Термінологія слів іншомовного походження у текстах проф. тематики

Спочатку дипломат. мовою була латина, потім французька – тому багато термінів:

· аташе - дипломатичні посада або ранг (з французької - прикріші* - ний, зарахований);

· агреман - згода уряду іноземної держави на призначення посла, (з французької - згода, задоволення);

· дуаєн - старшина дипломатичного корпусу, (з французької ~ ста­рший);

· демарш - дипломатичний виступ перед урядом іншої держави, (з французької - виступ, вчинок);

· комюніке - офіційне урядове повідомлення з питань зовнішньої по­літики, (з французької- повідомлення).

· консул - посадова особа держави, призначена в певний район іншої держави за її згодою для захисту інтересів своєї країни, її юридичних осіб і громадян, (лат. - consul);

· акредитація - сукупність дій, пов'язаних з призначенням і вступом на посаду глави представництва в інших країнах або постійного лредста- вника держави при будь-якій міжнародній організації, (з лат. - довіряти);

· акредитування — процес призначення і вступ на посаду глави дип­ломатичного представництва, (з лат. - довіряти);

· конвенція — вид міжнародних договорів, який встановлює взаємні права та обов'язки сторін; конвенції поділяються на багатосторонні й двосторонні, загальні й галузеві, глобальні й регіональні; fa лат. — до­говір, угода);

· пакт - найменування двостороннього чи багатостороннього міжна­родного договору, який регулює такі питання, як забезпечення взаємної та колективноїбезпеки,взаємодопомога, ненапад та ін.; (з лат. - угода);

· депозитарій - зберігач тексту-оригіналу міжнародного багато­стороннього договору, з лат. - (зберігач, охоронець);

· нунцій - постійний представник папського престолу при урядах держав, з якими Ватикан підтримує дипломатичні стосунки;

· делікт міжнародний - порушення державою норм міжнародного пра­ва, (з пат. - провина, проступок);

· ультиматум - нота або меморандум уряду або його дипломатич­ного представника, в якому викладаються умови, на яких наполягає держава-адресант.

Таким чином, у сфері дипломатичної термінології іншомовні запози­чення посідають значне місце. Як правило, це прямі лексичні запозичен­ня, що зберегли своє вихідне значення.

Однією з особливостей лексики дипломатичних текстів є використання в якості загальноприйнятих міжнародних (неасимільованих) висловів ла­тинських та інших іншомовних словосполучень, які можуть передаватися в україномовних текстах українськими або навіть латинськими літерами:

· персона грата - дипломатичний представник, на призначення яко­го у якості глави дипломатичного представництва дана згода уряду держави, в яку він призначається; (з лат. - бажана особа);

· персона нон грата - дипломатичний представник або член дипло­матичного персоналу, присутність якого на території держави пере­бування стала небажаною; оголошення персоною нон грата тягне за собою негайний виїзд на батьківщину; (з лат. - небажана особа);

· статус кво - юридичний або політичний стан, який існує у поточ­ний момент;

· де-юре - у силу закону, формально; де-факто - існуючий, фактичний стан речей; омбудсмен - парламентський функціонер, покликаний стежити за дотриманням державними органами прав громадян;

· modus vivendi - "спосіб життя" - тимчасова або попередня угода; modus procedendi - "спосіб дії' - означає, у якому порядку і яким шляхом буде виконано дане зобов'язання;

· Sub spa rati - коли помирав монарх, якого представляв дипломатич­ний представник або при якому він був акредитований, то його місія, строго кажучи, закінчувалась. Але в проміжку часу до отримання ним нових вірчих грамот він продовжував переговори, які вже велись Sub spe rati, тобто з надією, що обіцяне ним буде затверджене його монархом;

· ad referendum - дослівно, "до того, що має бути повідомлено, відне­сено"- означає "за умови схвалення вищою інстанцією;

· ad hoc - спеціальний, для даного випадку, з певною метою; casus belli - випадок, що виправдовує війну;

· casus foederis - випадок, передбачений союзним договором. Воро­жий акт, подія, які дають привід іншій державі не виконувати союзні зобов'язання;

· status belli - у стані війни;

· clausula rebus sic stantibus - дослівно - "застереження незмінних об­ставин". Кожна зі сторін, що домовляється, має право на односторон­нє розірвання договору у випадку суттєвих змін обставин;

· ne varietur — не змінюється - означає, що при остаточному оформ­ленні дипломатичного тексту в нього не повинні вноситись будь-які виправлення і зміни;

· sin qua non - означає умову, яка повинна бути прийнята, якщо ук­ладення угоди бажано для сторони, якій вона запропонована.

У деяких випадках у дипломатичних текстах прийнято латинські або французькі вирази позначати лише початковими літерами:

в. і. (ad interim) або p.r. (par interim) — "між тим" — особа тимчасово займає посаду.;

p.f. (pour féliciter) - висловлення вітання; p.r. (pour remercier) - висловлення подяки; p.p.c. (pour prendre congé)-на знак прощання.

Деякі терміни використовуються в дипломатичних текстах лексичним значенням, ніж взагалі в українській літературній мо токол, класи, сторона, імунітет, поглиблення і розширення ЄС, о ЕС, комплімент.

Частина дипломатичних термінів потрапила в українську мову з інших мов шляхом калькування (запозичення): вірчі грамоти, повірений у справах, пам'ятна записка, розширення ЄС, наднаціональність, спільна політика ЄС, спільна позиція ЄС тощо.