Право на відпочинок працівників сільського господарства

Право на відпочинок, гарантоване ст. 45 Конституції України, забезпечується наданням днів щотижневого відпочинку, а також оплачуваної щорічної відпустки, встановленням скороченого робочого дня щодо окремих професій і виробництв, скороченої тривалості роботи у нічний час. Як і для інших категорій працюючих, для робітників, зайнятих у сільському господарстві, це право включає: 1) право на відпочинок протягом робочого дня (зміни); 2) право на щоденний безперервний відпочинок; 3) право на щотижневий безперервний відпочинок; 4) право на відпочинок у святкові дні; 5) право на відпустку. Не зупиняючись докладно на розкритті змісту права на відпочинок, лише зазначимо, що при його реалізації керівництво сільськогосподарських підприємств зобов'язане дотримуватися гарантій, встановлених Кодексом законів про працю України. Так, слід врахувати, що, крім перерв для відпочинку і харчування, які не включаються в робочий час і не оплачуються, законодавством передбачені перерви, які входять до складу робочого часу. У разі роботи на відкритому повітрі, а також у неопалюваних приміщеннях, у холодну пору року при визначеній температурі та силі вітру робітникам повинні надаватися перерви для обігрівання та відпочинку (ст. 168 КЗпП України) тощо. У сільському господарстві можуть застосовуватись особливі види відпочинку. Так, при використанні засобів малої механізації для профілактики перевтоми протягом робочого дня рекомендовано застосовувати короткочасні перерви (5—7 хв) та мікропаузи (2—3 хв) для відпочинку та проведення спеціальних гімнастичних вправ на розслаблення м'язів плечового пояса, рук та ніг. Кількість таких перерв може складати 7—10 для осіб до 50 років та 10—12 для підлітків та осіб старшого віку (п. 8.5 Державних санітарних правил по обладнанню та експлуатації засобів малої механізації для сільськогосподарського виробництва ДСП 3.3.2.040-99, затверджених постановою Головного державного санітарного лікаря України від 1 грудня 1999 р. № 40). Порядок надання таких перерв, їх тривалість та кількості протягом робочого дня (зміни) кооперативи повинні врегульовувати у своїх правилах внутрішнього трудового розпорядку.

Надання щотижневих днів відпочинку працівникам сільського господарства пов'язане з рядом особливостей. Так, у рослинництві та інших галузях виробництва, які мають сезонний характер, дні відпочинку можуть переноситися на вільний від роботи час. Працівникам тваринництва та інших галузей з безперервним процесом виробництва дні відпочинку повинні надаватися згідно з графіком, затвердженим керівником виробничого підрозділу. Членам сільськогосподарських кооперативів надаються відпустки у порядку, передбаченому Законом України «Про відпустки».

Крім основних щорічних відпусток, у сільському господарстві також передбачене застосування додаткових відпусток для працівників виробництв, цехів, професій і посад зі шкідливими і важкими умовами праці, згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 17 листопада 1997 р. № 1290. Зокрема це такі категорії працівників, як: тваринник, зайнятий доглядом за тваринами на свинокомплексах; оператор цехів для приготування кормів (у тваринництві, птахівництві); робітник, безпосередньо зайнятий переробкою солодцю; оброблювач харчових продуктів і тари, зайнятий обробкою хмелю сірчистим газом тощо. Крім того, встановлено додаткову відпустку за особливий характер праці відповідно до Списку виробництв, робіт, професій і посад працівників, робота яких пов'язана з підвищеним нервово-емоційним та інтелектуальним навантаженням або виконується в особливих природних географічних і геологічних умовах та умовах підвищеного ризику для здоров'я, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 листопада 1997 р. № 1290. Це: працівники, безпосередньо зайняті навантажуванням, розвантажуванням, транспортуванням отрутохімікатів, що застосовуються для боротьби зі шкідниками та хворобами сільськогосподарських рослин, а також протруєного зерна; проведенням хімічного прополювання бур'янів; обліком осередків комах-алергенів; тваринник з догляду за бруцельозними та туберкульозними тваринами тощо.