Позиції ФРН в глобальній та в європейській економіці.

Німеччина належить до високорозвинутих постіндустріальних країн світу, значення якої у світовій та євро економіці є досить вагомим. За індексом розвитку людського потенціалу (HDI) 9-е місце в світі (2011);

ВВП(ПКС) - $ 3,194 млрд. (5 місце у світі), населення 81,8 млн.; Питома вага країни у вир-ві світового ВВП (за ПКС) у 2011 році становила 4,48%, а у вир-ві серед країн ЄС займає 1 місце з часткою 20%. За обсягами промисл вир-ва посідає 4 місце у світі після США, Китаю, Японії. У 2011р. експорт Н. досяг рекордного рівня 1 трлн.Є (10% світового); найбільше експортуються автомобілі, хімікати, комп’ютерна та електронна продукція, фармацевтика. індекс макроекономічної конкурентоспроможності – 6-е місце в світі; індекс оперативності і стратегічності компаній – 3-е місце в світі; зарплата вище ніж в США, Японії, хоча продуктивність праці нижча Німецькі компанії посідають провідні позиції у світовій та євро економіці.

Volkswagen – 108 млн.$ (торг. оборот); Daimler-Chrysler – 110 млн.$ Siemens – 70 млн.$ ; Metro – 65 млн.$.

Німеччина залишається однією з найбільш інноваційних країн у світі за рейтингом ВЕФ

Головні чинники інноваційного успіху країни:

- Захищеність прав власності (особливо інтелектуальної)

- Інтенсивна співпраця між ВНЗ та промисловістю

- Наявність висококваліфікованих науковців та інженерів

- Сприятливий клімат для інновацій стимулює значні приватні капіталовкладення у НДДКР

- Інноваційна спроможність німецьких компаній є найвищою у світі

56. «Соціальне ринкове господарство» в ФРН (модель Л.Ерхарда)

Модель соціального ринкового господарства Л.Ерхарда; => методологія неолібералізму, що ґрунтувалася на поглядах нім. «фрайбурзької школи». З неї випливало, що майб добробут країни повинен базуватися на: приватній власності; вільній конкуренції; вільному ціноутворенню; активній ролі держави протидії монополізації та мілітаризації.

Стратегічною метою нової політики було забезпечення соц справедливості і високого рівня соц гарантій, проте шлях реалізації осн складових лежав через «шокову терапію» -необхідн заходів оздоровлення економіки

“шокова терапія” 1950-х років:

• грошова реформа (рейхсмарки / дойчмарки 1:10)

• реформа цін (ліквідація обмежень)

• підтримка МСБ у поєднанні з протидією монополіям

• кредитна політика (↓ ставок % та податкового тиску)

• соціальна реформа (зменшення диспропорцій у розподілі доходів, безоплатна освіта, страхова медицина, довгострокова допомога по безробіттю)

Основними чинниками успіху реформ були менталітет нім народу, його працездатність, досвід, схильність до дисципліни, готовність в ім'я майбутнього йти на тимчасові жертви, сприятливі соц-економ та політичні умови - приватна власність і підприємницькі структури, уміле використання допомоги за планом Маршалла тощо, вибір правильної стратегії економічних реформ і чітке визначення послідовності та етапів проведення їх, сильна політична воля до реформування і в процесі його, можливість вільного обміну поглядами для вибору напрямів та постановки завдань реформи