Основна частина. Щодо структури та оформлення

Щодо структури та оформлення

ДИПЛОМНОЇ РОБОТИ СПЕЦІАЛІСТА

За напрямом

“Економіка і підприємництво”

ЗІ СПЕЦІАЛЬНОСТІ

7.03050901 “ОБЛІК І АУДИТ”

(ДЕННА ФОРМА НАВЧАННЯ)

“ЗАТВЕРДЖЕНО”

на засіданні кафедри обліку і аудиту

протокол № 4 від 24 жовтня 2011 року

Дніпропетровськ

Методичні рекомендації щодо структури та оформлення дипломної роботи спеціаліста напряму підготовки 7.03050901 “Облік і аудит” денної форми навчання [Текст] / укл. Н. М. Тополенко. – Дніпропетровськ: Академія митної служби України, 2011. – 30 с.

УКЛАДАЧ: Тополенко Н.М., к. н. держ. упр., доцент кафедри обліку і аудиту Академії митної служби України.

Редактори: Дерев’янко Т.П., Гончаренко О.В.

Підписано до друку Формат 60´84 1/16. Папір офсетний.

Ум. друк. арк. 2,70. Облік.-вид. арк. 2,30. Тираж 10

Прим.Замовлення №

Дніпропетровськ: Академія митної служби України (свідоцтво про видавничу

діяльність ДК №10 від 24.02.2000 р.).

49044, м. Дніпропетровськ, вул. Рогальова, 8.

Вступ

Підготовка дипломної роботи спеціаліста є завершальним етапом навчання курсантів (студентів) в Академії митної служби України за освітньо – кваліфікаційним рівнем ”Спеціаліст” спеціальності 7.03050901 “Облік і аудит”. В цій роботі необхідно показати вміння глибоко й всебічно досліджувати поставлені питання, робити обгрунтовані висновки і надавати конкретні пропозиції.

Метою написання дипломної роботи спеціаліста є:

- поглиблення й розширення теоретичних і практичних знань з обраної теми дослідження в галузі обліку та аудиту, а також уміння застосувати їх при вирішенні конкретних практичних завдань;

- пошук сучасних наукових досягнень у сфері розбудови системи державного регулювання бухгалтерського обліку, економічного аналізу та аудиту в митних установах, інших бюджетних організаціях та установах, уміння їх самостійно застосовувати при розв`язанні прикладних проблем.

Дипломна робота спеціаліста повинна виявити ступінь підготовки спеціаліста до самостійної діяльності в обраній галузі.

Майбутній фахівець повинен уміти:

- правильно визначити проблему та обґрунтувати її актуальність;

- сформулювати мету і завдання дослідження;

- побудувати логічний план і оптимальну структуру;

- вести бібліографічний пошук літературних джерел із застосуванням інформаційних технологій;

- зробити критичний огляд друкованих періодичних видань та навчальної літератури з обраної теми дослідження, висвітлити протиріччя в точках зору їх авторів, опрацювати дані бухгалтерської та статистичної звітності, провести детальний аналіз основних показників;

- обґрунтувати власні узагальнення, зробити висновки та надати пропозиції.

Завдання написання дипломної роботи спеціаліста:

- систематизація та закріплення теоретичних знань, отриманих із загальнотеоретичних і спеціальних дисциплін у період навчання в академії, а також практичних навичок з обраного напрямку спеціалізації у галузі обліку і аудиту, набутих під час проходження практик;

- вирішення конкретних практичних питань з обліку, контролю та аудиту в митних установах;

- розвиток навичок самостійної роботи, оформлення та випробовування проектів з організації комп’ютерної бухгалтерії;

- уміння використовувати одержані знання під час розв’язання наукових та економічних завдань з обліку і аудиту, посилення їх впливу на покращання ефективності господарювання;

- пошук сучасних наукових досягнень у сфері вдосконалення системи бухгалтерського обліку, контролю та аудиту в митних установах;

- виявлення ступеня підготовки курсантів (студентів) до самостійної практичної роботи.

Дипломна робота спеціаліста має відповідати таким вимогам:

- виконуватися на конкретних матеріалах, зібраних під час виробничих практик, які проходить курсант (студент) протягом навчання в Академії;

- містити розроблені курсантом (студентом) реальні пропозиції, які Державна екзаменаційна комісія (ДЕК) могла б рекомендувати до впровадження;

- результати роботи можна було б включити до наукового звіту кафедри обліку і аудиту Академії митної служби України.

1. Вибір і затвердження теми

Підготовку до написання дипломної роботи спеціаліста починають з вибору теми. Курсантам та студентам надається право вибору теми дипломної роботи з проблематики, визначеної кафедрою обліку та аудиту (додаток А). Курсант (студент) вибирає тему згідно з досвідом попередньої роботи, науковими інтересами і особистими здібностями. Курсант (студент) може також запропонувати свою тему для дипломної роботи спеціаліста з необхідним обгрунтуванням доцільності її розробки. Від правильного вибору теми суттєво залежить успіх роботи. Тому на даний етап підготовки дипломної роботи слід звернути досить серйозну увагу.

Дублювання обраних курсантами (студентами) академічної групи тем дипломної роботи спеціаліста за останні п’ять років по одній митній або державній установі не допускається.

Закріплення за спеціалістами тем дипломних робіт оформляється наказом ректора по Академії митної служби України на основі заяви курсанта (студента). Цим наказом також призначаються керівники дипломної роботи спеціаліста з числа викладачів кафедри, а в разі необхідності - з числа наукових співробітників та висококваліфікованих спеціалістів митних установ та інших державних установ відповідного профілю.

Найважливішим критерієм правильності вибору теми є її актуальність. Вона визначається місцем дипломної роботи серед найбільш важливих проблем економічних наук, її значенням для підготовки висококваліфікованих бухгалтерів, здатних організувати і вміти вести облік на підприємстві будь-якої форми власності.

При виборі теми дипломної роботи курсант (студент) зобов’язаний оцінити її зв’язок з питаннями сучасного етапу розвитку економіки, врахувати вимоги, які пред’являються сьогодні до працівників обліку.

Зупинившись на обраній темі, курсант (студент) узгоджує її з майбутнім керівником.

Обравши тему, курсант (студент) повинен чітко визначити мету дипломної роботи, послідовність її написання, підібрати відповідну наукову літературу та нормативно-інструктивні матеріали. Кваліфіковану допомогу в цьому можуть надати керівник, завідувач кафедри обліку та аудиту, інші викладачі, працівники навчальної лабораторії з бухгалтерського обліку, бібліотеки.

Безпосереднє і систематичне керівництво роботою випускника покладається на керівника та консультанта дипломної роботи спеціаліста.

Вони зобов’язані:

- видати курсанту (студенту) завдання для виконання дипломної роботи;

- надати допомогу в розробці календарного графіка виконання дипломної роботи;

- регулярно проводити з курсантом (студентом) бесіди та консультації за темою його досліджень;

- перевіряти виконання роботи (в частинах та в цілому);

- вести облік ходу виконання робіт;

- періодично інформувати завідувача кафедри про хід виконання дипломної роботи.

Порушення строків виконання дипломної роботи є підставою для можливого перенесення захисту роботи на наступний рік.

2. Підготовка до написання дипломної роботи спеціаліста

Обравши тему, курсант (студент) повинен чітко визначити мету дипломної роботи, послідовність її написання, дібрати відповідну наукову літературу та нормативно-інструктивні матеріали.

Після вивчення літературних джерел і нормативних матеріалів курсант (студент) складає план дипломної роботи, який разом із завданням подає на кафедру обліку і аудиту для затвердження завідувачем не пізніше як через два тижні після затвердження теми і керівника.

Складання плану – один з найважливіших етапів підготовчої роботи, він має відобразити сутність обраної теми, напрям її дослідження, постановку окремих проблем. Після самостійного складання декількох варіантів плану курсант (студент) повинен звернутися до свого керівника. Після обговорення підготовлених варіантів обирається (або на їх основі складається) найбільш оптимальний план. Під час написання дипломної роботи план може уточнюватися та коригуватися. При складанні плану варто використати власний досвід, набутий під час виконання курсових робіт.

Після затвердження теми дипломної роботи та розробки її плану курсант (студент) спільно з керівником складає завдання на дипломну роботу у двох примірниках (за формою, наведеною в додатку В). Один примірник завдання здається на кафедру, другий знаходиться у курсанта (студента).

3. Збір матеріалу та його обробка

Перший розділ виконується на основі вивчення літературних джерел. Зміст роботи повинен включати елементи самостійного узагальнення по суті викладеного питання.

Другий та третій розділи виконуються на основі вивчення чинних нормативно-методичних документів, узагальнення літературних джерел та аналізу матеріалів власного дослідження. Огляд нормативно-правової бази, яка регламентує методологію і організацію обліку і звітності, економічного аналізу, контролю і аудиту бажано звести у таблицю, яка обовязково містить таку інформацію: найменування нормативного документу, ким і коли виданий та затверджений; короткий зміст нормативного документа чи акта; межі використання в обліково-аналітичній практиці. Аналогічно необхідно подати характеристику та критичний огляд економічної літератури, наукових та інформаційних джерел за темою роботи.

Збір інформації за визначеною проблематикою здійснюється в більшості випадків протягом двох етапів. Курсанти (студенти) знайомляться зі статистичними виданнями та літературними джерелами на попередніх етапах науково-дослідної роботи - написанні курсових робіт з раніше вивчених предметів. Детальним вивченням документів оперативного та бухгалтерського обліку, бухгалтерської та статистичної звітності найбільш доцільно займатися у ході виробничих та переддипломної практик.

Під час збору фактичного матеріалу необхідно враховувати основні вимоги, пред`явлені до інформації: повноту, порівнянність та достовірність.

Повнота полягає в тому, що курсант повинен повністю охопити явище або елементи досліджуваного процесу, розглянути всі сторони проблеми: зібрати дані за максимально можливий безперервний термін (щонайменше за – 3-5 років).

Збір інформації для дипломної роботи - форма вибіркового спостереження. За такого спостереження необхідно виконувати вимоги типовості фактів. Типові факти виступають особливою формою повноти даних.

Періодичність полягає в тому, щоб зібрані в процесі вибіркового обстеження факти були взаємопов’язані, мали спільну основу.

Порівнянність фактів дасть змогу підсумувати їх та зробити загальні висновки, внести пропозиції. Цю вимогу слід враховувати при виборі об`єкта для збору матеріалу та інформації.

Вірогідність пов`язана з необхідністю отримання в результаті дослідження обгрунтованих та правильних висновків. Вірогідною вважається інформація, яка відображає дійсні, правдиві параметри явищ. Різниця між величиною, отриманою в результаті вимірювання, та дійсними величинами явищ називається помилкою. Вимірювання можуть бути неточними через помилки реєстрації, обчислення та вибіркові спостереження. Для усунення таких помилок необхідно після виписки показників порівняти їх з першоджерелами. Аналогічний контроль необхідний також при складанні таблиць для магістерської роботи на основі власної інформації.

Можуть бути допущені також помилки в арифметичних розрахунках при обробці зібраної інформації, які можна виявити за допомогою повторних розрахунків та логічного контролю. Повторний розрахунок необхідно виконати на підставі всіх розрахунків, а логічний контроль можливий тільки між взаємопов`язаними показниками. Не слід вибирати для дослідження об`єкти, які функціонують у найкращих або найгірших умовах.

Найбільш типовим недоліком роботи є описовий виклад другого та третього розділів, що зумовлено:

- механічним перенесенням до роботи основних положень діючих інструктивно-нормативних документів;

- запозиченням прикладів з організації бухгалтерського обліку, економічного аналізу, ревізії та контролю в митних установах, інших бюджетних організаціях та установах, на підприємствах, тільки з літературних джерел без їх критичного огляду та аналізу;

- поверховим аналізом фактичних звітних даних, статистичної інформації, відсутністю практичних навичок застосування економіко-статистичних та економіко-математичних методів, обчислювальної техніки та недостатнім зв`язком аналітичних даних з розроблювальними пропозиціями.

Уникнути зазначених недоліків можна, проілюструвавши всі викладені положення регулятивних та інструктивно-нормативних документів реальними прикладами за результатами досліджень під час практики, вивчивши загальні показники діяльності аналогічних об`єктів за ряд років, визначивши їх динаміку, тенденції та перспективи, виконавши логічний аналіз дослідженого матеріалу.

Для повноти та ефективності використання економіко-математичних методів рекомендується застосування ЕОМ. При цьому можуть бути використані як стандартне програмне забезпечення (для обробки зібраного курсантом статистичного матеріалу), так і власні розробки та побудови моделей, макетів, програм тощо.

При викладі матеріалу необхідно додержуватися таких вимог:

- змістовність і конкретність викладання;

- системність і послідовність;

- виділення в тексті окремих абзаців, тому що занадто великі фрагменти не сприяють розумінню викладеного матеріалу;

- завершеність викладення кожної думки;

- виключення тавтології;

- належне оформлення дипломної роботи спеціаліста.

4. Структура, зміст і обсяг роботи

Обсяг дипломної роботи спеціаліста мусить бути в межах 70 - 80 сторінок комп’ютерного тексту (шифр № 14, через 1,5 інтервали).

Рекомендується така структура дипломної роботи спеціаліста:

- титульний аркуш;

- завдання на виконання дипломної роботи спеціаліста;

- зміст;

- вступ;

- перший (теоретичний) розділ;

- другий (обліковий) розділ;

- третій розділ (аналітично-прикладний, з питань аналізу, контролю і аудиту, удосконалення організації обліку – враховуючи тему та завдання роботи);

- висновки, що обов’язково включають пропозиції;

- список використаних джерел;

- додатки.

Структура дипломної роботи спеціалістів за обсягами наведена у додатку Ж.

На початку роботи вміщують титульний аркуш (додаток З) з підписом курсанта (студента) та наукового керівника.

Зміст включає в себе вступ; послідовно перелічені назви всіх розділів, підрозділів основної частини роботи; висновки; перелік літературних джерел за алфавітом; додатки. Зміст друкують двома колонками, де зліва наводять нумерацію та назви розділів і підрозділів роботи, а справа – номери сторінок, на яких вони починаються.

Вступ

У вступі (3-4 сторінки) обов’язково зазначається актуальність теми роботи; вказуються мета та завдання, предмет, об’єкт і методи дослідження. Не слід формулювати мету як “Дослідження…”, “Вивчення…”, тому що ці слова вказують на засіб досягнення мети, а не на саму мету. Методи дослідження коротко перераховують та змістовно визначають, що саме досліджується тим чи іншим методом. Виконуючи дипломну роботу, курсанти (студенти) повинні використовувати як загальнонаукові, так і специфічні методи економічних досліджень.

До перших належать методи діалектичної та формальної логіки (порівняння, аналіз і синтез, індукція та дедукція, аналогія, розвиток від абстрактного до конкретного, історичне та логічне). Використання цих загальнонаукових методів робить дипломну роботу дійсно науковим дослідженням.

До специфічних методів економічного дослідження зараховують економіко-статистичні, економіко-аналітичні та економіко-математичні, без яких повне дослідження неможливе. Економіко-статистичні методи використовуються для вибірки, групування, ранжування досліджуваних об’єктів; економіко-аналітичні – для узагальнення економічних показників, виявлення впливу факторів та ступеня залежності, підготовки фактичних таблиць та графіків; економіко-математичний – під час побудови економічних моделей та визначення найбільш оптимальних варіантів діяльності.

При формулювання об’єкту та предмету досліджень необхідно пам’ятати, що об’єкт – це процес або явище, що породжує проблемну ситуацію і обране для вивчення.

Предметдослідження міститься в межах об’єкта. Об’єкт та предмет дослідження як категорії наукового процесу співвідносяться між собою як загальне і часткове. В об’єкті виділяється та його частина, яка є предметом дослідження. Наприклад: об’єктом дослідження є процес організації, методології та розвитку обліку, аналізу і аудиту необоротних активів в митних установах. Предметом дослідження є сукупність теоретичних, методичних та практичних засад організації та методології обліку, аналізу і аудиту необоротних активів в митних установах.

Також у вступі необхідно вказати інформаційну базу дослідження, яка використовувалась під час написання роботи та зазначити вихідні дані, використані для написання дипломної роботи: первинні документи, облікові регістри, журнали, відомості, форми звітності тощо.

У кінці вступної частини зазначають структуру і обсяг роботи, наприклад: “Робота складається з вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел із 50 найменувань. Загальний обсяг становить 70 сторінок друкованого тексту, включає 16 таблиць, 11 рисунків, 9 додатків на 12 сторінках”.

Основна частина

Рекомендований обсяг основної частини дипломної роботи – 70 – 80 сторінок друкованого тексту. Дипломна робота повинна містити, як правило, три взаємозв’язаних розділи, в яких викладаються самостійні питання теми. Зміст кожного розділу розглядається в його підрозділах, на початку яких необхідно вказувати, які питання слід розглядати, а в кінці – конкретні висновки із зазначенням виявлених відхилень, суперечностей, недоліків тощо. Між суміжними підрозділами повинен бути такий же взаємозв’язок, як і між змістом одного розділу та початком наступного. Дипломна робота повинна бути написана чітко, без пропусків та скорочень слів.

В обсязі певних розділів припускаються деякі відхилення, але не рекомендується, щоб обсяг одного розділу перевищував 50 % загального обсягу роботи. Підрозділ має бути не менше 3 сторінок тексту.

4.2.1. Розділ перший

У першому розділі, що структурно складається з 3 – 4 підрозділів, висвітлюються основні теоретичні положення досліджуваної проблеми. Розглядається об’єкт дослідження як економічна і обліково-аналітична категорії у взаємозв’язку і розвитку. Особливу увагу слід звернути на викладання найновіших теоретичних розробок та практичний аналіз з різних точок зору. Бажано зробити короткий екскурс в історію розвитку об’єкта дослідження та дати критичний огляд відомих літературних вітчизняних та зарубіжних джерел. Особливу увагу надати розгляду нормативно-правової бази за темою дослідження, звернути увагу на чинність законів, постанов, положень тощо на дату написання дипломної роботи.

Огляд сучасної наукової літератури з питань, що розглядаються в дипломній роботі спеціаліста, повинен бути наданий в основному в теоретичному розділі. Допускається висвітлення поглядів провідних фахівців-практиків та вчених-економістів в інших розділах, де з погляду курсанта (студента) та керівника роботи доцільно розглянути дані положення.

В цьому розділі може мати місце викладення методик аналізу визначених проблем, які будуть використовуватися у наступних розділах роботи.

Літературу курсант (студент) підбирає самостійно. З цією метою рекомендується використовувати такі каталоги:

– систематичний каталог наукової, навчальної та довідкової літератури – на абонементі бібліотеки Академії митної служби України;

– періодичні видання – в читальному залі бібліотеки;

– нормативно-методичні видання – на відповідних базах практик, які проходив курсант (студент);

– можливості Інтернету та електронних засобів комунікації по мірі наявних можливостей курсанта.

Пояснення щодо роботи з каталогом можна отримати у працівників бібліотек. Під час складання бібліографії необхідно фіксувати бібліотечні шифри кожного джерела, щоб не витрачати часу на повторний пошук.

Усі наведені в роботі цитати та цифровий матеріал супроводжують точними посиланнями на відповідні джерела. Такі посилання дають змогу відшукати документи, перевірити достовірність відомостей про цитування документа, забезпечують необхідну інформацію про нього, допомагають з’ясувати його зміст, мову тексту, обсяг. Посилатися слід на останні видання публікацій. На більш ранні видання можна посилатись лише у випадках, коли наявний у них матеріал не включений до останнього видання.

Найбільшу кількість публікацій з досліджуваних питань містять журнали “Бухгалтерський облік та аудит”, “Баланс – бюджет”, “Бухгалтер”, “Статистика України”, “Фінанси України”, “Вісник податкової служби України”, “Економіка України”, “Банківська справа”, “Вісник Національного банку України”, “Фінансовий контроль”, а також у газетах “Все про бухгалтерський облік”, “Бізнес”, “Фінансова Україна”, “Галицькі контракти” тощо.

Для прискорення роботи доцільно використовувати річний перелік статей, який друкується в останньому (12) номері журналів.

4.2.2. Розділ другий

У другому розділі відповідно до поставлених завдань аналізується об’єкт дослідження, та надаються відомості про проведені дослідження щодо організації облікової роботи, здійснюється аналіз та узагальнення результатів організації первинного, зведеного, аналітичного та синтетичного обліку, а також можливості їх удосконалення на практиці. Для цього насамперед виконується аналіз використовуваних у практиці методів та форм організації бухгалтерського обліку та аудиту, оцінюється їх ефективність, розглядаються напрями удосконалення, оптимізації та шляхи покращення організації, використання об’єктів бухгалтерського обліку на базі зібраного під час виробничих та переддипломної практик фактичного та цифрового матеріалу за допомогою методів, розглянутих у першому розділі роботи (залежно від теми дослідження).

Розділ повинен бути максимально насичений фактичною інформацією (таблиці, графіки, діаграми, схеми) за останні 3 – 5 років.

Слід чітко розмежовувати джерела походження використаної при дослідженні інформації: на запозичену з літературних джерел – надавати відповідні посилання; вказувати з яких документів чи бухгалтерських регістрів митної установи (підприємства) отримані дані, що використовуються; які дані отримані шляхом власних спостережень, розрахунків, опитувань тощо.

У першому підрозділі курсант (студент) повинен дати стислу організаційно-економічну характеристику бази дослідження (митної установи або підприємства), за матеріалами якої виконується дипломна робота. Для цього слід навести перелік основних економічних показників діяльності об’єкта дослідження за останні 3 – 5 років (звести їх в таблицю), визначити абсолютні та відносні відхилення показників, основну увагу серед яких приділити проблемі, яка вивчається. При цьому необхідно звернути увагу на організаційні та технологічні особливості, які впливають на методологію та організацію бухгалтерського обліку.

У другому підрозділі необхідно розкрити питання нормативно-правового регулювання обраної проблеми.

У третьому підрозділі потрібно обов’язково подати організацію первинного, аналітичного та синтетичного обліку теми, що досліджується, навести при цьому детальну характеристику рахунків, що застосовуються для обліку досліджуваного питання, та бухгалтерські проведення.

У бухгалтерських проведеннях наводяться:

- зміст операції;

- рахунки, які дебетуються та кредитуються;

- сума операції (якщо необхідно).

У даному розділі слід показати динаміку досліджуваного явища за три –п’ять років (квартали за відповідні роки).

У другомурозділі четвертим підрозділом обов’язково розглядаються напрями удосконалення, оптимізації та шляхи покращення організації бухгалтерського обліку з досліджуваної проблеми, обгрунтовуються висновки та рекомендації щодо практичного використання результатів дослідження. Удосконалення об’єктів, що вивчаються, бажано розглядати в контексті завдань з гармонізації та стандартизації обліку і звітності, комп’ютеризації або автоматизації обліково-аналітичних робіт в умовах функціонування АРМ, застосування сучасних методів, моделювання і процедур, ефективного управління митними органами, іншими бюджетними організаціями та установами, підприємствами (виробництвами) тощо.

4.2.3. Розділ третій

У третьому розділі відповідно до поставлених завдань аналізується об’єкт дослідження, надаються відомості про проведені дослідження (теоретичні та розрахункові), здійснюється аналіз та узагальнення результатів, а також можливості їх реалізації на практиці. Для цього насамперед виконується аналіз використовуваних у практиці методів та форм організації бухгалтерського обліку та удиту, економічного аналізу, ревізії і контролю, оцінюється їх ефективність, здійснюються розрахунки на базі зібраних у процесі відпрацьованих практик фактичних та цифрових матеріалів за допомогою методів, розглянутих у першому розділі дипломної роботи спеціаліста (залежно від теми дослідження). Розділ повинен бути максимально насичений фактичною інформацією (таблиці, графіки, діаграми, схеми) за останні 3–5 років. Слід чітко розмежовувати джерела походження використаної при дослідженні інформації: на запозичену з літературних джерел – надавати відповідні посилання; вказувати з яких документів чи бухгалтерських регістрів митної установи (підприємства) отримані дані, що використовуються; які дані отримані шляхом власних спостережень, розрахунків, опитувань тощо.

Один із підрозділів даного розділу необхідно присвятити висвітленню питання контролю, аудиту обраної проблеми, де критично розглядається діюча практика контрольно-ревізійної роботи митної установи. Також вказуються напрямки контролю, джерела інформації, які використовуються під час його здійснення (первинні документи, облікові реєстри, форми звітності), методичні прийоми контролю та узагальнення результатів перевірки даного питання.

Крім того, у даному розділі треба зупинитись на документальному оформленні результатів контролю, а саме: охарактеризувати робочі документи ревізорів та документи, які оформлюються за результатами контрольних заходів.

На основі проведеного аналізу та дослідження практики контрольно-ревізійної роботи в митній установі обґрунтовуються конкретні пропозиції, спрямовані на її вдосконалення.