Географическое положение

На основі проведених розрахунків можна зробити висновки про фінансову результативність підприємства. Аналіз финансового стану підприємства свідчить про те , що підприємство має позитивну динаміку фінансової результативності по таким показникам:

- зменшення валового прибутку у звітному періоді в порівнянні з попереднім – на -17,31 %;

- збільшення фінансових результатів від операційної діяльності в звітному періоді в порівнянні з попереднім на 8,03 %

- у попередньому періоді фінансові результати від звичайної діяльності до оподаткування у звітному періоді в порівнянні з попереднім збільшились на 2,86%.

При збільшенні фінансових результатів по різних видах діяльності, просліджується тенденція значного збільшення чистого доходу і рентабельності в звітному періоді в порівнянні з попереднім.

Аналізуючи показники динаміки ділової активності підприємства, робимо висновок, що, в цілому, ділова активність підприємства збільшилася в звітному періоді в порівнянні з попереднім. Про це свідчить позитивна динаміка таких показників:

- фондовіддача в звітному періоді в порівнянні з попереднім зменшилась на -34,7 %; це говорить про те, що збільшилася ефективність використання основних фондів підприємства

- зменшився коефіцієнт оборотності всього капіталу в звітному періоді в порівнянні з попереднім на -33,6%;

- зменшення коефіцієнта оборотності оборотного капіталу в звітному періоді в порівнянні з попереднім на -33,6 та всі інші коефіцієнтів оборотності (власних оборотних коштів – на -44,5%, матеріальних оборотних коштів –знизилась на -50,4%, дебіторської заборгованості –знизилась на -44,5%).

Фінансова стійкість підприємства в цілому досить висока, хоча дещо погіршала в порівнянні з попереднім періодом. Про це свідчать такі факти:

- при високому значенні коефіцієнта фінансової автономії (0,61) сталося зменшення цього показника в порівнянні з попереднім періодом (до 0,74); власники продовжують повністю фінансувати підприємство .

- дещо збільшився коефіцієнт співвідношення позикових і власних засобів, але при цьому залишився на рівні менший 1 (нормативні). Це свідчить про те, що підприємство забезпечує себе, в основному за рахунок власних засобів, що є позитивною політикою підприємства

Загальний коефіцієнт ліквідності свідчить про те, що підприємство є ліквідним, і у відповідній ситуації здатне досить швидко перевести свої активи в гроші з метою покриття всіх необхідних платежів при настанні термінів їх оплати.

На підставі отриманих даних робимо висновок, що наше підприємство– в цілому фінансово не стійка організація, яка не може конкурувати з іншими підприємствами.

Список використаної літератури

1. Про оподаткування прибутку підприємств: Закон України від 22.05.97 р. № 283/97-ВР (зі змінами та доповненнями від 18.11.97 № 693/97-ВР) // Баланс. - 1998. - № 1 (178). С.3-47.

2. Про податок на додану вартість: Закон України від 03.04.97 № 168/97-ВР (із змінами та доповненнями станом на 01.02.98 р.) // Баланс. - 1998. - №2. - С.5-89.

3. Інструкція з бухгалтерського обліку балансової вартості груп основних фондів: Затв. Наказом Міністерства фінансів України від 24.07.97 р. № 159 // Баланс. - 1998. - № 12 (189). - С.12-18.

4.Економіка підприємства: Підручник / За редакцією С.Ф.Покропивного. - К.; “Хвиля-Прес”, 1995р. - 400с.

5.Завгородний В.П. Автоматизация бухгалтерского учета, контроля, анализа и аудита. - К.: А.С.К., 1998 - 768с.

6.Завгородній В.П., Савченко В.Я. Бухгалтерський облік, контроль і аудит в умовах ринку. - К.: Бліц-інформ, 1995. - 976 с

7. Єфіменко Н.А. Теоретичні засади відтворення якості основного капіталу підприємств // Актуальні проблеми економіки. - 2010. - № 5. - С.74 – 84

8. Захарін С.В. Інвестиції в інновації: теорія, парадигма, методологія досліджень // Актуальні проблеми економіки. - 2010. - № 4. С. 60 – 64

9. Ромашова И.Б. Управление основным капиталом // Финансы и кредит. - 2004. - № 5. - С. 9 - 16

10. Спасів Н.Я. Прагматизм фінансування відтворення основного капіталу підприємницьких структур // Фінанси України. - 2005. - № 2. - С.129 – 134

11. Фінанси підприємств: Методичні вказівки з вивчення курсу для студентів спеціальності «Менеджмент організацій» заочної форми навчання / Укладач: В.А. Ісайко. – Одеса: ОРІДУ НАДУ, - 28 с.

Количественными, в том случае, когда изменяются очертания границ страны в результате присоединения земель, территориальных потерь или завоеваний, уступки или обмена участками территории, «отвоевания» суши у моря, объединения или распада государств.

Качественными, когда речь идет об изменениях политического устройства или характера международных отношений, например в ходе смены исторических формаций, приобретение страной суверенитета, образование международных союзов, изменение форм государственного устройства, появление или исчезновение очагов международной напряженности.

В своем развитии политическая карта мира прошла несколько исторических периодов:

Древний период (до V в. н.э.), характеризующийся развитием и крушением первых государств: Древнего Египта, Карфагена, Древней Греции, Древнего Рима.

Средневековый период (V-XV вв.), характеризующийся преодолением обособленности хозяйств и районов, стремлением феодальных государств к территориальным захватам, в связи с чем крупные части суши были поделены между государствами Киевская Русь, Византия, Московское государство, Священная Римская империя, Португалия, Испания, Англия.

Новый период (XV-XVI вв.), характеризующийся началом европейской колониальной экспансии.

Новейший период (с начала XX в.), характеризующийся окончанием Первой мировой войны и практически завершенный к началу XX века переделом мира.

Новейший этап формирования политической карты мира:

В новейший период истории серьезные территориальные изменения связаны с ходом двух мировых войн и послевоенным переустройством мира.

Первый этап (между Первой и Второй мировыми войнами) ознаменовался появлением на карте мира первого социалистического государства (РСФСР, а позже СССР). Изменились границы многих государств (одни из них увеличили свою территорию— Франция, Дания, Румыния, Польша, у других государств она уменьшилась). Так, Германия, проиграв войну, потеряла часть территории (в т ч. Эльзас-Лотарингию) и все свои колонии в Африке и Океании. Распалась крупная империя — Австро-Венгрия, и на ее месте образовались новые суверенные страны: Австрия, Венгрия, Чехословакия, Королевство сербов, хорватов и словенцев. Была провозглашена независимость Польши и Финляндии. Произошел раздел Османской империи.

Второй этап (после Второй мировой войны) характеризовался значительными территориальными изменениями на политической карте мира: на месте бывшей Германии образовались два суверенных государства — ФРГ и ГДР, появилась группа социалистических государств в Восточной Европе, в Азии и даже в Латинской Америке (Куба). Очень крупные изменения на политической карте были обусловлены распадом мировой колониальной системы и образованием большого числа независимых государств в Азии, Африке, Океании, Латинской Америке.

С начала 1990-х годов выделяют третий этап новейшей истории. К качественно новым изменениям на политической карте мира, оказавшим большое влияние на социально-экономическую и общественно-политическую жизнь всего мирового сообщества в этот период, можно отнести распад в 1991 г. СССР. Позже большинство республик бывшего Союза (за исключением трех государств Балтии) вошли в состав Содружества Независимых Государств (СНГ). Перестроечные процессы в странах Восточной Европы привели к осуществлению преимущественно мирных («бархатных») народно-демократических революций 1989-90 гг. в странах этого региона. В бывших социалистических государствах, произошла смена общественно-экономической формации. Эти государства встали на путь рыночных преобразований («от плана к рынку»).

В октябре 1990г. объединились два немецких государства ГДР и ФРГ. С другой стороны, бывшая федеративная республика Чехословакия распалась на два независимых государства — Чехию и Словакию (1993г.).

Произошел распад СФРЮ. Была провозглашена независимость республик Словения, Босния и Герцеговина, Македония, Хорватия, Союзная Республика Югославия (в составе Сербии, Черногории и автономного края Косово). Острейший политический аризис этой бывшей федерации вылился в гражданскую войну и межнациональные конфликты, продолжающиеся до настоящего времени. В конце 90-х годов была осуществлена военная агрессия стран НАТО против СРЮ, в результате которой Косово было практически отделено от нее.

В мире продолжался процесс деколонизации. Независимость получила Намибия — последняя из колоний в Африке. Были образованы новые суверенные государства в Океании: Федеративные Штаты Микронезии, Республика Маршалловы острова, Содружество Северных Марианских островов (бывшие «подопечные» территории США, получившие статус свободно ассоциированных с США государств).

В 1993г. была провозглашена независимость государства Эритрея (территории, бывшей ранее одной из провинций Эфиопии на берегу Красного моря, а еще ранее, до 1945г. — колонией Италии).

В 1999 г. под юрисдикцию Китайской Народной Республики (КНР) вернулся Гонконг (Сянган), бывшее владение Великобритании, а в 2000 г. и бывшая португальская колония— Макао (Аомынь). На современной политической карте мира осталось совсем немного несамоуправляющихся территорий (владений других государств). Это в основном острова в Тихом и Атлантическом океанах. Имеются также спорные территории в разных регионах мира (Гибралтар, Фолклендские острова и др.)

2) Общая экономико-географическая характеристика Канады

Географическое положение

Население - 31,3 млн чел. (34-е место)

Канада является второй по величине страной в мире (9 970 610 кв. Км), которую превосходит по размерам только Россия.

Столица страны Оттава. Из крупнейших городов, а также культурных и экономических центров, можно выделить Монреаль, Калгари, Торонто и Ванкувер.

Это государство технически и промышленно развитое, а также обладает многоотраслевой экономикой, которая базируется на торговле (большее количество импорта идёт в США, этому также способствуют различные торговые договоры (канадско-американское соглашение о свободной торговле, автомобильный договор и североамериканское соглашение о свободной торговле) и природных ресурсах.

Во-первых, страну омывают три океана: Тихий, Атлантический и Северный Ледовитый. Самым крупным канадским портом считается Ванкувер.

Крупнейшим внутренним портом страны является Монреаль. Канада страна рек и озер. Самыми крупными считаются: реки Маккензи, Фрейзер, Нельсон, Колумбия, Сент Джон и Св. Лаврентия и Великие озёра Онтарио, Мичиган, Гурон, Эри, Верхнее, Большое Медвежье озеро и Большое Невольническое озеро.

Климат

Климат Канады характеризуется холодной зимой и прохладным, ветреным влажным летом из-за ветров с Северного Ледовитого океана и Скалистых гор.

На севере - холодный арктический, на юге - умеренный

Но климат меняется в зависимости от района страны: на севере он полярный, в районах прерий более мягкий и умеренный с частыми колебаниями температуры, а на западе погода зимой дождливая и мягкая, а климат морской из-за приближенности Тихого океана, на юге умеренное лето и континентальный климат.