 672 с.

37. Політична економія/За ред. Г.А. Оганяна. – К.: МАУП, 2003. – 520 с.

38. Політична економія/За ред. Г.І. Башнянина. – Львів, 2004. – 480 с.

39. Політична економія/За ред. К.Т. Кривенка. – К.: КНЕУ, 2001. – 508 с.

40. Політична економія/За ред. Ю.В. Ніколенка. – К.: ЦУЛ, 2003. – 412 с.

41. Протас В.Ф. Экономическая теория: структурно-логические схемы. – М.: Экзамен, 2002. – 208 с.

42. Пруссова Л. Экономика в вопросах и ответах. – К., 1998. – 320 с.

43. Пруссова Л. Экономика. Тренинг курс. – К., 1999. – 632 с.

44. Сажина М.А., Чибриков Г.Г. Экономическая теория. – М.: Норма-ИНФРА, 1998. – 456 с.

45. Сапич B.I., Сапич Н.М. Міжнародна економіка. – Суми: “Університетська книга”, 2003. – 159 с.

46. Селезнев В.В. Основы рыночной экономики Украины. – К.: А.С.К., 2002. – 656 с.

47. Современная экономика /Науч. ред. О.Ю. Мамедов. – Ростов-на-Дону, 1998. – 605 с.

48. Тарасевич Л.С., Гребенников П.И., Леусский А.И. Экономика для технических специальностей. – М.: Юрайт-Издат, 2002. – 288 с.

49. Теоретическая экономика. Политэкономия/Под ред. Г.П. Журавлевой. – М.: ЮНИТИ, 1997. – 485 с.

50. Ушакова Н.Г., Помінова I.I. Соціально-економічні типи країн: Навч. посібник. – К., 2004. – 304 с.

51. Чухно А.А. Постіндустріальна економіка: теорія, практика та їх значення для України. – К.: Логос, 2003. – 632 с.

52. Экономика/Под ред. А.С. Булатова. – М.: Юристъ, 2002. – 896 с.

53. Экономическая теория (политэкономия): Учебник/Под общей ред. В.И. Видяпина, Г.П. Журавлевой. – М.: ИНФРА-М, 2004. – 640 с.

54. Экономическая теория/Под ред. А.И. Добрынина, Л.С. Тарасевича. – СПб., 1999. – 544 с.

55. Экономическая теория/Под ред. Н.И. Базылева, С.П. Гурко. – Минск, 2001. – 752 с.

56. Экономическая теория в вопросах и ответах/Под ред. И.П. Николаевой. – М.: Проспект, 2005. – 192 с.

57. Экономическая теория национальной экономики и мирового хозяйства (политическая экономия): Учебник/Под ред. А.Г. Грязновой, Т.В. Чечелевой. – М.: ЮНИТИ, 1998. – 326 с.

58. Экономическая теория/Под общей ред. В.И. Видяпина, А.И. Добрынина, Г.П. Журавлевой. – М.: ИНФРА-М, 2002. – 714 с.

59. Экономическая теория/Под ред. Дж. Итуэлла. Пер. с англ. – М.: ИНФРА-М, 2004. – 931 с.

60. Эффективный экономический рост: теория и практика/Под ред. Т.В. Чечелевой. – М.: Экзамен, 2003. – 320 с.

Навчальне видання