Основна література: 29, 30

12.Тестові завдання для контролю знань

Для перевірки засвоєного матеріалу студентам пропонується 20 тестових завдань. Питання з одиничною відповіддю.

Для оцінювання рівня відповідей студентів на тестові завдання використовуються такі критерії:

відмінний рівень-від 18 до 20 правильних відповідей;

добрий рівень - від 14 до 17 правильних відповідей

задовільний рівень - від 9 до 13 правильних відповідей;

незадовільний рівень - від 0 до 8 правильних відповідей.

1. Розмір платежу за розміщення відходів у навколишньому природному середовищі не враховує:

а) базовий норматив плати за розміщення 1 тони і -того виду забруднюючої речовини в межах ліміту (відповідно до дозволів на розміщення) грн/ т;

б) річну маса відходів і -того виду в межах ліміту (відповідно до дозволів на розміщення), т;

в) коефіцієнт кратності плати за понадлімітне розміщення відходів у навколишнім природному середовищі;

г) регіональний (басейновий) коефіцієнт, що враховує територіальні екологічні особливості, а також еколого-економічні умови функціонування водного господарства.

2. Розмір платежу, що розраховується на основі використання базового нормативу плати за розміщення 1 тонни і -того виду в межах ліміту; річної маса відходів і -того виду в межах ліміту, коефіцієнту кратності плати за понадлімітне розміщення відходів у навколишньому природному середовищі; маси понадлімітного річного розміщення відходів і -того виду, коефіцієнта, що враховує розташування зони розміщення відходів; характер устаткування місця розміщення відходів має назву:

а) платіж за викиди в атмосферу забруднюючих речовин стаціонарними джерелами забруднення;

б) платіж за викиди в атмосферу забруднюючих речовин пересувними джерелами забруднення;

в) платіж за скидання забруднюючих речовин у поверхневі води, територіальні й внутрішні морські води, а також підземні обрії;

г) платіж за розміщення відходів у навколишньому природному середовищі визначається з використанням наступних показників.

3. Втрати й додаткові витрати, які виникли внаслідок забруднення середовища в екологічному менеджменті називають:

а) фактичний збиток;

б) економічний збиток;

в) можливий (потенційний) збиток;

г) відвернений збиток.

4. Економічний збиток, що виник у результаті надходження забруднюючих речовин від об'єктів у прогнозованому періоді в екологічному менеджменті називають:

а) фактичний збиток;

б) економічний збиток;

в) можливий (потенційний) збиток;

г) відвернений збиток.

5. Комплексний показник, що відбиває особливості взаємодії виробництва із середовищем, виконує облікову, інвестиційну обмежуючу та стимулюючу функції в екологічному менеджменті називають:

а) фактичний збиток;

б) економічний збиток;

в) можливий (потенційний) збиток;

г) відвернений збиток.

6. Зменшення можливих (потенційних) збитків у результаті проектування або проведення заходів щодо захисту навколишнього середовища в екологічному менеджменті називають:

а) фактичний збиток;

б) економічний збиток;

в) можливий (потенційний) збиток;

г) відвернений збиток.

7. Стимулююча функція комплексного показника „економічний збиток”:

а) проявляється в тому, що об'єкти - забруднювачі прямо, у вигляді штрафів, або побічно, у вигляді подорожчання вихідної сировини, підвищення захворюваності працюючих, відчувають наслідки своєї діяльності, що викликає необхідність впровадження заходів з метою скорочення негативних наслідків власної діяльності;

б) проявляється в тому, що збиток є мірою оцінки впливу господарської діяльності на середовище;

в) полягає в тому, що яким би чином не оцінювався економічний збиток від забруднення навколишнього середовища, він у всякому разі визначається розмірами додаткових вкладень матеріальних і трудових витрат, виступаючи в такий спосіб як поточні витрати й капітальні вкладення;

г) пов’язана з накладенням різного роду платежів і штрафів, розмір яких визначають на основі масштабів економічного збитку.

8. Екоефективність підприємства досягається:

а) виробництвом конкурентоспроможних за ціною товарів та послуг, які задовольняють потреби людини та підвищують якість життя;

б) виробництвом товарів та послуг, що сприяють зменшенню навантаження на навколишнє середовище та інтенсивності використання ресурсів протягом усього життєвого циклу товару чи послуги;

в) шляхом запровадження заходів захисту довкілля, які мають високу ефективність;

г) вірні варіанти а і б.

9. Екологічне управління – це:

а) діяльність державних органів і економічних суб’єктів, головним чином спрямована на дотримання обов’язкових вимог природоохоронного законодавства, а також на розробку та реалізацію відповідних цілей, проектів і програм.;

б) ініціативна та результативна діяльність економічних суб’єктів, спрямована на досягнення їх власних екологічних цілей, проектів та програм, розроблених на основі принципів екоефективності і екосправедливості;

в) різновид аудиторської діяльності, що здійснюється в інтересах суб’єктів господарювання і держави і пов’язаний з перевіркою діяльності господарюючих суб’єктів з метою встановлення відповідності їхньої роботи вимогам екобезпеки, забезпечення раціонального використання і поновлення природних ресурсів, одержання достовірної інформації про виробничу діяльність об’єкта аудита і формування на її основі аудиторських висновків;

г) інструмент управління та забезпечення виконання вимог природоохоронного законодавства України.

10. Екологічний аудит – це:

а) інструмент управління та забезпечення виконання вимог природоохоронного законодавства України;

б) ініціативна та результативна діяльність економічних суб’єктів, спрямована на досягнення їх власних екологічних цілей, проектів та програм, розроблених на основі принципів екоефективності і екосправедливості;

в) різновид аудиторської діяльності, що здійснюється в інтересах суб’єктів господарювання і держави і пов’язаний з перевіркою діяльності господарюючих суб’єктів з метою встановлення відповідності їхньої роботи вимогам екобезпеки, забезпечення раціонального використання і поновлення природних ресурсів, одержання достовірної інформації про виробничу діяльність об’єкта аудита і формування на її основі аудиторських висновків;

г) вірні варіанти а і в.

11. Якими рисами не характеризується екологічний менеджмент?

а) наявністю функції екологічного маркетингу;

б) переважанням адміністративно-командних інструментів екополітики;

в) свідомо добровільною та ініціативною діяльністю;

г) досягненням оптимального співвідношення між екологічними та економічними показниками.

12. Вирішення яких проблем не входить до завдань екологічного менеджменту на підприємстві?

а) мінімізація кількості відходів та забруднень навколишнього середовища;

б) створення безпечних умов праці співробітників;

в) нівелювання наслідку дії всіх наявних абіотичних, біотичних та антропогенних факторів на довкілля;

г) інформування громадськості та населення про характер виробничої діяльності і стан навколишнього середовища в районі розміщення виробництва.

13. Яке з тверджень не стосується поняття "екологічний аудит"?

а) це різновид аудиторської діяльності, що здійснюється в інтересах суб’єктів господарювання і держави;

б) пов’язаний з перевіркою діяльності господарюючих суб’єктів з метою одержання достовірної інформації про виробничу діяльність об’єкта аудита і формування на її основі аудиторських висновків;

в) виступає як інструмент управління та забезпечення виконання вимог природоохоронного законодавства України;

г) є філософією управління, яка спонукає керівництво підприємства до пошуку шляхів покращення якості навколишнього середовища з одночасним отриманням економічної вигоди.

14. Метою введення ЕМАS було сприяння поліпшенню характеристик навколишнього середовища, пов’язаного з ...?

а) сільськогосподарською діяльністю;

б) виробничою діяльністю;

в) комерційною діяльністю;

г) представницькою діяльністю.

15. Екоаудитори і екоаудиторські організації мають право:

а) проводити ЕА в організаціях, власниками яких є родичі;

б) проводити ЕА на об'єктах, частина власності якихналежить екоаудитору;

в) одержувати необхідні роз'яснення в письмовому вигляді, усній формі від замовника та об'єкта аудиту;

г) надавати позитивний висновок стосовно фінансування і реалізації проектів, програм, що можуть чи призвели до негативного впливу на навколишнє середовище або здоров'я людей.

16. Юридичні особи, зареєстровані у встановленому законом порядку, мають відповідні ліцензії, в обов'язок яких входить виплата страхового відшкодування особам, яким (чи їхньому майну) завданий збиток діяльністю страхувальника називаються:

а) страхувальники;

б) страховики;

в) вигодоотримувачі;

г) екологічні консультанти.

17. Екоаудит підприємств потрібен для:

а) збільшення прибутків підприємства;

б) збереження стану природного навколишнього середовища;

в) удосконалення законодавчої бази у сфері охорони довкілля;

г) перевірка на відповідність стандартам ISO 9001.

18. Вибух на Чорнобильській атомній станції - це:

а) антропогенне забруднення;

б) механічне забруднення;

в) природне явище;

г) стихійне лихо.

19. Чи відшкодовуються збитки від форс-мажорних екологічних катастроф:

а) так, завжди;

б) так, якщо це передбачено страховою угодою;

в) ні, ніколи;

г) так, за рішенням Міністерства з надзвичайних ситуацій.

20. Парниковий ефект – це...:

а) циклічний процес, що призводить до зниження температури на Землі наслідок скупчення хмар;

б) накопичення парникових газів в атмосфері, що поглинають тепло і затримують теплове випромінювання з поверхні планети, тим самим підвищуючи середню температуру поверхні Землі;

в) акумуляція тепла в надрах планети;

г) процес, що стимулює активне зростання флори на Землі.

Питання до іспиту

1. Сучасний рівень порушення екологічної рівноваги на Землі

2. Характерні ознаки сучасної екологічної кризи

3. Поняття екосистеми, навколишнього середовища, соціотехносфери.

4. Біосфера і концепція ноосфери В.І.Вернадського.

5. Види, масштаби, негативні наслідки забруднення навколишнього середовища.

6. Глобальні наслідки забруднення.

7. Парниковий ефект.

8. Види екологічної політики

9. Екобезпека та екостратегія, пріоритети, складові елементи екобезпеки.

10. Оцінка екобезпеки територіального природно-соціального комплексу

11. Поняття екологічної ємності та біоресурсного потенціалу території.

12. Різновиди зон екологічного лиха

13. Екологічне ураження та типи аварійних ситуацій

14. Методи визначення економічних збитків від забруднення навколишнього середовища.

15. Головні критерії визначення економічних збитків, їх види. Функції економічного збитку

16. Сутність екологічного управління й екологічного менеджменту, їх відмінності.

17. Концепція екоефективності.

18. Визначення екологічного менеджменту з позицій міжнародних стандартів.

19. Стандарти і міжнародні рекомендації в області систем екологічного менеджменту.

20. Серія міжнародних стандартів систем екологічного менеджменту ISO 14000

21. Ринкові інструменти екологічного менеджменту

22. Роль екологічного менеджменту у формуванні конкурентоспроможної продукції.

23. Стан та перспективи розвитку екологічного менеджменту в Україні.

24. Шляхи формування екологічного менеджменту в Україні.

25. Запровадження системи екологічного менеджменту на вітчизняних підприємствах.

26. Сутність за завдання законодавства про охорону навколишнього природного середовища.

27. Нормативно-правове регулювання у сфері охорони, використання і відтворення природних ресурсів

28. Адміністративно-нормативні інструменти екологічного менеджменту.

29. Визначення і сутність екологічної стандартизації та нормування.

30. Поняття та значення екологічного ліцензування.

31. Стандарти якості навколишнього середовища.

32. Визначення нормативів якості навколишнього середовища і продуктів харчування.

33. Оцінка впливу на навколишнє середовище, кількісні та якісні методи визначення екологічного ризику.

34. Визначення плати за забруднення навколишнього природного середовища пересувними джерелами забруднення

35. Правові аспекти стягнення платежів за викиди в атмосферу забруднюючих речовин стаціонарними джерелами забруднення

36. Правові аспекти стягнення платежів за скиди забруднюючих речовин у поверхневі води, територіальні та внутрішні морські води, а також підземні горизонти

37. Правові аспекти стягнення платежів за розміщення відходів у навколишньому природному середовищі

38. Категорії платежів за забруднення навколишнього середовища

39. Економічне регулювання у галузі охорони навколишнього природного середовища та раціонального природокористування

40. Закордонний досвід у сфері управління природоохоронною діяльністю та міжнародне співробітництво у галузі екологічного менеджменту

41. Якість навколишнього середовища і її нормування

42. Історичні корені і хронологія розвитку поняття ІSО та ЕМАS

43. Нормативи допустимого впливу на навколишнє природне середовище

44. Гранично-припустимі норми антропогенного навантаження на навколишнє природне середовище

45. Визначення та сутність екологічної стандартизації і нормування

46. Роль міжнародних стандартів та вимог в екологічному регулюванні

47. Методи визначення та оцінка екологічного ризику

48. Фактори, які впливають на зростання ступеня ризику

49. Оцінка впливу на навколишнє середовище: кількісні та якісні методи визначення екологічного ризику

50. Екологічний аудит: сутність, об'єкти і суб'єкти

51. Види екологічного аудиту

52. Теоретичні основи формування і розвитку екологічного аудиту.

53. Основні міжнародні стандарти екологічного аудиту

54. Критерії і показники екологічного аудиту

55. Стадії процесу проведення екологічного аудиту.

56. Досвід формування системи екологічного менеджменту за кордоном

57. Досвід формування системи екологічного аудиту за кордоном

58. Органи управління в сфері екологічного аудиту.

59. Форма складання аудиторського висновку: вступ, аналітична і підсумкова частини.

60. Сертифікація екоаудиторів.

61. Права й обов'язки екоаудиторів і екоаудиторьских організацій.

62. Правопорушення в сфері екологічного аудиту.

63. Роль екоаудиту в інвестиційному процесі.

64. Екоаудит і ціноутворення.

65. Екоаудит і «зелені» технології.

66. Екоаудит і захист інтересів товаровиробника.

67. Екологічне страхування, його види та форми.

68. Світовий досвід екологічного страхування.

69. Характеристика взаємовідносин між страхувальником і страховиком.

70. Поняття «забруднення» в екологічному страхуванні

71. Визначення розміру страхової суми

72. Можливості проведення екологічного страхування в Україні.

73. Страхування екологічних ризиків

74. Сучасні проблеми запровадження екологічного аудиту

75. Порядок справляння платежів за забруднення навколишнього середовища

76. Умови активної діяльності організацій у природоохоронній сфері

77. Види фізичного забруднення

78. Законодавче забезпечення екологічного менеджменту

79. Основні принципи і елементи систем екологічного менеджменту

80. Глобальне потепління клімату – пошук рішень в рамках Протоколу Кіото

81. Форми проведення екологічної експертизи

82. Сутність, мета і завдання екологічної експертизи

83. Роль ресурсних платежів у поліпшенні екологічної ситуації в Україні

84. Види та умови проведення екологічного аудиту.

85. Шляхи вирішення екологічних проблем у сільськогосподарському землекористуванні

86. Проблеми впровадження на українських підприємствах стандартів серії ISO 14000

87. Стадії процесу проведення екологічного аудиту.

88. Екологічний аудит при проведенні еко­логічної експертизи як засіб одержання достовірної екологічної інформації.

89. Визначення розміру страхової суми. Можливості проведення екологічного страхування в Україні.

90. Добровільне екологічне страхування як вид підприємницької діяльності.