Інноваційне підприємництво

Важливою складовою інноваційної діяльності є інноваційне підприємництво, яке розглядають як особливий новаторський підприємницький процес, в основі якого – постійний пошук нових можливостей, орієнтація на інновації. Це найвища стадія підприємницької діяльності, завдяки якій споживачам пропонують нові продукти, технології та послуги, а також виявляють нові інноваційні можливості для власного бізнесу. Інноваційний підприємець готовий брати на себе ризик за практичну реалізацію нового проекту, просування на ринок нової продукції, а також фінансову, моральну та соціальну відповідальність, яка при цьому виникає. Тому винагородою за це є дохід, що значно перевищує галузеву норму.

Досить часто винахідники, зокрема, Г.Форд, Т.Едісон, Г.Марконі та інші, створювали підприємницькі структури (деякі існують і понині) для реалізації власних технічних ідей. Проте нова ідея не обов’язково є технічною. Вперше А.Борсигом була розроблена та реалізована ідея щодо впровадження посади майстра, який здійснює управління в фабричному цеху. Це була настільки ефективна організаційна інновація, що спочатку на всіх фабричних підприємствах Німеччини, а потім і в усьому світі були здійснені такі зміни. Посада майстра існує і нині на виробничих підприємствах [7].

Підприємницька діяльність, за твердженням П.Друкера, ґрунтована на “систематизованому пошуку і використанні нових можливостей задоволення потреби людини”. Ендрю Карнегі “спромігся перетворити американську сталеливарну промисловість на диво індустріального світу” за рахунок уміння виявляти нові ідеї, розвивати їх і втілювати в ефективних технологіях і продуктах. Рей Крок скористався ідеєю Макдональда – господаря невеличкого ресторану – з прискорення обслуговування відвідувачів, поширив її на мережу ресторанів, створив відому в усьому світі фірму “Макдональдс”. [7, 14].

Особливістю сучасного підприємництва є його органічне поєднання з інноваційною діяльністю. Тому в економічній літературі під інноваційним підприємництвомчасто розуміють господарську діяльність будь-якої компанії, яка використовує інновації. Таке розширене тлумачення поняття має право на існування. Утім, слід виокремлювати інноваційне підприємництво у вузькому розумінні, або власне інноваційне підприємництво – підприємницьку (комерційну) діяльність з розроблення (або) комерціалізації (продажу та/або впровадження) будь-яких новацій, яких потребує ринок.

Якщо таке підприємництво охоплює тільки процес розроблення і продаж патенту, ноу-хау (або їх купівлю і впровадження у виробництво), тоді виокремлюють інноваційне підприємництво неповного циклу (при доповненні вказаних стадій упровадженням розроблень у виробництво – інноваційне підприємництво повного циклу. Співвідношення вказаних понять схематично зображено на рис. 1.2 [16].

Рис. 1.2 Структура інноваційного підприємництва [16].

Важливим завданням інноваційних підприємств є здійснення посередницьких функцій між науково-технічною та виробничою сферою, забезпечення економічної взаємодії між ними в конкурентних умовах, тобто вони виступають як інституціональна форма, яка забезпечує ефективну взаємодію науково-технічних інститутів і приватних суб’єктів господарювання в рамках ринкових відносин.

За умов сьогодення підприємці часто сфокусовані не на створенні продуктових або технологічних інновацій, а на розробленні чи зміні бізнес-моделі. Це зумовлене тим, що “капітал залишає економічно застарілі бізнес-моделі і рухається до нових, які найкраще відповідають вимогам клієнтів та приумножують капітал виробника”[1][ Сливоцький]. У вставці 1.1 наведено приклад фірми Xerox, яка досягла вражаючих результатів внаслідок зміни своєї бізнес-моделі.

Під бізнес-моделлю розуміємо сукупність узгоджених у рамках єдиної системи управління сучасних методів (моделей, методик), інформаційних технологій, технічних засобів опрацювання інформації, що забезпечують реалізацію підприємницьких цілей.

Бізнес-модель описує як бізнес позиціонує себе в ланцюжку створення цінності в межах своєї галузі і як він буде себе забезпечувати, тобто створювати прибуток.

Бізнес-модель підприємства (компанії) включає низку різних часткових бізнес-моделей, а саме: модель виробництва готової продукції або надання послуг, організаційну модель, модель проведення рекламної кампанії, модель матеріально-технічного забезпечення виробництва, модель збуту, фінансову модель, інвестиційну модель, логістичну модель, модель управління базами даних тощо.

За сучасних умов термін життя бізнес-моделей скорочується, тому підприємцям і менеджерам необхідно створювати нові інноваційні бізнес-моделі для виживання і розширення бізнесу.