Студопедия

КАТЕГОРИИ:

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника



Форми власності на землю




Читайте также:
  1. V. Семинар. Тема 6. Формирование информационной среды общества
  2. VI этап. Оптимизация соотношения внутренних и внешних источников формирования собственных финансовых ресурсов.
  3. VII этап. Формирование эффективных условий привлечения кредитов
  4. А. Особенности формирования древнерусской культуры
  5. Адміністративні договори як форми управлінської діяльності
  6. Азиатская - в которой формированию государства способствовали климатические условия, повлиявшие на выполнение ирригационных и строительных работ.
  7. Алгоритм позиционирования товаров в рамках формирования товарной линии
  8. Анализ понятия «стоимость» и факторов, её формирующих
  9. Анализ состава, структуры и источников формирования имущества предприятий
  10. Анализ формирования и выполнения производственной программы

Власність на землю в Україні має такі форми: державну, колективну,приватну. Усі форми власності є рівноправними.

Розпоряджаються землею ради народних депутатів, які в межах їхньої

компетенції передають землі у власність або надають у користування тавилучають їх.

Повноваження щодо передачі, надання та вилучення земельних ділянок

місцеві ради народних депутатів можуть передати відповідно органам

державної виконавчої влади або виконавчим органам місцевогосамоврядування.

Громадяни набувають право власності на земельні ділянки в разі:

одержання їх у спадщину; одержання частки землі у спільному майні

подружжя; купівлі-продажу, дарування та обміну. Передача земельних

ділянок у власність громадян провадиться місцевими радами народних

депутатів за плату чи безкоштовно.

 

78)Органи управління у галузі використання та охорони земель мають розгалужену систему, яка діє у межах повноважень, визначених земельним та іншими галузями права України. Зазначена система функціонує як єдиний взаємопов'язаний механізм.
Систему органів управління та охорони земель поділяють на два види: органи загальної компетенції та органи спеціальної компетенції. Особливістю управління у галузі використання та охорони земель органами загальної компетенції є те, що вони здійснюють зазначену діяльність і разом з тим вирішують інші завдання, віднесені до їхньої компетенції, - розвиток економіки, соціальної сфери, національної безпеки та оборони тощо. На відміну від них, для органів спеціальної компетенції управління у галузі використання та охорони земель є головним або одним з головних напрямів їхньої діяльності.
До системи органів загальної компетенції, які здійснюють управління у галузі використання та охорони земель, належать: Верховна Рада України, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Кабінет Міністрів України, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування, місцеві органи виконавчої влади.
Систему органів управління спеціальної компетенції у даній сфері становлять: Міністерство екології та природних ресурсів України, Державний комітет України по земельних ресурсах.
Відповідно до ст. 75 Конституції України основними повноваженнями Верховної Ради України у галузі управління використання та охорони земель є: прийняття законів у галузі регулювання земельних відносин; визначення засад державної політики у галузі використання та охорони земель; затвердження загальнодержавних програм щодо використання та охорони земель; встановлення і зміна меж районів і міст; погодження питань, пов'язаних з вилученням (викупом) особливо цінних земель; вирішення інших питань у галузі земельних відносин згідно з Конституцією України.



79) Кримінальне право України як галузь права - це сукупність нормативно-правових актів, у яких визначаються підстави і принципи кримінальної відповідальності, злочинність і караність діянь, а також підстави звільнення особи від кримінальної відповідальності і покарання.Принципи кримінального права України - це основні начала (положення), що характеризують суть кримінального права. В чинному КК вони не закріплені, проте виводяться зі змісту КК. Назвемо, зокрема, такі принципи кримінального права України.
Принцип законності. Означає, що до кримінальної відповідальності може бути притягнута особа тільки за діяння, передбачені в КК. Інакше кажучи, немає злочину без закріплення цього в законі. Латинською мовою це звучить так - nullum crimen sine lege. Вперше цей принцип було законодавчо закріплено в КК Франції 1791 року. В Україні - в КК 1960 року. Тобто, якщо особа вчинила якесь діяння і заподіяла таким чином певну шкоду, вона може бути притягнутою до кримінальної відповідальності, коли це діяння визнано в КК злочином. Якщо таке діяння в КК злочином не визнано, не дивлячись на його навіть тяжкі наслідки, особа не може бути притягнутою до кримінальної відповідальності.
80) Кримінальна відповідальність - це обов'язок особи, покладений на неї КК, не вчиняти злочин, а у разі вчинення - зазнати на собі впливу КК.
Кримінальна відповідальність є двох видів: позитивна та негативна (ретроспективна).
Позитивна кримінальна відповідальність - це обов'язок особи, покладений на неї КК, не вчиняти злочинів. Виникає позитивна кримінальна відповідальність із набранням чинності КК. Ознаки позитивної кримінальної відповідальності є: об'єктивні та суб'єктивні. До об'єктивних ознак позитивної кримінальної відповідальності ми відносимо: наявність кримінально-правових встановлень, які містяться в статтях КК та забороняють вчиняти певні діяння (злочини) або надають особі право на певну поведінку, наприклад, на затримання особи, що вчинила злочин. До суб'єктивних ознак позитивної кримінальної відповідальності ми відносимо обов'язок особи вести себе відповідно вимогам КК, тобто не порушувати його встановлення. Не вчинення особою злочину означає реалізацію позитивної кримінальної відповідальності.
Негативна (ретроспективна ) кримінальна відповідальність - це обов'язок особи бути відповідальною за вчинений нею злочин і перетерпіти передбачені законом заходи реагування. Виникає негативна (ретроспективна) кримінальна відповідальність із моменту вчинення особою злочину. Ознаки негативної (ретроспективної) кримінальної відповідальності також є об'єктивні та суб'єктивні. До об'єктивних ознак негативної (ретроспективної) кримінальної відповідальності віднесемо такі: наявність кримінально-правової заборони не вчиняти злочин; наявність в діянні особи складу злочину; перетерпіння особою заходів, передбачених КК. До суб'єктивних ознак негативної (ретроспективної) кримінальної відповідальності віднесемо наступні: обов'язок особи, в діянні якої є склад злочину, зазнати на собі заходів, передбачених КК. Завершується негативна (ретроспективна) кримінальна відповідальність у повному своєму розвитку фактом погашення або зняття судимості за вчинений злочин. Можуть мати місце випадки реалізації негативної (ретроспективної) кримінальної відповідальності і раніше, Наприклад, фактом звільнення особи від кримінальної відповідальності у зв'язку з примиренням винного з потерпілим.
Підстави кримінальної відповідальності (тобто чому особа повинна нести кримінальну відповідальність). Серед таких підстав виділяють: філософські, правові, фактичні.
Філософські підстави кримінальної відповідальності. З позицій індетермінізму, як напрямку філософії, обов'язок особи нести кримінальну відповідальність пояснюється наявністю в особи волі. Саме воля особи є автономною силою. На волю особи зовнішні обставини не впливають. Інакше кажучи, особа сама вибирає лінію своєї поведінки. І оскільки особа вчинила злочин зі своєї волі, то така її воля і зумовлює відповідальність особи.
Другий напрям філософії - детермінізм по-іншому пояснює, чому особа повинна нести кримінальну відповідальність. Така різновидність детермінізму як механічний детермінізм говорить, що поведінка особи детермінована (визначена) лише зовнішніми факторами. Підстави реагування на злочинну поведінку особи представники цієї філософської течії вбачали в необхідності захисту суспільства. Інша різновидність детермінізму - матеріалістичний детермінізм визнавав, що поведінка особи зумовлена як зовнішніми факторами, так і її волею. Тобто особа завжди має право вибору. І оскільки особа вибирає злочинний шлях - то за це і мусить відповідати.
Правові підстави кримінальної відповідальності. В ч. 1 ст. 2 КК визначено наступне: підставою кримінальної відповідальності е вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад злочину, передбаченого КК. Інакше кажучи, правовою підставою кримінальної відповідальності є положення ч.І ст. 2 КК.
Фактичні підстави кримінальної відповідальності. Це безпосереднє вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад злочину, передбаченого КК.





81.СКЛАД ЗЛОЧИНУ. СТАДІЇ ЗЛОЧИНУ.

ИЗ КОНСПЕКТА:

Состав преступления:

1) Объекты преступления.

2) Объективная сторона преступления.

3) Последствия деяния.

4) Причинная связь между деянием и последствием.

5) Субъект – вменяемое физ. лицо в возрасте от 16лет. В отдельных случаях с 14лет (особо тяжкие преступления).

6) Субъективная сторона.

7) Мотив и цель.

ИЗ ИНТЕРНЕТА:

Состав преступления -- это совокупность установленных уголовным законом объективных и субъективных признаков, характеризующих общественно опасное деяние как конкретное преступление. Значение состава преступления состоит в том, что он является необходимым основанием уголовной ответственности.

Состав преступления образуют четыре группы признаков:

1) объект преступления;

2) объективная сторона преступления;

3) субъект преступления;


Дата добавления: 2015-01-19; просмотров: 21; Нарушение авторских прав







lektsii.com - Лекции.Ком - 2014-2021 год. (0.017 сек.) Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав
Главная страница Случайная страница Контакты