Сутність, характерні риси, основні принципи і види загальновійськового бою.

Заняття №1. Основи сучасного загальновійськового бою

Навчальні питання :

1. Сутність, характерні риси, основні принципи і види загальновійськового бою.

2. Похідний, передбойовий і бойовий порядок.

1-е питання: Сутність, характерні риси, основні принципи і види загальновійськового бою

Війна - це продовження політики шляхом насильства.

Основним змістом війни на сучасному етапі розвитку суспільства є збройна боротьба, поруч із політичною, економічною, психологічною, інформаційною та іншими формами боротьби.

Основним змістом збройної боротьби є воєнні дії армії та спеціальні дії інших військових формувань держави.

Збройна боротьба - це основна форма боротьби у війні, яка являє собою сукупність узгоджених і взаємопов’язаних воєнних дій армії та спеціальних дій інших військових формувань, з чого витікає, що основу змісту збройної боротьби складають воєнні дії.

Воєнні дії - це організоване застосування зброї і техніки військовими формуваннями супротивних сторін у збройній боротьбі.

Нормативи бою визначаються просторовим розмахом, який залежить від поставленого завдання, ролі і місця формування (підрозділу, частини) у досягненні мети старшого начальника та сил і засобів підсилення.

Сутність, характерні риси, основні принципи і види загальновійськового бою.

Єдиним засобом досягнення перемоги в збройному зіткненні є бій.

Бій— основна форма тактичних дій військ, являє собою організовані й узгоджені за місцем, цілями та часом удари, вогонь і маневр з'єднань, частин і підрозділів з метою знищення (розгрому) противника, відбиття його ударів та виконання інших завдань у обмеженому районі протягом короткого часу.

Бій може бути: - загальновійськовим, - протиповітряним, - повітряним, - морським.

Мета бою— розгром противника й перемога в бою, що досягається потужними ударами усіх видів зброї, своєчасним використанням їх результатів, активними й рішучими діями військ.

Складовими частинами загальновійськового бою є: - удар, - вогонь, - маневр.

Удар— одночасне ураження військ об'єктів противника шляхом потужного діяння на них усіма наявними засобами або військами.

Удари, залежно від застосування зброї: - ядерні, - вогневі, - удари військами;

За засобами доставки: - ракетні, - артилерійські, - авіаційні;

За кількістю засобів, що беруть участь, і об'єктів, які уражуються:

- масовані, - групові, - одиночні.

Вогонь— ураження противника стрільбою з різних видів зброї. Він ведеться з метою знищення, придушення та виснаження противника або руйнування його об'єктів.

Вогонь розрізнюється:

а) за розв’язуваними тактичними завданнями на: - знищення, - придушення,

- виснаження, - руйнування, - задимлення (засліплення), - освітлення та інші;

б) за видами зброї — вогонь із стрілецької зброї, танків, БТР (БМП), вогонь артилерії, мінометів, комплексів протитанкових керованих ракет, зенітних засобів та інші;

в) за способами ведення — прямою, напівпрямою наводкою, із закритих вогневих позицій та інші;

г) за напруженістю стрільби — одинокими пострілами, короткими або довгими чергами, безперервний, кинджальний, методичний, залповий та інші;

д) за напрямком стрільби — фронтальний, фланговий та перехресний;

е) за способами стрільби — з місця, із зупинки, з ходу та інші;

ж) за видами вогню — по окремій цілі, зосереджений, загороджувальний та інші.

Маневр— організоване пересування військ у ході бою з метою зайняття вигідного положення відносно противника й створення необхідного угруповання сил і засобів, а також перенесення або перенацілювання (масування, розподілення) ударів і вогню для найбільш ефективного ураження противника.

Видами маневру є: - охоплення, - обхід, - відхід, - маневр ударами й вогнем.

Охоплення— маневр, який здійснюється підрозділами з метою виходу для удару у фланг противнику.

Обхід— більш глибокий маневр, який здійснюють підрозділи для удару по противнику з тилу. Охоплення здійснюється в тісній тактичній та вогневій взаємодії; обхід — у тактичній взаємодії з військами, що наступають з фронту, а іноді і з тактичним повітряним десантом.

Відхід— маневр, що застосовується з метою виведення своїх військ з-під ударів переважаючих сил противника, виграшу часу і зайняття більш вигідного рубежу (району). Відхід проводиться тільки з дозволу або за наказом старшого командира.

Маневр ударами і вогнемполягає в одночасному або послідовному їх масуванні (зосередженні) по найважливіших об'єктах противника або у розподілі (розосередженні) для ураження декількох об'єктів, а також у перенацілюванні їх на нові об'єкти.

Характерними рисамисучасного загальновійськового бою є:

рішучість цілей, висока напруженість, швидкоплинність і динаміч­ність бойових дій, їх наземно-повітряний характер, одночасний потужний вплив на всю глибину побудови сторін, застосування різноманітних способів виконання бойових завдань, швидкий перехід від одних видів дій до інших, складна радіоелектронна обстановка.

Основними видами загальновійськового боює: - оборона, - наступ.

Оборона здійснюється навмисно або вимушено з головною метою відбити наступ противника, завдати йому втрат і створити умови для переходу своїх військ у наступ.

Наступ проводиться з метою повного розгрому противника та оволодіння важливими районами (об'єктами) місцевості.

Зустрічний бій - різновид наступального бою, виникає тоді, коли обидві сторони мають намір вирішити поставлені перед ними бойові задачі наступом.

Основними принципами ведення сучасного загально­військового бою є:

- постійна бойова готовність підрозділів;

- рішучість, активність і безперервність ведення бою;

- узгоджене застосування підрозділів родів військ і спеціальних військ та підтримання безперервної взаємодії між ними;

- раптовість дій і застосування військової хитрості (обман противника);

- рішуче зосередження зусиль на головному напрямку і у вирішальний момент;

- маневр підрозділами, ударами та вогнем;

- своєчасне відновлення боєздатності підрозділів, всебічне забезпечення бою;

- повне напруження моральних і фізичних сил, використання морального фактора в інтересах виконання бойового завдання;

- тверде й безперервне управління підрозділами.

2-е питання: Похідний, передбойовий і бойовий порядок

Провідна роль у загальновійськовому бою належить механізованим і танковим підрозділам, які залежно від обстановки можуть діяти в похідному, передбойовому і бойовому порядках.

Похідний порядок, — побудова підрозділів для пересування в колонах — має забезпечувати:

- високу швидкість руху;

- швидке розгортання в передбойовий та бойовий порядок;

- якнайменшу уразливість від ударів усіма видами зброї противника;

- підтримання стійкого управління підрозділами.

Похідний порядок застосовується:

- при пересуванні військ своїм ходом;

- при успішному розвитку наступу і відсутність опору противника;

- у ході переслідування;

- при здійсненні маневру;

- при переміщенні других ешелонів і резервів.

Похідний порядок бригадиможе включати:

- передовий загін;

- похідну охорону;

- загін забезпечення руху (ЗЗР);

- колони головних сил;

- колони підрозділів технічного забезпечення і тилу.

Передбойовий порядок— побудова підрозділів для пересування в колонах, розчленованих по фронту і в глибину — повинен забезпечувати:

- швидке розгортання в бойовий порядок і високі темпи пересування з подоланням загороджень;

- найменшу уразливість від ударів усіма видами зброї противника.

Бойовий порядок — побудова підрозділів для ведення бою — повинен відповідати завданню, замислу майбутнього бою і забезпечувати:

- успішне ведення бою як із застосуванням тільки звичайної зброї, так і інших засобів ураження;

- найбільш повне використання бойових можливостей підрозділів;

- своєчасне зосередження зусиль на обраному напрямку (у районі);

- стійкість та активність в обороні;

- рішуче ураження противника на якомога більшу глибину його бойового порядку;

- швидке використання результатів вогневого ураження противника і вигідних умов місцевості;

- нарощування зусиль в ході бою та здійснення маневру;

- можливість відбиття ударів противника з повітря, знищення його аеромобільних і диверсійно-розвідувальних груп;

- найменшу уразливість підрозділів від ударів усіх видів зброї; підтримання безперервної взаємодії та управління підрозділами.

Бойовий порядок бригадискладається з підрозділів:

- першого ешелону;

- другого ешелону (загальновійськового резерву);

- артилерійської групи;

- підрозділу протиповітряної оборони;

- протитанкового резерву;

- рухомого загону загороджень;

- тилу бригади .

Залежно від обстановки й отриманих на підсилення підрозділів до бойового порядку бригади можуть також входити передовий, спеціальний, обхідний, рейдовий, штурмовий загони та тактичний повітряний десант, у обороні — протидесантний резерв та інші елементи.

Бойовий порядок батальйонускладається з підрозділів:

- першого ешелону;

- другого ешелону або резерву;

- вогневих засобів і підрозділів посилення, які залишаються в безпосередньому підпорядкуванні командира батальйону;

- батальйонного тилу.

У обороні бойовий порядок батальйону може також включати бронегрупу та вогневі засідки.

Бойовий порядок ротискладається з:

- підрозділів першого, а в обороні і другого ешелону;

- вогневих засобів роти;

- підрозділів посилення.

Механізованому батальйону (роті), як засоби посилення, можуть додаватися:

- артилерійський дивізіон (батарея);

- підрозділ протитанкових засобів;

- зенітний підрозділ;

- підрозділи інженерно-саперних військ та військ РХБ захисту;

- при наступі в особливих умовах (у місті, у горах, у лісі) і в обороні танкова рота (взвод).

Танковій роті, як засоби посилення, можуть додаватися:

- артилерійська батарея;

- механізовані і інженерно-саперні підрозділи.

Батальйон (роту) в бою, крім того, може підтримувати артилерійський дивізіон (батарея).

Для забезпечення дій частин і підрозділів створюються розвідувальні органи й органи охорони, загін ліквідації наслідків застосування противником зброї масового ураження, загони забезпечення руху, загони (групи) розгородження та інші тимчасові формування.

З метою більшої самостійності під час ведення загальновійськового бою механізованим і танковим підрозділам додаютьсяабо виділяютьсядляпідтримки підрозділи інших родів військ і спеціальних військ.

Додані підрозділи повністю підпорядковуються загальновійськовому командиру і виконують поставлені ним завдання до моменту виводу їх із підпорядкування цьому командирові.

Підтримуючі підрозділи залишаються у підпорядкуванні старшого командира (начальника) та виконують поставлені ним завдання, а також завдання, поставлені командиром підтримуючого підрозділу, у межах виділеного ресурсу (наряду) сил.