Студопедия

КАТЕГОРИИ:

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника



Еволюція фран.ї моделі госп.




Читайте также:
  1. Lt;question>Нарықтың қандай 2 түрі шеңбер айналым моделіне енгізілген?
  2. OSI моделінің жалпы сипаттамасы
  3. Аксіома 1: Розвиток (еволюція) системи визначається деякою ціллю й інформаційними ресурсами системи, її інформаційною відкритістю.
  4. Аналіз адитивної та мультиплікативної моделі тимчасового ряду.
  5. Аналіз багатофакторної лінійної моделі регресії
  6. Види грошових систем та їх еволюція.
  7. Випадкова складова економетричної моделі
  8. Відношення „контроль - вплив" як елемент багатовимірної моделі владного спілкування.
  9. Відношення „панування - підкорення" як елемент багатовимірної моделі владного спілкування.
  10. Відношення „управління -тиск" як елемент багатовимірної моделі владного спілкування.

Основними факторами, трансформацію економіки

· збільшення частки державної власності (з 10% до 50% у структурі ВВП, 1950 → 1980);Формування конкурентоспроможних потужних ТНК “Рено”) з високою питомою вагою державної частки у структурі акціонерного капіталу

· відмова від політики колоніальних війн, які були занадто обтяжливими для Франції, а “ресурсний ефект”, на який при цьому розраховували ставав деталі низьким

· високі темпи НТП та вдале поєднання державних та приватних інвестицій, спрямованих на розвиток ядерної енергетики, електротехнічної промисловості, хімічної, хіміко-фармацевтичної промисловості, виробництва авіаційної техніки та засобів автоматики.

· концентрація та централізація промислового і фінансового капіталу

· підтримка державою фундаментальних та прикладних досліджень;

· розвиток виробничої та соціальної інфраструктури;

· диверсифікація зовнішньоекономічних зв’язків з ЄС; перш за все з Німеччиною,

· гнучка соціальна політика , яка ставила за мету зростання споживання, покращення демографічної ситуації,

· проведення політики дирижизму; основними рисами якого стали: застосування прямих адміністративних методів втручання в економіку через контроль за цінами, емісія цінних паперів, велика кредитна діяльність держави; активна підтримка державного підприємництва, прямі державні інвестиції в галузі бізнесу тощо.

 

64. Основні напрями пол..«дирижизму» та індикативного планування у Франції.

Основні складові французького “дирижизму”: застосування прямих адміністративних методів втручання в економіку через контроль за цінами, емісія цінних паперів, велика кредитна діяльність держави; активна підтримка державного підприємництва, прямі державні інвестиції в галузі бізнесу тощо.

Індикативне плануванняпрогноз основних макропропорцій соціально-економічного розвитку та застосування державних механізмів та інструментів регулювання. Б.Казе: “Французьке індикативне програмування – це гнучке планування, котре не передбачає встановлення громадської власності на засоби виробництва”.

Специфіка існування французької моделі індикативного планування зумовлювалася передусім існуванням таких характерних рис:

1. Формуванням основного інституціонного закладу – Комісаріату планування, який включав не тільки чиновників різного рангу, а й представників великих фірм та компаній, профспілок, університетських професорів, експертів, представників споживачів тощо, які були об’єднані у два види комісій: вертикальні та горизонтальні. Перші з них відповідали за провідні сектори французької економіки (промислове виробництво, транспорт, сільське господарство, сфера послуг). Горизонтальні комісії, як правило, спеціалізувалися на міжгалузевих проблемах, пов’язаних з особливостями фінансування економіки, наукових дослідженнях, регіонального розвитку тощо.



2. Основними інструментами впливу на макроекономічну ситуацію були: регулювання сукупного попиту та сукупної пропозиції, проведення політики “дорогих” чи “дешевих” грошей, надання пільг, дотацій та субсидій, підтримка державного сектору економіки (тим не менше після 70-х років її питома вага стала зменшуватися через невідповідність конкурентному законодавству).
3. Перерозподіл фінансово-економічних ресурсів в інтересах розв’язання загальнонаціональних проблем та здійснення реформ. Посилення концентрації та централізації капіталу (у 90-ті роки розпочався процес децентралізації, який триває і зараз).



v Проте унікальність трансформації планово-індикативної моделі країни є перш за все через її системний характер, особливо високу роль держави та розвинуту соціальну сферу. Ці особливості значною мірою відбиває етапність реалізації основних напрямків національних планів.

 


Дата добавления: 2015-01-01; просмотров: 17; Нарушение авторских прав







lektsii.com - Лекции.Ком - 2014-2021 год. (0.005 сек.) Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав
Главная страница Случайная страница Контакты