Внутрішнє (піхвове) акушерське дослідження.

Внутрішнє дослідження дозволяє визначити передлеглу частину, розміщення основних її орієнтирів відносно тазу, стан родових шляхів, спостерігати динаміку розкриття шики матки під час пологів, механізм вставлення і просування передлеглої частини, надає інформацію про особливості м'яких тканин пологового каналу (еластичність, здатність до розтягнення, а щодо шийки матки - про форму, довжину, ступінь розкриття), плодовий міхур, визначити особливості кісткового тазу (екзостози, деформації, досяжність мису).

При фізіологічному перебігу вагітності внутрішнє (вагінальне) акушерське дослідження виконується при першому огляді пацієнтки в жіночій консультації в ранніх термінах вагітності та в останні тижні для з'ясування ступеня зрілості шийки матки.

У роділь піхвове дослідження виконують при поступленні в роддом, і після вилиття навколо плодових вод. В подальшому піхвове дослідження виконують тільки за показаннями. Такий порядок дозволяє своєчасно виявити ускладнення перебігу пологів і надати допомогу.

Піхвове дослідження вагітних і роділь є серйозним втручанням, яке повинні виконувати з дотриманням всіх правил асептики і антисептики.

В разі наявності показань внутрішнє дослідження виконується в любому терміні вагітності.

До піхвового дослідження звертається увага на:

• обробку рук лікаря, вульви та передсінка піхви вагітної (роділлі);

• на положення жінки при піхвовому дослідженні;

• показання до піхвового дослідження.

Методика піхвового дослідження:

В піхву вводять фаланги середнього та вказівного пальців правої руки і виконують її обстеження (ширина просвіту і довжина, складчастість і розтяжимість стінок піхви, наявність рубціва, пухлин, перетинок і інших патологічних станів). Потім знаходять шийку матки і визначають її форму, величину, консистенцію, ступінь зрілості, вкорочення, розм’якшення, розташування по провідній осі тазу, прохідність вічка для пальця.

При дослідженні в пологах визначають ступінь згладженості шийки матки (збережена, вкорочена, згладжена), ступінь розкриття вічка в сантиметрах, стан країв вічка (м’які або щільні, товсті або тонкі).

Визначають передлеглу частину (голівка, сідниці, ніжки), де вони знаходяться (над входом в малий таз, у вході малим чи великим сегментом, в порожнині, в виході з тазу). Розпізнавальними пунктами на голівці є шви та тім’ячка, на тазовому кінці - крижі і куприк. Пальпація внутрішньої поверхні стінок тазу дозволяє виявити деформацію його кісток, екзостози і судити про ємкість тазу. В кінці дослідження, якщо передлегла частина стоїть високо, вимірюють діагональну кон’югату а через неї за формулою обраховують істину кон’югату.

Послідовність внутрішнього акушерського дослідження:

• Огляд зовнішніх статевих органів, (оволосіння, розвиток, набряк вульви, варикозне розширення вен), промежини (її висота, ригідність, наявність рубців) і присінку піхви.

• Визначення ширини входу, просвіту та розтягання стінок піхви, наявність рубців, запальних змін, пухлини, стан промежини, наповнення ампули прямої кишки та сечового міхура

• Визначення форми та глибини склепінь

• Положення піхвової частини шийки матки, її форма, величина, консистенція, наявність рубців та розривів

• Стан внутрішнього та зовнішнього зіву, їх прохідність (розкриття в сантиметрах), вкорочення або згладженість шийки, визначення відношення піхвової частини шийки матки до довжини каналу шийки матки

• Визначення цілісності і стану плодового міхура (його форми та щільності; ступінь напруження, його стану по­за і під час перейми: наливається тільки під час перейми, залишається налитим і поза переймами, надмірно напружений, слабшав або зовсім не наливається під час переймів (плоский міхур), кількість передніх вод).

• Визначення характеру передлеглої частини (голівка, сідниці), розташування її пізнавальних точок, встановлення відношення передлеглої частини до тієї або іншої площини малого таза (над входом у малий таз, у вході в малий таз малим або великим сегментом, в широкій частині малого таза, у вузькій частині або у виході таза); чи не визначаться в межах вічка петлі пуповини, плацентарна тка­нина, дрібні частини плоду та інше.

• Визначення ємності тазу, наявності екзостозів і величини діагональної кон'югати.

• Характер піхвових виділень.

При піхвовому дослідженні визначається ступінь "зрілості" шийки матки.

Розрізняють наступні поняття: шийка матки незріла, недостатньо зріла або зріла.

Для визначення готовності організму жінки до пологів за даними оцінки "зрілості" шийки матки оцінюється консистенція шийки матки, довжина її піхвової частини, прохідність каналу шийки матки, положення шийки стосовно провідної осі таза за шкалою Бишоп (таблиця).

Таблиця. Оцінка ступеня "зрілості" шийки матки за шкалою Бішоп