Студопедия

КАТЕГОРИИ:

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника



Історичні умови формування середньовічної культури




Читайте также:
  1. Автоматичне формування актів переоцінки
  2. Адміністративні правопорушення в галузі охорони природи, використання природних ресурсів, охорони пам’ятників історії і культури
  3. Алгоритм розподільчого методу формування составів багатогрупних поїздів
  4. Базова культура особистості: зміст і шляхи формування. 3. Базова культура особистості: зміст і шляхи формування. 3.1. Виховання громадянської культури.
  5. Братський рух та його роль у розвитку української культури.
  6. Видатні діячі культури ХІХ ст.
  7. Види резерву збитків та порядок їх формування.
  8. Виконання вправ на формування вміння аналізувати різні аспекти педагогічного спілкування
  9. Виховання екологічної культури.
  10. Виховання естетичної культури.

Перехід від античної цивілізації до середньовіччя був зумовлений, по-перше, розпадом Західної Римської імперії в результаті загальної кризи рабовласницького способу виробництва і пов'язаного з ним краху всієї античної культури. Глибинна криза римської цивілізації, що вилився в кризу всього соціально-економічного ладу, що лежить в її основі, позначився вже в III ст. Зупинити процес почався розпаду було неможливо. Не допомогла і духовна реформа імператора Костянтина, що перетворила християнську релігію в дозволену, а потім і панівну. Варварські народи охоче приймали хрещення, але це аж ніяк не зменшувало силу їх натиску на одряхліле імперію.
По-друге - Великим переселенням народів (з IV по VII ст.), В ході якого десятки племен кинулися до завоювання нових земель. З 375 р., коли перші загони вестготів перетнули дунайський кордон імперії, і до 455 р. (взяття вандалами Риму) тривав болісний процес згасання найбільшої цивілізації. Переживає глибоку внутрішню кризу Західна Римська імперія не змогла протистояти хвилям варварських навал і в 476 р. припинила своє існування. У результаті варварських завоювань на її території виникли десятки варварських королівств.
З падінням Римської імперії починається історія західноєвропейського середньовіччя (Східна Римська імперія - Візантія - існувала ще 1000 років - до сер. XV ст.) Становлення середньовічної культури відбувалося в результаті драматичного і суперечливого процесу зіткнення двох культур - античної і варварської, що супроводжувався, з одного боку, насильством, руйнуванням античних міст, втратою видатних досягнень античної культури (так, взяття Риму вандалами в 455 р. стало символом знищення культурних цінностей - "вандалізмом"), з іншого боку, - взаємодією і поступовим злиттям римської і варварської культур. Культурна взаємодія між варварськими племенами і Римом існувало і до загибелі імперії. Після падіння Риму культурний вплив античності відбувалося у формі освоєння її спадщини (особливо сприяло цьому освоєння латині, що стала мовою загальноєвропейського спілкування і правових актів). Знання латини дозволило осмислити не тільки античне право, але й науку, філософію, мистецтво і т.д.
Таким чином, становлення середньовічної культури відбувалося в результаті взаємодії двох начал: культури варварських племен (німецьке початок) і античної культури (романське начало). Третім і найважливішим чинником, що визначив процес становлення європейської культури, стало християнство. Християнство стало не тільки її духовною основою, але і тим інтегруючим початком, який дозволяє говорити про західноєвропейській культурі як про єдину цілісної культури.
Таким чином, середньовічна культура - це результат складного, суперечливого синтезу античних традицій, культури варварських народів і християнства.
Однак вплив цих трьох начал середньовічної культури на її характер не було, та й не могло бути рівнозначним. Домінантою середньовічної культури, її духовним стрижнем стало християнство. Воно виступало в якості нової світоглядної опори світосприйняття і світовідчуття людини тієї епохи.
Соціальною основою середньовічної культури були феодальні відносини, для яких характерні:
Відчуженість від основного виробника (земля, на якій працював селянин, була власністю феодала). Умовність (феод вважався подарованим за службу і, хоча пізніше він перетворився на спадкове володіння, формально за недотримання договору він міг бути відчужений у васала).
Ієрархічність - власність була хіба що розподілено між усіма феодалами зверху вниз, таким чином, повної приватною власністю володів ніхто. Це зумовило характерну для середньовіччя станово-ієрархічну структуру суспільства, так звану феодальну драбину - ієрархію світських феодалів, де майже кожен міг бути і васалом, і сюзереном одночасно з чіткими взаємними зобов'язаннями.
На основі феодальної земельної власності сформувалися два основні полюси соціокультурного поля середньовічної культури - феодали (світські і духовні) і феодально-залежні виробники - селяни, що, у свою чергу, зумовило існування двох полюсів середньовіччя: 1) наукового культури духовної та інтелектуальної еліти, 2 ) культури "Німа більшості", тобто культури простолюду, в масі своїй безграмотного. Середньовічна культура формувалася в умовах:
панування натурального господарства, яке існувало приблизно до XIII ст., коли воно почало перетворюватися на товарно-грошове в результаті зростання і посилення міст;
замкнутої феодальної вотчини - сеньйорії, що є його господарської, судової та політичною одиницею;
слабкої центральної влади,
феодальної роздробленості, породжувала нескінченні війни, смерть, руйнування.





47. Історичні умови формування української етнічної спільності та її культури (ХІV-ХVІ ст.)

1. Динамічне зростання феодального землеволодіння (у XIVст. – кілька десятків латифундій, у XVI ст. – крупними землевласниками були більше 100 магнатських родин, а також тисячі шляхтичів); 2. тиск феодалів на селянську общину, що виявлявся в привласненні общинних земель, закабаленні селян, обмеженні та ліквідації копних (общинних) судів тощо; 3. прогресуючий розвиток товаро-грошових відносин, зростання ринку сільсько-господарської продукції. Виникнення фільварків – багатогалузевих господарств, що базувались на постійній щотижневій панщині залежних селян, і були орієнтовані на товаро-грошові відносини; 4.поглиблення спеціалізації ремесла, становлення внутрішнього ринку (постійні ярмарки у Львові, Києві, Галичині, Луцьку та ін.); 5. виникнення фахових ремісничих об’єднань – цехів, виникнення перших зародків мануфактурного виробництва.; 6. у міста запроваджується Магдебурзьке право; 7. внаслідок формування суспільної структури права князівського прошарку були обмежені, а дрібної шляхти – розширені. Створення юридично оформленої системи прав шляхтичів: Литовські Статути; 8. важлива роль та особливе місце в українському суспільстві належали духівництву; 9. «Устава на волоки» 1577 встановила дводенну панщину в Литві, обмежила права селян щодо зміни проживання.




Дата добавления: 2015-01-05; просмотров: 15; Нарушение авторских прав







lektsii.com - Лекции.Ком - 2014-2021 год. (0.009 сек.) Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав
Главная страница Случайная страница Контакты