Равноапостольная царица Елена

Первой заслугой царицы Елены было то, что она расположила своего сына Константина к христианской вере в то время, когда другие юноши благородного вхождения воспитывались в языческом духе и презирали христианство. Второй — воздвижение Креста Господня.

Елена равноапостольная

С целью найти Крест Господень царица Елена в 326 г. отправилась в Иерусалим. Ей указали, что Крест Господень зарыт в землю на месте, где язычники воздвигли храм в честь Венеры. Когда по приказанию Елены сломали здание и стали рыть землю, то нашли три креста и около них дощечку с надписью: «Иисус Назарянин, Царь Иудейский».

Чтобы узнать, на каком из трех крестов распят Спаситель, стали по очереди возлагать их на умершего. От двух крестов не произошло никакого чуда. Когда же возложили третий крест, то умерший воскрес, таким образом узнали крест Спасителя.

Когда люди узнали о чуде, то все захотели увидеть святой Крест. Тогда патриарх Иерусалимский Макарий и царица Елена стали на возвышенном месте и поставили (воздвигли) крест. Народ, видя крест Господень, молился со словами: «Господи помилуй!»

Елена Царица

В память этого события Церковь установила праздник Воздвижения Креста Господня. Этот праздник относится к числу великих и празднуется 27 сентября. В этот день святой крест торжественно выносится на середину храма для поклонения. Во время царствования Константина было восстановлено прежнее название города Иерусалима вместо нового, Юлия Капитолина, данного ему при императоре Адриане (117-138 гг.).

Святые Константин Елена и Агафия

Царица Елена построила несколько храмов в Святой Земле: на Голгофе храм Воскресения (и Гроба) Господня, где ежегодно в пасхальную ночь сходит благодатный огонь; на Елеонской горе (где Господь вознесся на Небо); в Вифлееме (где Господь родился по плоти) и в Хевроне у Мамврийского дуба (где Бог явился Аврааму).

4. Аналіз цитати із святого письма.

- З життя і діянь святих Ольги та Єлени ми бачимо, що не тільки матеріальними благами треба опікуватись, а й дбати про своє духовне життя.

Так і в Святому Письмі сказано:

- Не збирайте собі скарбів на землі, де черв’як і міль нищать і де злодії підкопують і крадуть; збирайте ж собі скарби на небі, де ані черв’як, ані міль не нищать і де злодії не підкопують і не крадуть; бо де ваш скарб, там буде і ваше серце.

5. Запис в зошит слів патріарх, ідол, нетлінний пояснення їх змісту.

ІІІ. Підсумкова частина.

1. Узагальнення вивченого.

Людина, яка у своєму житті прагне до добра і справедливості, з Божою допомогою обов’язково знаходить їх. Але для цього треба докласти багато зусиль, щоб, передусім, змінити себе, а потім, змінювати навколишній світ.

2. Домашнє завдання.

Дізнайтеся про життя святого, ім’ям якого ви охрещені.

3. Спільна молитва.

Урок 15.

Тема: Різдво Христове. Царство Небесне і Царство Земне.

Мета: Ознайомити учнів з подіями, пов’язаними з Різдвом Христовим. Допомогти учня усвідомити Божу таємничість та людську покірність.

Обладнання: ікона Різдва Христового, свічка.

Хід уроку.

І. Вступна частина.

1. Християнське привітання.

2. Спільна молитва.

3. Повторення вивченого матеріалу.

- З якої книги ми дізналися про Бога? (з Біблії).

- З яких розділів вона складається?

- Який період охоплює Старий Завіт?

- Який період охоплює Новий Завіт?

4. Повідомлення теми і мети уроку.

- Сьогодні на уроці ми поговоримо про величне свято пришестя на землю нашого спасителя – Ісуса Христа. Саме з того моменту і починається друга книга Євангелія Новий Завіт.

ІІ. Основна частина.

1. Актуалізація опорних знань.

- Які свята вам доводилось святкувати?

- Якого свята ви чекаєте найбільше? Чому?

- Коли православні християни святкують Різдво? (7 січня).

2. Розповідь учителя про Різдво Христове.

Різдво Христове – це народження Ісуса Христа.

Ми знаємо, що ще першим людям, які через свій гріх втратили можливість насолоджуватись райським життям, Бог обіцяв Спасителя. Цим Спасителем є Ісус Христос, до Різдва якого готується весь народ. Син Божий прийшов на землю, щоб перемогти зло і спасти добро.

Про пришестя Ісуса Христа розповідається в Святому Письмі.

- Хто народив Ісуса Христа? (Діва Марія).

Одного разу до Марії з’явився Ангел Господній і сповістив її, що вона народить Сина Божого і дасть йому ім’я Ісус. Діва Марія погодилася на це. Вона сказала: « Я раба Господня. Нехай буде мені за словом Твоїм».

У той же час, коли мав народитися Спаситель, римський імператор Август видав наказ зробити перепис населення. Кожен юдей повинен був записатися там, де жили його предки.

Йосиф і Марія походили з роду Давидового, тому вирушили з Назарета в Давидове місто Віфлеєм. Прийшовши туди, вони не могли знайти собі місця в домі і зупинились в загоні для худоби. За древніми переказами цей хлів був влаштований в печері. В тих краях і в теперішній час пастухи використовують такі печери для своїх овець під час негоди. В такій стаєнці увечері у Пресвятої Діви Марії народилося Немовля – Син Божий, Христос, Спаситель світу. Вона сповила Боже немовля і поклала його в ясла, куди кладуть корм для худоби.

А в тій стороні були пастухи, які вартували отару свою. Аж ось Ангел Господній з’явився до них і промовив: « Не лякайтеся, бо я ось вам благовіщу радість велику, що станеться людям усім. Бо сьогодні в Давидовім місті народився для вас Спаситель, який є Христос Господь!» (Лука 2, 10-11).

Добрий вечір, мир в цій хаті!

Ми пастушки небагаті,

Прийшли сьогодні у вашу господу,

Щоб розказати про нашу пригоду.

Гуртом у саду ягняток пасли,

Втомились, позасинали,

Раптом зірка засвітила,

Наші душі звеселила.

Полинули ніжні дзвони

Попід небесами,

Опустились херувими

Й встали поміж нами.

Не бійтеся люди чесні –

Ми до вас посли небесні.

Принесли радісну новину,

Що народилась дивна дитина.

Ісусиком його щаслива мати нарекла

І у пелени вбогі сповила.

І ось раптом з’явилася з Ангелом сила велика небесного війська, що Бога хвалила і казала: «Слава Богу на висоті, і на землі мир, у людях благовоління».

У далекім Віфлеємі,

В вертепі на сіні

Ісус Христос народився

У бідній яскині.

3. Знайомство з розповіддю про те, як зустрів Ірод звістку про народження Спасителя, підручник, с. 72-73, та про дари які принесли йому мудреці.

- Чому цар Ірод злякався, коли дізнався, що народився Христос?

- Як ви вважаєте, якими мають бути правителі?

- Чи був Ірод мудрою людиною?

- Чи можемо ми злу людину назвати мудрою?

- Як до кожної новонародженої дитини йдуть люди з дарунками, так і до Сина Божого прийшли мудреці з дарунками. Про те, які саме дарунки вони принесли прочитайте на с. 74.

ІІІ. Підсумкова частина.

1. Узагальнення вивченого.

Підготовлений заздалегідь учень робить висновок: Син Божий прийшов у наш світ з висоти Свого Небесного Царства для того, щоб всіх прикликати до Царства Небесного. А увійти в нього можуть тільки люди з добрими і милосердними серцями. Зберегти ж і примножити сердечну доброту нам допоможе Божественна мудрість, які Бог дарує людям. Про це нам завжди нагадує свято Різдва Христового.

2. Домашнє завдання, с. 74.

3. Спільна молитва.

Урок 16.

Тема: Різдво Христове. Дари Богові.

Мета: Продовжити знайомство дітей з Різдвом Христовим. Донести до свідомості, які подарунки Богові найбільш приємні. Розвивати інтерес до історичних подій пов’язаних з Народженням Сина Божого. Виховувати любов і повагу до ближнього.

Обладнання: ікона, свічка.

Хід уроку.

І. Вступна частина.

1. Християнське привітання.

2. Спільна молитва.

3. Перевірка домашнього завдання.

Діти ланцюжком переказують історію про Народження Ісусу Христа, зачитуючи окремі епізоди з Євангелія від Матвія.

4. Повідомлення теми і мети уроку.

- Сьогодні ми продовжимо з вами знайомитися з подіями, що відбувалися по Народженні Сина Божого, Ісуса Христа. Дізнаємось, які подарунки найбільш приємні Богові.

ІІ. Основна частина.

1. Актуалізація опорних знань.

- Діти, пригадайте, які дари принесли мудреці Ісусу Христу і що вони значили? (Золото – символ багатства і влади, ладан – символ мудрості і святості, смирну – символ, що пророчив те, що Христос, як людина, прийме смерть).

- Мудреці вітали Діву Марію і Йосипа з народженням Сина Божого і дарували дари, як і всі люди, що вітали один одного із святом Святого Різдва Христового – особливо, бо в цей день всі люди воздають славу Сину Божому Ісусу Христу. Цього урочистого дня (7 січня) ми радіємо, що народився Син Божий і складаємо вітання на честь Новонародженого Христа, і співаємо традиційних пісень, і приносимо йому свої дарунки. Але які подарунки найбільш приємні Богові? На це запитання спробуємо дати відповідь після того, як прочитаємо легенду « Дари Артабана».

2. Знайомство учнів з легендою «Дари Артабана» .

а) діти читають ланцюжком;

б) складання плану:

· Подорож Артабана.

· Зустріч Артабана з хворим євреєм.

· Артабан врятував дитину.

· Допомога Артабана бідній дівчині.

· Зустріч мудреця з Великим Царем і Спасителем.

в) бесіда за змістом прочитаного:

- Що хотів подарувати Цареві Світу Артабан?

- Чи приємні були б ці дарунки Богові?

- Які вчинки людей можуть бути дарунками Богові?

Діти самі називають ті дії людей, які можуть бути приємними Богові:

· Це – допомога хворим, немічним, слабким, старим людям.

· Відвідини хворих в лікарні.

· Подання милостині жебракам.

· Поступитися місцем в транспорті.

· Бути смиренним, ввічливим…

- Прочитайте, що шепотів Артабан, коли помирав. (Діти зачитують).

- А що він почув в відповідь? (Зачитують).

3. Знайомство з цитатою із Святого Письма, с. 80, підручник.

- Так в чому ж заключається допомога Богу? (Допомагаючи земним людям, ми тим самим служимо Богу).

- Діти, запам’ятайте ще й те, що ніколи не модна вихвалятись своїми хорошими справами. Бо в Святому Письмі сказано: «Хай не знає ліва рука про те, що робить права».

ІІІ. Підсумкова частина.

1. Узагальнення вивченого.

- Свято Різдва Христового навчає нас милосердю та любові до Бога та ближнього. Мудрість полягає в тому, щоб ми пронесли через все життя відчуття радості від цієї великої події, поділилися нею з іншими і підтвердили її добрими справами. Святкування Різдва Христового має стати гарною традицією у наших родинах.

2. Спільна молитва.

Урок 17.

Тема: Мудрість перетворює зле серце на добре.

Мета:Ознайомити учнів з мудрістю Божою, яка перетворює зле серце на добре. Розвивати інтерес дітей до життя історичних предків нашої держави. Виховувати глибоке почуття віри Богові, а не забобонам, або марновірству.

Обладнання: ікона, свічка.

Хід уроку.

І. Вступна частина.

1. Християнське привітання.

2. Спільна молитва.

3. Повідомлення теми і мети уроку.

- Сьогодні ми познайомимося, яким богам, придуманим самими людьми, вклонялися колись наші предки. Дізнаємось, чи існують такі боги і хто насправді може допомогти людям.

ІІ. Основна частина.

1. Актуалізація опорних знань.

Пригадайте:

- В якому році князі Аскольд і Дір прийняли християнську віру від греків? (В 867 році).

- Що привернуло увагу княгині Ольги з життя християн? (Чесне і святе життя).

- В якому році охрестилася княгиня Ольга і з яким ім’ям? (В 954 році з ім’ям Єлена).

- А от якою була Ольга до того як прийняла християнську віру ми зараз дізнаємось з оповідання (с. 81).

2. Знайомство з новим матеріалом.

а) діти читають перший абзац оповідання;

б) аналіз прочитаного:

- Якою була Ольга після загибелі свого чоловіка – князя Ігоря? (Діти відповідають).

- Чи усвідомила княгиня те зло, яке вона заподіяла?

в) розповідь вчителя:

- То ж ми бачимо, що справжня мудрість – від Бога. І ті люди, які шукають її, обов’язково знаходять. Так сталося і з нашими славетними прабатьками – княгинею Ольгою і князем Володимиром. Вони були освіченими і розумними, але доки залишалися язичниками ( поклонялися придуманим богам – богу сонця, богу вітру, богу дому…) душі їх перебували у темряві, ненависті і ворожнечі.

г) продовження роботи над оповіданням. Знайомство з життям онука Княгині Ольги Володимиром та методами його правління державою..

- Який випадок вразив князя Володимира, що він замислився над правильністю своєї віри? (Прочитайте). Діти читають уривок з оповідання.

- Яке диво сталося з Володимиром під час хрещення? (Він прозрів).

- Які добрі справи почав творити князь, коли прийняв хрещення?

д) бесіда вчителя.

- На прикладі такого дива, що сталося з Володимиром, ми бачимо, що Бог творить свою мудрість. Він перетворює зле серце на добре. І, як підтвердження цього, є чудесне зцілення князя під час хрещення, в момент покладання на нього рук священними отцями. Язичницька віра відійшла в далеке минуле. Але деякі забобони і марновірства ще залишились в традиціях нашого народу. Люди продовжують святкувати язичницькі свята, не знаючи того, що це – гріх проти Бога. А дехто вірить так, як вірять герої наступних оповідань, які ми зараз прочитаємо.

е) оповідання 1,2, підручник, с. 84;

є) короткий аналіз прочитаного;

ж) висновок. Повторення першої Заповіді Божої:

«Я – Господь, Бог твій… Нехай не буде в тебе інших богів… Не створи собі кумира і ніякого зображення того, що на небі вгорі, й що на землі внизу, і що у воді нижче землі, - не вклоняйся їм і не служи їм…»

ІІІ. Підсумкова частина.

1. Узагальнення вивченого.

- Коли серце людини сповнюється мудрістю, вона стає добрішою, прагне миру, запобігає ворожнечі. Така людина покладає надію у своїх справах на творця, тому не звертає уваги на забобони. Через це відчуває внутрішній спокій і впевненість у собі.

2. Спільна молитва.

Урок 18.

Тема: Мудрість навчає прощенню.

Мета: Вчити дітей прощати людей, знаходити шлях до примирення, цінувати дружбу, довіряти людям, намагатися нікого не ображати. Розвивати критичне мислення. Виховувати любов до ближнього.

Обладнання: ікона, свічка.

Хід уроку.

І. Вступна частина.

1. Християнське привітання.

2. Спільна молитва.

3. Повідомлення теми і мети уроку.

- Сьогодні ми поговоримо про те, що люди не повинні пам’ятати образи, вміти просити пробачення і прощати. Уявіть собі, що б сталося, якби люди не вміли прощати один одного? Мабуть, усі ходили б злими, непривітними, похмурими, навіть не спілкувалися б один з одним. Скрізь була б неприязнь і ворожнеча. А коли люди ворогують – усе навколо руйнується. Світ втрачає радісні барви, стає чорно-білим або сірим … А хто з вас захотів би жити в такому світі?

ІІ. Основна частина.

1. Знайомство з оповіданням, підручник, с. 85-87. Діти читають текст самостійно.

2. Відповіді на запитання до тексту:

- Який життєвий урок отримала Катруся?

- Чому люди повинні прощати один одного? (Діти зачитують слова бабусі).

- Знайдіть в тексті і зачитайте, що сказав цар своєму рабу, який не пробачив боргу своєму співробітникові. (Діти зачитують).

- Чи правильно поступив цар по відношенню до раба?

- А що ж порадила бабуся дівчинці для виправлення ситуації? Зачитайте.

3. Робота над оповіданням, підручник, с. 88, в якому два брати не вміли прощати один одного.

а) читання тексту вчителем;

б) складання кінцівки до прочитаного тексту.

Діти діляться на 4 групи і складають кожен свою кінцівку.

4. Робота над рядками із святого письма:

«Гніваючись, не грішіть: сонце та й не зійде у вашому гніві».

Діти читають і пояснюють, як вони розуміють прочитане.

5. Робота над прислів’ями.

Діти пояснюють, як вони розуміють прислів’я.

ІІІ. Підсумкова частина.

1. Узагальнення вивченого.

- Діти, а чи були у вас такі ситуації, коли ви не вибачались? Якщо таке є в чиємусь сердечку, знайдіть слова, які б допомогли вам вибачитись. Будьте милосердні, щирі не на показ, а в душі. Любіть людей такими, як вони є, якими створив їх Господь.

2. Спільна молитва.

Урок 19.

Тема: Терпіння отримує винагороду.

Мета: Вчити дітей пробачати образу, не тамувати зла на образника і не допускати думки про помсту. Розвивати почуття дружби, товариськості, взаємодопомоги. Виховувати любов до ближнього

Обладнання: ікона, свічка.

Хід уроку.

І. Вступна частина.

1. Християнське привітання.

2. Спільна молитва.

3. Повторення вивченого.

- Діти, подумайте і скажіть, за період, що минув від останнього уроку християнської етики до сьогодні, чи не образили ви когось з нашого класу чи рідних? І якщо образили, то чи зуміли попросити прощення?

4. Повідомлення теми і мети уроку.

ІІ. Основна частина.

1. Актуалізація опорних знань.

- Що криється за образою? (Зло, гнів).

- Серед вас є такі, кого колись хтось образив?

- А було вам приємно, коли вас ображали?

- Чи хотіли б ви, щоб вас образили знову?

- А чи просили ваші образники у вас прощення?

2. Перегляд записок з проханнями пробачити із скриньки-мирилки.

3. Бесіда вчителя.

Мабуть немає такої людини, якій не доводилося переживати образи, коли горло ніби щось стискає, хочеться плакати, і сльози ось-ось покотяться з очей. В такий момент розумієш, що не варто тримати зло в душі. А вдіяти з собою нічого не можеш. Тоді треба думати, що мудра людина не тримає зла у серці, тому що зло шкодить передусім їй самій, а потім і оточуючим. Та коли ми з терпінням подолаємо біль образи, тоді серце сповниться радості й любові до всього світу.

4. Знайомство з оповіданням, підручник, с. 89-91.

а) учні читають самостійно;

б) обговорення змісту прочитаного. Відповіді на запитання до тексту:

- Чому змінилося ставлення Павлика до Марійки?

- Як би ви зустріли в класі новенького учня?

- Як можна подружитися з «новеньким», чи «новенькою»?

- Що допомогло Марійці знайти багато друзів?

- Чому треба прощати образи? В чому полягає мудрість?

- Ось так і в Святому Письмі сказано:

«Якщо ви будете прощати людям гріхи їхні, то пробачить вам і Отець ваш Небесний, а якщо не будете пробачати людям гріхи їхні, то й Отець вам не пробачить гріхів ваших».

ІІІ. Підсумкова частина.

1. Узагальнення вивченого

Заздалегідь підготовлені діти читають вірш Л. Глазунової.

Тебе образили, і серце біль стискає.

І вже тебе нічого не звеселяє,

Здається світ суворим і немилим.

А сонечко безбарвним, потьмянілим.

А спробуй, друже, мудрість віднайти,

Образу стороною обійти.

І кривднику пробач його провину,

І зменшиться твій біль наполовину.

Відкинь думки про помсту та образу,

І серце заспокоїться відразу.

У цьому світі так, нажаль, буває,

Що хтось когось у гніві ображає.

Але, згадай, бувало, й ти колись

На когось ненароком розгнівивсь,

Не так сказав, або не так зробив,

І теж когось образив, розгнівив.

Коли б ми всі навчилися прощати,

Від зла і гніву душу захищати.

Та шанувати завжди мир і згоду, -

То й сварок не було б поміж народу.

2. Висновок:

Людська мудрість полягає в тому, щоб пробачати кривднику – і біль зменшиться; відкидати навіть думки про помсту та образу – і серце буде спокійним; захищати свою душу від зла і гніву.

3. Спільна молитва.

Урок 20.

Тема: Найкращий дар. Мудрість Царя Соломона.

Мета: Ознайомити учнів з найкращим даром Божим мудрістю царя Соломона. Розвивати в дітей інтерес до життя наших предків. Виховувати почуття поваги до розумних і мудрих людей.

Хід уроку.

І. Вступна частина.

1. Християнське привітання.

2. Спільна молитва.

3. Повторення вивченого.

Бесіда про вміння просити прощення і прощати інших.

ІІ. Основна частина.

1. Повідомлення теми і мети уроку.

- Сьогодні ми познайомимося з тим, якою мудрістю наділяв Бог царя Соломона і як цар користувався цією Божою милістю.

2. Знайомство з новим матеріалом.

а) читання оповідання про царя Соломона, с. 93-94, підручник;

б) аналіз змісту прочитаного;

в) відповіді на запитання за змістом:

- Для чого цар Давид хотів побудувати храм?

- Чому Господь не дав йому це зробити?

- За що Бог нагородив царя Соломона славою та багатством?

- Чи справедливий суд учинив Соломон над жителями?

- Про що свідчить вчинок царя?

3. Обговорення та пояснення змісту цитат із Євангелія:

- Добре ім’я краще за велике багатство, і добра справа краща від срібла та злота.

- Той, хто сіє неправду, пожне біду.

- Вугілля – для жару, і дрова - для вогню, а людина, яка любить лайки, - для розпалення сварки.

- Хто риє яму іншому, той сам упаде в неї.

4. Робота в зошитах.

а) запис в зошити і пояснення слів: херувими, серафими.

ІІІ. Підсумкова частина.

1. Узагальнення вивченого.

Історія про царя Соломона навчає нас шукати мудрості в житті. Мудрість допоможе нам влаштувати власне життя і допомагати іншим. Мудру людину поважають люди й високо цінують її.

2. Домашнє завдання.

- Діти, що ви маєте робити, щоб про вас говорили: Він має мудре і розумне серце?

Напишіть маленький твір на цю тему.

3. Спільна молитва.

Урок 21.

Тема: Чесна людина – мудра.

Мета: Вчити дітей не розкидатися легковажно словами, не давати нездійсненних обіцянок. Розвивати в дітях бажання бути чесними, сміливими. Виховувати почуття відповідальності.

Обладнання: ікона, свічка.

Хід уроку.

І. Вступна частина.

1. Християнське привітання.

2. Спільна молитва.

3. Перевірка домашнього завдання.

Зачитування дітьми творів на тему: «Що я маю робити, щоб про мене говорили, що я маю мудре і розумне серце».

4. Повідомлення теми і мети уроку.

- Сьогодні ми з вами поговоримо про те, що бути чесним -означає бути мудрим.

ІІ. Основна частина.

1. Знайомство з новим матеріалом.

а) бесіда вчителя про людську чесність і правдивість.

- Діти, як ви вважаєте, бути чесним – це важко, чи ні?

- Це і легко, і важко. Якщо людина звикла завжди говорити тільки правду, якою б вона не була, то їй легко. А якщо хтось вважає, що можна не завжди бути правдивим, то тій людині легше жити з неправдою. А тільки, чи завжди вже так і легше? Адже неправда породжує неправду. І врешті - решт можна колись і заплутатись у своїй брехні. А от правдива людина завжди намагається все робити по честі, дотримувати дане слово, обіцянку. Тоді і в неї на душі легко, і в людей, що її оточують теж, цікаво і приємно з нею спілкуватись. Правдива людина – це завжди надійний друг, гарний товариш.

- Зараз ми познайомимось з оповіданням Л. Пантелєєва «Слово честі» і побачимо, як хлопчик, хоч ще й маленький, але вже вміє дотримувати свого слова.

б) знайомство з оповіданням Л. Пантелєєва «Слово честі», підручник, с. 96-100;

Діти читають самостійно.

в) аналіз прочитаного:

- Кого зустрів письменник в парку пізно ввечері?

- Що робив хлопчик?

- Що не давало йому можливості покинути пост?

- Хто виручив хлопчика?

- Які почуття у вас викликало це оповідання?

-Якими словами можна охарактеризувати хлопчика? (Відповідальний, сміливий, чесний, сумлінний і відповідальний).

- Що б ви сказали хлопцям, які забули про вартового?

- Що для хлопчика означало слово честі?

- А що воно означає для кожного з вас?

г) знайомство з оповіданням про дівчинку Лялю;

- А зараз ми познайомимося з дівчинкою Лялею з 4-А класу і подумаємо, чи не має в нашому класі таких, як Ляля.

Діти слухають оповідання (читає вчитель) і придумують кінцівку до нього.

- Порівняйте поведінку хлопчика із оповідання Л. Пантелєєва і дівчинки Лялі. (Діти висловлюють свої враження).

д) аналіз цитати із Святого Письма: «Слово ж ваше хай буде: Так, так, та Ні, ні, щоб не впасти вам в осуд».

е) робота над прислів’ями;

Діти діляться на 4 групи і обговорюють зміст одного з прислів’їв, а потім пояснюють його всім дітям класу:

· Хто чисте сумління має, той спокійно спати лягає.

· Батьком, матір’ю не хвались, а хвались честю.

· Хто не додержує слова, той сам себе зневажає.

· Краще не обіцяти, ніж слова не здержувати.

ІІІ. Підсумкова частина.

1. Узагальнення вивченого.

- Який висновок можна зробити з вивченої теми?

- Негідно легковажно розкидатися словами, давати нездійсненні обіцянки. Чесне слово – правдиве, тверде і мужнє – не можливе без праці душі, воно є невід’ємною частиною людської гідності.

2. Домашнє завдання.

Підручник, с. 101. Підготувати відповідь на запитання.

3. Спільна молитва.

Урок 22.

Тема: Мудрість далекоглядна.

Мета: Вчити дітей аналізувати свої вчинки, передбачати результати своїх дій. Виховувати в дітях доброту, сердечність, розумне ставлення до батьківських порад.

Обладнання: ікона, свічка, репродукція картини Рембрандта «Повернення блудного сина».

Хід уроку.

І. Вступна частина.

1. Християнське привітання.

2. Спільна молитва.

3. Перевірка домашнього завдання.

- Розкажіть, діти, чи давали ви коли-небудь чесне слово? Стримували його? Якщо ні, то що ви робили для того, щоб не втратити довіру інших назавжди? (Діти розповідають).

4. Повідомлення теми і мети уроку

- Сьогодні на уроці ми дізнаємось, в чому полягає далекоглядність мудрої людини. Будемо говорити про те, як запобігти негативним вчинкам, за які буде соромно.

ІІ. Основна частина.

1. Знайомство з новим матеріалом.

а) бесіда вчителя.

- Часто, як дорослі так і діти вважають, що можна діяти так, як заманеться, не розуміючи, що деякі наші вчинки шкодять не тільки нам, а й нашим рідним. Ми втрачаємо довіру близьких, серце сповнюється тривогою, ми не знаємо, як достойно вийти з цієї ситуації. Вихід з цього один. Треба завжди знайти в собі сили попросити вибачення. І тоді на душі стане легше, зникнуть всі проблеми і ви почуватиметесь найщасливішою людиною на світі.

- Зараз ми познайомимося з Євангельською притчею про блудного сина, і вона вам допоможе зрозуміти, що мудрість – далекоглядна.

б) знайомство з притчею про блудного сина;

Діти читають самостійно.

- Про що думав молодший син, який покидав батьківську домівку?

- Чи думав він, що колись повернеться додому?

- Можна молодшого сина назвати мудрим?

- Після довгих років спочатку веселощів, а потім поневірянь став син мудрішим?

- Які Бог дав випробовування молодшому синові, аби той став мудрішим?

в) пояснення значення змісту цитати з Біблії:

«Знай у серці твоєму, що Господь Бог твій учить тебе, як чоловік повчає сина свого».

г) перегляд і аналіз репродукції картини Рембрандта «Повернення блудного сина».

- Хто зображений на передньому плані?

- З яким настроєм зустрічає батько свого сина?

- Чи відвертим було каяття сина?

ІІІ. Підсумкова частина.

1. Узагальнення вивченого.

- Що нового ви дізнались на уроці?

- Що треба робити перед тим, як приймати якесь важливе рішення?

2. Читання дітьми висновку до вивченої теми, підручник, с. 105.

Діти пояснюють, як вони зрозуміли прочитане.

3. Спільна молитва.

Урок 23.

Тема:Сила наших слів.

Мета: Вчити дітей уважно слідкувати за своїми словами, щоб нікого не образити. Виховувати любов і повагу до ближнього.

Обладнання: ікона, свічка.

Хід уроку.

І. Вступна частина.

1. Християнське привітання.

2. Спільна молитва.

3. Повідомлення теми і мети уроку.

- Головною метою нашого уроку буде розуміння і виконання Божої Заповіді: « Не говори неправду про ближнього свого».

ІІ. Основна частина.

1. Бесіда вчителя.

- Ми вже говорили з вами про те, що всі люди мають гріхи. Безгрішний тільки Бог. А в кого більше гріхів, в кого менше, ніхто не може судити крім самого Бога. Послухайте притчу: «Хто без гріха, хай кине камінь».

2. Знайомство з притчею.

Книжники і фарисеї привели до Ісуса Марію Магдалину і хотіли, щоб він судив її за перелюб за Мойсеєвим законом.

А в цьому законі було записано: кожного, кого взято в перелюбі, судити каменуванням – вивести на площу і побити камінням.

Христос давно не звертав на них уваги, але книжники і фарисеї вперто хотіли почути його слово, щоб спокусити на суд над цією жінкою. І тоді Ісус сказав:

- Хто з вас без гріха, нехай першим кине камінь в неї.

Після цих слів всі розійшлись. Залишилась одна жінка перед Христом, який мовив:«Іди і більше не гріши…».

…Тому не може судити людина людину, а тільки Бог.

3. Знайомство з оповіданням «Три решета».

Зараз ви прочитаєте оповідання «Три решета» і скажете, через які три решета треба пропустити слова, перш ніж починати про когось говорити.

Діти читають оповідання в особах.

4. Обговорення змісту оповідання.

- Що хотілося Жені розповісти мамі?

- Через які три решета запропонувала мама пропускати слова? (Правда, любов, необхідність).

Заповідь Святого Письма вчить нас: «Не говори неправди про ближнього свого». Наша мудрість і полягає в тому, щоб не висловлювати судження про людину, яку ми добре не знаємо, так само як не знаємо і про обставини, в які вона потрапила. Завжди треба слідкувати за своїми словами, щоб не образити нікого. Адже «добре слово зцілює людину, а зле вбиває».

- А чи відчували ви на собі силу образливих слів? Як ви себе при цьому почували?

- «Просіюєте ви через три решета» свої судження про близьких і друзів?

- Чи мудро вчить мама Женю?

5. Знайомство з оповіданням про дівчинку, яка говорила неправду про своїх однокласниць, підручник, с. 108.

- Як можна продовжити оповідання? (Діти добирають кінцівку).

6. Обговорення змісту оповідання.

7. Пояснення змісту цитати з Святого Письма.

«Не давай та не приймай неправдивих свідчень на ближнього твого».

ІІІ. Підсумкова частина.

1. Узагальнення вивченого.

- Треба завжди пам’ятати, що слово, сказане необережно, необдумано, може «вбити» людину. Такі гріхи, як злі слова, наклепи, можуть будь-кого очорнити в очах оточуючих.

Тож стережімося нашого язика та злих думок, щоб не зранити чиюсь душу словом.

2. Домашнє завдання.

- Випишіть у два стовпчики свої позитивні та негативні риси. Що треба зробити, щоб позбутися негативних рис?

3.Спільна молитва.
Урок 24.

Тема: Внутрішня та зовнішня краса людини.

Мета: Вчити дітей бачити в людині не тільки її зовнішню красу, а перш за все красу її душі. Виховувати почуття доброти, вірності, вдячності.

Обладнання: ікона, свічка, кольорові ілюстрації до казки «Червона квіточка».

Хід уроку.

І. Вступна частина.

1. Християнське привітання.

2. Спільна молитва.

3. Перевірка домашнього завдання.

Діти вдома записали свої позитивні та негативні риси. В класі вони називають одну з негативних рис і розповідають, як намагаються позбутися цієї риси.

4. Повідомлення теми і мети уроку.

- Сьогодні на уроці ми навчимося бачити в людині не тільки її зовнішню красу, а й красу її душі.

ІІ. Основна частина.

1. Актуалізація опорних знань.

- Діти, пригадайте казку Г. Х. Андерсена «Гидке каченя». Саме на прикладі образу Гидкого каченяти ми побачили, що можна мати дивовижну внутрішню силу і вибачати всім образи, перемагати всі негаразди. З казки ми зрозуміли, що внутрішня краса не впадає у вічі, але важливіша за зовнішню.

Ще одним з таких прикладів є російська народна казка «Червона квіточка»

Прочитайте її першу частину і спробуйте дати відповідь на запитання:

- Чим відрізнялися бажання двох старших сестер від бажання молодшої?

2. Знайомство з казкою «Червона квіточка».

Діти самостійно читають першу частину казки.

3. Відповіді на запитання до казки, с. 112.

4. Опрацювання короткого оповідання на с. 113.

- За якими критеріями краще обирати собі друзів?

- З якими людьми вам цікаво?

- Що ви робите для того, щоб і з вами було цікаво?

- Хто з біблійних персонажів ставив на перше місце не земну славу, а розум і мудрість? (Цар Соломон).

- Чим було винагороджене таке бажання?

- Подумайте, чи завжди ваші бажання можна назвати розумними й корисними, чи завжди ви цінуєте внутрішній скарб людини?

ІІІ. Підсумкова частина.

1. Узагальнення вивченого.

- Хто з доньок купця вам найбільше сподобався?

- За що вам найбільше сподобалась молодша донька?

- На наступному уроці ми продовжимо роботу над казкою.

2. Домашнє завдання.

Дочитати казку до кінця, с. 113-119.

3. Спільна молитва.

Урок 25

Тема: Внутрішня та зовнішня краса людини.

Мета: Продовжити роботу над вивченням теми. Розвивати в дітей бажання бути гарними не тільки зовні, а й прекрасними душею. Виховувати почуття щирого ставлення до товаришів.

Обладнання:ікона, свічка.

Хід уроку.

І. Вступна частина.

1. Християнське привітання.

2. Спільна молитва.

3. Повторення вивченого.

- Хто головні герої казки «Червона квіточка»?

- Хто з героїв був щирий і добрий?

- На допомогу якої з дочок міг розраховувати батько?

4. Повідомлення теми і мети уроку.

- Сьогодні ми продовжимо роботу над казкою «Червона квіточка», будемо вчитись на прикладі найменшої дочки творити добрі й милостиві справи.

ІІ. Основна частина.

1. Робота над опрацюванням другої частини казки «Червона квіточка».

а) діти переказують прочитану дома казку;

б) відповіді на запитання до змісту казки:

- Що відповіли старші доньки батькові, коли він запитав, чи не врятують вони його від смерті у звіра волохатого? (Діти зачитують).

- Що сказала найменша донька, коли вислухала сумну історію батька?

- Як зустрів дівчину господар лісовий?

- Як відповіла дівчина чудовиську за його доброту?

- Що підказувало молодшій донці, що вона має мерщій повернутися до королівства звіра?

- В чому справжня краса купецької доньки?

- Які Божі Заповіді порушили старші сестри? («Не бажай будинку ближнього твого - нічого, що в ближнього твого».)

- Чому кажуть, що заздрість нищить людину?

2. Опрацювання коротких оповідань на с. 119.

- Як ви вважаєте, чи замислюються діти над питанням: «Людина – це не просто тіло, а ще й думка».

3. Робота над прислів’ями та висловом А.П.Чехова, російського письменника.

Діти пояснюють розуміння змісту прислів’їв та вислову.

ІІІ. Підсумкова частина.

1. Узагальнення вивченого.

- Хто є взірцем, який ми маємо наслідувати, на який маємо бути схожим, щоб відповідати великому званню людини на землі? (Творець, Бог).

2. Спільна молитва.

Урок 26

Тема: Воскресіння Христове.

Мета: Ознайомити учнів із звичаями нашого народу під час святкування великодніх свят. Розвивати інтерес до події Воскресіння Христового. Виховувати шанобливе ставлення до померлих предків.

Обладнання: ікона Воскресіння Христового, свічка.

Хід уроку.

І. Вступна частина.

1. Християнське привітання.

2. Спільна молитва.

3. Повторення вивченого.

- Чим відрізняється зовнішня краса людини від внутрішньої?

- Що сказав А.П. Чехов про людську красу?

4. Повідомлення теми і мети уроку.

ІІ. Основна частина.

1. Розповіді учнів про святкування Пасхи.

2. Знайомство учнів зі вступом до теми, підручник, с. 120

3. Бесіда вчителя.

Великдень – не просто Великий, а Найвеличніший день в духовній історії людства. Як в історії всього людства, так і в духовному житті християнина. Це – день Господнього Воскресіння, Величної Радості і Вічного Життя. В цей день Життя перемагає Смерть, Істина переважає Хибу, а Добро бере верх над Злом і Світло осилює Тьму…

Великдень ще називають Пасхою, бо перед своїми хресними муками в час Тайної Вечері Христос їсть пасху з своїми учнями. Саме слово «Пасха» походить від єврейського «песах», що означає «перехід», а це в свою чергу, пов’язане з визволенням євреїв з єгипетського полону і переходом ними пустелі до Землі Обітованої.

Варто згадати, що на Старозаповітне свято Пасхи їли пісний хліб (мацу), спечений на воді, без дріжджів, які дають хлібові ріст, що символізує гордощі і егоїзм в людині, а пісний хліб – свідчення людської скромності і смирності.

Християнська Пасха приурочена Воскресінню Ісуса Христа після хресних страждань на відкуплення всього людства, єврейська – виходу євреїв з полону. Тому, якщо єврейська Пасха – це свято одного народу, християнська – всіх народів світу.

За рішенням Першого Вселенського Собору, що відбувся 325 року в Нікеї, час святкування Пасхи визначається на неділю після весняного рівнодення і першого після нього повного місяця. Це – між 4 квітня та 8 травня.

…Великдень, як день Христового Воскресіння свідчить: разом з Сином Божим і Людським з ласки Божої воскресає і людина для вічного духовного життя.

…Великодня служба Божа воістину велична, бо несе в собі Святий Дух Воскресіння сина божого, і цим Духом та іменем Христовим освячується пасхальний кошик кожного віруючого: паска, крашанки, ковбаса, печене м'ясо, масло, сир, все, чим обдарував родину Бог, і чим розговіються домашні після доброчинного дотримання Великого посту. Розговляючись, вітатимуть один одного: «Христос Воскрес! – Воістину Воскрес!»

4. Знайомство із оповіданням про Великодні свята, с. 120

5. Обговорення змісту прочитаного.

6. Знайомство з коротким оповіданням про відвідини Тетянки з батьками кладовища в один із пасхальних днів, с. 122.

- Для кого християни залишають їжу на могилах?

- Яка нехристиянська традиція залишилась до наших часів?

7. Пояснення цитати з Святого Письма: «Бог не є Богом мертвих, а живих».

8. Знайомство учнів з термінами: Духовний сон, Великий піст, розговітися.

ІІІ. Підсумкова частина.

1. Узагальнення вивченого.

Діти читають висновок до теми, с. 123 і пояснюють його розуміння.

- Ми повинні не лише ознайомитися з християнськими традиціями та звичаями, а й розуміти їх сутність і значення. Християнські звичаї завжди допомагають долати людям зло в собі та прикрашають життя добрими традиціями і справами. Дотримання лише зовнішньої сторони обрядів, без розуміння їх значення, робить людину забобонною.

2. Спільна молитва.

Урок 27

Тема: Божа і людська мудрість у камені та фарбах.

Мета: Ознайомити учнів з історичною пам’яткою української культури–храмом Божим Софійським Собором та його роллю в житті українського народу. Розвивати інтерес до інших культурних пам’яток нашої держави. Виховувати бережливе ставлення до всього, що створене на честь Бога.

Обладнання: ікони, свічка, кольорові ілюстрації Софії Київської.

Хід уроку.

І. Вступна частина.

1. Християнське привітання.

2. Спільна молитва.

3. Повторення вивченого.

- Які звичаї пов’язані з пасхальними святами?

- Чому святкувалась Старозаповітна Пасха? Що вона означає?

- Чим закінчується Великодня Літургія в храмах?

- Чому на Радоницю всі християни йдуть на кладовище?

- Як треба поводитись біля могили померлих?

4. Повідомлення теми і мети уроку.

- Сьогодні ми познайомимося з вами, як люди увіковічують Божу Мудрість у Храмах та іконах, для чого потрібні храми на землі.

ІІ. Основна частина.

1. Актуалізація опорних знань.

- Куди люди ходять, щоб помолитися Богу про допомогу, попросити в Нього прощення за свої гріхи, подякувати за добро, яке він дає?

- Хто будував ці храми?

2. Бесіда вчителя.

- Спочатку я хочу розповісти вам, діти, що таке храм, про його структуру.

Храм – це споруда, що стінами виростає із землі, а куполами поривається до неба, символізує Царство Боже в єдності трьох його сфер – Божественної, Небесної і Земної. Тому храм має тричленну структуру – олтар або вівтар, власне храм і притвор.

Олтар – це символ Божественної Сфери – місце перебування Триєдиного Бога, Святая Святих храму, доступна лише священнику. Тут міститься Святий Престол, на якому готується хліб і вино до таїнства причастя.

Від середньої частини храму олтар відділяється іконостасом, який складається з кількох рядів ікон та має троє воріт. Середні ворота – Царські, бо через них невидимо в Святих Дарах проходить Цар Слави – Ісус Христос.

Власне храм, або середня частина храму, де перебувають віруючі в час служби Божої, - символізує Небесну сферу – місце небесного буття ангелів і праведних людей, котрі заслужили вічного життя доброчесністю і доброчинністю.

Притвор – вхідна частина храму, де віруючі, внутрішньо зосередившись, готують себе до молитви і слухання служби божої, - символ земного буття, яке перебуває між добром і злом, між праведністю і гріхом. Так і в притворі людина подумки бореться з власною гріховністю за утвердження своїх чеснот.

3. Знайомство з призначенням храму.

- А тепер у вступі до теми на с. 124 прочитайте про призначення храму Божого.

- Так для чого люди приходять до храму?

4. Віртуальна подорож до Києва, до перлини світового мистецтва Софії Київської.

Діти читають текст на с. 124-125 вголос ланцюжком. Складання плину до тексту:

а) свідчення літопису про історію зведення храму;
б) зовнішній вигляд храму та історичні функції, які він виконував;

в) внутрішня будова і оформлення храму;

г) Матір Божа Оранта та Ісус Христос Пантократор – головні мозаїки храму;

д) фрески храму;

е) підсилення звуку в храмі.

5. Аналіз тексту та знайомство з іменами Оранти та Ісуса Христа.

ІІІ. Підсумкова частина.

1. Узагальнення вивченого.

- Як образно називають храм?

- Які події в давнину відбувалися в храмі?

- Як ви вважаєте, чому Богоматір назвали «Непорушною стіною»?

- Що треба знати, щоб зрозуміти живопис у храмі?

2. Домашнє завдання .

Відвідати Свято – Покровський храм в с.м.т. Широке та недільну школу при храмі, де докладніше дізнатися про те, що означає Хрест Господній та Божа Матір Покрова, що встановлені на подвір’ї храму.

3. Спільна молитва.

Урок 28.

Тема: Чудотворне диво храму – ікона.

Мета: Ознайомити учнів з чудотворним дивом храму – іконою. Розвивати інтерес до ікон, їх значення в житті православних. Виховувати бережливе ставлення до ікон.

Обладнання: ікони, свічка, ікони: Божа Мати «Володимирська»,Святий Георгій, Архангел Михайло.

Хід уроку.

І. Вступна частина.

1. Християнське привітання.

2. Спільна молитва.

3. Повторення вивченого.

- Про який храм ми говорили на минулому уроці? (Софія Київська).

- Як називається храм в с.м.т. Широке? (Свято-Покровський храм).

- Про які зображення в Софії Київській ми говорили (Про мозаїки Матері Божої Оранти та Ісуса Христа).

- В Свято-Покровському храмі є мозаїки? (Ні, немає)

- А що там є? (Ікони).

4. Повідомлення теми і мети уроку.

- Так, саме про ікону, як чудотворне диво храму, ми сьогодні й будемо говорити.

ІІ. Основна частина.

1. Вивчення нового матеріалу.

а) Розповідь вчителя про ікону.

- Дослівно з давньогрецької «ікона» означає образ або «зображення». Ікона – це не портрет і не картина, це – образ Істинного, Вічного і Святого. Вона – образ і символ Божественної гармонії світу, Божої величі і слави, прагнення людей до святості. Для православних ікона так само важлива, як Святе Письмо, Хрест і Молитва. Вона освячена Святим Духом, є предметним засобом єднання людини з Богом, через неї людина одухотворяється і підноситься до осягнення Божественного, і через неї людину пронизує Божественне світло і сходить на людину Божа благодать.

Ікона – велична і проста, спокійна і гармонійна, вона зосередження Добра, Краси та Істини. В іконі замість земної логіки і людської моралі світиться Божественний порядок і Боже милосердя.

Кольори ікони виключно символічні: золотий – Небесне Царство і Божественна сила; червоний – премудрість Божа; блакитний – чисте і благородне життя; білий – світла радість, а чорний, темний – сум.

Ікона має надзвичайну силу – оберігає, зцілює, наставляє…

Написати ікону може тільки щиро та істинно віруючий майстер, і то, тільки з ласки Божої для цього відібраний…

б) знайомство з вступом до теми, с. 129;

в) опрацювання тексту підручника, с. 129-131;

Читають підготовлені учні по одному абзацу.

До кожного абзацу підбирають запитання:

· 1 абзац – Хто був першим іконописцем в Києві? (Аліпій).

· 2 абзац – Демонстрація ікони Божої Матері «Володимирської» . Який вигляд ікони?

· 3 абзац – що розповідає переказ про Святого Георгія? Демонстрація ікони.

Розповідь вчителя про ікону «Архангел Михайло» .

(Вчитель демонструє ікону).

- Архангел Михайло в Святому Письмі іменується «князем», «вождем воїнства Господнього» і зображується, як головний борець проти диявола і всякого беззаконня серед людей. Звідси і його церковне іменування «Архистратиг», тобто старший воїн. Церква шанує архангела Михайла, як захисника віри і борця проти єресі і всякого зла. На іконах його зображують з вогняним мечем чи списом у руці.

- Молитва була написана на паперті храму Архистратига Михайла в Москві, в Кремлі, в Чудовому монастирі, зруйнованому після Жовтневого перевороту. Хто шанує цю молитву, той буде захищений в цей день від злої людини, від диявола, від всякого соблазну. Якщо хто й помре в такий день, то й пекло душу його не прийме.

· 4 абзац – Яке призначення церковних дзвонів?

· Що є серцем дзвону?

ІІІ. Підсумкова частина.

1. Узагальнення вивченого:

а) самостійне читання оповідання, с. 132;

б) відповіді на запитання:

- Які риси притаманні людині, на вашу думку, «драконом, що живе в тобі»?

- Як ви перемагаєте дракона у собі?

в) висновок до теми, с. 132.

2. Домашнє завдання.

- Дібрати інформацію про одну з ікон.

3. Спільна молитва.

Урок 29.

Тема: Мудрість чує іншого.

Мета: Ознайомити учнів на прикладі оповідання «Справжній друг – найбільший скарб» з вмінням друзів вчасно і безкорисно допомагати один одному. Розвивати вміння чути іншого. Виховувати почуття поваги до товариша, радості за його успіхи.

Обладнання: ікона, свічка.

Хід уроку.

І. Вступна частина.

1. Християнське привітання.

2. Спільна молитва.

3. Перевірка домашнього завдання.

Діти розповідають, що вони знайшли цікавого про одну з ікон.

4. Повідомлення теми і мети уроку.

- Сьогодні ми познайомимося з двома хлопчиками, про яких кажуть: «Дружба робить чудеса».

ІІ. Основна частина.

1. Актуалізація опорних знань.

Бесіда вчителя:

- У вас є друг чи подруга? (Діти розповідають про своїх друзів)

- Пригадайте оповідання «Два товариші» про те, як їм в лісі зустрівся ведмідь (Діти переказують оповідання).

- Чи можна хлопчика, який покинув товариша в біді, назвати другом? (Ні.)

- Чому?

2. Вивчення нового матеріалу.

- Зараз ми прочитаємо оповідання про двох хлопчиків, а ви подумайте і скажіть, чи можна їх назвати справжніми друзями.

а) знайомство з оповіданням, с. 133-135. (Діти читають оповідання самостійно);

б) обговорення змісту прочитаного:

- Чому Артемкова мама із сумнівом поставилась до слів про допомогу сина другові?

- Що спонукало Артемка діяти саме так?

- Що для вас значить вислів: «Дружба робить чудеса»?

- А що означає «вміти чути іншого»?

- Чи вміє Артемка чути іншого?

- Чи допомагає це людям розуміти одне одного і жити в згоді?

в) знайомство з оповіданням, с. 136. (Читає вчитель).

- Чи можемо ми назвати вчинок п’ятирічного хлопчика подвигом? Чому?

г) обговорення змісту цитати із Святого Письма:

«Нема більше від тієї любові, коли хто покладе душу свою за друзів своїх» та вислову А.Ейнштейна, видатного фізика: «Тільки моральність наших учинків створює красу і гідність нашого життя».

- Чи знаєте ви такі випадки із життя людей, коли за товариша віддали душу? (Діти розповідають).

- Чи може критися в душі друга егоїзм і заздрість?

- Прочитайте слова В.Сухомлинського і поясніть, як ви їх розумієте? (с. 136).

ІІІ. Підсумкова частина.

1. Узагальнення вивченого:

- Про що ми говорили сьогодні на уроці?

- Який висновок можна зробити? (Треба завжди вчитися слухати, прислухатись до думок інших, перейматися чужим болем, радіти успіхам інших, не чекати прохання про допомогу, а поспішати допомогти першим.

2. Спільна молитва.

Урок 30.

Тема: Заповіт наших предків. Навчайся мудрості.

Мета: Познайомити учнів з великими історичними постатями нашої держави, їхнім вкладом в розвиток християнства. Розвивати інтерес до історії України давніх часів. Виховувати в дітях Добро, Милосердя, Доброчинність, Мудрість, які спрямовуватимуть їх до світу Любові – до людей, до навколишнього світу, до Того, Хто створив цей дивовижний світ.

Обладнання: ікона, свічка, ілюстрації з зображенням Нестора Літописця, Володимира Мономаха, князя Володимира, ікони Андрія Первозваного, Кирила та Мефодія.

Хід уроку.

І. Вступна частина.

1. Християнське привітання.

2. Спільна молитва.

3. Повторення вивченого.

- На минулому уроці ми говорили з вами про справжню міцну дружбу. А навіщо в житті людям потрібна дружба? Може без неї можна обійтися?

(Діти пояснюють).

4. Повідомлення теми і мети уроку.

- Сьогодні ми з вами познайомимося з відомими на весь світ історичними постатями нашої держави. Про багатьох ми вже читали на уроках християнської етики, а про деяких ви дізнаєтесь сьогодні.

5. Бесіда вчителя:

Наші славетні предки, такі, як брати Кирило і Мефодій, княгиня Ольга, князь Володимир, князь Ярослав Мудрий, Нестор Літописець, князь Володимир Мономах та багато інших, є взірцем любові до знань і добрих справ. Їх об’єднала любов до Бога, від якого вони отримували мудрість, а також любов до людей. Заради цієї любові вони ділилися з людьми своїми знаннями, покладали усі сили, щоб людські розум і серце сповнилися світлом мудрості.

5. Знайомство з текстом підручника, с. 137-141.

а) текст на с. 137-138 діти читають самостійно;

б)відповіді на запитання:

- Кого в давнину називали «книжними»?

- Про що розповідали книжки?

- Хто заснував Київ?

- Знайдіть в тексті і зачитайте, що сказав Андрій Первозваний своїм учням?

- Хто правив Києвом?

в) підготовлений учень розповідає про Ярослава Мудрого, його заслуги за часи князювання;

- За що Ярослава назвали Мудрим?

- Що заповів Ярослав своїм синам?

в) вірш «Заповіт Ярослава Мудрого» читають діти самостійно;

- Що заповів синам Ярослав Мудрий?

- Яку тему ми вивчали, коли згадували цей вірш? (Заповідь злагоди та довголіття).

г) знайомство з правлінням Володимира Мономаха;

Діти читають самостійно уривок, переказують його.

- Прочитайте, що наказував своїм нащадкам Володимир Мономах у «Повчанні».

- Поясніть, як ви розумієте прочитане.

д) розповідь вчителя про братів Кирила та Мефодія;

- Що ви запам’ятали з життя цих святих? (Діти переказують).

- Чому їх називають учителями словесниками?

е) розповідь підготовленого учня про першого історика Нестора Літописця;

є) вчитель зачитує вислів святого Нестора Літописця: «Великою буває користь від учення книжного. Книги дають настанову і вчать шляху до покаяння, бо від книжних слів знаходять мудрість і стриманість. Це ріки що наповнюють всесвіт. Якщо сумлінно пошукати у книжках мудрість, то придбаєш велику користь для своєї душі. Бо той, хто читає книги, веде розмову з Богом і Святими мужами».

- Так що можна знайти в книгах?

- А ви любите читати книги?

ж) робота в зошитах.

Діти записують, хто такий Апостол Андрій Первозваний, хто такий чернець, що таке покаяння.

ІІ. Підсумкова частина

1. Узагальнення вивченого.

Діти зачитують висновок до теми, підручник, с. 142.

2. Спільна молитва.