Студопедия

КАТЕГОРИИ:

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника



А. Образование бесцветных или бледно-розовых колоний на среде Эндо и Плоскирева.

Читайте также:
  1. III, IV и VI пары черепных нервов. Функциональная характеристика нервов (их ядра, области, образование, топография, ветви, области иннервации).
  2. VI.2.1) Образование отношений опеки и попечительства.
  3. Word Formation • Словообразование
  4. X. Право на образование.
  5. А). Сожжены с образованием H2O (г) равные объемы водорода и ацетилена, взятые при одинаковых условиях. В каком случае выделится больше теплоты? Во сколько раз? (Ответ: 5,2).
  6. А. Образование в первой половине XIX в.
  7. Б. Образование единого государства России. Иван III
  8. Безопасность жизнедеятельности — это наука, изучающая способы сохранения здоровья и жизни человека в его среде обитания, при любых видах его деятельности.
  9. Биологическая и социальная адаптация человека к среде. Понятие об

Єдиний державний реєстр нормативно-правових актів – це автоматизована система збирання, накопичення та опрацювання актів законодавства, яка складається з еталонного, страхового, робочого та інформаційного фондів.

Державна реєстрація нормативно-правового акта – процедурно-процесуальні дії уповноважених суб’єктів (Міністерства юстиції України та його територіальних органів) щодо проведення правової експертизи на відповідність нормативно-правового акта Конституції та законодавству України, Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколам до неї, міжнародним договорам України, згоду на обов’язковість яких надано Верховною Радою України, та acquis communautaire, а також з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, прийняття рішення про державну реєстрацію цього акта, присвоєння йому реєстраційного номера та занесенні до Єдиного державного реєстру нормативно-правових актів.

Навчальна дисципліна «Нормо-проектувальна техніка та державна реєстрація нормативно-правових актів» – це система наукових знань у галузі проблем і методик вироблення і систематизації нормативно-правових актів, необхідних і достатніх для цілісного уявлення про теорію нормотворчості, правила, прийоми і засоби нормо-проектувальної техніки, а також для формування навиків з підготовки, прийняття і державної реєстрації різних видів нормативно-правових актів у процесі підготовки юристів, державних службовців, фахівців органів державної влади і місцевого самоврядування.

Нормативно-правовий акт – офіційний письмовий документ, який приймається (ухвалюється чи санкціонується) уповноваженим суб’єктом в межах його повноважень та визначених Конституцією і законами України порядку і формі, спрямований на встановлення, зміну, доповнення (перегляд) або скасування правових приписів, що стосуються широкого кола адресатів і розраховані на багаторазове застосування.

Нормативно-правовий договір – двостороння або багатостороння угода, внаслідок якої встановлюються, змінюються чи скасовуються норми права.

Нормо-проектувальна техніка – це система усталених теоретико-прикладних правил, вироблених практикою нормотворчості, якими окреслено засоби і методи розробки та написання досконалих за формою, структурою і змістом нормативно-правових актів.



Нормотворчість – врегульований законодавством вид цілеспрямованої юридичної діяльності суб’єктів, спеціально уповноважених приймати, змінювати чи скасовувати нормативно-правові акти, що здійснюється в межах компетенції у встановлених процедурно-процесуальних формах.

Нормотворчий процес – це сукупність дій і процедур щодо підготовки, прийняття, зміни (перегляду), набуття чинності та скасування нормативно-правових актів, що здійснюється уповноваженими суб’єктами.

Підзаконні нормативно-правові акти – це акти, що приймаються уповноваженими нормотворчими суб’єктами на основі і на виконання законів (розвивають чи деталізують окремі їх положення) і не повинні суперечити їм.

Правовий акт — це письмовий акт, виданий державним органом, установою, організацією, в якому міститься припис, обов’язковість виконання якого забезпечує держава; висловлює владні веління та спрямований на регулювання суспільних відносин.

Правові аксіоми –загальновизнані істини, що не потребують доказування та прямо або опосередковано відображаються у праві.

Принципи права – керівні засади, що відображають зміст і спрямованість правового регулювання суспільних відносин.



Систематизація законодавства – це діяльність із впорядкування законодавства, приведення його до внутрішньо узгодженої системи.

Судовий прецедент – це принцип, на основі якого ухвалене рішення (та його частина, що має назву ratio decicendi) у конкретній справі, що є обов’язковим для суду тієї самої або нижчої інстанції при вирішенні в майбутньому всіх аналогічних справ або виступає зразком тлумачення закону.

Юридична дефініція – визначення будь-якого поняття, що відображає суттєві (якісні) ознаки явища, предмету.

Юридична конструкція – це засіб нормотворчої техніки, який забезпечує логічність, стрункість та взаємозв’язок окремих елементів будови нормативно-правового матеріалу.

Юридична презумпція – це припущення про те, що ймовірний факт має місце в усіх випадках.

Юридична техніка –це сукупність вироблених в юриспруденції засобів і правил досконалого зовнішнього виразу в текстах правових актів певного правового змісту.

Юридична фікція – техніко-юридичний прийом, за допомогою якого неіснуюче становище визнається нормотворцем як реальне, існуюче і набуває загальнообов’язкового характеру внаслідок його закріплення в правовому приписі.

Юридичний документ—це письмовий акт, який складається згідно з правовими вимогами та містить правову інформацію (підтвердження прав, обов’язків або підтвердження юридичних фактів, подій чи дій, що тягнуть виникнення певних прав та обов’язків). Він є письмовим актом, який встановлює, розвиває, змінює чи припиняє певні правовідносини або фіксує юридично значущі факти й дії.

 

 

9. КОНТРОЛЬНІ ПИТАННЯ З НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ «Нормо-проектувальна техніка та державна реєстрація нормативно-правових актів»

 

1. Поняття, предмет і структура навчальної дисципліни «Нормо-проектувальна техніка та державна реєстрація нормативно-правових актів».

2. Завдання і значення навчальної дисципліни «Нормо-проектувальна техніка та державна реєстрація нормативно-правових актів» для зміцнення законності і правопорядку, підвищення рівня правової і культури професійного юриста, формування правової держави в Україні.

3. Місце і значення навчальної дисципліни «Нормо-проектувальна техніка та державна реєстрація нормативно-правових актів» в системі професійної юридичної освіти і юридичній практиці.

4. Міждисциплінарні зв’язки навчальної дисципліни «Нормо-проектувальна техніка та державна реєстрація нормативно-правових актів».

5. Поняття і сутність нормотворчості.

6. Види нормотворчості та їх загальна характеристика. Референдум або народна нормотворчість. Законотворчість і підзаконна нормотворчість.

7. Основні принципи нормотворчості: законність, науковість, рівень юридичної техніки, гуманізм, демократизм, гласність.

8. Нормотворчий процес: поняття та сутність.

9. Етапи та стадії нормотворчого процесу.

10. Поняття і види нормотворчих відносин.

11. Суб’єкти і об’єкти нормотворчих відносин.

12. Нормотворча компетенція.

13. Правове регулювання нормотворчої діяльності в Україні.

14. Поняття і класифікація юридичних документів.

15. Поняття і види правових актів.

16. Нормативно-правові акти: поняття, юридичні властивості та види. Співвідношення нормативно-правових актів з іншими джерелами норм права.

17. Нормативні правові договори: поняття і види.

18. Нормативні судові рішення (судові прецеденти): поняття, особливості та види.

19. Міжнародне право і правова система України: їх взаємозв’язок і взаємодія.

20. Поняття та ознаки юридичної техніки як чинника ефективності правотворчої, правореалізаційної та правозастосовної діяльності.

21. Проблема визначення та співвідношення понять «юридична техніка», «правотворча техніка», «законодавча техніка», «нормо-проектувальна техніка» у нормативних та наукових джерелах.

22. Поняття та ознаки нормо-проектувальної техніки.

23. Елементи нормо-проектувальної техніки: засоби й правила нормотворчої техніки.

24. Поняття та загальна характеристика правил нормо-проектувальної техніки.

25. Поняття та загальна характеристика засобів нормо-проектувальної техніки.

26. Стан нормо-проектувальної техніки в Україні та перспективи її використання.

27. Правила формування змісту нормативно-правових актів: загальна характеристика.

28. Правила досягнення відповідності правових норм ціннісним установкам суспільства (соціальна адекватність).

29. Основні способи і прийоми формування змісту нормативно-правових актів.

30. Логічність викладення матеріалу в нормативно-правовому акті.

31. Поняття та ознаки юридичних конструкцій у нормо-проектувальній техніці.

32. Значення юридичних конструкцій у нормо-проектувальній техніці.

33. Принципи права та правила їх використання.

34. Юридичні дефініції: поняття та основні ознаки.

35. Види юридичних дефініцій та їх місце у тексті нормативно-правового акта.

36. Значення юридичних дефініцій для формування змісту нормативно-правових актів.

37. Правові презумпції: поняття, ознаки та види.

38. Значення правових презумпцій для формування змісту нормативно-правових актів.

39. Поняття, види та значення фікцій.

40. Аксіоми: поняття та особливості їх використання.

41. Вимоги до внутрішньої форми нормативно-правового акту.

42. Структурні одиниці нормативно-правового акту.

43. Заголовок та преамбула як структурні одиниці нормативно-правового акту.

44. Структурні одиниці тексту нормативно-правового акта.

45. Заключні положення, примітки, додатки як правила щодо форми нормативно-правового акта.

46. Формальні (реквізитні) вимоги стосовно форми нормативно-правового акту.

47. Вид правового акта. Назва, дата його прийняття та реєстраційний номер.

48. Загальна характеристика юридичної мови.

49. Система лінгвістичних засобів нормативно-правового акту.

50. Лексичні та синтаксичні правила.

51. Юридична термінологія. Правила використання юридичної термінології у нормо-проектувальній діяльності.

52. Стиль нормативно-правових актів. Вимоги до стилю нормативно-правових актів.

53. Поняття і види помилок при застосуванні правил і засобів нормо-проектувальної техніки.

54. Основні змістовні помилки при застосуванні правил і засобів нормо-проектувальної техніки.

55. Основні формальні помилки при застосуванні правил і засобів нормо-проектувальної техніки.

56. Причини та основні напрямки попередження та усунення помилок при застосуванні правил і засобів нормо-проектувальної техніки.

57. Поняття і зміст експертизи проектів нормативно-правових актів.

58. Значення експертизи проектів нормативно-правових актів.

59. Види правової експертизи нормативно-правових актів та їх характеристика.

60. Правова експертиза проектів нормативно-правових актів. Її зміст та роль у забезпеченні належної якості нормативно-правових актів.

61. Принципи і методи здійснення правової експертизи проектів нормативно-правових актів.

62. Проблеми удосконалення правової експертизи проектів нормативно-правових актів в Україні.

63. Правове регулювання державної реєстрації нормативно-правових актів.

64. Органи, що здійснюють державну реєстрацію нормативно-правових актів. Акти, що підлягають державній реєстрації.

65. Терміни подачі нормативно-правових актів та терміни їх реєстрації.

66. Реєстрація спільно виданих нормативно-правових актів або актів, положення яких поширюється на інші органи.

67. Вимоги до нормативно-правових актів, що подаються на державну реєстрацію.

68. Підстави та порядок відмови у державній реєстрації нормативно-правових актів. Скасування рішення про державну реєстрацію нормативно-правового акта.

69. Поняття та значення Єдиного державного реєстру нормативно-правових актів. Мета створення Єдиного державного реєстру нормативно-правових актів.

70. Правові засади створення Єдиного державного реєстру нормативно-правових актів.

71. Міністерство юстиції України як держатель Єдиного державного реєстру нормативно-правових актів.

72. Порядок ведення Єдиного державного реєстру нормативно-правових актів.

73. Значення опублікування нормативно-правових актів. Терміни опублікування нормативно-правових актів.

74. Види офіційних друкованих видань.

75. Значення набрання чинності нормативно-правовими актами. Способи набуття чинності нормативно-правовими актами.

76. Порядок набрання чинності актами, виданими різними суб’єктами нормотворчості.

77. Система законодавства, її ознаки та елементи. Взаємозв’язок між елементами системи законодавства.

78. Поняття та цілі систематизації законодавства.

79. Види систематизації та їх загальна характеристика. Результати систематизації.

80. Роль систематизації законодавства у процесі правового регулювання суспільних відносин.

11. КРИТЕРІЇ ОЦІНКИ УСПІШНОСТІ СТУДЕНТІВ З НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ «Нормо-проектувальна техніка та державна реєстрація нормативно-правових актів»

 

Підсумкове оцінювання рівня знань студентів з курсу нормо-проектувальна техніка та державна реєстрація нормативно-правових актів здійснюється на основі результатів ПМК, індивідуальної роботи та підсумкового контролю знань (ПМЗ) за 100-бальною шкалою. Завдання поточного модульного контролю та індивідуальної роботи оцінюються в діапазоні від 0 до 50 балів; завдання, що виносяться на ПКЗ, – від 0 до 50 балів.

ПКЗ з курсу «Нормо-проектувальна техніка та державна реєстрація нормативно-правових актів» проводиться у формі іспиту. Загальна кількість балів за підсумковий іспит складає від 0 до 50 балів.

Конкретний перелік питань, що охоплюють зміст навчальної дисципліни, критерії оцінювання визначаються кафедрою і доводяться до студентів на початку навчального року. До екзаменаційного білету включаються три теоретичні питання.

До відомості обліку підсумкової успішності заносяться сумарні результати (у балах) ПМК, індивідуальної роботи студентів і ПКЗ.

Підсумкова оцінка з навчальної дисципліни «Нормо-проектувальна техніка та державна реєстрація нормативно-правових актів» виставляється в залікову книжку згідно з такою шкалою:

 

 

Оцінка за шкалою ECTS Визначення За національною системою За системою НЮАУ ім. Ярослава Мудрого
А ВІДМІННО – відмінне виконання лише з незначною кількістю помилок 90-100
B ДУЖЕ ДОБРЕ – вище середнього рівня з кількома помилками 80-89
C ДОБРЕ – в загальному правильна робота з певною кількістю значних помилок 75-79
D ЗАДОВІЛЬНО – непогано, але зі значною кількістю недоліків 70-74
E ДОСТАТНЬО – виконання задовольняє мінімальні критерії 60-69
FX НЕЗАДОВІЛЬНО – потрібно попрацювати перед тим, як перескласти 35-59
F НЕЗАДОВІЛЬНО – необхідна серйозна подальша робота, обов’язковий повторний курс 1-34

 

 

А. Образование бесцветных или бледно-розовых колоний на среде Эндо и Плоскирева.

В. Образования колоний красного цвета с металлическим блеском на среде Эндо.

С. Образования бесцветных колоний на висмут-сульфит агаре.

D. Образование гемолиза на кровяном агаре.

Е. Образование нежной пленки на щелочной пептонной воде.

30. Во время бактериологического исследования испражнений повара ресторана с целью определения бактерионосительства на висмут-сульфит агаре выросли черные колонии с металлическим блеском. Какие это могут быть микроорганизмы?

А. Сальмонеллы.В. Шигеллы. С. Эшерихии. D. Стафилококки. Е. Стрептококки.

31. При бактериологическом исследовании испражнений больного с кишечной инфекцией была выделена Shіgеllа sоnnеі. Какие из названных серологических реакций была использована для идентификации выделенной чистой культуры?

А. Агглютинации.В. Преципитации. С. Связывания комплемента.

D. Нейтрализации. Е. Лизиса.

32. В инфекционное отделение больницы госпитализирован больной с жалобами на тошноту, испражнения со слизью и прожилками крови, повышение температуры тела, слабость. Врач заподозрил шигеллез. Какой метод лабораторной диагностики необходимо назначить для подтверждения диагноза?

А. Микроскопический. В. Серологический. С. Микологический.

D. Бактериологический.Е. Протозоологический.

33. В инфекционное отделение госпитализирован больной с жалобами на многократный понос и рвоту, боль в мышцах ног, слабость. После осмотра врач предварительно диагностировал холеру. Как необходимо исследовать материал от больного для экспресс-диагностики?

А. РА. В. РИФ. С. ИФА.D. РИА. Е. ПЦР.

34. В мазке из испражнений больного выявлены грамотрицательные бактерии в виде запятой. Какие свойства следует, прежде всего, изучить с помощью микроскопа для получения дополнительной информации о выявленных микробах?

А. Наличие жгутиков.В. Наличие капсул. С. Наличие спор.

D. Наличие цист. Е. Наличие ресничек.

35. В лабораторию особо опасных инфекций поступили испражнения больного с диагнозом: холера. Какой метод микробиологической диагностики нужно использовать, чтобы подтвердить или опровергнуть диагноз?

А. Бактериоскопический. В. Аллергический. С. Бактериологический.

D. Биологический. Е. Вирусологический.

36. Из испражнений больного острым гастроэнтеритом выделена чистая культура подвижных, мелких, слегка изогнутых грамотрицательных палочек, которые в течение 6 ч дают рост на щелочной 1% пептонной воде в виде нежной голубоватой пленки. Каким микроорганизмам присущи такие свойства?

А. Спирохетам. В. Вибрионам.С. Клостридиям.

D. Бациллам. Е. Спириллам.

37. При бактериологическом исследовании гнойного материала послеоперационной раны на МПА выросли большие слизистые колонии, которые образуют зелено-голубой пигмент с запахом меда или жасмина. Во время бактериоскопии выявлены грамотрицательные лофотрихи. Какая культура бактерий содержится в гнойном материале?

А. Рsеudоmоnаs aeruginosa.В. Ргоtеus vulgaris. С. Кlebsiella osaenае.

D. Streptomyces griseum. Е. Вruсеllа аbоrtus.

38. При обследовании больного ребенка с подозрением на дифтерию, в мазке из зева выявлены палочки с полярно расположенными интенсивно окрашенными включениями. Какой из названных методов окраски был использованы?

А. Бурри-Гинса. В. Грама. С. Циля -Нильсена. D. Леффлера.Е. Ожешка.

39. Во время микроскопии мазков окрашенных метиленовым синим, выявлены палочки с булавовидными утолщениями на концах, похожие на С.diphtheriae. Какой из приведенных методов окраски следует применить дополнительно для уточнения предположения?

А. Здрадовского. В. Козловского. С. Циля-Нильсена.

D. Нейссера.Е. Ожешка.

40. Среди детей школы-интерната наблюдаются случаи заболевания ангиной. Во время микроскопии мазков из миндалин, окрашенных методом Нейссера, выявлены тонкие палочки желтого цвета с темно-коричневыми зернами на концах, которые размещаются в виде римской цифры V. Какую инфекцию можно заподозрить в этом случае?

А. Тонзиллит. В. Инфекционный мононуклеоз. С. Листериоз.

D. Дифтерию. Е. Скарлатину.

41. В бактериологическую лабораторию поступила мокрота больного туберкулезом. Для бактериоскопического исследования препаратов и выявления туберкулезной палочки необходимо использовать один из следующих методов окраски:

А. Циля-Нильсена.В. Бурри-Гинса. С. Здрадовского.

D. Грама. Е. Романовского.

42. При окраске бактериологических препаратов, изготовленных из мокроты, по методу Циля-Нильсена выявлено наличие ярко-красных палочек, которые размещались одиночно или группами, не чувствительных к действию кислот. На питательных средах первые признаки роста появляются на 10-15 сутки. К какому виду относятся микробы?

А. Місоbаcterіuм tuberculosis.В. Yеrsіnіа pseudotuberculosis. С. Ніstорlаsmа dubrоsіі.

D. Klebsiella rhinoscleromatis. Е. Сохіеllа burnetii.

43. В баклаборатории, при микроскопии мазков мокроты больного с хроническим легочным заболеванием, окрашенных по Цилю-Нильсену, обнаружены красные палочки. Какое свойство микобактерий туберкулеза обнаружено при этом?

А. Капсулообразование В. Спорообразование С. Спиртоустойчивость

D. Щелочеустойчивость Е. Кислотоустойчивость

44. В бактериологической лаборатории исследовали вяленую рыбу домашнего изготовления, которая стала причиной тяжелого пищевого отравления. Во время микроскопии выделенной на среде Китта-Тароцци культуры выявлены микроорганизмы, похожие на теннисную ракетку. О каком диагнозе может ставить вопрос врач?

А. Сальмонеллез. В. Ботулизм.С. Холера.

D. Шигеллез. Е. Брюшной тиф.

45. При обследовании больного с некротической флегмоной челюстно-лицевого участка врач заподозрил газовую гангрену. Во время микроскопии гнойных выделений из раны обнаружили грамположительные палочковидные микроорганизмы. Какую питательную среду следует использовать для выделения чистой культуры возбудителя?

А. Мясо-пептонный агар. В. Среду Эндо. С. Среду Левина.

D. Среду Китта-Тароцци.Е. Молочно-солевой агар.

46. У больного, поступившего в инфекционное отделение с жалобами на судорожное сокращение мышц лица, из ссадины правой нижней конечности были выделены бактерии с терминальным расположением спор, придающих им вид «барабанных палочек». Каким бактериям присущи данные свойства?

А. Bacillus cereus B. Bacillus anthracis C. Clostridium perfringens D. Clostridium botulinum


Дата добавления: 2015-01-05; просмотров: 37; Нарушение авторских прав


<== предыдущая лекция | следующая лекция ==>
СЛОВНИК ОСНОВНИХ ПОНЯТЬ ТА ТЕРМІНІВ | E. Clostridium tetani
lektsii.com - Лекции.Ком - 2014-2019 год. (0.036 сек.) Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав
Главная страница Случайная страница Контакты