Студопедия

КАТЕГОРИИ:

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника



Виконання теоретичної курсової роботи




Читайте также:
  1. CD-ROM-накопичувачі для роботи з переносними виданнями
  2. V. ЗАВДАННЯ ДЛЯ ІНДИВІДУАЛЬНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТІВ
  3. V. Самостійне виконання учнями завдань під контролем вчителя та його допомогою.
  4. VІ. ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ
  5. Алгоритм діяльності командира і його заступника з виховної роботи в ході підготовки і ведення бойових дій
  6. Аналіз виконання договірних зобов'язань по відвантаженню продукції
  7. Аналіз ефективного виконання програми
  8. Аналіз ритмічності роботи підприємства.
  9. Антитерористичні дії та порядок роботи командира підрозділу, частини при організації виконання завдань щодо боротьби з незаконно створеними збройними формуваннями
  10. Б) Визначення ступеня ризику через вірогідність безпечної роботи

М 87 Методика виконання курсових і дипломних робіт [Текст]: навч. посіб. / В.В. Бригадиренко, Ю.В. Лихолат, О.Є. Пахомов, Н.М. Цвєт­кова, Т.С. Шарамок. – Д. : ДНУ, 2011. – 28 с.

 

 

Викладено вимоги до рівня курсових і дипломних робіт бакалаврів, спеціалістів і магістрів. Подано рекомендації щодо вибору теми, порядку опрацювання літературних джерел, методики планування та основних принципів проведення роботи. Значну увагу приділено правилам оформлення роботи та її захисту, виготовленню демонстраційних матеріалів.

Для студентів біологічних факультетів вищих навчальних закладів.

 

© В.В. Бригадиренко, Ю.В. Лихолат, О.Є. Пахомов,

Н.М. Цвєткова, Т.С. Шарамок, 2011

 


ВСТУП

Дана методика встановлює вимоги до написання та оформлення курсових і дипломних робіт студентами факультету біології, екології та медицини ДНУ ім. Олеся Гончара.

Дипломна робота – кваліфікаційна робота, самостійне (виконане під керівництвом фахівця) наукове дослідження, де студент має показати:

а) знання спеціальності (напряму освіти);

б) знання конкретного предмету досліджень;

в) уміння одержувати інформацію за допомогою наукових методів;

г) уміння осмислити одержану інформацію;

ґ) загальнобіологічну ерудицію та уміння логічно мислити;

д) уміння працювати з науковою літературою;

е) загальну грамотність і мовну культуру;

є) володіння навичками роботи з комп’ютерною технікою;

ж) знайомство з правилами оформлення наукових рукописів.

Курсові роботи передбачені навчальним планом (зазвичай їх три у плані бакалавра та одна у навчальному плані магістра чи спеціаліста).

Під час виконання роботи студент має навчитись визначати актуальність теми, її наукове та практичне значення, проводити інформаційний пошук із наукової проблеми, формувати структуру роботи, оформляти результати, бібліографію, ілюстрації, набути навичок у побудові доповіді тощо. У цілому курсова робота студента вищого навчального закладу відрізняється від дипломної лише меншим обсягом, але не рівнем вимог до неї.


ВИКОНАННЯ КУРСОВИХ І ДИПЛОМНИХ РОБІТ

Виконання теоретичної курсової роботи

1.1.1. Вибір теми курсової роботи. Теми курсових робіт визначаються випускаючими кафедрами. Загальний перелік тем курсових робіт щороку оновлюється. Студентам надається право вибору теми курсової роботи. Студент може запропонувати для курсової роботи свою тему з необхідним обґрунтуванням доцільності її розробки. Закріплення за студентом конкретної теми курсової роботи та призначення наукового керівника затверджується на засіданні кафедри.



1.1.2. Наукові методи дослідження. Усі наукові методи дослідження поділяють на емпіричні (експеримент, спостереження, опис), теоретичні (аналіз, синтез, абстрагування, узагальнення, індукція, дедукція, пояснення, систематизація, класифікація тощо) методи та моделювання. Розглянемо коротко основні з них.

Експеримент – науково поставлена перевірка штучно викликаного явища в точно врахованих умовах, що дозволяє слідкувати за його розвитком, керувати ним і при виникненні потреби відтворювати це явище знову. Експериментальне дослідження складається з наступних етапів:

а) формулювання наукової гіпотези;

б) підготовка завдання, об’єктів і умов для проведення дослідження;

в) спостереження за ходом експерименту, вимірювання необхідних параметрів;



г) аналіз і узагальнення отриманих результатів;

ґ) формулювання висновків, оцінка теоретичного та практичного значення отриманих результатів.

Спостереження проводиться за заздалегідь продуманим планом, спрямованим на досягнення поставлених завдань. На відміну від експерименту дослідник не може керувати умовами, може лише спостерігати, робити вимірювання, які не повинні впливати на хід процесу, робити описи.

Опис об’єкта дослідження проводиться при вивченні поодиноких об’єктів, щоб одержати найточніші відомості про них.

Аналіз – розчленування об’єкту на складові частини.

Синтез – об’єднання окремих елементів системи в єдине ціле.

Абстрагування полягає у відкиданні тих властивостей і рис об’єкта, які перешкоджають його розумінню у «чистому вигляді».

Індуктивний метод – поступовий перехід від окремих тверджень до загальних висновків.

Дедуктивний метод – міркування від загального до часткового.

Наукове пояснення висвітлює зв’язки між предметами (явищами), розкриває принципи та закони їх взаємодії.

Моделювання – метод опосередкованого пізнання, при якому процес, що пізнається, ставиться у певну відповідність до інших параметрів системи. Модель – штучний (речовинна або знакова система) або природний об’єкт, здатний заміщати досліджене явище на певних етапах вивчення.

1.1.3. Складання плану курсової роботи та календарного плану досліджень. На початковому етапі роботи студентові треба скласти чернетку плану. Коли будуть проведені початкові етапи роботи, тема найчастіше зазнає уточнень, завдання роботи отримують чіткіше спрямування.

Складений студентом план обговорюється з науковим керівником, коригується та затверджується. Після цього студент складає календарний план, яким необхідно передбачити всі види робіт (додаток В). Календарний план дозволяє досягти рівномірності навантаження та систематичності у роботі. Планомірна робота над першою курсовою – необхідна умова для придбання студентами навичок цілеспрямованої та систематичної самостійної праці. Календарний план – основа для контролю роботи студента з боку наукового керівника та кафедри.



1.1.4. Аналіз літератури та робота з нею. Цей етап потребує спеціальних навичок. Інформація з будь-якої наукової теми дуже широка за обсягом, часто за деякими розділами проблеми неповна, насичена спеціальними термінами. Спочатку це складає певні труднощі для студентів. Деякі студенти, занепокоєні великим обсягом роботи, задовольняються відомостями з найпізніших джерел і підручників. Це обмежує ерудицію студента. Він не здобуває навичок узагальнення та аналізу – важливих складових наукової діяльності. Зі збільшенням обсягу прочитаної спеціальної літератури формуються зацікавленість, захоплення, бажання прочитати всю інформацію з даного питання (перехід кількості в якість).

1.1.5. Створення паперової картотеки. Одночасно з ознайомленням із літературою повинна проводитись її систематизація, а це неможливо без створення картотеки.

До широкого розповсюдження комп’ютерної техніки найпоширенішими були паперові бібліографічні картки. Для людини, яка не має навичок роботи з електронними базами даних і повсякденного доступу до комп’ютера – це найзручніший варіант. Бібліографічна картка може бути довільного розміру, залежно від гостроти зору використовують картки розмірами 105 х 74 мм (1/8 від аркуша формату А4), 74 х 52 мм (1/16 від аркуша А4) або стандартні картки розмірами 100 х 60 мм чи 120 х 80 мм. На картці повинні бути записані усі вихідні дані публікації. На звороті можна написати короткий реферат або окремі цікаві для дослідження факти, що містяться у роботі. У верхньому правому та лівому кутах картки залишають вільне місце для нанесення шифрованих позначок при подальшому систематизуванні картотеки за темами та алфавітом.

При опрацюванні будь-яких джерел, що містять посилання на іншу літературу, треба завести картки на ті з них, які стосуються дослідженої теми. Картка, джерело якої не опрацьовано студентом особисто, у верхньому лівому куті повинна містити позначку «–», а у нижньому лівому – скорочене посилання на роботу з якої її переписано: «(Якобсон, 1905)». При подальшому ознайомленні з джерелом позначку виправляють на «+». Кількість бібліографічних посилань буде зростати у геометричній прогресії (звісно, до певної межі). Це не повинно бентежити дослідника.

1.1.6. Створення електронної картотеки. Наявність у загальному доступі у мережі Internet наукових публікацій у міжнародних наукових журналах (переважно англомовних) значно полегшує пошук останніх відомостей із дослідженої теми.

При опрацюванні наукової інформації з теми роботи обов’язково проаналізуйте останні публікації на наступних сайтах:

http://www.sciencedirect.com (10,6 млн. статей),

http://www.springerlink.com/home/main.mpx (5,2 млн. статей),

http://www.elibrary.ru (13,2 млн. статей),

http://www.nbuv.gov.ua/portal/ (0,3 млн. статей).

Перші два з наведених сайтів містять близько 2/3 світових журнальних публікацій у галузі біологічних наук; останні два – майже всі фахові видання Російської Федерації та України.

При такому методі роботи з літературою особливо важливо чітко обмежити коло інтересів. Однаково небезпечно як збільшувати його (що призведе до неякісного, неповного опрацювання літератури) так і необґрунтовано звужувати його (результатом чого буде повторний пошук із близької тематики – зайва робота, особливо при обробці реферативних видань). Тому науковому керівнику та студенту з початку їх знайомства треба чітко сформулювати кінцеву мету своєї співпраці (тему дипломної роботи) та спрямованість окремих її етапів (теми курсових робіт).

1.1.7. Структура переліку посилань. Загальновизнані критерії оцінки наукового рівня кваліфікаційної (курсової, дипломної, дисертаційної) роботи за структурою «Переліку посилань». Рекомендовано наступну його структуру:

– частка публікацій, які вийшли за останні 10 (бажано 5) років – не менше 50 %;

– частка статей із міжнародних наукових журналів – не менше 50 %;

– частка підручників для вищої (середньої) школи, довідників – не більше 5 %;

– частка тез конференцій (симпозіумів, конгресів, з’їздів) – не менше 10 %;

– частка наукових монографій – не менше 20 %.

1.1.8. Написання конспекту. При первинному опрацюванні картотеки (паперового чи електронного її варіанту) та одночасному опрацюванні літературних джерел студенту зручно спочатку скласти конспект (лат. conspectus – огляд).

На початку конспекту повинно бути зазначене літературне джерело, далі відображається фактичний матеріал, оригінальні методики досліджень, умови досліду тощо. Наприкінці конспекту наводяться найважливіші висновки, до яких дійшли автори дослідження. Короткі записи повинні бути зроблені «своїми словами». Фрази, цілком узяті з роботи що конспектується, повинні бути взяті в лапки (при подальшому використанні конспекту вони можуть бути сприйняті студентом як власні) та містити посилання на номер сторінки у першоджерелі. Наявність у курсовій роботі студента цілих фраз, переписаних з іншого джерела, розцінюється як плагіат, і, якщо це буде з’ясовано на захисті курсової (дипломної) роботи, веде до незадовільної її оцінки. Для полегшення написання курсової роботи ефективний запис думок, що виникають при опрацюванні літературних джерел, коли ще робота над текстом курсової роботи не почалася.

1.1.9. Написання тексту теоретичної курсової роботи. Беручи до уваги, що перша курсова пишеться студентами, які не мають власних польових і експериментальних даних, її текст являє собою добре складену компіляцію (лат. compilatio від compilare – грабувати) – літературну роботу, побудовану на використанні чужих творів.

План курсової роботи відомий студенту ще до початку опрацювання літератури, тому опрацювання тексту починається з розподілу частин конспекту за окремими розділами. Неприпустимі повтори та розкидання за різними розділами даних, що стосуються одного питання чи об’єкта.

Часто при написанні окремого розділу з’ясовується, що він не повністю забезпечений матеріалом, тому неминуче додаткове опрацювання нових джерел і на це треба передбачити додатковий час.

Не треба штучно розширяти обсяг роботи, загромаджувати її надлишковими даними та розміркуваннями. Лаконічність, ясність викладення та повнота охоплення наукової теми – мистецтво, якому треба навчитись при написанні першої ж курсової роботи. Речення не повинні бути громіздкими, вітіюватими. Водночас, текст не повинен бути й надмірно популярним.

1.1.10. Перевірка тексту керівником і останні етапи роботи. Рекомендується здавати керівнику текст окремих розділів у терміни, зазначені в календарному плані. У випадку серйозних зауважень із боку керівника текст суттєво переробляється. У виправленому вигляді в повному обсязі разом з ілюстраціями курсова робота надається керівнику на перевірку не пізніше ніж за два тижні до дати захисту. До обов’язків наукового керівника не входить редагування тексту. Місця з невдалим стилем, невірними висловлюваннями, підкреслені керівником, виправляються студентом самостійно.

Для оформлення курсової роботи необхідно передбачити від 7 до 10 діб. Нерідко студенти недооцінюють важливість і трудомісткість цього етапу, наслідком чого є брак часу, безсонні ночі та неякісне оформлення роботи.

Правила оформлення курсової та дипломної роботи однакові за винятком того, що перша курсова робота може бути прийнята в рукописному варіанті. Для полегшення використання її матеріалів у подальшій дипломній роботі та придбання навичок оформлення роботи з використанням комп’ютера рекоменду­ється подавати курсову роботу в друкованому вигляді.


Дата добавления: 2015-08-05; просмотров: 16; Нарушение авторских прав







lektsii.com - Лекции.Ком - 2014-2021 год. (0.031 сек.) Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав
Главная страница Случайная страница Контакты