Ознаки вагітності

В ранні терміни діагноз вагітності встановлюють на основі сумнівних і вірогідних ознак.

Сумнівні ознаки- це різного роду суб'єктивні відчуття, а також об'єктивно визначені зміни в організмі, крім змін у внутрішніх статевих органах:

• суб'єктивні відчуття — нудота, блювота, втрата чи посилення апетиту, зміни в апетиті (відраза до м’яса, риби), смакові примхи (пристрасть до солоної, гострої чи кислої їжі, до незвичайних речовин – крейди, глини), зміни нюхових відчуттів (огида до запаху м'ясної їжі, тютюнового диму, парфумів), зміни з боку нервової системи: дратівливість, сонливість, нестійкість настрою, легка стомлюваність; нудота, блювання зранку.

• об'єктивні явища — пігментація шкіри обличчя, білої лінії живота, зовнішніх ста­тевих органів, посилення пігментації сосків та навколо них.

Вірогідні (імовірні) ознаки— це об'єктивні ознаки, які визначаються з боку статевих органів, молочних залоз, а також за допомогою імунологічних реакцій на вагітність.

Вони характерні для вагітності, хоча іноді можуть виникати і з інших причин.

Виявлення вірогідних ознак вагітності виконують шляхом: опитування; пальпації; огляду зовнішніх статевих органів і входу в піхву; дослідження за допомогою дзеркал; піхвового бімануального дослідження.

Ø припинення менструацій у дітородному віці жінки. Затримка місячних є важливою ознакою, особливо у жінок з регулярним циклом.

Ø нагрубання молочних залоз і виділення з сосків молозива чи молока,

Ø дані гінекологічного обстеження: розпушення і ціаноз присінку вагіни, самої вагіни і шийки матки; збільшення і розм'якшення матки, зміну її величини і фор­ми; підвищення скоротливої здатності матки (короткочасне ущільнення розм'якшеної матки).

З настанням вагітності по мірі її прогресування розміри матки змінюються. Зміни форми матки визначають при дворучному (бімануальному) дослідженні.

Матка у невагітних жінок має грушеподібну форму, дещо ущільнену в передньо-задньому розмірі. З настанням вагітності форма матки змінюється.

На наявність вагітності вказують наступні ознаки:

Збільшення матки.Збільшення помітно на 5-6 тижні вагітності, матка набуває кулеподібну форму. Починаючи з 7-8 тижнів матка стає асиметричною, може випинати один з її кутів. Приблизно до 10 тижня матка знову стає кулеподібною, а до кінця вагітності набуває овоїдну форму.

Ознака Гентера: при вагінальному дослідженні у ранні строки вагітності на передній поверхні матки, точно по середній лінії її, знаходять гребенястий виступ, який не поширюється ні на дно, ні на задню поверхню матки, ні на шийку.

Ознака Горвіца-Гегара: при вагінальному дослідженні виявляється розм'якшення в ділянці перешийка, внаслідок чого тут легко сходяться пальці внутрішньої і зовнішньої руки. Шийка відчувається як більш щільне тіло.

Ознака Піскачека:в ранні терміни вагітності нерідко має місце асиметрія матки, завдяки куполоподібному випинанню правого чи лівого кута її з 7-8 тижнів. Випинання відповідає місцю імплантації плодового яйця. По мірі росту плодового яйця випинання поступово зникає (до 10 тижня).

Ознака Снєгірьова: Для вагітності характерна легка змінюваність консистенції матки. При вагінальному дослідженні розм’якшеної вагітної матки вона внаслідок механічного подразнення починає під пальцями скорочуватися і стає з м’якої більш щільною. Після припинення подразнення матка знову набуває м’якої консистенції.

Ознака Губарєва-Гауса: легка рухомість шийки матки в ранні терміни вагітності. Легка зміщуваність шийки матки пов’язана зі значним розм’якщенням перешийку.

Ø лабораторні дослідження (імунологічні реакції на вагітність – визначення ХГЛ в сечі і крові).

ХГЛ виділяється трофобластом, потім хоріоном, плацентою. Виділення починається з 7—8 дня після запліднення, тому лабора­торна діагностика можлива після цього строку. Для дослідження треба брати ранкову се­чу, в якій спостерігається найбільша концентрація гормону, оскільки метод має поріг чутливості. Визначення бета-ХГЛ в плазмі є більш достовірним. Треба підкреслити, що хоча ХГЛ продукується трофобластом, реакція належить лише до імовірних ознак, тому що при такому патологічному стані, як хоріонепітеліома, також спостерігається позитивні реакції на ХГЛ. Крім того, після переривання вагітності реакції залишаються позитивними протягом 7—10 днів, а при патологічних станах (хвороби трофобласту) — 2-4 місяці.

Імуноферментні експрес-методи визначення ХГ в сечі дозволяють діагностувати вагітність через 1-2 тижня після нідації плодового яйця.

Існують тест-системи для швидкого визначення наявності або відсутності вагітності, якими можуть користуватися самі жінки.

Інші методи дослідження Дослідження базальної температури основано на впливі прогестерону на центр терморегуляції, розташований в гіпоталамусі (гіпертірмічний ефект). Перші 3 місяці вагітності базальна температура, що вимірюється вранці натщесерце в ліжку одним і тим самим термометром, - вище 37ºС.

Дослідження властивостей шийкового слизу також основано на впливі прогестерону на фізико-хімічні властивості слизу. Під час вагітності, починаючи з самих ранніх її термінів, відсутній симптом "зіниці", так як діаметр каналу шийки матки менше 0,2 см. При висушуванні на повітрі секрету із каналу шийки матки в ньому відсутні великі кристали.

Достовірні ознаки є переконливим доказом наявності вагітності у обстежуваної жінки. Всі ознаки цієї групи мають тільки об'єктивний характер і походять тільки від плода.

• ворушіння плода, які визначаються рукою чи при вислуховуванні (а не такі, що відчуває сама вагітна) або на УЗД;

• вислуховування серцевих тонів плода (з 5-7 тижнів за допомогою інструментальних методів дослідження: УЗД, а з 17-19 тижнів – при аускультації);

• визначення частин плода при пальпації живота жінки (голівки, ніжок, сідниць, ручок) (прийоми Леопольда);

• визначення серцебиття плода за допомогою кардіотокографії.

Діагноз вагітності є несумнівним, якщо при обстеженні визначають частини плода, серцебиття і рухи плода, при ультразвуковому дослідженні - плодове яйце. Ці достовірні ознаки вагітності з’являються не на початку її, а в більш пізні терміни (V-VІ місяць).

Таким чином, діагноз вагітності встановлюють на основі даних клінічного обстеження. Однак, в деяких випадках при ускладненні діагностики вагітності або з метою диференційної діагно­стики застосовують лабораторні діагностичні методи.

В теперішній час стандартом діагностики вагітності в ранні строки є поєднання двох методів:

• визначення бета-ХГЛ в сечі або в плазмі крові;

• трансвагінальне ультразвукове дослідження.

Розмір матки протягом перших 3 місяців вагітності, коли вона перебуває ще в порожнині малого таза, визначається при дворучному гінекологічному дослідженні, надалі при пальпації живота — за висотою стояння дна матки.

При встановленні строку вагітності точність залежить від раннього звертання жінки до жіночої консультації. Рекомендується при первинному огляді обстежувати жінку двом спеціалістам-акушерам. Зважаючи на труднощі визначення строку запліднення, діагноз вагітності встановлюється з інтервалом в тиждень (наприклад: вагітність 8—9 тижнів). Більш достовірно строк вагітності визначається на підставі вимірювання параметрів ембріона і плода методом ультразвукового дослідження.

До методів дослідження вагітних пізніх строків відносяться:

- загальний огляд вагітної чи роділлі,

- зовнішні вимірювання матки та тазу жінки,

- зовнішнє та внутрішнє акушерське обстеження,

- вислуховування серцебиття плода,

- допоміжні інструментальні та апаратні методи дослідження стану плода (кардіотокографія, УЗД, доплерометрія кровоплину у пупковій артерії тощо).