Втрачений день

В одного батька троє синів – маленьких хлоп’ят.

- Розкажіть, як ви сьогодні прожили день.

Юрко відповів:

- Я сьогодні посадив дерево.

- Батько сказав:

- Ти сьогодні добре прожив день.

Миколка відповів:

- Я сьогодні зайчика намалював.

- Ти теж непогано прожив день, - сказав батько.

Петрик відповів:

- Я сьогодні у м’яча грав… І морозиво з’їв.

- У тебе сьогодні втрачений день, - посмутнів батько.

Б) Аналіз прослуханого.

- Про що запитав батько у своїх синів?

- Що відповів Юрко і Миколка? А Петрик?

- Кого похвалив батько?

- Як ви розумієте вислів «втрачений день»? (Нічого корисного не зроблено за день).

- Як ви гадаєте, чому Петрик нічого не зробив?

- Петрик був лінивим. А лінива людина ніколи не заслуговує похвали. Через що й батько посмутнів. Ви також старайтесь не засмучувати своїх батьків. Пильно виконуйте обов’язки, які покладаються на вас.

3. Робота над оповіданням в підручника, с. 42-44.

Діти одержують завдання.

- Прочитайте оповідання і дайте відповідь на таке питання:

- Чи схожі ці два Петрики в різних оповіданнях? Що в них схоже, а що різне? (Схоже те, що ці хлопчики були однаково ліниві, а різне те, що в другому оповіданні Петрик зумів перебороти свою лінь і закінчив виготовлення паперового корабля і до нього повернувся гарний настрій).

- Хто ще крім Петрика може стати для вас прикладом? (Батьки учнів, які люблять свої професії, бо вони приносять їм радість від виконаної роботи).

3. Робота в зошитах.

Запис слова професія та пояснення його значення.

4. Пояснення цитати із Святого Письма, с. 45, підручник.

5. На дошці записані прислів’я про працю. Клас поділений на 4 групи. Кожна група одержує 1 прислів’я, обговорює і пояснює його зміст.

- Хто що знає, тим і хліб заробляє.

- Не одежа красить людину, а добрі діла.

- Маленька праця краща за велике безділля.

- Треба нахилитися, щоб з криниці води напитися.

ІІІ. Підсумкова частина

1. Узагальнення вивченого.

- Бог створив нас так, що, залучаючись до праці, ми стаємо щасливими. Святе Письмо каже, що «отримувати насолоду від роботи своєї – це дар Божий людям».

2. Домашнє завдання.

- Поцікавтеся у своїх батьків, дідусів або бабусь, чи відчували вони радість від своєї роботи? Чому?

3. Спільна молитва.

Урок 10.

Тема: Мудрість зодягається у скромність і живе у чистому серці.

Мета: Вчити дітей бути скромними, бо це одна з рис мудрої людини з чистим серцем. Виховувати повагу до людей, смирення. Розвивати бажання завжди покладатися на Божу допомогу, не забувати дякувати Богові та ближнім за добро.

Обладнання: ікона, свічка, ілюстрована казка А. Погорєльського «Чорна курка, або Підземні мешканці».

Хід уроку.

І. Вступна частина.

1. Християнське привітання.

2. Спільна молитва.

3. Перевірка домашнього завдання.

Діти розповідають про те, що розповіли їм батьки, бабусі, дідусі на запитання: « Чи відчувають вони радість від своєї роботи і чому?»

- Діти, а як ви гадаєте, чи варто виконувати ту роботу, від якої не відчуваєш радості? (Відповіді дітей).

- Я гадаю, що бувають і такі випадки, коли людина має виконувати не зовсім улюблену роботу, знаючи, що вона комусь принесе радість, або ж від результату цієї роботи буде залежати результат іншої.

4. Повідомлення теми і мети уроку.

- Сьогодні ми поговоримо про те, які емоції, риси характеру повинна мати людина, щоб називатися мудрою.

ІІ. Основна частина.

1. Актуалізація опорних знань.

- Чи завжди людину, яка має певний талант, або багато знає, ми можемо назвати мудрою)

- Ні , людина може знати і вміти багато, але веде себе по відношенню до оточуючих її людей пихато. Таку людину часто обминають, мало спілкуються з нею. Прикладом такої людини є Микитка з оповідання з яким ми зараз познайомимося.

2. Вчитель починає читати оповідання, діти уважно слухають до того місця, коли починається казка А. Погорєльського «Чорна курка, або Підземні мешканці». (Діти вже раніше вдома читали цю казку).

3. Аналіз прочитаного.

- Чому тато і мама не похвалили Микитку за те, що він отримав гарну оцінку з контрольної роботи?

- Чи мав Микитка вихвалятись своєю високою оцінкою?

- Чи можемо ми назвати скромність ознакою мудрості?

- Як ви розумієте такі вислови: «людина з чистим серцем», «сердечна чистота»?

- Чи можете ви так сказати про себе?

4. Робота над казкою А. Погорєльського «Чорна курка, або Підземні мешканці»:

а) переказ дітьми змісту казки з демонстрацією ілюстрацій до неї;

обговорення змісту.

- Як Альоша познайомився з мешканцями Підземної країни?

- Як вони йому віддячили за добро?

- Чи можемо ми назвати Альошу добрим хлопчиком?

- Чи зберіг Альоша своє серце від зла? Чи не втратив сердечної чистоти?

- Чому хлопчик втратив своїх друзів – мешканців Підземної країни?

5. На Дошці рядки зі Святого Письма. Діти зачитують їх і пояснюють розуміння змісту.

· Високий Господь: і смиренного бачить, і пихатого впізнає здалеку.

· Прийде гордість, прийде й посоромлення; але зі смиренними мудрість…

· Блаженні чисті серцем, бо вони Бога бачать.

6. Робота над прислів’ями.

· Не хвались мудрий мудрістю, а сильний силою.

· Кінь на чотирьох ногах, та й то спотикається.

7. Робота в зошитах.

Запис в словничок слів пихатість та смирення. Пояснення їх значення.

ІІІ. Заключна частина.

1. Узагальнення вивченого.

- Що нового ви дізнались сьогодні на уроці? Який висновок можете зробити з усього сказаного? (Діти читають висновок з підручника і пояснюють, як вони його розуміють, с. 53).

2. Домашнє завдання

Придумати продовження розповіді про Микитку. Намалювати ілюстрацію до казки А. Погорєльського «Чорна курка, або Підземні мешканці».

3. Спільна молитва.

Урок 11.

Тема: Мудрість сповнена милосердя.

Мета: Ознайомити учнів з одним із Божих дарів – милосердям. Розвивати в дітях бажання допомагати один одному, людям, що їх оточують, тваринкам. Виховувати почуття милосердя.

Обладнання: ікона, свічка, ілюстрація дітей у колі сім’ї.

Хід уроку.

І. Вступна частина.

1. Християнське привітання.

2. Спільна молитва.

3. Повторення вивченого матеріалу.

- Які людські вади заважають розумній людині бути мудрою? (Пихатість, зазнайство, скупість).

- А чи може людина при великому бажанні позбутися цих вад? (Так, може. Діти висловлюють свої думки).

- Як би ви на місці Микитки допомогли його однокласницям Марійці і Оленці? (Відповіді дітей).

4. Повідомлення теми і мети уроку.

- Сьогодні на уроці ми з вами познайомимося ще з одним Божим даром милосердям.

ІІ. Основна частина.

1. Розповідь вчителя.

- Кожна людина народилася для того, щоб творити на світі добро: допомагати людям, тваринам. Вона повинна робити так, щоб своїми поступками радувати всіх, хто її оточує. Бо навіть тваринки і ті піклуються одна про одну. То люди – тим більше повинні бути добрими і милосердними. Що значить бути добрим і милосердним ви спробуєте зрозуміти із оповідання, яке я зараз вам прочитаю. Це оповідання про тварин та про їх поведінку, схожу на людську.

2. Робота над оповіданням К. Ушинського «Орел і кішка».

За селом весело гралася кішка зі своїми кошенятами. Весняне

сонечко гріло і маленька сім’я була дуже щаслива.

Раптом не знати звідки, - величезний степовий орел: як блискавка спустився він з висоти і схопив одне кошеня. Але не встиг ще орел піднятись, як мати вхопилася за нього. Хижак кинув кошеня і зчепився зі старою кішкою. Закипіла битва не на життя, а на смерть.

Могутні крила, міцний дзьоб, сильні лапи з довгими кривими кігтями давали орлові велику перевагу: він рвав шкіру кішки і виклював їй одне око. Але кішка не втратила мужності, а міцно вчепилася в орла кігтями і перекусила йому праве крило

Тепер уже перемога стала схилятися на бік кішки, але орел все ще був дуже сильний, а кішка вже змучилася. Однак вона, зібравши свої останні сили, зробила спритний стрибок і повалила орла на землю. У ту ж хвилину відкусила йому голову і, забувши про власні рани, заходилась облизувати своє поранене кошеня.

- Як ви гадаєте, любила кішка своїх кошенят?

- Вона боялася за своє життя, коли кидалася спасати своє дитя?

- А коли з вами трапляється якась неприємність, мама намагається вам допомогти?

- Як називається ось таке бажання допомогти ближньому? (милосердя).

3. Робота над оповіданням «Тепло домашньої оселі»,( підручник, с. 54-57).

а) бесіда вчителя. Вивішування ілюстрації з зображенням дітей у колі сім’ї.

- Діти, що ви бачите на малюнку? (Діти описують малюнок).

- Ці діти живуть в сім’ї, а де живуть діти, в яких немає батьків? (В дитячих будинках).

- А як ви думаєте, їм хотілося б жити з мамою і татом у сім’ї ? (Відповіді дітей).

А чи є такі люди, які не мають своїх дітей і хотіли б взяти на виховання дітей з дитячого будинку? (Відповіді).

- Ось зараз ми прочитаємо оповідання про таких людей. Ви будьте уважні, щоб відповісти на такі запитання:

· Яка найбільша мрія була в Лідочки?

· З яких вчинків ми бачимо, що Василько, братик Лідочки, любив свою сестричку?

а) читання оповідання «Тепло домашньої оселі» дітьми самостійно, до слів «Лідочка ще довго сиділа у дворі…»

б) обговорення змісту прочитаного.

- Чому затишна оселя Волошиних здавалася пасткою? (Відповідь знайдіть у тексті).

- Яка найбільша мрія була у Лідочки?

- Які почуття переживала Лідочка, коли бачила батьків з дітьми?

- З яких вчинків ми бачимо, що Василько, братик Лідочки, любив свою сестричку?

- Чи любила сім’я Волошиних дітей?

- Якими були мрії Антоніни Антонівни та Костянтина Сергійовича?

- На чию допомогу і милість покладалося подружжя? (На Бога і його допомогу).

- На наступному уроці ми обов’язково дочитаємо оповідання і дізнаємось, чи можна подружжя Волошиних назвати милосердними людьми.

4. Робота над оповіданням, підручник, с. 58.

а) Бесіда вчителя:

- Щойно з прочитаного оповідання ви дізнались, як діти Василько і Лідочка мріяли про сім’ю і як вони були готові полюбити нових батьків, цінувати їх піклування, турботу, любов. А чи є такі діти, які цього не цінують, нехтують сімейними, добрими стосунками? (Діти висловлюють свою думку).

- Так, такі діти є. Вони зневажливо ставляться до батьків, не цінують їхньої уваги і турботи. Про такого хлопчика ми саме зараз і прочитаємо. Ви, слухаючи, оцініть ставлення Сашка до батьків.

б) читання вчителем, або кращим учнем оповідання.

в) діти висловлюють своє враження з прочитаного. Відповідають на запитання після тексту.

ІІІ. Підсумкова частина.

1. Узагальнення вивченого

- Про що ми говорили сьогодні на уроці?

- Що нового ви взяли з уроку для себе?

2. Домашнє завдання.

Дочитати оповідання «Тепло домашньої оселі».

3. Спільна молитва.

Урок 12.

Тема: Тепло домашньої оселі.

Мета: Продовжити знайомство з поняттям «Милосердя» як Божим даром. Розвивати в дітей співчуття до бідних і знедолених людей, бажання поділитися тим, що є. Виховувати дітей добрими, щедрими, милосердними.

Обладнання: ікона, свічка.

Хід уроку.

І. Вступна частина.

1. Християнське привітання.

2. Спільна молитва.

- Сьогодні ми продовжимо роботу над оповіданням «Тепло домашньої оселі» та засвоєнням понять добро, милосердя, співчуття.

ІІ. Основна частина.

1. Робота над оповіданням «Тепло домашньої оселі».

а) переказ оповідання дітьми.

б) відповіді на запитання за змістом.

- Який вигляд мала маленька Лідочка, коли її побачила Антоніна Антонівна? Знайдіть її опис у тексті, зачитайте.

- Які почуття виникали у вас, коли ви слухали розповідь про родину Волошиних? Чому?

- Як ми можемо охарактеризувати Антоніну Антонівну та Костянтина Сергійовича?

- пригадайте, кого з дітей хотіли мати Антоніна Антонівна і Костянтин Сергійович? Як здійснилися їхні бажання? Чи не вбачаєте ви в цьому Божу допомогу? Знайдіть в тексті місце, де про це сказано.

- У чому полягає мудрість вчинку подружжя Волошиних? Чи можемо ми називати їх милосердними людьми?

- Як ви думаєте, такі люди могли б подати милостиню жебраку, чи вони пройшли б мимо і нічого не дали?

2. Знайомство з короткою розповіддю (підручник, с. 63.) про хлопчика, що пошкодував дати дівчинці печива:

а) читання кращими учнями в слух.

б) відповіді на запитання за змістом:

- Як одним словом ми можемо назвати думки, що тривожили Миколу? (сумління).

- Чому печиво здалось хлопчикові несмачним?

в) складання кінцівки оповідання.

3. Пояснення розуміння змісту цитати із Святого Письма.

* Блаженні милостиві, бо вони помилувані будуть.

* Милість і істина нехай не покидають тебе: зав’яжи їх на шиї, запиши їх на скрижалях серця твого і знайдеш милість в очах Бога і людей.

4. Робота над прислів’ями.

Діти поділені на 3 групи. Кожна група одержує прислів’я і готує пояснення, як треба його розуміти.

· Не той пан, що надів жупан, а той, що у нього щире серце.

· Серце – не камінь.

· Світ не без добрих людей.

ІІІ. Підсумкова частина.

1. Узагальнення вивченого.

Діти розповідають, що нового вони взяли для себе з двох останніх уроків.

2. Домашнє завдання.

- Чим би ви могли допомогти дітям, у яких немає батьків і вони живуть у дитячих будинках?

Дома подумайте над цим і розповісте на наступному уроці.

- Діти, світ стане набагато кращим, якщо кожний з нас внесе в нього хоча б краплинку доброти та милосердя. У житті діє такий закон: коли ми робимо добро іншим, самі стаємо добрішими, і потім це добро повертається до нас сторицею. Треба завжди пам’ятати слова із Євангелія: «Чиніть з іншими так, як би ви хотіли, щоб чинили з вами».

3. Спільна молитва.

Урок 13.

Тема: Святі послідовники Христа.

Мета: На прикладах життя святих вчити дітей любити Бога і людей, долати негарне в собі. Розвивати бажання не просто просити у Бога допомогти у наших справах, а й самим працювати.

Обладнання: ікона, свічка, ікона з зображенням святих Петра і Павла.

Хід уроку.

І. Вступна частина.

1. Християнське привітання.

2. Спільна молитва.

3. Повторення вивченого матеріалу.

- Діти, вам було завдання подумати, чим би ви могли допомогти дітям, що живуть в дитячих будинках. Ви знайшли відповідь на це запитання? (Відповіді дітей).

- Молодці. Бо, якщо кожний з вас внесе хоч краплинку доброти та милосердя, його життя прикраситься, стане яскравішим. Ви можете попросити батьків здійснити ваші мрії.

4. Повідомлення теми і мети уроку.

- А сьогодні ми з вами познайомимося, хто такі святі і чи може людина жити не допускаючи помилок.

ІІ. Основна частина.

1. Робота над цитатою із Євангелія. На дошці записано цитати із Святого Письма:

«Просіть і буде вам дано, шукайте і знайдете, стукайте і відчинять вам, бо кожен, хто просить, одержує, хто шукає, знаходить, а хто стукає, відчинять йому».

Діти читають цитату, пробують її пояснити. Якщо виникають труднощі, пояснює вчитель.

- А щоб вам краще зрозуміти ці слова, ми познайомимося з оповіданням, підручник, с. 64-66.

2. Робота над оповіданням.

а) читання в особах дітьми, що приготувалися заздалегідь;

б) обговорення змісту прочитаного:

- Чому Петрик не наважувався знову піти до хлопців і помиритися з ними?

- Чи дотримував Петрик слова, що не буде сваритися з дітьми?

- Чому? Що йому заважало?

- Що допомогло Петрикові зрозуміти наведені Валерієм приклади з життя святих Петра і Павла?

- Як ви оцінюєте вчинок Валерія?

- То яких же людей ми називаємо святими?

в) доповнення вчителя:

Святі – це люди, які жили праведно, виконували всі 10 Божих заповідей. Вони дотримувались постів, регулярно відвідували служби в храмах, усердно молились. Часто такими людьми були монахи, які повністю відходили від миру, жили в келіях, відмовлялись повністю від всіх привілеїв життя.

Такими монахами, яких пізніше було причислено до лику святих були інок Трохим, інок Ферапонт, ієромонах Василь. Цих монахів було вбито в день Світлого Воскресіння Христового в 1993 році в Оптиній Пустині.

Зараз люди їздять в Оптину до могил трьох монахів. Там відбулося дуже багато зцілень людей від різних хвороб. Бо святі, наділені Божим даром зцілювати людей і допомагати їм в різних життєвих ситуаціях, продовжують зцілювати і допомагати навіть після смерті. Тому навіть ікони святих мають властивість зцілювати і допомагати людям.

- А чи завжди можна уповати на Бога, нічого не роблячи самому?

3. Знайомство з оповіданням про хлопчика, що не готувався до контрольної роботи, а надіявся на Божу допомогу, підручник, с. 66-67.

а) діти читають самостійно;

б) обговорення змісту прочитаного:

- Чи мудро вчинив Михайлик?

- Чи можна покладатися на Бога так, як покладався Михайлик? Чому?

- А чи почув Бог Михайликову молитву, чи посилав Він йому Свою допомогу?

4. Пояснення змісту прислів’їв.

* Під лежачий камінь вода не тече.

* На Бога надійся, та віслюка прив’язуй.

* На Бога надійся, та свій розум май.

ІІІ. Підсумкова частина.

1. Узагальнення вивченого.

Житія святих навчають нас любові до Бога і до людей. Людина не одразу досягає духовної досконалості. Це відбувається, коли вона зрозуміє й подолає негарне в собі. Ми повинні не просто просити у Бога допомоги у наших справах, а й самим працювати. Тоді, у співпраці з Богом, ми досягнемо мети.

2. Домашнє завдання.

- Подумайте, які риси характеру ви хотіли б змінити в собі. Запишіть їх у свій записничок, а в кінці навчального року проаналізуйте, чи вдалося вам змінитися.

3. Спільна молитва.

Урок 14.

Тема: Святі послідовники Христа.

Мета: Продовжити роботу над знайомством із святими послідовниками Христа, які проповідували християнство. Розвивати інтерес до життя святих. Виховувати смирення, бажання стати кращим, виконувати Божі Заповіді.

Обладнання: ікона, свічка, ікона святої Єлени.

Хід уроку.

І. Вступна частина.

1. Християнське привітання.

2. Спільна молитва.

3. Перевірка домашнього завдання.

4. Повідомлення теми і мети уроку.

- Сьогодні ми познайомимося з історичною особою, а пізніше канонізованою в святі княгинею Ольгою, охрещеної Єленою, з її роллю в хрещенні Русі.

ІІ. Основна частина.

1. Знайомство з літописною розповіддю про життя Ольги.

Діти читають самостійно розповідь про княгиню Ольгу.

2. Відповіді на запитання за змістом прочитаного:

- Як князь Ігор познайомився з Ольгою?

- Чим він займався?

- Чому пізніше Ольга стала правити Київською Руссю?

- Як змінилося життя княгині Ольги після хрещення?

- Які справи вона здійснила?

- Що заважало синові Ольги, князю Святославу, прийняти християнство?

- Назвіть імена онуків, яких Ольга виховувала в християнській вірі?

- Якими словами завершує стародавній літопис оповідь про велику княгиню?

3. Знайомство з іконою Святої Єлени та з життям цієї святої.