МАКЕТУВАННЯ

Макетування як спосіб наочного представлення про окремі будинки та споруди , містобудівні комплекси має велике значення в усіх випадках. Коли в автора формується уявлення про об'ємно-просторову організацію об'єкта, робочий макет завжди допомагає і дипломнику, і керівнику для уточнення й коректування попередніх образних рішень. При проектуванні містобудівних об'єктів робоче макетування дозволяє значно скоротити час на опрацювання більшої кількості варіантів планувальної й об'ємно-просторової організації.

Демонстраційний макет виконується після того, як прийняте у проекті рішення відоме не тільки загалом, але й у деталях.

8. ВИХІДНІ ДАНІ . ЗАВДАННЯ ДО ПРОЕКТУВАННЯ

. Для виконання дипломного проекту під час стажування і переддипломної практики необхідно зібрати наступні матеріали:

· Архітектурно-планувальне завдання УГА.

· Документацію про відведення земельної ділянки.

· Топографічну зйомку ділянки освоєння.

· Дані про геологічні і гідрогеологічні умови.

· Технічні умови для приєднання до зовнішніх інженерних мереж і споруд.

· Наявні матеріали по підземних мережах.

· Матеріали інвентаризації, оцінні акти й рішення міськради про знос та характер компенсації за житловий фонд, що зноситься.

· Літературу по темі дипломного проекту.

9. ЗАХИСТ ПРОЕКТУ І ВИМОГИ ДЕК

9.1. Захист дипломного проекту проводиться перед Державною екзаменаційною комісією /ДЕК/. До захисту допускаються тільки проекти, виконані в повному обсязі з пояснювальною запискою. Всі аркуші і пояснювальна записка повинні бути підписані керівником дипломного проекту, консультантами із спеціальних розділів і завідувачем кафедри.

9.2. У ДЕК необхідно представити рішення кафедри про допуск до публічного захисту проекту, відзив про проект основного керівника і рецензію.

9.3. На захисті дипломник у межах 15 хвилин має у стиснутій формі розкрити зміст проекту, схарактеризувати всі його розділи в тій послідовності, в якій вони викладені в пояснювальній записці, а також відповісти на задані питання. Особливу увагу в доповіді варто звернути на порівняння варіантів і обґрунтування прийнятого.

При захисті дипломник повинен показати широту свого творчого світогляду, ерудицію, знання теоретичних питань архітектурного проектування, інженерну й економічну підготовку.

10. ОРГАНІЗАЦІЯ ВИСТАВОК, УЧАСТЬ У ДЕРЖАВНИХ ОГЛЯДАХ ДИПЛОМНИХ ПРОЕКТІВ, ЗАОХОЧЕННЯ АВТОРІВ ДИПЛОМНИХ РОБІТ

10.1. Кращі дипломні проекти рекомендуються на університетську виставку дипломних проектів і на загальноміську виставку, для загального перегляду й обговорення. Автори кращих із них нагороджуються грамотами.

10.2. На підставі рекомендації ДЕК та громадського обговорення вибираються найбільш цікаві проекти, що потім направляються на огляди дипломних проектів архітектурних факультетів ВНЗ країни. За кращі проекти їхнім авторам присуджуються дипломи першого , другого і третього ступеня.

10.3. Для заохочення найбільш талановитих випускників кафедра висуває, а ДЕК рекомендує їх в аспірантуру.

11. ПОСЛІДОВНІСТЬ ВИКОНАННЯ ДИПЛОМНОГО ПРОЕКТУ

11.1. Перший етап – підготовчий /інформаційний/. На цьому етапі вточнюється завдання для проектування, проводиться обробка даних із топографії, геології, визначаються вимоги, пов'язані з кліматичними особливостями; одночасно проводиться робота з устаткування робочого місця.

Етап завершується ескізом компонування дипломного проекту на планшетах.

У процесі роботи уточнюється склад і зміст окремих частин проекту.

На цьому етапі дипломник зустрічається з консультантами із спеціальних розділів проекту й одержує основні методичні вказівки по їх виконанню.

11.2. Другий етап – творчий пошук - складається в пошуках архітектурно-художнього образу й об'ємно-планувальної композиції. На цьому етапі проводиться варіантне ескізування генерального плану з розробленням схем функціонального зонування, транспортного і пішохідного руху, культурно-побутового обслуговування, об'ємно-просторової організації території освоєння. На початку етапу виконуються попередні економічні розрахунки /розрахунковий баланс території, розрахункові техніко-економічні показники, кількість та місткість будинків культурно-побутового обслуговування й ін./, а також ескізи розроблюваного будинку.

Ескізи виконуються в чіткій графіці, у передбачених завданням масштабах, затверджуються головним керівником і оцінюються комісією під головуванням завідувача кафедри.

Після затвердження ескізів ураховуються завдання до виконання спеціальних розділів проекту. У цей період обов'язкова зустріч із усіма консультантами.

11.3. На третьому етапі проводиться ескізне творче опрацювання всіх розділів проекту. Вносяться корективи у виконані ескізи за зауваженнями комісії, розробляється схема інженерних мереж, опрацьовуються варіанти конструктивних рішень, уточнюються техніко-економічні показники, пишеться перший варіант пояснювальної записки. На цьому етапі виконуються також необхідні розрахунки з будівельної фізики.

Результат роботи – закінчені ескізи до основної частини проекту і перший варіант пояснювальної записки. Всі ескізи виконуються у твердій графіці та представляються на перегляд комісії з підписами головного керівника і консультантів із спеціальних розділів.

11.4. Четвертий етап – творче розроблення. На цьому етапі в креслення вносяться корективи за результатами третьої перевірки і починається креслення основних креслень в олівці. Розробляються питання організації та технології будівництва, економіки й охорони праці. Виконується перший варіант пояснювальної записки до спеціальних розділів проекту. Виконується робочий макет.

Результат роботи – основні креслення проекту в олівці на аркуші /генплан, схеми, фасади, плани і розрізи будинків, розгорнення і панорами/, проектний баланс території та техніко-економічний варіант пояснювальної записки до спеціальних розділів проекту.

По закінченні роботи проводиться перегляд проектів комісією.

11.5. П'ятий етап – розробка суміжних розділів проекту і виконання демонстраційних креслень. На цьому етапі вносяться корективи за результатами четвертої перевірки економіки, організації і технології будівництва, охорони праці. Виконуються креслення до інженерної частини проекту, креслять перспективи й інші елементи демонстраційної частини проекту. Починається робота над демонстраційним макетом, а також графічне оформлення проекту. Характер графічного оформлення погоджується з головним керівником.

На п'яту перевірку дипломник повинен представити планшети з основними кресленнями, виконаними в олівці, і креслення по інженерній частині проекту.

11.6. Шостий етап – закінчення проекту. На цьому етапі завершується графічне оформлення, макет, виконується начисто пояснювальна записка й підписуються в консультантів, головного керівника та завідувача кафедри всі креслення і пояснювальна записка. Дипломник готує матеріали до захисту, погоджує з головним керівником текст доповіді. На цьому етапі головний керівник пише відзив про виконаний проект. В міру готовності проекту з ним ознайомлюється рецензент. Готовність роботи 100 відсотків. На цьому етапі проводиться попередній захист і оформляється допуск до захисту перед Державною екзаменаційною комісією. На виконання робіт шостого етапу відводиться два тижні.

11.7. На захист дипломного проекту перед Державною екзаменаційною комісією виділяється один - два тижні.

Примітки:

1. До початку дипломного проектування розробляється та доводиться до відома дипломників графік дипломного проектування. На цій основі кожен дипломник розробляє та погоджує із керівником особистий графік дипломного проектування.

2. У проведенні перевірок стану виконання дипломних проектів беруть участь усі керівники проекту.

3. По кожному студенту-дипломникові ведеться протокольний запис і дається оцінка якості й обсягу виконаних робіт.

4. У відзиві керівника дипломного проекту обов'язково повинні бути відбиті дані про результати перевірки роботи.

Література

1. ДБН 360-92*. Містобудування. Планування і забудова міських та сільських поселень. — К.: Мінбудархітектури України, 1993.

2. ДБН 360-92*. Містобудування. Планування і забудова міських та сільських поселень. Зміни № 4-8.- К.: Мінбудархітектури України, 1999 .

3. ДБН А.2.2-3-97. Склад, порядок розроблення та затвердження документації для будівництва.- К.: Мінбудархітектури України, 1987.

4. ДБН Б.1-1-93. Порядок створення і ведення містобудівних кадастрів населених пунктів. - К.: Мінбудархітектури України, 1994.

5. ДБН Б.1-2-95. Склад, зміст , порядок розроблення, погодження і затвердження комплексних схем транспорту для міст України. - К.: Мінбудархітектури України, 1996.

6. ДБН Б.2.4-1-94. Планування та забудова сільських поселень. - К.: Мінбудархітектури України, 1994.

7. ДБН В.2. 2-9-99. Громадські будинки та споруди. - К.: Мінбудархітектури України, 1999 .

8. ДБН В.2.2-52001. Вулиці та дороги населених пунктів. - К.: Мінбудархітектури України, 2001.

9. Вадімов В.М. Місто і ріка.- Полтава, 2001.

10. Містобудування: Довідник / За ред. Т.Панченко. – К., 2001.

11. Иодо А.И. Основы градостроительства. — М.: Высш.школа, 1983.

12. Нудельман В.И., Тимчук Н.Ф., Фильваров Г.И. Районная планировка в Украинской ССР.- К.: Будівельник, 1981.

13. Районная планировка: Справочник проектировщика.- М.: Стройиздат, 1986.

14. Фомин Й.А. Город в системе населенных мест. — К.: Будівельник, 1986.

15. Яргина З.Н. и др. Основы теории градостроительства. — М.: Стройиздат, 1986.

16. Справочник проектировщика. Градостроительство. — М.: Стройиздат, 1978.

17. Товстенко Т.Д. Реконструкция исторической застройки городов. — К.: Будівельник, 1984.

18. Устенко Т.В., Кондратенко Е.С., Бодзинский Е.Е. Формирование художественного облика центров городов. — К.: Будівельник, 1989.

19. Бочаров Ю.П., Фильваров Г.И. Производство и пространственная организация городов. — М.: Стройиздат, 1987.