Студопедия

КАТЕГОРИИ:

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника



Визначення понять «Захід» і «Схід» у світовій культурі




Читайте также:
  1. Визначення абсолютної та відносної вологості повітря
  2. Визначення бюджету просування
  3. Визначення вартості землевпорядних робіт під час паювання земель за спрощеною процедурою
  4. Визначення відстаней до небесних світил
  5. Визначення відстані LMN з використанням числового масштабу.
  6. Визначення геологічних показників результатів ГРР
  7. Визначення добутку на множині цілих невід’ємних чисел, його існування та єдиність. Операція множення та її основні властивості (закони).
  8. Визначення логіки як науки
  9. Визначення локальної мережі
  10. ВИзначення матриці S

Архаїчна схильність людського розуму мислити бінарними опозиціями створила сприятливі світоглядні передумови для первинного поділу цілісного масиву світової культури на два ціннісно-смислових полюси (топоси): Схід і Захід. Парадигматика “Схід – Захід”, будучи умовною мисленнєвою конструкцією, виробленою людством для базової типології культурної Ойкумени, сприяє розгортанню безперервного процесу порівняння західних і східних елементів, а на рефлексивно-теоретичному рівні – формуванню школи культурної компаративістики як методології гуманітарного знання.
Для початку здійснимо дефініції відповідних понять. Згідно усталених культурологічних визначень, Заходом у вузькому значенні цього слова називають Західну Європу у її історичних межах (романо-германський світ), а в широкому – ту частину планети, де панівними є античні і християнські цінності. Відповідно Схід у вузькому значенні – це Далекий Схід (індійська, китайська та історично споріднені ним культури), а в широкому – Азія. Іноді терміном “Схід” умовно позначають світ східного християнства, візантійських культурно-історичних традицій, які протистоять традиціям романо-германським. Загальноприйнятими опозиціями цінностей Заходу і Сходу, які виявляються у результаті застосування бінарного поділу до конкретно-історичного матеріалу, є: ідея свободи особистості на Заході та фаталізм на Сході; технологічне оволодіння природою на Заході і “природність” (пристосування і збереження) на Сході; лінійна модель історії на Заході і циклічна (віддяка, Карма) на Сході; демократія як форма політичної культури на Заході і деспотія на Сході, раціоналізм як модель пізнання на Заході та інтуїція на Сході і т.д. Звичайно, що ці відмінності є певною мірою умовними і несуть в собі момент наукової систематизації та абстрагування: в культурах Сходу присутні “прозахідні” елементи і навпаки. Більше того: і культура Заходу, і культура Сходу всередині є гетерогенними, продукують численні внутрішні картини світу (наприклад, антична, середньовічна, новоєвропейська класична, посткласична у межах хронології Заходу і різні релігійні типи культур у межах географії Сходу).
Наявність зазначених опозицій не означає, що діалог між західним і східним полюсами світової культури є неможливим або вкрай важким, так що єдиним адекватним способом здійснення відносин між ним може видаватися лише пасивна лояльність у сприйнятті “чужого” як апріорної даності, яка приймається на віру і не підлягає обговоренню і, тим більше, зміні чи спростуванню. Лояльність тут постає лише як відправний пункт налагодження міжкультурного співробітництва. Річ у тім, що людська свідомість є глибоко діалогічним феноменом. У кожний момент свого існування вона перебуває у відкритому зверненні до себе і навколишнього світу – природи, суспільства, культури, Бога. Формою вираження цього звернення є процедура порівняльного аналізу “своїх” і “чужих”, “наших”, і “не-наших”, або, виходячи з контексту уведеної нами категорії, Сходу і Заходу. У залежності від того, з яким масивом культури ідентифікує себе особа, вона дивиться на його протилежність як на іноземця, який вабить, дратує, відштовхує і притягує погляд, лякає і зачаровує одночасно. Порівнюючи себе із ним, вона досягає повнішого самовираження. Порівняння, відтак, постає як форма існування людини в культурі. Традиції Сходу і Заходу, православ’я і католицизму, відтак, визначають світоглядні відмінності у духовній культурі різних регіонів України. Якщо до цього додати наявність інших (зокрема, ісламських) зовнішніх впливів та ще не пережите до кінця язичництво, можна з абсолютною впевненістю констатувати полікультурний та полірелігійний характер національної духовності. Ефективність здійснення діалогу між різними культурно-релігійними спектрами у цій ситуації залежатиме, на нашу думку, від кількох чинників. По-перше, від глибини розуміння ролі релігійного чиннику культуротворення: важливо усвідомити вплив релігії на суспільство не лише на безпосередньому рівні догматів та інституцій, а на опосередкованому, імпліцитному рівні ментальних традицій, об’єктивованих у відповідних поведінкових моделях. По-друге, від здатності до об’єктивного культурологічного аналізу історичних причин і наслідків національного мультикультуралізму: чому на території нашої держави сформувалися плюралістичні релігійно-культурні спектри і як зберегти самобутність кожного з них. По-третє, від ступеня сформованості толерантності: культурологічний аналіз проблеми Сходу і Заходу, як в Україні, так і поза її межами, повинен сприяти зміцненню діалогічної свідомості громадян, їх здатності слухати “Іншого” та відповідати на його культурні запити. По-четверте: адекватність відповіді визначається умінням віднайти образ “Третього” в діалозі, вийти на рівень загальнолюдських смислів (універсалій) у стосунках між Сходом і Заходом в Україні. Звичайно, що зазначене вимагає довготривалих зусиль з кардинальної перебудови ключових цінностей вітчизняного суспільства у бік діалогічних пріоритетів.




Дата добавления: 2015-01-05; просмотров: 31; Нарушение авторских прав







lektsii.com - Лекции.Ком - 2014-2021 год. (0.009 сек.) Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав
Главная страница Случайная страница Контакты