Структура господарства Польщі.

Після вступу Польщі до ЄС сталися значні структурні зрушення в її економіці, які можна звести до кількох блоків.

1) Зростання цін, зумовлене високою порівняно з країнами ЄС інфляцією.

2) Деформована структура інвестицій (80% на промислов сектор)
перед вступом до ЄС відбулося значне зростання обсягів ПІІ
до вступу в ЄС Польща інвестувала в сусідні країни – Укр, РФ, Чехію, після вступу – в розвинуті країни ЄС.

3) Зростання макроекономічних показників зумовлене отриманням країною інтеграційн переваг, яке дав їй вступ до ЄС.
багатомільярдні субсидії зі структурних фондів та Фонду згуртування, які надходили в країну в 2004-2006 рр. в цілому не ліквідували відставання, проте значно зменшили відстань між лідерами та аутсайдерами розширення.

4) Високий рівень безробіття (2011р. 12%)

5) Консолідація держфінансів, що є необхідною запорукою подальшої конвергенції(зближення) з ЄС.

6) Значна регіональна диференціація, рівень безробіття і доходів є різним по країні.

95. Угорська економічна модель «градуалізму».
Основною відмінністю градуалізму від «шокової терапії» була етапність у здійсненні ринкових реформ та забезпечення мін соц стандартів.

Держава не відмовлялася від регулювання цін на товари «соц групи», приватизація здійснювалася у три етапи: мала, середня та велика, обмінні курси національної валюти також регулювалися за допомогою монетарних та немонетарних заходів, зростання зарплати на різних етапах градуалістської моделі то обмежувалося, то лібералізувалося

Характерним прикладом реалізації градуалістської моделі була Угорщина, але й Чехія, Словаччина, Словенія, Естонія, Латвія та Литва також використовували елементи еволюційності у трансформації своєї економіки до ринкового середовища

Важливим напрямом реалізації ідей угорського градуалізму була боротьба з інфляцією (дезінфляція), яка також мала притаманну їй специфіку. Особл Угорщини було те, що на відміну від інших країн ЦСЄ вона лібералізувала ціни і вивільнила з/п ще в соціалістичний період, а відтак під час реформування своєї економіки в неї не було проблеми зайвого «грошового навантаження», тому й потреби в обов'язковому секвеструванні (скорочення видатків).

Але були й проблеми в моделі: домінування соц. складової в бюджеті створило так звану «пенсійну бомбу» уповільненої дії, що виникла через приватизацію пенс фондів та необхідність перерозподілу фінансування дефіцитів у майбутньому, в якому передбачалось активне старіння нації; хронічним став дефіцит бюджету, що також був пов'язаний з великим тягарем соціальної сфери. велике навантаження на фонд заробітної плати; виникнення значних регіональних диспропорцій.