Після отримання завдання на розташування на місці командир батальйону (роти) усвідомлює його та оцінює обстановку.

Під час усвідомлення отриманого завдання командир батальйону (роти) повинен зрозуміти:

– мету зосередження та розташування у вказаному районі;

– місце батальйону (роти) при розташуванні на місці;

– можливий характер подальших дій;

– завдання сусідів;

– порядок організації взаємодії з ними;

– термін готовності до виконання завдання.

При оцінці противника визначається:

– відстань до нього;

– можливість нападу та нанесення ударів зброєю масового ураження, авіацією, артилерією, а також іншими засобами ураження.

В результаті такої оцінки противника робляться висновки:

– про його силу та склад;

– місце розташування своєї сторожової охорони;

– про заходи щодо маскування, захисту від зброї масового ураження, протиповітряної оборони, інженерного обладнання району;

– ведення розвідки та охорони підчас висування в район розташування.

Оцінюючи свої підрозділи, командир враховує вплив їх складу на розміри районів зосередження, їх можливості щодо швидкого зайняття та виходу.

При оцінці сусідів враховується їх місце розташування по відношенню до району розташування роти (батальйону) і можливий варіант взаємодії з ними щодо питань організації сторожової охорони.

Оцінюючи місцевість, командир встановлює її вплив на вимоги до розташування підрозділів на місці і з урахуванням цього намічує місце (район) та порядок розташування підрозділів, пунктів управління, підрозділів технічного забезпечення та тилу (в батальйоні), сторожової охорони, визначає порядок використання захисних властивостей місцевості. У відповідності до цього визначаються заходи щодо інженерного обладнання району. На основі вивчення маршрутів (доріг) проводиться розрахунок на висування та можливий час виходу підрозділів у призначений район.

При оцінці радіаційної, хімічної та біологічної обстановки визначається можливість найбезпечнішого розташування підроз­ділів, характер необхідних заходів щодо захисту особового складу та техніки від відповідних факторів ураження.

Начальник штабу батальйону готує пропозиції командиру щодо прийняття рішення на розташування на місці та організації всебічного забезпечення підрозділів у призначеному районі.

У рішенні на розташування на місці командир батальйону (роти) визначає:

– місця (райони) розташування підрозділів та час виходу до них;

– склад, завдання, рубежі сторожової охорони у батальйоні і від яких підрозділів вона виділяється;

– завдання і місця вогневих позицій приданих зенітних засобів;

– чергові підрозділи;

– заходи щодо захисту від зброї масового ураження, забезпечення бойової готовності, відбиття раптового нападу противника, інженерного обладнання основного і запасного районів;

– місця пунктів управління.

До виходу батальйону (роти) в призначений район проводиться його рекогносцировка. До складу групи яка проводить рекогносцировку, яку висилає старший начальник, включається один з офіцерів батальйону і по одному офіцеру (прапорщику) або сержанту від кожної роти, які уточнюють місця розташування рот (взводів), інших штатних та приданих підрозділів, командно-спостережних пунктів, стартові (вогневі) позиції приданих зенітних підрозділів, місця розташування підрозділів технічного забезпечення та тилу, розвідують та позначають шляхи під'їзду.

Після закінчення рекогносцировки представники від рот батальйону чекають свої підрозділи на підході до районів розташування і виводять їх до призначених місць. Для швидкого зайняття кожним підрозділом, танком, БМП, гарматою своїх місць іноді доцільно ці місця завчасно позначати покажчиками.

Забороняється робити надписи або виставляти покажчики з найменуваннями та нумерацією підрозділів та прізвищами їх командирів.

При розташуванні батальйону (роти) в районі, який звільнено від противника, командир батальйону (роти) попередньо організує розвідку та очищення району від дрібних підрозділів противника, що залишилися, його розвідувально-сигналізаційних приладів та мін. Встановлені мінні поля, заміновані об'єкти та заражені ділянки місцевості позначаються та охороняються. За необхідності на шляхах руху проробляються проходи або позначаються об'їзди. За наявності сил та часу проводиться суцільне очищення району від мін. Для позначення пунктів та місць, які несприятливі в санітарно-епідеміологічному відношенні, виставляються відповідні знаки.