Студопедия

КАТЕГОРИИ:

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника



Охорона праці окремих категорій працюючих у сільському господарстві




Читайте также:
  1. Аналіз особливостей охорони праці на робочому місці юриста.
  2. Аспекти трудової адаптації нових працівників
  3. Безпека життєдіяльності та охорона здоров’я дитини
  4. БЕЗПЕКА ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ та ОХОРОНА ПРАЦІ.
  5. Безпека праці під час виконання задач з очистки місцевості від вибухових речовин, матеріалів, боєприпасів
  6. Безпека праці під час проведення підривних робіт
  7. Безпека праці під час проведення робіт з демеркурізації
  8. Безпека праці під час проведення робіт з отрутохімікатами та пестицидами
  9. Безпека праці під час проведення робіт у газоаналітичних (аналітичних) лабораторіях
  10. Билет. Дати характеристику сільському господарству США.

Усі громадяни України є рівними у своїх трудових правах (у тому числі й у праві на охорону праці). Проте законодавець виокремлює жінок та неповнолітніх в окрему категорію працюючих, оскільки виходячи з особливостей фізіологічних особливостей організму, інтересів матері та дитини, економічних, культурних та інших міркувань випливає необхідність особливого правового регулювання охорони праці цих осіб.

При цьому варто наголосити, що відповідно до ст. 3 КЗпП України гарантії щодо зайнятості, охорони праці, праці жінок та молоді надаються в порядку, передбаченому законодавством про працю (зокрема гл. XII, XIII КЗпП України, статтях 10, 11 Закону України «Про охорону праці»).

У сільському господарстві жінки складають до 40% працюючих, причому серед тих, хто виконує важку і некваліфіковану роботу, 70% також становлять жінки. Особливості охорони праці жінок у сільському господарстві виявляються, насамперед, у забороні застосування праці жінок на наступних роботах:

— знімання шкір з трупів великої рогатої худоби, коней та розрубування туш;

— навантаження і розвантаження трупів тварин, конфіскатів і патологічних матеріалів;

— роботи у колодязях, гноївкозбірниках і цистернах, силососховищах і сінажних баштах;

— транспортування, навантаження, розвантаження, складання, приготування робочих форм пестицидів, а також технічне обслуговування і ремонт технічних засобів, які використовуються при застосуванні пестицидів;

— укладання дренажних трубок, обладнаних опилювачами, оприскувачами при роботі з пестицидами.

Закріплені на законодавчому рівні і граничні норми підіймання і переміщення важких речей жінками (наказ Мінохорони здоров'я України «Про затвердження Граничних норм підіймання і переміщення важких речей жінками» від 10 грудня 1993 р. № 241).

Особливості праці вагітних жінок і жінок, що мають дітей до трьох років, регулюються статтями 178, 179, 180, 181, 183, 184 КЗпП України. Приділяється увага охороні праці жінок у сільському господарстві І в нормах міжнародного права (див. Рекомендацію Міжнародної організації праці щодо праці жінок у нічний час у сільському господарств № 13).

Дедалі більшого поширення набуває і застосування в сільському господарстві праці неповнолітніх. Сільське господарство є найбільш поширеною сферою застосування дитячої праці в Україні — в ньому працюють 46% усіх зайнятих дітей, у сільській місцевості — 75%. Установлено, що працювати в полі та на присадибних ділянках діти починають рано: у 10 років — кожна п'ята дитина, у віці 12—14 років — 38%, а у віці 15—17 років — до 62%. Доглядом за худобою займаються до 25% дітей у віці від 10—14 років, у старших вікових групах — кожний третій-четвертий підліток. Виникає нова форма дитячої праці — дитяча наймана праця за оплату. Важливими чинниками залучення працюючих дітей у цю сферу фахівці визначають низькі вимоги до якості робочої сили, значні масштаби використання ручної праці, майже повну відсутність контролю за використанням робочої сили, толерантне ставлення громадськості до дитячої праці в сільському господарстві тощо. Як правило, трудові відносини в сільському господарстві за участю дітей та підлітків офіційно не оформлюються і в результаті діти залишаються соціально незахищеними в тому числі і в питаннях охорони праці.



Мінімальний вік прийняття на роботу встановлений ст. 188 КЗпП України у 16 років. Як виняток, за згодою одного із батьків або особи, що його замінює, можуть прийматись на роботу особи, які досягли п'ятнадцяти років. Для підготовки молоді до продуктивної праці допускається прийняття на роботу учнів загальноосвітніх шкіл, професійно-технічних і середніх спеціальних навчальних закладів для виконання легкої роботи, що не завдає шкоди здоров'ю і не порушує процесу навчання, у вільний від навчання час по досягненні ними чотирнадцятирічного віку за згодою одного з батьків або особи, що його замінює. Ці положення трудового законодавства не узгоджуються з Законом України «Про фермерське господарство», ст. З якого відносить до членів фермерського господарства дітей, які досягли 14 років, а ст. 27 вказує на те, що трудові відносини фермерського господарства базуються на праці його членів. Очевидно, що з метою охорони прав неповнолітніх, забезпечення отримання ними обов'язкової освіти, підвищення рівня охорони праці таких працівників, зайнятих на сільськогосподарських роботах, це питання має бути обов'язково вирішене.



На сьогодні особливості охорони праці неповнолітніх у сільському господарстві врегульовуються, насамперед ДНАОП 0.03-8.07-94 «Перелік важких робіт і робіт із шкідливими і небезпечними умовами праці, на яких забороняється застосування праці неповнолітніх», затвер-

дженим наказом Мінохорони здоров'я України від 31 березня 1994 р. № 46, розділ 31 якого забороняє використання праці неповнолітніх в якості:

— консервувальників пантів;

— конярів, зайнятих обслуговуванням жеребців-плідників;

— причіплювачів на причіпних сільськогосподарських машинах;

— тваринників, зайнятих обслуговуванням бугаїв-плідників;

— робітників, зайнятих на грензаводах;



— робітників, зайнятих на плантаціях опійного маку;

— робітники, зайнятих на роботах в колодязях, гноєзбірниках, цистернах та інших ємкостях;

— робітників, зайнятих роботою всередині теплиць;

— робітників, зайнятих поливанням бавовни ручним способом;

— робітників, зайнятих прибиранням, транспортуванням та первинною обробкою тютюну;

— санітарів ветеринарних.

Допускається застосування праці осіб не молодше 17 років (юнаків) на самохідних сільськогосподарських машинах за наявності у них посвідчення на право керування цими машинами, виданого у встановленому порядку. Випускники середніх загальноосвітніх навчально-виховних закладів (юнаки), які закінчили курс трудового навчання з професії механізатора і одержали у встановленому порядку відповідне посвідчення на право керування самохідними сільськогосподарськими машинами, можуть допускатися до роботи на вказаних машинах до досягнення 17-річного віку під керівництвом досвідчених механізаторів-наставників за умови суворого дотримання чинних санітарних норм і правил та гігієнічних нормативів.

Наказом Мінохорони здоров'я України від 22 березня 1996 р. № 59 затверджені Граничні норми підіймання і переміщення важких речей неповнолітніми, які діють на всій території України і поширюються на всі підприємства, установи, організації, навчальні заклади, а також на юридичних та фізичних осіб, які використовують працю підлітків від 14 до 18 років. Забороняється призначати підлітків на роботи, які пов'язані виключно з підійманням, утриманням або переміщенням важких речей. До роботи, що потребує підіймання та переміщення важких речей, допускаються підлітки, які не мають медичних протипоказань, що засвідчено відповідним лікарським свідоцтвом. До тривалої роботи В підіймання та переміщення важких речей підлітки до 15 років не допускаються.

Роботодавець повинен забезпечити обов'язкове проходження працюючими у нього підлітками попереднього та наступних періодичних медичних оглядів (щорічно, до досягнення особою 21-річного віку). Загальна тривалість робочого часу підлітків не повинна перевищувати 24 год. на тиждень для підлітків 14—15 років та 36 год — для підлітків 16—17 років. Обов'язковим повинен бути рівномірний розподіл тижневого робочого часу за днями п'яти- або шестиденного робочого тижня. Робота підлітків з вантажами не повинна становити більше 1/3 робочого часу.

Батькам, усиновителям і піклувальникам неповнолітнього, а також державним органам та службовим особам, на яких покладено нагляд і контроль за додержанням законодавства про працю, надається право вимагати розірвання трудового договору з неповнолітнім, у тому числі й строкового, коли продовження його чинності загрожує здоров'ю неповнолітнього або порушує його законні інтереси.

 


Дата добавления: 2015-08-05; просмотров: 23; Нарушение авторских прав







lektsii.com - Лекции.Ком - 2014-2021 год. (0.006 сек.) Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав
Главная страница Случайная страница Контакты