Студопедия

КАТЕГОРИИ:

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника



Обсяг і структура роботи




Читайте также:
  1. A. Визначення загального обсягу необхідних інвестиційних ресурсів
  2. CD-ROM-накопичувачі для роботи з переносними виданнями
  3. I.СТРУКТУРА ЛИЧНОСТИ. ВЛИЯНИЕ ОСОБЕННОСТЕЙ ВОЕННОЙ СЛУЖБЫ НА ЛИЧНОСТЬ.
  4. II. Структура Системы сертификации ГОСТ Р и функции ее участников
  5. III. Линейно-функциональная структура.
  6. III. Примерная структура фронтального занятия.
  7. IV. СТРУКТУРА ДИПЛОМНОГО СОЧИНЕНИЯ
  8. PR в государственных структурах и ведомствах. PR в финансовой сфере. PR в коммерческих организациях социальной сферы (культуры, спорта, образования, здравоохранения)
  9. V. ЗАВДАННЯ ДЛЯ ІНДИВІДУАЛЬНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТІВ
  10. V2: Структура философии

2.1.1. Обсяг і структурні частини роботи. Загальний обсяг курсової роботи – 25–40 сторінок, дипломних робіт бакалавра – 45–55, спеціаліста – 45–60, магістра – 60–80 сторінок друкованого тексту. Робота повинна бути написана державною мовою. Для іноземних громадян, які навчаються в університеті, за узгодженням із ректором університету дозволяється написання дипломної роботи російською або англійською мовами.

Дипломна робота повинна містити наступні розділи:

– титульний аркуш;

– реферат;

– зміст;

– вступ;

– сучасний стан проблеми (огляд літератури);

– матеріал і методи досліджень;

– фізико-географічна характеристика району досліджень (для більшості робіт);

– основна частина (3–6 розділів);

– висновки;

– перелік посилань;

– додатки (у тому числі техніка безпеки).

2.1.2. Титульний аркуш. Дипломна (курсова) робота починається з титульного аркуша, оформленого згідно з чинними нормами (додаток Г). Титульний аркуш не може мати відхилень оформлення (розмір шрифту, рисунки, виділення кольором, підкреслення тощо).

Назва дипломної курсової роботи не може формулювалися у вигляді «Дослідження стану ...» – треба «Стан ...», «Вивчення вмісту ...» – треба «Вміст ...», «Характеристика поведінки ...» – треба «Поведінка ...», «До характеристики різноманіття ...» – треба «Різноманіття ...» і так далі. Це ж стосується і назв розділів, підрозділів, пунктів, таблиць і рисунків. Кількість слів у назві роботи не повинна перевищувати 12. Якщо необхідно – можна формулювати підзаголовок.

2.1.3. Реферат. На другій сторінці дипломної роботи розташовують реферат, обсягом до 1000 знаків українською та англійською (німецькою, французькою) мовами. Зразки реферату наведено у додатку Ґ. Resume повинно бути дослівним перекладом реферату дипломної роботи.

2.1.4. Зміст. Друга сторінка курсової та третя сторінка дипломної роботи – «Зміст». У ньому наводяться назви всіх розділів і підрозділів роботи, початкові номери сторінок, на яких розділ починається. Кожний розділ починається з нової сторінки. Остання сторінка розділу повинна бути заповнена більше ніж на 1/3. Не допускається розміщувати назву підрозділу та пункту в нижній частині сторінки, якщо після них буде тільки один рядок тексту. Зміст можна оформлювати за зразком змісту цієї методики.



2.1.5. Вступ. Обсяг вступу не повинен перевищувати 1–2 сторінок. Вступ умовно складається з трьох частин. У першій характеризується досліджуваний об’єкт (явище), доводиться актуальність обраної теми. Друга частина вступу висвітлює загальний стан вивченості об’єкта та підводить до третьої частини вступу – мети (1 речення) та завдань роботи (2–4 пункти).

Мета повинна відповідати назві роботи. Метою роботи не може бути формування зв’язку між об’єктом дослідження та автором роботи: неприпустимі вирази «Мета роботи – дослідити ...», «проаналізувати ...» або «вивчити ...». Коректна мета роботи – «оцінити ...», «виявити ...», «охарактеризувати ...», «з’ясувати ...» і далі тема дипломної (курсової) роботи у родовому відмінку.

Завдання роботи повинні чітко відповідати меті. Найчастіше їх формулюють наступним чином: «Відповідно до мети перед дослідженням поставлено наступні завдання: дослідити ..., проаналізувати ..., виділити ...».

Об’єкт, предмет і методи досліджень у вступі дипломної роботи визначати не обов’язково. Некоректно визначені об’єкт (досліджена система) і предмет дослідження (найчастіше явище, зміни, що відбуваються з об’єктом) – підстава для зняття дипломної роботи із захисту.



Розділ повинен бути побудований таким чином, щоб при перегляді тільки вступу та висновків у стороннього читача склалося повне уявлення про те, що досліджено в роботі й навіщо.

2.1.6. Сучасний стан дослідженої проблеми. Звичайно цей розділ дипломної (курсової) роботи має чіткішу назву, наприклад «Функціональна роль ссавців у заплавних дібровах степової зони України» або «Застосування мікробних патогенів у сільському господарстві». У цьому розділі наводять переважну більшість посилань на літературні джерела.

Розділ обов’язково структурують на 3–6 підрозділів по 1–3 сторінки. За необ­хідності у деяких підрозділах літературного огляду можна виділити пункти. Ступінь структурованості розділу характеризує ступінь опрацювання автором літературних джерел. Розділ завершується абзацом тексту на зразок «Таким чином, на поточний момент досить добре досліджені особливості ... . Не з’ясованими залишаються ...» – і далі назви двох–трьох розділів основного матеріалу роботи. Літературний огляд власне повинен підтверджувати необхідність проведення досліджень, викладених у дипломній роботі.

Обсяг розділу у дипломній роботі не повинен перевищувати 7–10 сторінок. Кожна цитата обов’язково супроводжується посиланням на джерело; цитування повинне бути повним, без довільного скорочення авторського тексту, у тій граматичній формі, в якій його подано у джерелі.

Посилання можна наводити за двома принципами.

1. Список літератури в алфавітному порядку (спочатку україномовні та російськомовні джерела, потім – іншомовні). У тексті посилання повинні мати такий вигляд: «... у роботах ряду авторів (Ярошенко, 1989; Іванов, Петренко, 1992; Кльонов та ін., 1975)», або «... за даними Н.Н. Ярошенка (1989), В.А. Іванова та М.П. Петренка (1992) та А.А. Кльонова зі співавторами (1975)».



2. Список літератури в порядку згадування у тексті. Приклад наведення посилань: «... за даними С.С. Івашова [3], П.П. Мусієнка [4, с. 169–170]», або «... ряд інших авторів [9–11]».

Якщо автором особисто не опрацьоване літературне джерело, посилання на нього наводять за зразком: (Яценко, 1875; цит. за Карпов, 1978). В іншому випадку посилання на роботу В.В. Яценка (1975), без згадування роботи Карпова (1978) буде розцінюватися як плагіат.

2.1.7. Матеріал і методи досліджень. Опис об’єктів (матеріалів) повинен містити вичерпну інформацію, яка дозволить повторити аналогічні дослідження та порівняння їх результатів. Розділ зазвичай поділяють на підрозділи: місце проведення досліджень, обсяг зібраного матеріалу, методи польових досліджень (методи збирання матеріалу), методи визначення біологічних об’єктів, методи лабораторних досліджень (експериментів), математичне чи статистичне опрацювання отриманих даних. Залежно від теми роботи кількість підрозділів і пунктів у кожному з них може коливатися.

При характеристиці тривіальних методів статистичної обробки даних не потрібно занадто детально їх описувати, достатньо навести посилання на підручник (монографію), в якому вони детально охарактеризовані. Оригінальні методи математичного опрацювання матеріалу повинні бути детально висвітлені та обґрунтовані. Первинні, статистично не опрацьовані матеріали не можуть наводитись у дипломних (курсових) роботах студентів.

2.1.8. Фізико-географічна характеристика району досліджень. В екологіч­них, флористичних і фауністичних роботах цей розділ повинен містити детальну характеристику району досліджень (географічне положення, клімат, геоморфологія та ґрунти, рослинний і тваринний світ, характеристика пробних ділянок) із необхідною кількістю посилань на літературні джерела. У роботах, проведених у лабораторних умовах, цей розділ можна опустити, але в цьому випадку попередній розділ необхідно розширити детальними характеристиками місця та умов проведення дослідження.

2.1.9. Основні розділи роботи. Як правило робота містить 3–4 основних розділи, але у кожному конкретному випадку їх кількість повинна чітко відображати усі етапи (аспекти) дослідження.

Обсяг основних розділів дипломної роботи не повинен бути меншим 2/3 від сумарного об’єму роботи (без додатків). Нажаль, ця вимога часто порушується у багатьох дипломних роботах.

В основній частині роботи треба дотримуватись загального правила: обсяг табличного матеріалу або ілюстрацій не повинен перевищувати об’єму тексту, присвяченого опису отриманих матеріалів. Інакше доцільність наведення таблиць (рисунків) в основному змісті роботи рецензентом повинна ставитись під сумів.

Кожний розділ роботи повинен завершуватись короткими висновками (1–2 ре­чення), які дозволяється дублювати у загальних висновках для всієї роботи.

Основні розділи повинні мати бібліографічні посилання, що дозволяє аналізувати власні дані та порівнювати їх з даними інших літературних джерел.

2.1.10. Висновки. При ознайомленні членів державної екзаменаційної комісії тільки зі вступом та висновками у них повинне скластися чітке уявлення про стан даної проблеми, мету та способи дослідження, а також про всі наукові та практичні здобутки даної роботи. Уміння робити правильні висновки, чітко та лаконічно їх висловлювати – риса сформованого дослідника.

Не потрібно занадто перенавантажувати висновки числовими даними. Обсяг висновків не повинен перевищувати 1–2 сторінки. Висновки звичайно складаються із 3–7 пунктів. До складу кожного пункту входить 1–3 речення.

Кожний пункт висновків повинен містити хоча б одне нове для науки твердження (факт). Наявність серед пунктів висновків хоча б одного, цілком відомого до початку виконання досліджень (який не містить жодних нових для науки відомостей) – підстава для зняття дипломної роботи із захисту.

Неприпустимо перед першим пунктом висновків наводити речення на зразок: «У результаті виконання дипломної роботи можна зробити наступні висновки.»

2.1.11. Перелік посилань. Для курсових робіт рекомендована кількість джерел складає 30–50, для дипломних робіт спеціаліста – 40–80, магістра – 80–120. При достатньому обґрунтуванні кількість посилань може бути збільшена.

Усі джерела, наведені в цьому розділі повинні бути проаналізовані в тексті роботи (не повинно бути зайвих джерел), і навпаки, усі джерела, на які є посилання в тексті роботи повинні бути зазначені у переліку посилань. Не допускається наведення одного джерела у списку літератури декілька разів (наприклад, спочатку як збірки робіт, а потім як окремих робіт із цієї збірки).

Прізвища та ініціали авторів або перше слово назви роботи (у випадку коли авторів більше трьох) виділяють курсивом.

Вимоги до оформлення бібліографічних посилань останніми роками мінялися декілька разів. Не виключено, що вони зміняться ще не раз. Тому як зразок треба використовувати оформлення переліку посилань в останніх номерах фахових журналів «Вісник Дніпропетровського університету» серій «Біологія. Екологія» та «Біологія. Медицина», розміщених у мережі Internet за адресою http://www.nbuv.gov.ua/portal/Natural/Vdpu/texts.html.

Посилання на монографії (один автор):

1. Апостолов, Л.Г. Вредная энтомофауна лесных биогеоценозов Центрального Приднепровья [Текст] / Л.Г. Апостолов. – К. : Вища шк., 1981. – 232 с.

2. Thiele, H.U. Carabid beetles in their environments [Text] / H.U. Thiele. – Berlin : Springer-Verlag, 1977. – 369 p.

Посилання на монографії (два або три автори):

3. Добровольский, Г.В. Функции почв в биосфере и экосистемах [Текст] / Г.В. Доб­ровольский, Е.Д. Никитин. – М. : Наука, 1990. – 270 с.

4. Кадыров, Х.К. Синтез математических моделей биологических и медицинских систем [Текст] / Х.К. Кадыров, Ю.Г. Антомонов. – К. : Наук. думка, 1974. – 223 с.

5. Snedecor, G. Statistical methods [Text] / G. Snedecor, W. Cochran, D. Cox. – Iowa : Iowa University Press, 1989. – 327 p.

Посилання на монографії (чотири та більше авторів):

6. Invertebrate biodiversity as bioindicators of sustainable landscapes. Practical use of invertebrates to assess sustainable landscapes [Text] / Ed. M. G. Paoletti. – Amsterdam; N.-Y. : Elsevier, 1999. – 460 p.

Посилання на багатотомні видання:

7. Бигон, М. Экология. Особи, популяции и сообщества [Текст]: в 2 т. / М. Бигон, Д. Харпер, К. Таунсенд. – М. : Мир, 1989. – Т. 1. – 667 с.

8. Бигон, М. Экология. Особи, популяции и сообщества [Текст]: в 2 т. / М. Бигон, Д. Харпер, К. Таунсенд. – М. : Мир, 1989. – Т. 2. – 477 с.

Посилання на статті (два або три автори):

9. Symondson, W.O.C. Low-vacuum electron microscopy of carabid chemoreceptors: A new tool for the identification of live and valuable museum specimens [Text] / W.O. C. Sy­mondson, I.B. Williams // Entomologia Experimentalis et Applicata. – 1997. – Vol. 85, N 1. – P. 75–82.

10. MacArthur, R.H. On the relation between habitat selection and species diversity [Text] / R.H. MacArthur, H. Recher, M. Cody // Amer. Natur. – 1966. – Vol. 100, N 913. – P. 319–332.

Посилання на статті (чотири та більше авторів):

11. Effects of habitat type and grassland management practices on the body size distribution of carabid beetles [Text] / S. Blake, G.N. Foster, M.D. Eyre, M.L. Luff // Pedo­biologia. – 1994. – Vol. 38. – P. 502–512.

12. The relationship between productivity and species richness [Text] / R.B. Waide, M.R. Willig, C.F. Steiner et al. // Ann. Rev. Ecol. Syst. – 1999. – Vol. 30. – P. 257–300.

Посилання на тези конференцій:

13. Бригадиренко, В.В. Планирование экспериментов при изучении спектров питания почвенных беспозвоночных [Текст] / В.В. Бригадиренко // Экологи­ческое разнообразие почвенной биоты и биопродуктивность почв: Матер. IV (XIV) Всерос. совещ. по почв. зоологии. – Тюмень, 2005. – С. 50–51.

14. Бригадиренко, В.В. Використання методів імітаційного моделювання при вивченні впливу популяцій безхребетних тварин на навколишнє середовище [Текст] / В.В. Бригадиренко // Загальна і прикладна ентомологія в Україні: Тези конф., присвяченої пам’яті В.Г. Доліна. – Львів, 2005. – С. 46–47.

Посилання на автореферати дисертацій:

15. Жуков, А.В. Экологические основы зоологической диагностики лесных почв степного Приднепровья [Текст]: Автореф. дис. … канд. биол. наук: 03.00.16 / ДГУ. – Д., 1996. – 20 с.

2.1.12. Додатки. До додатків виноситься цифровий матеріал, рисунки, схеми, які займають більше однієї друкованої сторінки та ускладнюють розуміння роботи.

Додатки нумеруються арабськими літерами. На кожний додаток повинно бути посилання в тексті, наприклад, «(додаток Б)». При повторному згадуванні використовують вислів «див. додаток Б».

Правила оформлення додатків такі самі як і інших складових дипломної (курсової) роботи – таблиць, рисунків, тексту.

Як додаток оформлюється розділ із техніки безпеки, який за обсягом не повинен перевищувати 4 сторінок.


Дата добавления: 2015-08-05; просмотров: 8; Нарушение авторских прав







lektsii.com - Лекции.Ком - 2014-2021 год. (0.024 сек.) Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав
Главная страница Случайная страница Контакты