Транспортна системи та види транспорту

Транспорт як важлива інфраструктурна галузь матеріального виробництва забезпечує виробничі та невиробничі потреби народного господарства. Транспортний вузол є комплексом транспортних споруд у пункті, де сходяться, перетинаються або розгалужуються не менш як три лінії одного або двох видів магістрального транспорту, які у взаємодії обслуговують транзитні та місцеві перевезення вантажів та пасажирів.

Вузли є:

- залізнично – автодорожні (Львів, Харків);

- залізнично – водно – дорожні (Одеса, Київ, Миколаїв, Херсон);

- водно – автодорожні (Ялта, Алушта, Канів).

На 10 тис. км2 території України припадає 372 км. залізничних колій, 78 км. внутрішньоводних, 1933 км. автомобільних шляхів з твердим покриттям. Залізничний транспорт розвинений досить сильно. На його участь припадає переважна частина вантажообігу та перевезень пасажирів. У 1890 році важливі міста України були з’єднані залізницею з центральною Росією.

Найважливішими транспортними вузлами України є: Київ, Харків, Дніпропетровськ, Львів, Одеса, Донецьк. Важливими залізничними вузлами є: Київ, Харків, Лозова, Фастів, Ясинувата, Волноваха, Дебальцеве, Жмеринка, Шепетівка, Синельникове, Дніпропетровськ.

Залізничний транспорт України має шість залізниць, підпорядковані “Укрзалізниці”. Експлуатаційна довжина залізничних магістралей 22,8 тис. км., з них електрифікованих 8,3 тис. км.

Україні потрібно придбати 543 секції електровозів, 925 секцій тепловозів, 2800 пасажирських та 33000 вантажних вагонів, 670 вагонів електропоїздів, 260 дизельних поїздів, замінити 6 тис. км. залізничних доріг, 7,7 млн. шт. шпал, 13 тис. комплектів стрілочних переводів.

Морський транспорт в Україні має сприятливі умови для розвитку. Загальна довжина морської берегової лінії становить понад 2000 км. Регулярні морські перевезення в Україні почались з кінця XVIII століття.
Між Іллічевським та болгарським портом Варна діє паромна переправа довжиною 435 км.

Найважливіші морські порти України є: Одеса, Ізмаїл, Іллічевськ, Херсон, Миколаїв, Севастополь, Ялта, Феодосія, Керч, Маріуполь, Бердянськ, їх всього 18, перевантажувальних комплектів – 175, судоремонтних заводів – 8.

Морський транспорт України складається з Чорноморського, Азовського, Українсько – Дунайського пароплавств, які володіють транспортним флотом сумарною вантажністю 5,2 млн. тонн та пасажирським флотом на 9,9 тис. місць.
Доцільно реконструювати Одеську нафтогавань, модернізувати комплекси у портах Маріуполя, Миколаєва, збудувати спеціалізовані комплекси у портах Іллічевську, Південному, Дніпро - Бузькому.

Річковий транспорт починається з судноплавного Дніпра, Дунаю та ін. річок. Загальна довжина судноплавних річок в Україні становить 4,4 тис. км., у тому числі з освітлювальною та світловідбивною обстановкою 3,9 тис. км.
Річковому транспорту для забезпечення намічених обсягів перевезень потрібно 120 тис. тонн самохідного вантажного та 195 тис. тонн несамохідного вантажу.
З метою забезпечення нормальної роботи річкового транспорту є потреби у реконструюванні суднопіднімальних споруд Запорізького та Херсонського судноремонтно – суднобудівних заводів, деяких об’єктів Київського судноремонтно – суднобудівного заводу, Чернігівської та Дніпропетровської ремонтно – експлуатаційних баз флоту та ряд інших споруд.

Автомобільний транспорт зручний при перевезенні вантажів на короткі відстані, при доставці до залізничних станцій, портів, при обслуговуванні місцевого та аграрного товарообігу.

Найважливішими автомагістралями є: Київ – Брест, Москва – Харків, Дніпропетровськ – Сімферополь, Львів – Київ, Київ – Одеса, Харків – Ростов на Дону. Вітчизняне автомобілебудування забезпечує потреби України лише на 10 – 15%..

Трубопровідний транспорт дозволяє найекономніше транспортувати рідке паливо, пальне, технологічний газ, різні хімічні продукти. У 1924 році вперше в Україні було збудовано газопровід Дашава – Стрий – Дрогобич.

В Україні діють наступні нафтопроводи:

Долина (Івано – Франковська область) – Дрогобич (Львівська область);

Битків – Надвірне (Івано – Франковська область);

Качанівська – Охтирка (Сумська область);

Гнідинці – Прилуки (Чернігівська область);

Кременчук – Херсон;

Кременчук – Черкаси;

Самара – Херсон;

Дружба (європейський нафтопровід);

Кременчук – Київ.

Нафтопровідним транспортом поставляється 93,6% нафти, яку споживає Україна. 12 основних нафтопроводів довжиною 2,6 тис. км. є основою нафтопровідного транспорту. Діаметр труб – 720 мм.

Розглядається кілька варіантів транспортування нафти. Найоптимальнішим є танкерним флотом з країн Близького Сходу та Південного Середземномор’я у порти Одеси, Південної Перевалки в Одесі на перекачування нафтопроводами на Херсонський, Кременчуцький, Лисичанський нафтопереробні заводи. Одеський нафтопереробний завод потребує реконструкції. Така схема сприятиме економічній незалежності України, адже закупівля нафти у декількох держав є гарантом економічного суверенітету.

Доцільним є будівництво другої нитки нафтопроводу, збільшення пропускної здатності нафтопроводів. З метою забезпечення загальної безпеки держава потрібна створити державні запаси нафти в обсязі 15 млн. тон, які доцільно зберігати у природних підземних сховищах: Дніпропетровсько – Донецька Западина, Український кристалічний щит.

Газопровідний транспорт представлений наступними газопроводами:

Шебелинка – Харків;

Шебелинка – Бердянськ;

Шебелинка – Дніпропетровськ;

Шебелинка – західні райони України;

Прикарпаття – Чехія, Словаччина, Польща;

Північний Кавказ – Москва, який проходить через східні райони України.

Продуктопроводи є наступні:

аміакопровід Тольятті – Одеса;

етиленопровід о. Чепіль (Угорщина – Калуш).

В Європі загальноприйнятим є обмеження імпорту енергоносіїв з однієї країни 30 – 40% загальної потреби, що сприяє економічній безпеці держав. Як альтернативу російському та туркменському газу в Україні є закупівля іранського газу.
Довжина діючих газопроводів складає 33 тис. км. Доцільно спорудити наступні газопроводи, будівництво яких вже розпочато:

Тула – Київ;

Торжок – Долина;

Марянківка – Крим;

Джанкой – Керч;

Гнібовське підземне сховище газу – Севастополь.

В Україні достатньо потужностей для виробництва труб для газової і нафтової промисловості.

Повітряний транспорт перевозить вантажні, пошту, пасажирів, забезпечує санітарні перевезення, аерофотозйомку, хімічну обробку посівів та боротьбу з лісовими пожежами. Найбільші авіапорти – Бориспіль (Київ), Харків, Донецьк. Дніпропетровськ, Одеса, Вінниця, Львів, Луганськ, Запоріжжя, Сімферополь, Чернівці, Херсон, Миколаїв, Івано – Франковськ.

Компанія “Авіалінії України” включає 27 авіазагонів, 105 аеродромів, підприємства для ремонту авіатехніки. Інші місцеві аеропорти як неперспективні закрито. В той же час зросла роль та обсяги міжнародних перевезень.