ТАКТИКА ПРЕД’ЯВЛЕННЯ ДЛЯ ВПІЗНАННЯ.

Будь-який вид пред'явлення для впізнання включає ряд певних дій, які здійснюються у наступній послідовності:

· розміщення об'єктів на місці проведення слідчої дії за відсутності впізнаючого;

· роз'яснення учасникам слідчої дії їх прав та обов'язків передбачених законом, а також сутності слідчої дії, що проводиться;

· виклик впізнаючого до місця проведення впізнання. Якщо ця особа є потерпілим або свідком, вона підлягає попередженню про кримінальну відповідальність за статтями 178-179 КК України;

· пропозиція впізнаючому оглянути об'єкти та вказати серед них той, про який він раніше допитувався;

· фіксація ходу та результатів слідчої дії.

Розглянемо особливості проведення впізнання в залежності від об'єкту, що впізнається.

Впізнання живої особи. Необхідність пред'явлення для впізнання особи може виникнути за наступних ситуацій:

1. допитуваний поясняє, що з особою, про яку він дав показання він не знайомий, але запам'ятав її і може впізнати;

2. допитана особа повідомляє певні відомості, пов'язані із розслідуваною справою про будь-кого з своїх знайомих, але останній заперечує факт знайомства і заявляє, що допитана особа йому невідома;

3. коли необхідно встановити особу людини, яка не має документів, або пред'явила не свої документи;

4. допитуваний знає у обличчя особу, про яку дає свідчення, але не може повідомити про неї будь-яких даних.

Особливості проведення впізнання особи за анатомічними ознаками зовнішності залежать від того який вид впізнання має місце - безпосереднє, коли особа пред'являється впізнаючому у натурі або опосередковане, коли впізнаючому пред'являється фотографія із зображенням особи, що підлягає впізнанню.

Порядок пред'явлення для впізнання особину натурі проходить за переліченими вище загальними правилами, з урахуванням наступних особливостей:

· особі, яка впізнається пропонується зайняти будь-яке місце серед інших осіб, разом з якими вона буде пред'явлена для впізнання;

· якщо впізнаючий не знає прізвища впізнаної особи, слідчий пропонує останній назвати себе та дає можливість зробити коротку заяву щодо показань впізнаючого;

· у випадках, коли виникає необхідність забезпечення особистої безпеки особи, що впізнає, впізнання проводиться поза візуальним спостереженням особи, яку впізнають за правилами, передбаченими ч.4 ст.174 КПК України.

Відповідно до ч.5 ст.174 КПК України впізнання особи при необхідності може проводитися за фотознімками. Опосередковане пред'явлення особи для впізнання може мати місце тоді, коли неможливо забезпечити присутність особи у натурі, або коли це здійснюється з певних тактичних міркувань. Факт приєднання до справи фотографії особи, впізнання якої буде проводитися за фотознімками, повинен бути зафіксований у матеріалах справи - у протоколі виїмки або показаннях особи, яка принесла фотографію. При пред'явленні для впізнання особи за фотозображенням. фотознімок особи, разом з двома іншими наклеюється на спеціальний бланк, нумерується та засвідчується печаткою. До справи прилучається довідка слідчого з вказівкою, кому саме належать вказані фотознімки та у якому порядку вони розташовані на бланку протоколу. Впізнаючий у присутності понятих розглядає пред'явлену йому фототаблицю та дає свідчення з цього приводу, які фіксуються у протоколі.

Впізнання особи може проводиться і за функціональними ознаками зовнішності - ознаками голосу, мови, ходи та жестикуляції. Специфіка впізнання особи за голосом та мовою полягає у наступному:

· слідча дія організується та проводиться таким чином, щоби впізнаючий не міг бачити особу, яку впізнає, а міг тільки чути її голос;

· учасники дії поділяються на дві групи. У першій знаходяться особи, голоси яких будуть впізнаватися в кількості не менше 3, поняті та помічник слідчого, до другої входять слідчий, впізнаючий та поняті, які розміщуються окремо від першої групи;

· впізнаючий вислуховує голоси осіб, що впізнаються та повідомляє слідчому який голос він впізнав;

· всі учасники збираються разом та виясняють чий саме голос був впізнаний, що і фіксують у протоколі.

Пред'явлення особи для впізнання за ходою та жестикуляцією здійснюється з дотриманням наступних умов:

· провадження слідчої дії здійснюється як правило на тому місці, де впізнаючий вперше бачив особу, яку впізнає;

· особу, яку впізнають пред'являють серед інших осіб, які мають схожі ознаки;

· впізнаючому повинно бути надано досить часу для спостереження ходи та жестикуляції пред'явлених осіб.

Окремі автори зазначають, що обов'язковою умовою впізнання особи за ходою та жестикуляцією повинна бути відсутність у особи, яка впізнається інформації про проведення впізнання.

Пред'явлення трупа для впізнання. В силу специфіки об'єкта впізнання, закон не вимагає пред'являти його для впізнання з однорідними об'єктами. Пред'явлення для впізнання трупів характеризується наступними особливостями:

а) труп пред'являється один;

б) якщо на трупі є ушкодження, то проводиться його "туалет", надається вигляд, який особа мала за життя;

в) спочатку труп пред'являється особам, які заявили, що родич, близький або знайома людина пропали безвісти, а пізніше — іншим особам, які попередньо допитуються. Можливий і інший варіант, коли з метою встановлення особи загиблого труп пред'являється спочатку для впізнання громадянам, які мешкають у районі виявлення трупа. Попередній допит таких осіб не має сенсу, так як невідомо про кого повинен розповідати допитуваний;

г) під час впізнання відкритим, як правило, залишається тільки обличчя трупа, інші частини закриваються простирадлом. Впізнаючий під час проведення впізнання може оглянути інші частини тіла трупа, на яких можуть знаходитися індивідуальні ознаки (родимки, шрами, татуювання тощо);

д) труп пред'являється для впізнання як правило у тому самому одязі, в якому він був виявлений.

Якщо до поховання особу трупа встановити не вдалося, він фотографується за правилами сигналітичної фотозйомки. При наявності на трупі особливих прикмет, вони також детально фотографуються. У подальшому, в необхідних випадках впізнання трупа здійснюється за фотографіями.

Пред'явлення для впізнання предметів. Загальний порядок пред'явлення для впізнання предметів визначається ст. 175 КПК України. При допиті впізнаючого встановлюється найменування та призначення предмету, спосіб виготовлення, а також інші загальні ознаки. Поряд з цим повинні бути детально встановлені та зафіксовані і окремі особливості предмету, які можуть виникнути у ході виготовлення експлуатації предмету (дефекти обробки, сліди ремонти, зношеності тощо). Для пред'явлення для впізнання впізнаючому підбираються не менше двох предметів, які є однорідними з предметом (об'єктом), що пред'являється для впізнання. Однорідними вважаються предмети, які мають загальне призначення, одне найменування, форму, колір, однакову ступінь зношеності. Для того, щоби чітко розрізняти предмети, що пред'являються для впізнання, до кожного з них прикріплюється бирка з номером, про що робиться відмітка у протоколі зазначається який саме номер наданий кожному з предметів.

Коли пред'явлення оригіналів предметів для впізнання є неможливим або недоцільним з тактичних міркувань, проводиться впізнання предмету за відображеннями (фотознімками), із дотриманням таких вимог:

· фотозображення предмету пред'являється серед не менше трьох інших зображень схожих об'єктів, виконаних в схожому ракурсі, приблизно однаковому масштабі, в одному кольорі (чорно-білий знімок не можна пред'являти серед кольорових);

· фотозображення предметів нумеруються, засвідчуються печаткою і наклеюються на спеціальний бланк. Подальший порядок пред'явлення для пізнання такий самий, як і при пред'явленні предметів.

Пред'явлення для впізнання тварин. Тварини пред'являються серед інших одного роду, віку, масті. Місцем пізнання може бути скотний двір, поле, вигін, де знаходиться стадо тварин. Впізнаючий оглядає всіх тварин та проводить пізнання тієї тварини, яку він запам'ятав під час сприйняття її в зв'язку з подією злочину. Допускається кликати тварину, називаючи її на прізвисько.