Сутність і функції фінансового ринку.

Фінансовий ринок — це сукупність соціально-економічних відносин у сфері трансформації тимчасово вільних грошових коштів у позичковий капітал через кредитно-фінансові інсти­тути на основі попиту та пропозиції.

Фінансовий ринок — це елемент ринку ресурсів.

В економіці постійно відбувається кругообіг фінансових ресурсів, суб'єктами якого є домашні господарства, підприєм­ства; держава і різноманітні фінансові інститути — фінансові посередники.

Головними суб'єктами фінансового ринку є домашні госпо­дарства, у яких у більшості випадків доходи перевищують видатки на величину заощаджень. Через фінансові інститути (банки, страхові компанії, цільові фонди та ін.) заощадження перетворюються в інвестиції для фірм, що дає їм змогу розши­рити свою діяльність.

Фінансовий ринок допомагає зустрітися продавцям та по­купцям особливого товару — фінансових зобов'язань. Таким чином, фінансовий ринок займає важливе місце на ринку ре­сурсів, тому що сприяє обміну грошей майбутніх на гроші теперішні. Він відіграє провідну роль у стабілізації грошово­го обігу та грошової одиниці. Функції фінансового ринку по­лягають у наданні підприємцям позичених коштів — кредитів. Значення фінансового ринку в системі ринкових відносин по­лягає у можливості відкласти сьогоднішнє споживання, на­громадити заощадження і спрямувати їх у сферу підприєм­ництва.

Фінансовий ринок — це підсистема фінансових відносин, що має певну структуру та визначені функції.

Функції фінансового ринку такі:

1) обслуговування товарного обігу за допомогою кредиту;

2) акумуляція грошових заощаджень та нагромаджень на­селення, підприємств, держави;

3) трансформація грошових фондів безпосередньо у позич­ковий капітал та використання його у вигляді інвестицій для виробництва, економічного розвитку галузей, регіонів країни;

4) обслуговування держави та населення для покриття дер­жавних та споживчих видатків;

5) прискорення концентрації та централізації капіталу, створення на цій основі потужних фінансово-промислових груп.

Економічна роль фінансового ринку полягає в його здат­ності об'єднати дрібні, розрізнені грошові кошти в інтересах усього суспільного нагромадження. Це дає змогу активно впли­вати на концентрацію та централізацію виробництва і капіта­лу, забезпечити рух фінансових потоків, переливання вільних фінансових фондів (заощаджень) в інвестиції.

Зв'язок держави з економічною системою та фінансовим ринком здійснюється за трьома напрямами:

1) через податкову систему (бюджетно-податкова, або фіс­кальна, політика);

2) через державні закупівлі, трансферти, дотації, субвенції, субсидії (державне споживання);

3) через позики (внутрішні та зовнішні) на фінансовому ринку шляхом випуску та продажу державних облігацій (ОВДП) — для покриття дефіциту державного бюджету.