Публікація звітності на іншої інформації. Взаємовідносини страховиків із засобами масової інформації.

Закон “Про страхування” вимагає від усіх страховиків публікації їх річних звітів за формою і в порядку, встановленими уповноваженим органом по нагляду за страховою діяльністю. Потрібно зауважити, що до недавнього часу такі публікації були інформаційно дуже скупі. Страховики оприлюднювали лише основні статті балансу, із яких важко було отримати достатню уяву про їх фінансовий стан. Зараз ситуація змінилася. Страхові компанії публікують досить обширно бухгалтерську звітність практично у такому обсязі, як це передбачено формами затвердженими Мінфіном України.

До такої звітності входять: Баланс підприємства (ф.1), Звіт про доходи і витрати страховика (ф.2), Звіт про рух грошових коштів (ф.3), Звіт про власний капітал (ф.4), Примітки до річної фінансової звітності (ф.5).

Звітність страховиків публікується здебільшого в щотижневику “Україна бізнес”. Крім того, бажаючі можуть отримати цю інформацію на електронному диску “Довідники із законодавства. Страхування”, які періодично оновлює фірма “Дінай”.

Закон вимагає, щоби достовірність та повнота річного балансу й звітності страховиків була підтверджена аудитором (аудиторською фірмою).

Кого може зацікавити така інформація, крім самого керівництва страхової компанії?

- інвесторів. Власники капіталу зацікавлені в оцінці здатності підприємства збільшувати свій капітал та дивідендні платежі:

- працівників підприємства, які зацікавлені в стабільності та прибутковості компанії в якій вони працюють;

- страхувальників: зацікавлені в інформації, що дозволяє судити про платоспроможність компанії;

- кредиторів. Вони зацікавлені в інформації, яка дозволила б зробити висновок чи будуть повністю й вчасно сплачені заборговані їм суми;

- державні органи нагляду за страховою діяльністю. Вони потребують інформацію, яка дає можливість оцінити дотримання законодавства в питаннях формування активів і їх використання.

- інформація з фінансової звітності страховика потрібна податковим органам податкової служби, державної статистики та банкам.

Таким чином, менеджери, та інші керівні працівники страхових компаній, їх клієнти та органи нагляду мають можливість користуватися значним масивом інформації для опрацювання й прийняття управлінських рішень.

Велику частку інформації про страхування ЗМІ отримують і продукують самі, але за останні роки компанії стали приділяти більше уваги інформуванню своїх клієнтів і партнерів. Для цього створюються свої спеціальні інформаційні служби, які поширюють прес-релізи, влаштовують прес-конференції. Така робота - велике мистецтво, тому що ЗМІ відмовляються безкоштовно публікувати відверто рекламні повідомлення. Менеджери страхових компаній можуть виступати консультантами, експертами при підготовці публікацій у ЗМІ, організації ток-шоу й радіо телепередач.