МЕТОДИКА ВИКОНАННЯ ДИПЛОМНОГО ПРОЕКТУ

1.1. Дипломне проектування за фахом «Містобудування» здійснюється, як правило, на реальній ситуації в двох напрямах:

· проектування нових містобудівних утворень із комплексним розв’язанням питань архітектурно-планувальної композиції, функціонального зонування, організації культурно-побутового обслуговування, транспорту, озеленення і благоустрою, інженерного обслуговування території;

· реконструкція існуючих міських територій, основна задача якої полягає в створенні органічного взаємозв'язку історично сформованої та нової забудови, а також у забезпеченні сучасних вимог до організації умов для праці, побуту і відпочинку населення.

Для виконання дипломного проекту можуть пропонуватися також укрупнені теми, що охоплюють основні аспекти сучасного містобудування, наприклад:

· нове місто на 100-200 тис. жителів;

· центр нового чи реконструйованого міста;

· новий чи реконструйований житловий район;

· центр житлового району, спеціалізований центр.

Дипломне проектування для спеціалізації «Ландшафтна архітектура» також виконується на основі реальної ситуації й охоплює проблеми формування нових чи реконструкції існуючих паркових і лісопаркових комплексів із рішенням питань архітектурно-планувальної композиції, функціонального зонування, організації культурно-побутового обслуговування, транспортного та пішохідного руху, інженерного устаткування й особливо формування ландшафту деревами і чагарниками.

Для дипломного проекту пропонуються наступні укрупнені теми:

· Парк культури і відпочинку.

· Лісопарк.

· Спеціалізований парк.

· Міська чи заміська зона відпочинку.

1.2. Дипломний проект має задовольняти високі ідеологічні, соціальні, технічні та художні вимоги , що відповідають принципам архітектурної школи, сучасному рівню розвитку архітектури і світової архітектури.

1.3. Він повинен мати чіткий задум відповідно до затвердженої теми і вирішувати визначену містобудівну та архітектурну проблему, вирізнятися раціональністю функціонального й архітектурно-планувального рішення, високою економічністю. Містобудівні рішення повинні бути високоефективними. Особливу увагу варто приділяти вибору сучасних будівельних матеріалів і конструкцій, раціональних типів житлових та громадських будівель, що забезпечують економію металів, лісу, підвищення продуктивності праці в будівництві.

1.4. З огляду на важливість вираження графічними засобами художньо-образної сторони проекту, особливу увагу варто приділяти художній композиції, компонуванню й подачі матеріалу. Як у процесі проектування, так і для демонстрації прийнятого рішення поряд із традиційними графічними методами варто використовувати метод макетування.

1.5 .У практиці виконання дипломних проектів визначилися наступні основні тенденції:

· перша відбиває прагнення виконати проект на рівні архітектурно-будівельної практики сьогоднішнього дня на основі реальної ситуації й АПЗ, виданого управлінням містобудування та архітектури міста;

· друга ґрунтується також на реальній ситуації, але більшою мірою прогнозує перспективний розвиток міського середовища. Як правило, такі проекти є результатом використання результатів НДР кафедри, у яких брав участь студент;

· третя відбиває прагнення до прогнозування і може виконуватися на реальній чи умовній ситуації. Такі проекти характеризуються найбільш активним творчим пошуком на основі наукового аналізу соціальних явищ, використання останніх даних за результатами досліджень сучасних вітчизняних та закордонних учених.

1.6. Згадані вище тенденції передбачають використання при проектуванні передових методів, що враховують:

максимальне охоплення тем реального характеру, враховуючих потреби міста, області;

виконання тем, зв'язаних з основними напрямами НДР кафедри;

необхідність закріплення в студентів, поряд із загальнобудівельними і загальнотехнічними знаннями, спеціальних знань й умінь розв‘язувати соціальні питання, застосовувати здобуті знання.

1.7. Студент має прагнути до того, щоб розкриття архітектурної ідеї дозволило, по-перше, відбити в проекті всю глибину її змісту, і, по-друге, показати засобами архітектурної композиції й іншими засобами ті можливості, що виявляються при її втіленні.

1.8. При виконанні дипломного проекту максимально повинна використовуватися обчислювальна техніка, що забезпечує можливість зберегти час на виконання роботи, наприклад, при визначенні кількості й типів квартир та будинків відповідно до демографії, при побудові архітектурних перспектив і т.п.

1.9. Дослідницька частина проекту є природною складовою частиною роботи. У цій частині необхідно розкрити значення проблеми, сформулювати мету і задачі, методику роботи, підібрати й проаналізувати аналоги, визначити новизну своїх пропозицій, їхню теоретичну та практичну цінність. У розділі варто також дати аналіз території освоєння – ландшафту і перспективної містобудівної ситуації.

1.10. Під архітектурною ідеєю варто розуміти соціальний, функціональний, архітектурно-художній, конструктивний, техніко-екологічний тощо чітко виражений зміст проекту. Дипломник має прагнути, щоб ідея була цікавою, новою й оригінальною. Елемент новизни повинен бути відбитий у якійсь істотній частині проекту, а елемент своєрідності вираження знайдений у національних, побутових, природно-кліматичних особливостях, народному мистецтві й ін. Цікаві ідеї можуть бути простими та у той же час містити елемент новизни.

Автор має тверезо оцінювати свої сили і можливості, а також терміни проектування. В основу проекту повинні бути закладені тільки посильні для дипломника ідеї.

При прагненні до новизни, оригінальності та своєрідності потрібно побоюватися крайностей, однобічного захоплення, наприклад, архітектурною формою, перебільшеними архітектурними прийомами, елементами реклами й т.п.

1.11. Дипломне проектування, як і курсове (але в більшому ступені ), повинне бути комплексним. Тут мається на увазі наступне:

· обмін інформацією між педагогами різних спеціальностей та дипломниками шляхом прямих і зворотних зв'язків \кафедра будівельних конструкцій, організації, економіки і технології будівництва, охорони праці, теплогазопостачання, санітарної техніки й ін./, уключаючи встановлені взаємозв'язки між дипломниками та фахівцями інженерних дисциплін;

· виховання в студентів здатності до такого творчого процесу, де тісний зв'язок і взаємозумовленість архітектурних і інженерних задач може забезпечувати створення архітектурного добутку з цікавим архітектурним задумом і рішення різноманітних технічних проблем. При цьому треба керуватися основними технічними напрямами в проектуванні житлових та громадських будівель і споруд, плануванні й забудові населених місць, діючими нормативними документами по проектуванню і будівництву /ДБН й ін./;

· особливе місце повинні займати комплексні дипломні проекти, виконувані групами дипломників однієї чи різних спеціальностей, але в такому випадку необхідно чітко розмежовувати частку ділової участі кожного студента.

1.12. Рішення проблемної задачі припускає включення проектованого об'єкта в конкретну ситуацію, систему зв'язків, відносин зовнішнього і внутрішнього порядку, дозволяє по - новому сформулювати проектну модель.

До проблемних питань, де реалізується принцип конкретності проектування з урахуванням реальних умов, варто віднести:

Соціальні проблеми, проблеми клімату, використання ландшафту й інших природно-кліматичних факторів, екологічні та інші проблеми.

1.13. При виконанні дипломного проекту варто розрізняти чотири етапи:

· перший – вивчення ландшафтного та містобудівного середовища, що склалося / історія розвитку міста, виникнення і формування його основних вузлів, зонування, транспортна ситуація, місто та мікроструктура просторових і транспортних зв'язків у макроструктурі ландшафту й ін./ На першому етапі дипломник вивчає також літературні джерела, проектні матеріали, виїжджає на місце майбутнього будівництва;

· другий – формування гіпотези, що відповідає формуванню ідеї концепції, яка може бути покладена в основу проекту. Зрозуміло, така концепція повинна бути правдоподібною;

· третій – експериментування, здійснюється як у формі досліджень, що мають лабораторний характер /із використанням моделей і макетів/, наприклад, перевірка формоутворення залежно від характеру застосовуваних конструкцій, перевірка інсоляції, сонцезахисних пристроїв тощо;

· четвертий – обробка результатів експериментальних пошуків, порівняння варіантів і вибір оптимального, що об’єднає високі естетичні характеристики, максимальні зручності для людини, техніко-економічну ефективність та технологічність. На цьому етапі завершується остаточне опрацювання всіх частин проекту, здійснюється деталізація прийнятих рішень.

Особливу увагу слід приділяти питанням охорони праці, значною мірою визначальним є створення оптимальних умов для праці і побуту людини, її безпеки.

Варто пам'ятати, що невчасне виконання всіх розділів проекту, включаючи економіку, технологію й організацію будівництва, заходи щодо цивільної оборони, інженерні мережі й ін., може призвести до необхідності значного коректування проекту на завершальній стадії, значно знизити якість проекту.

При виконанні економічної частини проекту потрібно всі необхідні розрахунки виконувати послідовно , починаючи з визначення розрахункових техніко-економічних показників і балансу території, потім варто виконати розрахунки із визначення проектних техніко-економічних показників і балансу території для кожного з варіантів, тому що неекономічний варіант не може бути прийнятий навіть при композиційному рішенні, яке здається дуже вдалим. Техніко-економічні показники та баланс території треба визначати до кожного варіанта, тому доцільно на початковій стадії проектування підготувати кілька комплектів форм для цих розрахунків.

На цій стадії вибирається й остаточний варіант графічного оформлення проекту, найбільш доцільний для розкриття авторського задуму.

Таким чином, четвертий етап – етап завершальний, тобто остаточне формулювання основної ідеї і підтверджуючих її експериментів у вигляді архітектурного проекту, макета і пояснювальної записки з науковим обґрунтуванням прийнятого рішення.

При виконанні будь-якого дипломного проекту творчий процес повинен проходити чотири зазначених вище етапи, за винятком випадків, коли основна ідея проекту дозріла задовго до початку проектування. Тоді перший етап або виключається, або заміняється іншою формою підготовки до активної стадії проектування.

1.14. В окремих випадках за рішенням кафедри допускається розроблення дипломних проектів за темами науково-дослідницького характеру.

1.15. Тематика архітектурних дипломних проектів щорічно обновляється з урахуванням кількості дипломників, їхніх можливостей і здібностей. Тематика обговорюється й затверджується на кафедрі. Доцільно формувати її на основі замовлень головного управління архітектури міста.

1.16 При виконанні теми декількома студентами необхідно строге розмежування сфер їх проектної і наукової праці.

1.17. Зміст дипломного проекту визначається залежно від характеру теми, при цьому можна відзначити два аспекти:

- перший – пошук раціонального, економічного, художньо-виразного рішення містобудівного ландшафтного об'єкта шляхом поліпшення вже відомих рішень з урахуванням запитів сучасної практики й у той же час можливості переходу до організації більш досконалих форм побуту, культури, суспільної і виробничої діяльності;

- другий– загальне рішення орієнтується на близьку чи більш віддалену перспективу. У цих випадках нові форми організації життя та побуту здобувають вираження, що відповідає часу й умовам їхньої реалізації.

Велике значення має рішення таких задач, як система розселення, структуроутворення і формоутворення в планувальних системах, корінна зміна та поліпшення архітектурно-планувальної організації житла, побуту, обслуговування і т.п. з урахуванням застосування нових, більш досконалих конструкцій, матеріалів й устаткування з урахуванням економії металу та лісу.

2. ВКАЗІВКИ ДО ВИКОНАННЯ ОСНОВНИХ РОЗДІЛІВ ПРОЕКТУ