Види господарських товариств. Права і обов'язки.

До господарських товариств належать: акціонерні товариства, товариства з обмеженою відповідальністю, товариства з додатковою відповідальністю, повні та командитні товариства.

Акціонерним визнається товариство, яке має статутний фонд, поділений на визначену кількість акцій рівної номінальної вартості, і несе відповідальність за зобов'язаннями тільки майном товариства. Акціонери відповідають за зобов'язаннями товариства тільки в межах належних їм акцій.

Загальна номінальна вартість випущених акцій становить статутний фонд акціонерного товариства, який не може бути менше суми, еквівалентної 1250 мінімальним заробітним платам, виходячи зі ставки мінімальної заробітної плати, діючої на момент створення акціонерного товариства.

Юридичні і фізичні особи АТ володіють корпоративними правами, тобто мають право власності на частку (пай) в статутному фонді юридичної особи, включаючи права на управління, отримання відповідної частки прибутку, а також долі активів в разі його ліквідації відповідно до чинного законодавства.

Пай - це сума внеску учасника АТ, є підставою для членства в АТ і участі його в управлінні.

Акціонерні товариства бувають відкритого і закритого типу. У останньому випадку акції розподіляються серед засновників АТ (капітал створюється за рахунок іменних паїв без залучення осіб-учасників зі сторони). АТ, утворені не лише за рахунок пайових внесків (паїв), але і з доповненням капіталу у вигляді акцій, є АТ відкритого типу.

Акція - це цінний папір, що свідчить про внесення певної частки до капіталу АТ і що дає право на отримання частки прибутку, - дивідендів і управління.

Дивіденди - це платіж, який здійснюється юридичною особою на користь власників корпоративних прав. Найвищим органом управління АТ є загальні збори акціонерів, які проводяться 1-2 рази на рік.

Товариством з обмеженою відповідальністю визнається товариство, що має статутний фонд, розділений на частки, розмір яких визначається установчими документами.

До переваг ТОВ відносять невисокий мінімально допустимий розмір статутного капіталу. Це дає можливість почати підприємницьку справу навіть при малому стартовому капіталі.

Таке товариство засновується одниєю або декількома особами. Статутний капітал його роздільний на частки визначених документами розмірів. Статутний капітал визначає мінімальний розмір майна товариства, що гарантує інтереси його кредиторів. Розмір статутного капіталу товариства не може бути меншим суми, визначеної законом про товариства з обмеженою відповідальністю. (Тобто, еквівалентної 100 мін. заробітним платам і сплаченої на момент реістрації даного товариства 50% реєструємої суми учасниками)

Статутний капітал ТОВ має бути на момент реєстрації товариства сплачений його учасниками не менше ніж на половину. Решта неоплаченої частини статутного капіталу товариства підлягає оплаті його учасниками протягом першого року діяльності товариства. При порушенні цього обов'язку товариство повинне або оголосити про зменшення свого статутного капіталу і зареєструвати його зменшення в установленому порядку, або припинити свою діяльність шляхом ліквідації.

Обмежена відповідальність підприємця в рамках ТОВ - дуже привабливий чинник, бо жодне мале або середнє підприємство не застраховане від розорення в умовах тієї нестабільної економічної ситуації, в якій опинилася українська економіка в процесі її переходу до ринкових стосунків.

Товариство може складатися з 2-х і більше учасників. У їх числі можуть бути підприємства, установи, організації, державні органи, а також громадяни.

Учасники товариства можуть брати участь в управлінні справами товариства в порядку, визначуваному засновницькими документами, отримувати частку прибутку (дивіденди) від діяльності товариства, а також інформацію про діяльність товариства. Учасники товариства зобов'язані вносити вклади в порядку, розмірі і способами, передбаченими засновницькими документами.

Найвищим органом ТОВ є загальні збори його учасників. Товариство може бути добровільно ліквідоване або реорганізоване в АТ або у виробничий кооператив при одностайному рішенні його учасників.

Товариством з додатковою відповідальністю визнається товариство, статутний фонд якого поділений на частки визначених установчими документами розмірів. Учасники такого товариства відповідають за його боргами своїми внесками до статутного фонду, а при недостатності цих сум - додатково належним їм майном в однаковому для всіх учасників кратному розмірі до внеску кожного учасника.

Граничний розмір відповідальності учасників передбачається в установчих документах.

Повним визнається таке товариство, всі учасники якого займаються спільною підприємницькою діяльністю і несуть солідарну відповідальність за зобов'язаннями товариства усім своїм майном.

Повному товариству не потрібен статут. Воно створюється і діє на основі засновницького договору, який підписується всіма його учасниками. У засновницькому договорі вказується найменування товариства, місце його знаходження, порядок управління його діяльністю, розмір і склад уставного капіталу товариства, порядок зміни частки кожного з його учасників. Тут міститься також інформація про відповідальність учасників повного товариства за порушення обов'язків по внесенню внесків та ін. Управління діяльністю повного товариства здійснюється за загальною згодою всіх учасників. Засновницьким договором товариства можуть бути передбачені випадки, коли рішення ухвалюються більшістю голосів учасників. Кожен учасник повного товариства має один голос, якщо засновницьким договором не передбачений інший порядок визначення кількості голосів його учасників. Не допускається ухвалення угоди про усунення кого-небудь з учасників товариства без його згоди. Повне товариство є юридичною особою, самостійною фірмою, що володіє набором прав, які дозволяють йому виступати як суб'єкт господарської діяльності (так, воно може виступати в суді позивачем і відповідачем). Під фірмовим найменуванням повне товариство заноситься до реєстру власників, воно вступає у договірні відносини з іншими суб'єктами господарської діяльності, взаємодіє при необхідності з органами державної влади, бере на себе і виконує певні зобов'язання. Члени повних товариств зобов'язані брати участь в управлінні їх справами і діяльністю. Фірмове найменування повного товариства повинне містити або імена (найменування) всіх учасників і слова «повне товариство», або ім'я (найменування) одного або декількох учасників з додаванням слів «і компанія» і «повне товариство».

Командитним товариством ( товариство на вірі) визнається товариство, в якому разом з одним або більше учасниками, які здійснюють від імені товариства підприємницьку діяльність і несуть відповідальність за зобов'язаннями товариства всім своїм майном, є один або більше учасників, відповідальність яких обмежується вкладом у майні товариства (вкладників).

(Умови створення здійснення підприємницької діяльності, умови ліквідації такі ж самі як у повному)

2. Добровільні та інституціональні об’єднання підприємств (організацій)

Об'єднанням підприємств є господарська організація, утворена у складі двох або більше підприємств з метою координації їх виробничої, наукової та іншої діяльності для вирішення спільних економічних та соціальних завдань.

Об'єднання підприємств утворюються підприємствами на добровільних засадах або за рішенням органів, які відповідно до Кодексу та інших законів мають право утворювати об'єднання підприємств. В об'єднання підприємств можуть входити підприємства, утворені за законодавством інших держав, а підприємства України можуть входити в об'єднання підприємств, утворені на території інших держав.

Об'єднання підприємств утворюються на невизначений строк або як тимчасові об'єднання. Об'єднання підприємств, згідно з Господарським кодексом України, є юридичною особою.

Залежно від порядку заснування об'єднання підприємств можуть утворюватися як:

Господарське об'єднання — об'єднання підприємств, утворене за ініціативою підприємств, незалежно від їх виду, які на добровільних засадах об'єднали свою господарську діяльність. Господарські об'єднання діють на основі установчого договору (добровільні об’єднання) або статуту (інституціональні об’єднання), які затверджуються їх засновниками.

Державне (комунальне) господарське об'єднання (інституціональне) — об'єднання підприємств, утворене державними (комунальними) підприємствами за рішенням Кабінету Міністрів України або інших органів, до сфери управління яких входять підприємства, що утворюють об'єднання, або рішенням компетентних органів місцевого самоврядування. Державне (комунальне) господарське об'єднання діє на основі рішення про його утворення та статуту, який затверджується органом, що прийняв рішення про утворення об'єднання.