ПІДГОТОВКА ДО ПРЕД’ЯВЛЕННЯ ДЛЯ ВПІЗНАННЯ.

Для всіх видів пред'явлення для впізнання існують загальні положення, що стосуються його підготовки, від дотримання яких залежить забезпечення повноти та достовірності отримуваної інформації, які включать виконання наступних процесуальних та допоміжних дій:

1) попередній допит особи, яка впізнає;

2) визначення мети впізнання;

3) підбір та підготовка об'єктів для проведення впізнання;

4) підготовка учасників слідчої дії.

5) вибір місця, часу та інших умов впізнання;

6) визначення необхідного комплексу технічних засобів (зв'язок, транспорт, фіксація) та їх підготовка;

Розглянемо більш детально деякі з них.

Необхідною слідчою дією, що передує проведенню впізнання є проведення попереднього допиту особи з метою отримання інформації про зовнішній вигляд, ознаки та прикмети об'єкту, що раніше спостерігався особою, обставини, за яких об'єкт спостерігався та з'ясування спроможності особи впізнати цей об'єкт. Обов'язковість проведення попереднього допиту передбачається вимогами ст.ст. 174-175 КПК України. Якщо допитуваний заявить, що він не пам'ятає ознак, за якими міг би пізнати об'єкт, проведення впізнання є недоцільним.

В залежності від об'єктів, що підлягають впізнанню, попередній допит особи має деякі особливості.

Допит, що передує впізнанню живої особи спрямований на з'ясування: обставин, за яких впізнаючий бачив особу у зв'язку зі злочином; загальних і характерних ознак, рис та особливих прикмет зовнішності особи (з детальним описом анатомічних, функціональних та супутніх ознак); психологічного та фізіологічного стану впізнаючого у момент спостереження (збудженість, афект, зір, слух, особливості пам'яті тощо).

У випадках, коли у особи, що підлягає впізнанню є унікальні особливі прикмети, за якими допитаний може її впізнати і які вирізняють її серед інших осіб - незвичайне татуювання, рубець незвичайної конфігурації, відсутність якоїсь частини тіла - руки, ноги, пальця тощо, від проведення впізнання необхідно відмовитись і провести освідування цієї особи відповідно до правил, передбачених ст.193 КПК України. В подальшому результати освідування співставляються з даними, що були отримані під час допиту того, хто бачив цю особу за обставин, що мають значення у справі.

Під час допиту, що передує пред'явленню трупа для впізнання необхідно детально встановити у допитуваних осіб (якщо допитуються особи, у яких зникли родичі, близькі чи знайомі): прізвище, ім'я, по батькові, вік, фах, зовнішні прикмети, коли особу бачили востаннє, як вона була вдягнена, які речі були при ній, особливі прикмети (наявність татуювання, рубців, шрамів, коронок, пломб, протезів тощо).

Під час допиту, що передує пред'явленню для впізнання предметів необхідно встановити обставини, за яких цей об’єкт спостерігався, з'ясувати ознаки та особливості об'єкту, що відрізняють його від інших. Не пред'являються для впізнання унікальні та неповторні в своєму роді речі та предмети, які існують у одиничному екземплярі (твори мистецтва видатних художників, унікальні ювелірні та антикварні вироби тощо), об'єкти, які не можуть бути виділені серед інших (цукор, борошно, предмети серійного виготовлення тощо), а також номерні речі.

Якщо пред'явленню для впізнання підлягає тварина, то крім загальних ознак (масть, порода, колір), з'ясовуються особливі прикмети.

Підготовка об'єктів для впізнання полягає в тому, що для проведення впізнання підшукуються такі об'єкти, які не мають суттєвих відмінностей від об'єкту, що підлягає впізнанню. Відповідно до вимог ст.ст. 175-176 КПК України особи та речі повинні пред'являтися до впізнання у кількості не менше трьох.

Кількість об'єктів, що пред'являються впізнаючому може бути збільшена. Якщо для впізнання пред'являються особи, то підбирають не менше двох осіб, які повинні бути однієї статі з особою, яка буде пред'являтися, схожі за віком, національно-етнічними ознаками, мати схожий одяг, однакову статуру, носити схожу зачіску. Під час добирання предметів і речей необхідно, щоб вони були однакового найменування, виду, марки, моделі, кольору та стану.

Підготовка учасників слідчої дії полягає у запрошенні понятих, яких повинно бути не менше двох, а у необхідних випадках можуть залучатися також і спеціалісти (лікар, педагог, перекладач, спеціаліст - криміналіст та інші). При проведенні впізнання може приймати участь захисник, якщо він допущений до участі у справі.

Правильне та оптимальне визначення слідчим часу, місця та інших умов проведення пред'явлення для впізнання має важливе значення для отримання достовірних результатів цієї слідчої дії. Стосовно часу проведення діє загальне правило - чим раніше буде проведено впізнання, тим більше існує можливості отримати достовірну інформацію. Це пов'язано з властивістю пам'яті людини поступово забувати сприйняту подію. На вибір часу може також впливати і суб'єктивний фактор - небажання особи приймати участь у впізнанні. Місцем проведення впізнання, як правило є кабінет слідчого або інше службове приміщення. У випадках, коли на якість впізнавання можуть здійснити вплив специфічні умови, що існують на місці попереднього сприйняття об'єкту, проводити цю слідчу дію необхідно на тому місці, де спостерігався об'єкт. У випадках, коли пред'явлення для впізнання з метою забезпечення безпеки впізнаючої особи проводиться поза візуальним спостереженням особи, яка впізнається (ч.4 ст.174 КПК України), то слідчий повинен забезпечити створення відповідних умов для проведення слідчої дії. У таких випадках кримінально-процесуальний закон вимагає також від слідчого надання понятим можливості пересвідчитися у можливості впізнання поза візуальним спостереженням того, кого впізнають.

Важливою передумовою проведення впізнання є також недопустимість ознайомлення впізнаючого з ототожнюваним об'єктом. При порушенні цієї умови стає практично неможливо правильно оцінити результати проведеної слідчої дії, так як невідомо чи є впізнання підтвердженням факту дійсного спостереження об'єкта за обставин, що інтересують слідчого, чи воно стало можливим внаслідок ознайомлення з ним перед проведенням впізнання.