Тести для самоперевірки. а) нове технічне розв’язання конкретного завдання, що дає позитивний ефект, покращує якість продукції чи змінює умови праці;

1. Інновація – це:

а) нове технічне розв’язання конкретного завдання, що дає позитивний ефект, покращує якість продукції чи змінює умови праці;

б) кінцевий результат інноваційної діяльності, втілений у вигляді нового чи вдосконаленого продукту, який впроваджений на ринку, нового чи вдосконаленого технологічного процесу, що використовується в практичній діяльності або в новому підході до соціальних послуг;

в) нові методи та принципи, нові продукти та технології, що якісно відрізняються від попередніх аналогів;

г) процес реалізації новацій у вигляді нових продуктів, технологій та послуг, організаційно-технічних і соціально-економічних рішень виробничого, адміністративного, правового, комунікативного та іншого характеру, які сприяють задоволенню певних потреб і забезпечують економічний ефект.

2. Складовими інноваційної інфраструктури є:

а) технопарки;

б) бізнес-інкубатори;

в) центри сертифікації;

г) венчурні фонди;

д) центри з проведення експертиз;

е) вищі навчальні заклади.

3. За якою ознакою інновації поділяють на одиничні та дифузні?

а) за способом використання;

б) за особливостями механізму застосування;

в) за змістом та сферою діяльності;

г) за причиною виникнення.

4. Які з наведених далі видів інновацій класифікують за змістом та сферою діяльності?

а) виробничі;

б) організаційно-управлінські;

в) покращувальні;

г) модифікувальні;

д) інформаційні.

Список використаних джерел

1.Закон України “Про інноваційну діяльність //Голос України. – 2002. - №144. – С. 10-15.

2. Лапко О. Інноваційна діяльність в системі державного регулювання. – К.: ІЕП НАНУ, 1999. – 254 с.

3. Шумпетер Й.Теория экономического развития. – М.: Прогресс, 1992. – 231 с.

4. Твисс Б. Управление научно-техническими нововведениями. – М.: Экономика, 1989. – 271 с.

5. Яковец Ю. Ускорение научно-технического прогресса: теория и экономический механизм. – М.: Экономика, 1988. – 335 с.

6. Нельсон Р., Уинтер С. Эволюционная теория экономических изменений. – М.: Финстатинформ, 2000. – 418 с.

7. Санто Б. Инновация как средство экономического развития. – М.: Прогресс, 1990. – 291 с.

8. Черваньов Д.М., Нейкова Л.І. Менеджмент інноваційно-інвестиційного розвитку підприємств України. – К.: Знання, 1999. – 172 с.

9. Друкер П. Энциклопедия менеджмента. – М.; СПб.; К.: Вильямс, 2004. – 270 с.

10. Портер М. Конкуренция / Пер. с англ. – М.: Вильямс, 2002. – 495 с.

11. Антонюк Л.Л., Поручник А.М., Савчук В.С. Інновації: теорія, механізм розробки та комерціалізації: Монографія. – К.: КНЕУ, 2003. – 394с .

12. Фатхутдинов Р.А. Инновационный менеджмент: Учебник для вузов. – М.:ЗАО «Бизнес-школа «Интел-Синтез», 1998. – С.35-40.

13. Гречаник В.В. Інноваційностпрямований розвиток підприємств: організаційно-економічні аспекти. – Львів, ІРДНАНУ, Івано-Франківськ, Західноукраїнський економіко-правничий університет, 2007. – 187 с.

14. Инновационный менеджмент: Учебное пособие /Под ред. В.М. Аньшина, А.А. Дагаева. – М.: Дело, 2003. – 528 с.

15. Основы инновационного менеджмента: Теория и практика: Учеб. пособие / Под ред. П.Н. Завлина и др. – М.: ОАО «НПО «Издательство «Экономика», 2000. – 475 с.

16. Инновационный менеджмент: Учебное пособие /Под ред. А.В. Барышевой. – М.: Издательско-торговая корпорация «Дашков и К^о», 2007. – 384 с.

17. Пригожин А.И. Нововведения: стимулы и препятствия (социальные проблемы инноватики). – М.: Политиздат, 1989.

18. Бажал Ю.М. Економічна теорія технологічних змін./ Навч. посібник. – Київ: “Заповіт”, 1996. – 238 с.

19. Водачек Л., Водачкова О. Стратегия управления инновациями на предприятии. – М.: Экономика, 1989. – 167 с.

20. Ильенкова С.Д. Инновационный менеджмент: Учебник для вузов. – М.: Банки и биржи: ЮНИТИ, 2001. – 327 с.

21. Инновационный менеджмент: Учебное пособие / Под ред. д.э.н., проф. Л.Н. Оголевой. – М.: ИНФРА-М, 2001. – С. 34-42.

22. Медынский В.Г. Инновационный менеджмент: Учебник. – М.: ИНФРА-М, 2002. – 295 с.

23. The Measurement of Scientific and Technological Activities. Proposed Standard Practice for Surveys of Research and Experimental Development: FRASCATI Manual, 1993. S.277.

24. Mensh G. Stalemate in technology: innovation overcome the depression. – Cambridge: Mass,1979.

Список використаних джерел

1. Антонюк Л.Л., Поручник А.М., Савчук В.С. Інновації: теорія, механізм розробки та комерціалізації: Монографія. – К.: КНЕУ, 2003. – 394с .

2. Бажал Ю.М. Економічна теорія технологічних змін./ Навч. посібник. – К.: Заповіт, 1996. – 238 с.

3. Водачек Л., Водачкова О. Стратегия управления инновациями на предприятии. – М.: Экономика, 1989. – 167 с.

4. Гречаник В.В. Інноваційностпрямований розвиток підприємств: організаційно-економічні аспекти. – Львів: ІРДНАНУ; Івано-Франківськ: Західноукраїнський економіко-правничий університет, 2007. – 187 с.

5. Друкер П. Энциклопедия менеджмента. – М.; СПб.; К.: Вильямс, 2004. – 270 с.

6.Закон України “Про інноваційну діяльність //Голос України. – 2002. - №144. – С. 10-15.

7. Ильенкова С.Д. Инновационный менеджмент: Учебник для вузов. – М.: Банки и биржи: ЮНИТИ, 2001. – 327 с.

8. Инновационный менеджмент: Учебное пособие /Под ред. В.М. Аньшина, А.А. Дагаева. – М.: Дело, 2003. – 528 с.

9. Инновационный менеджмент: Учебное пособие /Под ред. А.В. Барышевой. – М.: Издательско-торговая корпорация «Дашков и К^о», 2007. – 384 с.

10. Инновационный менеджмент: Учебное пособие / Под ред. д.э.н., проф. Л.Н. Оголевой. – М.: ИНФРА-М, 2001. – С. 34-42.

11. Лапко О. Інноваційна діяльність в системі державного регулювання. – К.: ІЕП НАНУ, 1999. – 254 с.

12. Медынский В.Г. Инновационный менеджмент: Учебник. – М.: ИНФРА-М, 2002. – 295 с.

13. Нельсон Р., Уинтер С. Эволюционная теория экономических изменений. – М.: Финстатинформ, 2000. – 418 с.

14. Основы инновационного менеджмента: Теория и практика: Учеб. пособие / Под ред. П.Н. Завлина и др. – М.: ОАО «НПО «Издательство «Экономика», 2000. – 475 с.

15. Павленко І.А. Інноваційне підприємництво у трансформаційній економіці України: Монографія. – К.: КНЕУ, 2007. – 248 с.

16. Портер М. Конкуренция / Пер. с англ. – М.: Вильямс, 2002. – 495 с.

17. Пригожин А.И. Нововведения: стимулы и препятствия (социальные проблемы инноватики). – М.: Политиздат, 1989.

18. Санто Б. Инновация как средство экономического развития. – М.: Прогресс, 1990. – 291 с.

19. Твисс Б. Управление научно-техническими нововведениями. – М.: Экономика, 1989. – 271 с.

20. Фатхутдинов Р.А. Инновационный менеджмент. Учебник, 4-е изд. – СПб.: Питер, 2003. – 400 с.

21. Черваньов Д.М., Нейкова Л.І. Менеджмент інноваційно-інвестиційного розвитку підприємств України. – К.: Знання, 1999. – 172 с.

22. Шумпетер Й.Теория экономического развития. – М.: Прогресс, 1992. – 231 с.

23. Яковец Ю. Ускорение научно-технического прогресса: теория и экономический механизм. – М.: Экономика, 1988. – 335 с.

24. Mensh G. Stalemate in technology: innovation overcome the depression. – Cambridge: Mass,1979.

25. The Measurement of Scientific and Technological Activities. Proposed Standard Practice for Surveys of Research and Experimental Development: FRASCATI Manual, 1993. S.277.

[1] Сливоцький А. Міграція капіталу: як у замислах на кілька років випередити своїх конкурентів: /Пер. з англ. – К.: Пульсари, 2001. – 296 с.