Повсякденне життя.

Буржуазні відносини протягом першої половини XIX ст. спричинили зміни в зовнішньому вигляді міських і сільських жител. Усе частіше мешканці оздоблю вали фасади будинків, укривали дахи ґонтом або черепицею, ставили шибкові вікна. Заможніші селяни вкривали дахи жерстю, прикрашали груби кахлями, робили попереднє планування своїх помешкань.

Українці, за свідченням мандрівників, завжди відзначалися схильністю до чистоти й комфорту. Із розвитком буржуазних відносин це проявлялося в активному проникненні декоративно-ужиткового мистецтва в побут селян і міщан. Міські та сільські житла прикрашалися творами народного живопису, які відображали життя й побут українського народу: «Сидить козак під вербою», «Мамай», «Гопак» тощо. Зовнішні стіни хат, господарських приміщень оздоблювали художнім розписом, усередині прикрашали килимами, декоративними тканинами, рушниками, скатерками, ліжниками, ряднами тощо. Кут, де розміщувалися образи, міщани й селяни іноді обклеювали шпалерами.

Одяг усе більше оздоблювався вишивкою. її виготовлення потребувало багато часу, тому кращу вишиванку могли дозволити собі дівчата із заможніших сімей, оскільки мали більше вільного часу. До масового вжитку почала входити білизна — жіночі та чоловічі нижні сорочки й штани, які шили з вибіленого лляного чи конопляного полотна.

Розширилося також використання декоративного посуду. Це були різноманітні розписні керамічні миски, куманці, глечики; вироби з гутного скла, які також оздоблювалися розписом, гравіруванням: келихи, чарки, карафки, штофи, вази. Селяни й міщани охоче купували продукцію фарфоро-фаянсових фабрик: тарілки, миски, філіжанки й блюдця, глечики тощо. Вони, як правило, стояли на видних місцях у мисниках.

4. Життя великих міст. Буржуазні відносини також позначалися на побутових деталях великих міст України. Там з'являлося все більше цегляних кількаповерхових будівель. Заможніші міщани зводили будинки з ґанком або верандою, оздоблювали їх різьбою по дереву, у вікна іноді вставляли кольорове скло. Помешкання складалися з кількох кімнат: зали, вітальні, опочивальні, кухні, комори тощо. Кімнати обставляли фабричними меблями, прикрашали дзеркалами, годинниками, картинами й портретами. Зовні будинки часто фарбували. Бідніші мешканці жили в оселях, які мало чим відрізнялися від традиційних селянських.

У містах того періоду зароджувалися й нові форми проведення вільного часу. Міщани отримали можливість дивитися театральні вистави, відвідувати концерти, нерідко влаштовувані на центральних майданах міст і в парках.

Закріплення нових знань.

1. Який політичний статус мала Україна в XIX ст.?
2. Опишіть запроваджену в Україні адміністративно-територіальну систему. Визначте головну мету її функціонування.
3. Поясніть, чому Російська імперія скасувала старий політико-адміністративний устрій.
4. Охарактеризуйте національну політику російського уряду та реакцію на неї українського народу.
5. Порівняйте соціальну та національну структури українських регіонів. Чим були зумовлені їхні відмінності?

Підсумки лекції:

Домашнє завдання: вивчити конспект лекції.