Вимоги до оформлення роботи

Вимоги до оформлення дипломної роботи подано з урахуванням вимог ДСТУ 3008-95 “Документація. Звіти у сфері науки і техніки. Структура і правила оформлення” від 01.01.1996 р.

5.1. Загальні вимоги

Дипломна робота виконується на одному боці аркуша білого нелінованого паперу стандартного формату А4 (210 х 297 мм) з використанням шрифтів текстового редактора Word розміру 14 з полуторним міжрядковим інтервалом. Можна також використати папір форматів у межах від 203 х 288 до 210 х 297 мм.

Текст повинен мати поля з чотирьох боків аркуша таких розмірів: ліве – 30 мм, праве – 10, верхнє – 20, нижнє – 20 мм.

Рекомендований загальний обсяг роботи, включаючи додатки,–
70 - 80 сторінок.

Виділення фрагментів тексту дипломної роботи жирним шрифтом, курсивом, іншим кольором тощо не дозволяється.

Дипломна робота виконується українською мовою і подається на кафедру переплетеною в твердій обкладинці разом з дискетою за встановленим форматом та копіями титульної сторінки і змісту роботи.

Дипломна робота спеціаліста повинна бути написана чітко, без пропусків та скорочень слів. У ній не повинно бути виправлень, замазувань “Штрихом”, дописаного тексту між рядками або над словами. Сторінки з такими порушеннями вилучаються і переписуються заново. Не допускається більше двох виправлень на одній сторінці. Зміст роботи треба викладати лаконічно, не припускаючи повторень та непотрібних відступів від основної теми, які перенавантажують текст описами, довгими математичними викладками та розрахунками.

Необхідно домагатися рівномірного викладання матеріалу в розділах, а в середині розділів - за підрозділами. Деякі відхилення в обсязі певних параграфів припускаються, але не рекомендується, щоб обсяг одного розділу перевищував 50 відсотків загального обсягу роботи.

Вписані у текст роботи іноземні слова, формули, рисунки, графіки, таблиці тощо виконуються чорнилом (пастою) того ж кольору, що й текст, а у машинописному тексті – чорним чорнилом (пастою, тушшю), якщо не можна оформити їх машинописним способом. На одній сторінці розміщується близько 30 рядків по 60 – 62 знаки у рядку (друкарського тексту).

Заголовки структурних частин випускної роботи “ЗМІСТ”, “ВСТУП”, “РОЗДІЛ”, “ВИСНОВКИ”, “СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ” друкують великими літерами симетрично до набору і відокремлюються від тексту зверху і знизу. Розмір абзацу – 5 знаків (1,25 мм).

Заголовки підрозділів і пунктів пишуть з абзацу маленькими буквами (крім першої). Переноси слів у заголовках не допускаються. Якщо заголовок складається з двох або більше речень, їх розділяють крапкою. Крапку в кінці заголовка не ставлять. Заголовки не підкреслюють.

Вступ, кожний розділ дипломної роботи, висновки, список використаних джерел, додатки починають з нової сторінки. Підрозділи, пункти і підпункти продовжують на тій же сторінці, де закінчився попередній текст, відступаючи приблизно 15 мм. Між заголовками і основним текстом відстань 3 – 4 одинарних інтервали (2 × 1,5 або 3 × 1), тобто має бути пропущено лише один рядок. Не можна починати заголовок на одній, а закінчувати на наступній сторінці, не можна писати заголовок на одній, а текст підрозділу (пункту) починати на наступній сторінці. Нове питання допускається починати на тій же сторінці, на якій закінчився попередній, за умови, що на ній поміститься 2 – 3 рядки тексту.

Матеріали у дипломній роботі необхідно розташувати в такій послідовності:

1) титульна сторінка (додаток Г);

2) завдання на дипломну роботу (додаток В);

3) ЗМІСТ (додаток Д);

4) вступ;

5) розділ 1;

6) розділ 2;

7) розділ 3;

8) висновки;

9) список використаних джерел;

10) додатки.

Всі наведені в дипломній роботі цитати та цифровий матеріал супроводжують точними посиланнями на відповідні джерела. Таблиці та графічний матеріал мають окрему нумерацію. Заголовки таблиць, графіків, діаграм повинні відповідати змісту ілюстративного матеріалу та вказувати на об`єкт і період, до якого відносяться дані. В таблицях вказують одиниці виміру, в графіках та діаграмах - масштаб.

Відгук керівника та рецензію подають окремо в конверті, який розміщують на зворотній стороні титульної твердої обкладинки.

Останній етап завершення дипломної роботи – її зовнішнє оформлення. Аркуші роботи вирівнюють по правому та нижньому краях та переплітають у тверду обкладинку.

Закінчена дипломна робота підписується курсантом (студентом) та подається на кафедру обліку і аудиту.

Текст повинен викладатися від третьої особи, без використання займенників “я”, “ми”. Не слід використовувати такі терміни як “в теперішній час”, “в цьому році”, “в минулому році”. Краще вказати конкретно рік та місяць.

Не допускається скорочення слів та найменувань. У дипломній роботі допускаються лише загальноприйняті скорочення і абревіатури (наприклад: кг, км, ЕОМ, ЄС), а також складноскорочені слова (наприклад: профспілка, соцстрах тощо).

Особливу увагу треба звернути на правильне написання одиниць вимірювання при числах відповідно до прийнятих стандартів (100 ц,
10 см, 5 тис. кВт, 500 км, 8000 грн. тощо).

Не рекомендується перенасичення тексту спеціальними термінами, що ускладнюють читання.

За зміст дипломної роботи, достовірність та об’єктивність усіх даних відповідає курсант (студент) – автор дипломної роботи.

Загальні вимоги до дипломної роботи наведено в додатку Е.

5.2. Нумерація

Сторінки дипломної роботи мають бути пронумеровані у правому верхньому куті арабськими цифрами без знака № та крапки в кінці. До загального обсягу дипломної роботи не входять список використаних джерел, таблиці та рисунки, які повністю займають площу сторінки. Але всі сторінки зазначених елементів дипломної роботи підлягають суцільній нумерації. Починається нумерація з титульного листа (без позначення на ньому сторінки).

На титульному листі та листі із завданням нумерація не проставляється, але вони включаються у загальну нумерацію сторінок. Номер сторінки проставляється, починаючи з першої сторінки змісту і закінчуючи останньою сторінкою останнього додатку. Не допускається нумерація сторінок з буквеними позначеннями (наприклад, 15а, 15б і т. п.).

Такі структурні компоненти випускної роботи, як ЗМІСТ, ВСТУП, ВИСНОВКИ, СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ не мають порядкового номера.

Текст роботи розбивається на розділи, які теж нумеруються арабськими цифрами. Номер розділу ставлять після слова РОЗДІЛ, після номера крапку не ставлять (РОЗДІЛ 1).

Підрозділи нумеруються арабськими цифрами в межах кожного розділу окремо, тому номер підрозділу складається з номерів розділу і підрозділу, розділених крапкою (наприклад 1.1.; 1.2.; 1.3. і т. д.). У кінці номера підрозділу повинна стояти крапка, наприклад: 1.3. (третє питання першого розділу). Після номера підрозділу пишеться його назва. При цьому слово “підрозділ” не пишеться.

Підпункти нумерують у межах кожного пункту за такими ж правилами, як пункти (наприклад 1.1.1., 1.1.2. і т. п.).

Ілюстрації і таблиці слід розміщувати відразу після посилання на них у тексті роботи. Ілюстрації позначають словом “Рис.” і нумерують послідовно в межах розділу. Номер ілюстрації повинен складатися з номера розділу і порядкового номера ілюстрації, між якими ставиться крапка. Наприклад: Рис.1.2 (другий рисунок першого розділу). Номер ілюстрації, її назва і пояснювальні підписи розміщують послідовно під ілюстрацією.

Таблиці також нумерують послідовно в межах розділу. Номер таблиці повинен складатися з номера розділу і порядкового номера таблиці, між якими ставиться крапка. Наприклад: Таблиця 1.2 (друга таблиця першого розділу). Надпис “Таблиця” із зазначенням номера розміщують у правому верхньому куті над заголовком таблиці. Нижче по центру пишеться назва таблиці.

Якщо таблиця не вміщується на одній сторінці, можна перенести її на іншу; у такому разі вертикальні рядки (графи) під заголовками таблиці слід пронумерувати, а на наступній сторінці замість заголовка в правому верхньому куті пишеться Продовження табл.1.2.

Формули нумерують послідовно в межах розділу. Але нумерувати слід лише ті формули, на які є посилання в подальшому тексті. Номер формули повинен складатися з номера розділу і порядкового номера формули у розділі, між якими ставиться крапка. Номери формул пишуть біля правого поля аркуша на рівні відповідної формули в круглих дужках, наприклад (3.1) (перша формула третього розділу).

5.3. Таблиці та ілюстрації

Цифровий матеріал подають у вигляді таблиць, діаграм, рисунків. Таблиці, рисунки вміщують у тексті, в якому вперше про них згадується і розташовують на сторінці так, щоб було зручно читати. Ілюстрації чи таблиці повинні відповідати тексту. Вони мають окрему порядкову нумерацію (в межах розділу). При цьому ілюстрації чи таблиці слід розміщувати так, щоб їх можна було розглядати без повороту або з поворотом за часовою стрілкою. Не рекомендується поміщати в роботу рисунки чи таблиці, розмір яких перевищує стандартний формат (210 х 297мм). У такому випадку вони виносяться у додатки.

На одній сторінці може розміщуватись декілька ілюстрацій чи таблиць, але вони обов’язково повинні бути розділені текстом. Не допускається розрив речення таблицею.

Цифровий матеріал подають, як правило, у вигляді таблиць. Кожна таблиця повинна мати назву (заголовок), яка розміщується симетрично над таблицею, і порядковий номер, що вказується в правому верхньому куті над заголовком. Номер таблиці повинен складатися з номера розділу і порядкового номера таблиці, між якими ставиться крапка, наприклад таблиця 1.2 (друга таблиця першого розділу). Слово “Таблиця” і заголовок пишуть з великої літери і не підкреслюють.

Заголовки кожної графи чи рядка повинні бути по можливості короткими. Заголовки повинні починатися з великої літери, підзаголовки – з маленької, якщо вони становлять одне речення із заголовком, і з великої – якщо вони є самостійними.

Висота рядків повинна бути не меншою від 8 мм. Для зручності читання таблиці інформацію рекомендується подавати 12 шрифтом через одиничний інтервал. Графу “№ з/п” і “Одиниця вимірювання” у таблицю вводити не потрібно. Номер рядка зазначають попереду його назви, а одиницю вимірювання – позаду, відокремивши її від назви комою. Якщо одиниця вимірювання для всіх показників таблиці спільна, то її краще вказати в дужках у кінці заголовка таблиці. Грошові суми подаються у тисячах гривень, а у назві таблиці (або в назві граф чи рядків) зазначається (тис. грн.)

Складаючи таблицю, необхідно врахувати таке:

– цифри, що заносяться до таблиці, повинні мати однаковий ступінь округлення (одиниці фізичних величин);

– в асортиментних таблицях слід наводити як абсолютні, так і відносні показники;

– якщо текст у графі таблиці складається з одного слова, то в разі повторення його можна замінити лапками, якщо ж з двох і більше слів, то при першому повторенні замінюють виразом “те саме”, а далі – лапками;

– замінювати лапками повторення цифр, знаків і хімічних символів не дозволяється;

– якщо цифрові або інші дані в якомусь рядку таблиці не подають, то в ньому ставлять прочерк;

– якщо параметри, що входять до таблиці, мають однакову одиницю виміру (грн., см тощо), то її розміщують над таблицею;

– цифри в графах таблиці повинні ставитися так, щоб вони у всій графі розташовувались одна під одною;

– якщо таблиця не вміщується на одній сторінці, можна перенести її на іншу; у такому разі вертикальні рядки (графи) під заголовками таблиці слід пронумерувати, а на наступній сторінці замість заголовка в правому верхньому куті пишеться Продовження табл. 1.2;

– якщо до таблиці звертаються повторно, то пишуть: див. табл. 1.2.

Приклад оформлення таблиць наведено у додатку Ж.

Кожна таблиця супроводжується текстом, що повністю або частково знаходиться попереду таблиці. У тексті наводять аналіз показників таблиці, який закінчують висновком і пропозицією щодо поліпшення наведених показників.

Крім таблиць, у роботі значне місце займають рисунки.

Кожний рисунок повинен мати з абзацу підрисунковий підпис, який зазвичай має такі основні елементи:

– найменування графічного чи іншого сюжету, що позначається скороченим словом “Рис.”;

– порядковий номер ілюстрації;

– тематичний заголовок ілюстрації, що містить текст із якомога стислою характеристикою зображеного;

– експлікацію, яка будується так: деталі сюжету позначають цифрами, що виносять у підпис, супроводжуючи їх текстом.

Після номера рисунка ставиться крапка.

Наприклад:

Рис. 1.1. Динаміка експорту та імпорту давальницької сировини на Черкаській митниці за 2009 – 2011 рр.

За наявності на рисунку суцільної та розривної (пунктирної) чи іншої лінії після рисунку перед його назвою повинні бути подані умовні позначення з поясненням.

Наприклад:

Умовні позначення: прямий взаємозв’язок між показниками;

зворотній зв’язок.

Цифровий матеріал, поданий у динаміці, краще подати у вигляді графіків і побудувати їх так, щоб не було великих вільних ділянок. Написи на вісях графіка повинні бути короткими і не виходити за межі координатної сітки. На них обов’язково мають бути позначення величин і відповідних розмірів у прийнятих скороченнях. Приклад оформлення ілюстрацій наведено в додатку З.

Не варто оформлювати посилання на ілюстрації як самостійні фрази, в яких лише повторюється те, що міститься в підписі. У тому місці, де викладається тема, пов’язана з ілюстрацією, і де читачеві треба зробити посилання на неї, розміщують посилання у вигляді виразу в круглих дужках “(рис. 3.1)” або зворот типу: “як це видно з рис. 3.1”, або “ як це показано на рис. 3.1”.