Нормативи та напрямки розміщення страхових резервів.

Страховики в країнах з розвинутою ринковою економікою є важливим джерелом інвестиційного капіталу. Це зумовлено отриманням страхових премій значно раніше, ніж виникає потреба здійснювати відшкодування збитків. Страховик має змогу протягом часу дії договору страхування тимчасово розпоряджається страховими преміями, які акумульовані у страхові резерви.

Крім страхових резервів, компанія володіє власними коштами і коштами спеціальних фондів, які сформовані за рахунок прибутку.

Страховик має в розпорядженні дві групи коштів:

1 – власні кошти у вигляді статутного фонду, спеціальних і резервних (за винятком страхових) фондів, вільних резервів, нерозподіленого прибутку;

2 – залучені кошти у вигляді страхових резервів.

При інвестуванні тимчасово вільних коштів страховика необхідно враховувати їх структуру, а також оптимальний термін інвестування.

Закон вимагає розміщення активів страхової компанії з урахуванням безпечності, прибутковості, ліквідності, диверсифікованості. Зазначимо, що це й є основні вимоги до інвестиційного менеджменту страховика.

Кошти страхових резервів за договорами ризикових видів страхування мають бути інвестовані у високоліквідні, короткострокові активи.

На більш тривалий термін можуть бути інвестовані кошти резервів зі страхування життя. Тому цей вид страхування є дуже важливим з точки зору створення додаткових джерел інвестицій в економіку. Уряди країн з ринковою економікою всіляко підтримують розвиток страхування життя. На жаль, в У. цей вид С-ння ще не отримав належного визнання населенням країни.

С-вик будує свою інвестиційну політику, виходячи з видів С-ння, терміну та розміру акумульованих коштів.

Згідно із законодавством С-ові резерви мають бути представлені активами таких категорій:

· грошові кошти на поточному рахунку;

· банківські вклади (депозити);

· нерухоме майно;

· цінні папери, що передбачають одержання доходу;

· цінні папери, що емітуються державою;

· права вимог до перестраховиків;

· довгострокові інвестиційні кредити (для резервів зі страхування життя);

· банківські метали;

· інвестиції в економіку У. ( за напрямами, визначеними КМУ).

При цьому, величина окремих категорій активів приймається для представлення технічних резервів в обмежених обсягах ( у відсотках до їх наявності), а саме:

· банківський вклад (депозит)- вкожному банку <= 30%;

нерухоме майно – <= 10%;

права вимоги до перестраховиків – <= 50%;

цінні папери, що передбачають одержання доходів – <= 40%, в т. ч.:

*акції, які не котуються на фондовій біржі, <= 15%, з них на одного емітента – <= 2%;

*акції, які котуються на фондовій біржі, - <= 5% одного емітента;

*облігації – <= 5%, з них облігацій одного підприємства – <= 2.

Не менше 90% C-вих резервів повинні бути розміщені на території України.

Готується нове Положення про порядок формування і розміщення C-вих резервів, яке передбачає подальше наближення до світових стандартів.

Директивами ЄС установлені такі напрями і розміри інвестицій С-вих резервів, а саме:

*вкладення в нерухомість — <= 10 % загального обсягу резервів за кожним об’єктом;

*вкладення в акції, які котируються, та гарантовані кредити — <= як 10 % розміру резервів за кожним із видів зазначених вкладів;

*інвестиції в незабезпечені кредити — <= як 5 % за кожним їх видом; в акції, що не котируються, — <= як 10 % у сукупності вкладень; у готівку — <= як 3 % загальної суми резервів.