А) Загальні положення

Рота, батальйон на місці розташовуються:

– в районі зосередження;

– вихідному районі;

– районі очікування;

– районі відпочинку;

– в інших районах самостійно або разом з іншими підрозділами.

Розташовуватись на місці підрозділи можуть з метою:

– завершення заходів щодо приведення в бойову готовність;

– підготовки до бою;

– відновлення боєздатності;

– відпочинку особового складу;

– поповнення запасів матеріальних засобів;

– обслуговування та відновлення бойової техніки, бойового злагодження.

Основні вимоги до району та порядку розташування підрозділів на місці:

– можливість потай зайняти його та зручно розташувати в ньому підрозділи;

– здійснення ретельного маскування техніки, особового складу;

– забезпечення необхідного розосередження та максимального укриття підрозділів від ураження сучасними бойовими засобами;

– створення сприятливих умов для виконання в даному районі намічених заходів;

– зручність для організованого початку наступних дій.

Район розташування підрозділів призначається зазвичай на місцевості, де є багато природних схованок (чагарник, складки місцевості, балки, яруги, невеликі населені пункти, будівлі і та інш.) та яка забезпечує захист підрозділів від зброї масового ураження та високоточної зброї. Цей район повинен забезпечувати:

– розосеред­ження та приховане їх розташування;

– швидкий збір та проведення маневру в потрібному напрямку;

– зручність розташування та відпочинку особового складу;

– сприятливі умови у санітарно-епідеміологічному відношенні.

При виборі району розташування потрібно враховувати характер майбутніх дій підрозділів. Наприклад, якщо в подальшому передбачається продовжувати марш, то район вигідно мати дещо витягнутим убік напрямку руху. Якщо планується наступ, то підрозділи слід розташовувати з урахуванням побудови бойового порядку.

В районі або поблизу нього повинна бути достатня кількість підручних засобів для маскування та інші матеріали, які можна використати для створення укриттів.

Слід виключити розташування підрозділів поблизу важливих об'єктів (заводів, фабрик, залізничних станцій, мостів, вузлів доріг, ключових елементів місцевості – окремих висот, озер і т.ін.), населених пунктів по яким противник може нанести масовані вогневі удари.

Під лініями електропередач, поблизу газопроводів і нафтопроводів розташування підрозділів не допускається.

Розташування підрозділів в населених пунктах допускається в умовах зими або негоди, якщо немає часу на улаштування схованок поза населеними пунктами, або якщо з цих населених пунктів виселено місцевих жителів.

Райони для розташування на місці призначаються:

батальйону – до 10 км², артилерійському дивізіону – до 4 км² Батальйон у вказаному районі розташовується поротно і з таким розрахунком, щоб з початком виходу з району не робити зайвих переміщень;

Роті (батареї) – до 1 км2. Рота у вказаному їй районі розташовується уздовж маршруту, використовуючи маскувальні властивості місцевості. Відстань на відкритій місцевості між танками, бронетранспортерами, бойовими машинами піхоти повинна бути 100-150 м, а між взводами 300-400 м.

Мінометна батарея батальйону розташовується у повному складі або повзводно на загрозливих напрямках, знаходячись в постійній готовності до відкриття вогню.

Гранатометний і танковий підрозділи батальйону розташо­вуються зазвичай з механізованими ротами.

Протитанковий взвод роти додається, як правило, відділеннями взводам. Інколи він може використовуватись у повному складі.

Зенітний підрозділ займає стартові (вогневі) позиції в місцях, звідки забезпечується можливість ведення вогню по літаках, вертольотах противника та інших повітряних цілях.

Підрозділи технічного забезпечення і тилу батальйону розташо­вуються з урахуванням зручності забезпечення підрозділів.