КАТЕГОРИИ:
АстрономияБиологияГеографияДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника
|
Тема 13. КОМУНІКАЦІЙНА ПОЛІТИКА КОМПАНІЇØ Суть комунікаційної політики. Ø Реклама та її види. Ø Планування рекламної компанії. Ø Стимулювання збуту. Ø Пропаганда та особистий продаж.
Суть комунікаційної політики. КОМУНІКАЦІЙНА ПОЛІТИКА – це планування і здійснення комплексу заходів, спрямованих на просування товару на ринок, для чого здійснюється реклама, персональний продаж, стимулювання збуту і пропаганда. Головна МЕТА комунікаційної політики – стимулювання попиту. ФУНКЦІЇ комунікаційної політики: 1) створює образ престижності фірми і її виробів; 2) інформує про параметри і властивості товару; 3) підтримує популярність існуючих товарів; 4) може змінити образи товарів і послуг, які втрачають свої позиції; 5) переконує споживачів переходити від дешевих товарів до дорожчих; 6) заохочує до активності учасників каналів збуту; 7) інформує споживачів про розпродаж; 8) відповідає на запити споживачів; 9) обгрунтовує ціни на товари та послуги; 10) забезпечує обслуговування клієнтів після купівлі товару. Зусилля по просуванню направлені на споживачів, акціонерів, учасників каналів збуту, торговельний персонал, керівництво. РОЗРОБКА ЕФЕКТИВНОЇ КОМУНІКАЦІЇ включає наступні етапи: 1. Виявлення цільової аудиторії – цільова аудиторія впливає на рішення що? як? коли? де? від чийого імені казати; 2. Визначення бажаної відповідної реакції – взнати, в якому стані знаходиться цільова аудиторія і в який стан її потрібно перевести (цільова аудиторія може перебувати в наступних станах: інформованість, знання, прихильність, надання переваги, переконаність, здійснення покупки); 3. Вибір звернення – звернення повинно привернути увагу, втримати інтерес, викликати бажання і спонукати до здійснення дії (створюючи звернення необхідно вирішити три проблеми. Що сказати? Як це зробити логічно? Як виразити зміст в вигляді символів? Структура звернення буває різною – або відразу запропонувати покупцеві готовий варіант рішення, або надати право вибору з кількох варіантів); 4. Вибір засобів розповсюдження інформації – канали особистої і не особистої комунікації (засоби розповсюдження інформації, які передають звернення в умовах відсутності особистого контакту і зворотного зв'язку); 5. Вибір властивостей, які характеризують джерело звернення – найбільш прислуховуються до джерел, які викликають довіру (є три фактори які викликають довіру до джерела: професіоналізм (компетентність), сумлінність (об’єктивність, чесність), привабливість (сприятливе враження на аудиторію, відвертість, природність)); 6. Збір інформації, яка поступає по каналам зворотного зв'язку шляхом проведення досліджень по виявленню справленого ефектуна цільову аудиторію (кількість інформованих, тих, що купили, задоволених чи незадоволених). Комунікаційна політика включає в себе: рекламу, стимулювання збуту, пропаганду, персональний продаж. Структура комплексу просування визначається такими факторами: q тип товару чи ринку; q стратегія натиску традиційних виробництв; q стратегія притягування споживачів до товару нових виробництв; q ступінь готовності покупця до здійснення покупки; q етап життєвого циклу товару; q бюджет; q рівень конкуренції; q місце реалізації. Фірми, які випускають товари промислового призначення, спочатку проводять персональний продаж, а потім стимулювання збуту, рекламу, пропаганду. На ринку товарів народного споживання спочатку проводять рекламу, потім стимулювання збуту, особистий продаж, пропаганду. На великому ринку доцільно застосовувати рекламу, а на малому –персональний продаж. При виведенні товару на ринок акцент робиться на рекламу і пропаганду, а потім вже стимулюють збут (на етапі зрілості зростає роль стимулювання збуту). Реклама та її види. РЕКЛАМА – переконуючий засіб інформації про товар або фірму, комерційна пропаганда споживчих властивостей товару і достоїнств фірми, яка готує активного і потенційного покупця до покупки. Мета рекламної діяльності випливає із стратегії фірми, її маркетингової політики. Завдання реклами: поширення знань про фірму, вплив на процес прийняття рішення про покупку, поширення відомостей про сервіс, надання допомоги працівникам служби збуту під час їхніх переговорів з клієнтами. ОСНОВНИМИ ВИДАМИ РЕКЛАМИ є: 1. ТОВАРНА – головне завдання формування і стимулювання попиту на товар. Інформує споживача про властивості і достоїнства товару, викликає інтерес до нього. 2. Престижна або ФІРМОВА – реклама достоїнств фірми, які вигідно відрізняють її від конкурентів. Ціль – створення серед громадськості привабливого іміджу,який викликав би довір'я до фірми та її продукції. Залежно від призначення реклама буває. 1. Інформативна – застосовується в період створення первинного попиту. 2. Запобіжна – застосовується при етапі росту, наголошує про перевагу марки. 3. Нагадувальна – застосовується при етапі зрілості, підтримує знання про товар. Розрізняють пряму і непряму рекламу. ПРЯМА здійснюється на комерційних умовах і вказує на рекламодавця, прямо виконуючи рекламну функцію по відношенню до конкретного товару або конкретної фірми. НЕПРЯМА виконує рекламну функцію не прямолінійно, а в завуальованій формі, не використовуючи прямих каналів розповсюдження рекламних засобіві не вказуючи безпосередньо рекламодавця. Залежно від характеру і особливостей рекламного матеріалу та стадій ЖЦТ розрізняють рекламу ІНФОРМАЦІЙНУ і АГРЕСИВНУ. Реклама є ОДНОРІДНА і НЕОДНОРІДНА. Однорідна – однакова на різних ринках збуту, в різних країнах. Неоднорідна – різна на різних ринках збуту і специфічна для кожного ринку окремо взятого. На практиці використовують ПРЕВЕНТИВНУ рекламу – коли на рекламу витрачають більше засобів, ніж це оптимально обумовлено. Така реклама проводиться з метою підірвати позиції конкурентів, які не можуть тратити на рекламу значні суми. При проведенні реклами допускається: 1) невелике перебільшення позитивних властивостей товару; 2) замовчування негативних характеристик; 3) не дозволяється прямий обман покупця, що переслідується по закону і попадає під класифікацію недобросовісної реклами. Реклама, що наносить матеріальну шкоду або шкоду престижу фірм конкурентів вважається НЕДОБРОСОВІСНОЮ (використання недозволених технічних прийомів і методів розповсюдження рекламної інформації, 25 кадр). Серед каналів розповсюдженняреклами основне місце займаєпряма реклама: 1) індивідуальна рекламна робота – розповсюдження рекламними агентами рекламної літератури безпосередньо потенційним покупцям, робота з окремими покупцями; 2) розповсюдження рекламних матеріалів по пошті по спеціально відібраному списку потенційних покупців; 3) спілкування з окремими покупцями і споживачами по телефону, факсу.Її недоліками є відносно вузьке коло покупців, обмежені можливості розширення числа нових покупців, низька оперативність. У зв'язку з цим фірми використовують безособові засоби масової реклами: · рекламу в пресі – розміщення рекламнихоголошень в газетах, журналах, фірмових бюлетенях, довідниках; · друковану рекламу – проспекти, каталоги, календарі; · екранну рекламу –кіно, ТV, поліекран, слайд-проекція; · ТV - маркетинг – по каналу ТV рекламують перелік товарів і покупець може замовити по телефону товар з доставкою додому; · радіорекламу; · зовнішню рекламу – плакати, електрифіковані панно з нерухомими або бігучими написами; · рекламу на транспорті; · рекламу на місці продажу товару – вітрини, вивіски в залах, упаковка. Планування рекламної компанії. ПЛАНУВАННЯ РЕКЛАМНОЇ КОМПАНІЇ проводиться по наступним етапам: 1. визначення об'єкта реклами і зміст інформації, яку необхідно повідомити активним і потенційним покупцям про товар; 2. визначається суб'єктабо адресат реклами, тобто група споживачів і покупців; 3. визначають мотив реклами–на що робити акцент, щоб привернути увагу покупців до товару; 4. вибираються види рекламнихзасобів і визначається оптимальний їх набір і співвідношення; 5. складається рекламне повідомлення – формулюється заголовок, текст, ілюстрації, вибирається персонаж, носії реклами і музикальний супровід; 6. складають графік рекламних виступів – координація по часу, видам реклами і засобам її розповсюдження; 7. складають кошторис витрат на рекламні заходи – визначають загальну суму витрат і витрати по окремим статтям; 8. попередньо визначають ефективність реклами – переваги в збуті за рахунок рекламної компанії. РІВЕНЬ ВИТРАТ на рекламу: q в % відношенні до минулого чи очікуваного обсягу збуту; q з врахуванням практики і рівня затрат на рекламу конкурентів; q спосіб залишкових засобів; q з врахуванням цілей і завдань.
|