Методика дослідження самооцінки (Т.В. Дембо–С.Л. Рубінштейн) (модифікована відповідно до завдань дослідження).

Методика призначена для оцінки та порівняльного аналізу самооцінки і домагань особистості у різних життєвих сферах.

Досліджуваним пропонується оцінити себе (здібності, характер, можливості) за допомогою вертикальної лінії за кожною з запропонованих якостей, сторін особистості і рискою (-) відзначити на кожній лінії цю самооцінку. Після пропонують уявити, якою повинна була б бути ця якість, сторона особистості, щоб ви були задоволені собою, відчували гордість за себе і відзначити це на кожній лінії знаком (х).

Самооцінка і домагання визначаються за дев’ятьма шкалами:

1) креативний – некреативний;

2) цілеспрямований – нецілеспрямований;

3) компетентний – некомпетентний;

4) рефлективний – нерефлективний;

5) ініціативний – безініціативний;

6) комунікативний – некомунікативний;

7) толерантний – нетолерантний;

8) стресостійкий – нестресостійкий;

9) конфліктостійкий – неконфліктостійкий.

Обробці підлягають результати на всіх шкалах.

Для зручності підрахунку оцінка переводиться у бали. Як уже зазначалося, розміри кожної шкали дорівнюють 100 мм, відповідно до цього нараховуються бали (наприклад, 54 мм = 54 бали).

1. За кожною з дев’яти шкал визначаються:

– рівень домагань щодо певної якості – за відстанню у міліметрах (мм) від нижньої точки шкали (0) до знаку „х”;

– висота самооцінки – від „0” до знаку „-„;

– величина розбіжності між рівнем домагань і самооцінкою – різниця між величинами, що характеризують рівень домагань і самооцінку

– у тих випадках, коли рівень домагань нижче самооцінки, результат виражається від’ємним числом.

Записується відповідне значення кожного з трьох показників (рівня домагань, рівня самооцінки та розходження між ними) у балах за кожною шкалою.

2. Визначається середня міра кожного з вищеперерахованих показників у студента. Її характеризує медіана, обчислювана за всіма аналізованими шкалами.

3. Визначається ступінь диференційованості рівня домагань і самооцінки. Їх отримують, поєднуючи на бланку досліджуваного всі значки „-„ (для визначення диференційованості самооцінки) або „х” (для рівня домагань).

Отримані профілі наочно демонструють відмінності в оцінці студентом різних сторін своєї успішності діяльності.

У тих випадках, коли необхідна кількісна характеристика диференційованості (наприклад, при зіставленні результатів студента з результатами всієї групи) можна використати різницю між максимальним і мінімальним значеннями, однак цей показник розглядається як умовний.

Слід зазначити, що чим вища диференційованість показника, тим менше значення має середня міра і, відповідно, вона може використовуватися лише для деякої орієнтації.

4. Особлива увага звертається на такі випадки, коли домагання виявляються нижче самооцінки, пропускаються або неповністю заповнюються деякі шкали (вказується тільки самооцінка або тільки рівень домагань), значки ставляться за межами шкали (вище верхньої або нижче нижньої частини), використовуються знаки, не передбачені інструкцією і т.п.

Найбільш сприятливими з точки зору особистісного розвитку є такі результати: середній, високий або навіть дуже високий (але не виходить за межі шкали) рівень домагань, поєднується з середньою або високою самооцінкою при помірному розходженні цих рівнів і помірним ступенем диференційованості самооцінки та рівня домагань.

Продуктивним є також такий варіант ставлення до себе, при якому висока і дуже висока (але не максимально), помірно диференційована самооцінка поєднується з дуже високими, помірно диференційованими домаганнями при помірному розходженні між домаганнями і самооцінкою.

Дані показують, що студенти з таким ставленням до себе відрізняються високим рівнем цілепокладання: вони ставлять перед собою досить складні цілі, що ґрунтуються на уявленнях про свої дуже великі можливості, здібності, і докладають значних зусиль для досягнення цих цілей.

Несприятливими для особистісного розвитку і для навчання є усі випадки низької самооцінки. Несприятливими є також випадки, коли студент має середню, слабо диференційовану самооцінку, що поєднується з середніми домаганнями і характеризується слабкою розбіжністю між домаганнями і самооцінкою.