ПОНЯТТЯ, ЗАВДАННЯ І ВИДИ ПРЕД’ЯВЛЕННЯ ДЛЯ ВПІЗНАННЯ.

Л Е К Ц І Я

Тема. ТАКТИКА ПРЕД'ЯВЛЕННЯ ДЛЯ ВПІЗНАННЯ

МЕТА ЛЕКЦІЇ: закріплення теоретичних знань з процесуальних та тактичних правил проведення впізнання, вироблення практичних навичок підготовки та проведення впізнання.

П Л А Н

ПОНЯТТЯ, ЗАВДАННЯ І ВИДИ ПРЕД’ЯВЛЕННЯ ДЛЯ ВПІЗНАННЯ.

ПІДГОТОВКА ДО ПРЕД’ЯВЛЕННЯ ДЛЯ ВПІЗНАННЯ.

ТАКТИКА ПРЕД’ЯВЛЕННЯ ДЛЯ ВПІЗНАННЯ.

ФІКСАЦІЯ РЕЗУЛЬТАТІВ ПРЕД’ЯВЛЕННЯ ДЛЯ ВПІЗНАННЯ.

ЛІТЕРАТУРА:

1. Баев О.Я. Тактика следственных действий. - Воронеж, 1992.

2. Гапанович Н.П. Опознание в следственной и судебной практике. - Минск, 1978.

3. Гинзбург А.Я. Опознание в следственной, оперативно-розыскной и экспертной практике. - М., 1996.

4. Крикунов А.Е., Маевский А.Ф. Тактика и психологические основы предъявления для опознания на предварительном следствии. - К., 1977.

5. Леви А.А. Предъявление для опознания. Получение и проверка показаний следователем: Справочник. - М., 1987.

6. Самошина З.Г. Вопросы теории и практики предъявления для опознания на предварительном следствии. - М., 1976.

ПОНЯТТЯ, ЗАВДАННЯ І ВИДИ ПРЕД’ЯВЛЕННЯ ДЛЯ ВПІЗНАННЯ.

Пред'явлення для впізнання— це слідча дія, яка полягає в пред’явленні особі, яка раніше була допитана, будь-якого об'єкту з метою його ототожнення або встановлення групової належності з об’єктом, якій раніше спостерігався у зв'язку з обставинами, що мають значення для розслідуваної справи.

За своєю сутністю ця слідча дія є одним із видів криміналістичної ідентифікації - ідентифікації за ідеальним відображенням або уявним образом. В даному випадку об'єкт, що впізнається є ідентифікованим об'єктом, а уявний образ цього об'єкту, що зберігається у пам'яті людини – ідентифікуючим.

Відповідно до вимог ст.ст. 174-176 КПК України суб'єктами впізнання можуть бути свідки, потерпілі, підозрювані, обвинувачені.

Обов'язковою умовою впізнання є проведення попереднього допиту особи про ознаки та властивості об'єкту, який особа раніше спостерігала, спроможність особи впізнати об'єкт та наявність добровільного бажання дати свідчення з цього приводу та прийняти участь у проведенні впізнання.

Основним завданням пред'явлення для впізнання є встановлення тотожності конкретного об'єкту або його групової належності. Впізнання закінчується встановленням групової належності у тих випадках, коли суб'єкт впізнання сприймав та зберіг у пам'яті тільки групові ознаки об'єкту.

Науковою основою впізнання є філософське вчення стосовно індивідуальності ознак об'єктів матеріального світу та принципової можливості пізнати його.

Процес пред'явлення для впізнання має елементи психологічної діяльності і тому здійснюється на базі положень загальної та судової психології, які досліджують психічний механізм формування показань особи, яка впізнає. Цей механізм ґрунтується на чотирьох самостійних психічних процесах:

· сприйняття об'єкту за допомогою органів почуттів;

· запам'ятовування сприйнятого;

· відтворення уявного образу у пам'яті;

· впізнання об'єкту.

Отже, психологічну основу впізнання складають:

а) можливість адекватного відображення органами почуттів людини об'єктивної реальності;

б) можливість запам'ятовування та збереження в пам'яті сприйнятого образу (ознак і властивостей об'єктів);

в) можливість адекватного відтворення сприйнятого, тобто уявного образу (сліду пам'яті).

Пред'явлення для впізнання як слідча дія — це процесуальна діяльність, яка породжує докази. В основі цієї діяльності лежить психологічний процес впізнавання, суть якого полягає в порівнянні уявного образу, що зберігається в пам'яті особи, з об'єктом, людиною, які спостерігаються (сприймаються) зараз — в умовах, що їх надав слідчий. У процесі порівняння особа робить висновок: чи є об'єкт, що спостерігається, тим самим (тотожнім), який вона спостерігала (бачила) раніше в зв'язку з подією, що розслідується. Висновок про тотожність чи групову належність об'єкту, що впізнається ґрунтується на уявному аналізі, синтезі та порівнянні ознак об'єкту.

Об'єктами, що пред'являються для впізнання можуть бути будь-які об'єкти матеріального світу, що являють інтерес для слідчого та допускають їх пред'явлення для впізнання суб'єкту з дотриманням вимог, зазначених у кримінально-процесуальному законі. Такими об'єктами можуть бути особи (свідки, потерпілі, підозрювані, обвинувачені), трупи осіб, предмети та тварини.

В залежності від того, чи пред'являється для впізнання об'єкт у натурі, чи його зображення, розрізняють безпосереднє та опосередковане (за фотозображенням) впізнання.

Класифікація пред'явлення для впізнання на види здійснюється, як правило, в залежності від характеру об'єкту впізнання:

1. пред’явлення для впізнання особи;

2. пред’явлення для впізнання трупа;

3. пред’явлення для впізнання предметів;

4. пред’явлення для впізнання тварин;

5. пред’явлення для впізнання фотографічних зображень об’єктів.