КАТЕГОРИИ:
АстрономияБиологияГеографияДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника
Диференційно – діагностичні критерії фізіологічного афекту та афективного спалаху, що виник внаслідок фрустрації та стресу
| ОПризнаки | ФФізіологічний афект | ААфективний спалах |
| 1. Звуження свідомості | Прояв афективного звуження свідомості;фрагментність сприйняття, нездатність до інтроспекції (самоспостереження) | Слабка вираженість афективного звуження свідомості; ціліснісність сприйняття ситуації, збереження інтроспекції. |
| 2. Особливості невимушеної поведінки | Порушення невимушеності поведінки. Зниження здатності керувати свою поведінку. Наявність рухових автоматизмів. | Збереження невимушеної поведінки. Часткова можливість контролювати свої дії. Відсутність рухових автоматизмів та стереотипів. |
| 3. Особливості особистості | Невідповідність структури особистості і типу емоційного реагування | Афективні реакції на емоційні переживання є звичним поведінковим стереотипом |
| 4. Динаміка ситуації | На початковій стадії раптове виникнення, або результат акумуляції психотравмуючих переживань. Наявність фізичного та психологічного виснаження після делікту. | Відсутність раптовості, акумуляція психотравмуючих переживань за типом «останньої краплі». Відсутність фізичного виснаження |
Найбільш складним є, питання про діагностику фізіологічного афекту в стані алкогольного сп'яніння. Традиційно утвердилася думка, що алкогольне сп'яніння знижує можливість регулювання поведінки, що навіть слабке алкогольне сп'яніння значною мірою може викликати затьмарення свідомості, що знижує здатність суб'єкта усвідомлювати свої дії та керувати ними. Стан алкогольного сп'яніння сприяє зниженню критичності поведінки, зниженню ефективності інтелектуальної регуляції поведінки. Однак, вплив алкоголю дуже індивідуальний і залежить від віку, загального стану здоров'я, тимчасових функціональних станів організму тощо. Тому, якщо у матеріалах кримінальної справи є відомості про вживання під експертного, до здійснення злочину алкоголю, експерт-психолог не повинен відмовлятися від проведення судово-психологічної експертизи. Необхідно ретельно дослідити індивідуально-психологічні особливості підекспертного, проаналізувати розвиток ситуації делікту, інші обставини справи. Дуже важливим є з’ясування мотивів прийняття алкоголю суб'єктом, що вчинив делікт. О. Д. Сітковська виділяє 4 типових випадки прийняття алкоголю:
1) для полегшення вчинення навмисного злочину;
2) для отримання задоволення, причому суб'єкт, знаючи особливості свого характеру і специфічного впливу на нього алкоголю, ясно уявляє собі можливі наслідки, але ігнорує їх;
3) ситуація, аналогічна попередньої, але пов'язана не з усвідомлено-байдужим ставленням і можливими наслідками, а з легковажним відношенням до них або небажанням замислитись над ними;
4) алкоголь випитий випадково, помилково, або в наслідок примусу. У першому випадку можна говорити про прямий умисел, у другому - про непрямий умисел в третьому - про злочинну необережність відносно наслідків скоєного, у четвертому - про відсутність провини.
У кожному конкретному випадку необхідно виріши питання про наявність чи відсутність афекту. Тому правомірно призначення СПЕ на предмет афекту щодо обвинуваченого, який перебував у стані алкогольного сп'яніння, особливо у випадку легкого ступеня сп'яніння.
Дата добавления: 2015-08-05; просмотров: 99; Мы поможем в написании вашей работы!; Нарушение авторских прав |