Методи відновлення деталей

Порушення режимів роботи і відмовлень вузлів машин пов’язані в основному, з розвитком механічних видів зносу, які викликають зростання початкових зазорів, викривлення геометричної форми, зменшення площі контакту, тобто змінювання проектних посадок і допусків спряжених деталей.

Відновлювання зношених деталей можна поділити на 2-і групи:

- перша група – дозволяє повністю відновлювати проектні посадки і допуски;

- друга група – частково.

Допустимо, вузол складається з двох деталей: обхоплюємої і обхоплюючої.

Кращі результати отримуємо, коли : охоплювана і охоплююча деталі замінюються на нові. В цьому випадку відновлюються допуски і посадки, а також технічний ресурс деталей.

При менш досконалих методах ці дві деталі оброблюють на станках до правильної геометричної форми. Знос робочих поверхонь компенсують наплавленням нового шару металу.

Деталі циліндричної форми ремонтують опресовуванням циліндричних втулок, а плоскі або призматичні напрямні – за допомогою накладок. Техресурс деталей, такими методами, відновлюється частково, так як збільшується кількість деталей і спряжених поверхонь, слідовно, появляються нові можливості для відмовлень та зносів. Суть методів другої групи – одну деталь оброблюють до правильних геометричних форм, другу виготовляють за новими, так званими ремонтними розмірами, які забезпечують компенсацію зносу.

Методи цієї групи використовують для ремонту вузлів, деталі яких мають значну різницю у швидкостях зношування (вали, напівмуфти, циліндри з поршнями та інше).

Якість відновлених зношених вузлів залежить від обраного методу, потужності матеріальної бази ремонтного господарства підприємства і вимог, які пред’являються до ремонту.

При виборі метода необхідно керуватися наступними правилами:

1 Проектні посадки спряжених деталей повинні бути повністю відновлені, якщо це доцільно за конструктивними міркуваннями і умовам експлуатації.

2 Кількість деталей, які входять до вузла – не слід збільшувати.

3 Відхилення від проектних допусків і посадок – допустимі в тому випадку, коли вони відповідають розрахункам. Спочатку, при виборі деталі, яку необхідно виготовити по ремонтним розмірам, виконують техніко-економічний аналіз.

Ремонтні розміри розраховують з умов міцності деталі, наприклад, головка шпиндельного з’єднання прокатних станів або збереження ефективності робочих процесів (циліндри гідравлічних двигунів і систем), а потім фіксують у ремонтних кресленнях, які відображують фактичну конструкцію вузлів і деталей.