Особливості охорони праці в галузях сільського господарства

Як вже зазначалося вище, основним завданням заходів та засобів із охорони праці в сільському господарстві є створення для працівників здорових, безпечних умов праці, попередження та профілактика виникнення професійних захворювань, нещасних випадків та аварій, пов'язаних із виробничими процесами в сільському господарстві, тобто захист працюючих від впливу шкідливих та небезпечних виробничих факторів (чинників) — фізичних, хімічних, біологічних та психофізичних. При цьому сільськогосподарське виробництво характеризується цілою низкою структурних, організаційних, технологічних особливостей, що впливають на рівень виробничих ризиків та роблять цю галузь однією з найбільш травмонебезпечних (після вугільної промисловості). Наприклад, за статистичними даними, протягом 2008 р. в АПК травмувалися 1700 працівників, з них 123 отримали смертельні травми, за І квартал 2009 р. травми на виробництві отримали 209 працівників з них 23 — із смертельним наслідком.

Агропромислове виробництво характеризується наявністю цілого ряду негативних факторів, що вже стали традиційними: старіння основних фондів, зростаюча кількість фізично зношеного і морально застарілого обладнання, машин і механізмів, що не відповідають безпечним умовам праці; постійно зростаюча кількість робочих місць, що не відповідають вимогам нормативно-правових актів з охорони праці, незабезпеченість працюючих засобами індивідуального захисту; значне послаблення трудової і виробничої дисципліни.

Основними особливостями організації виробничого процесу в аграрному секторі економіки є:

— сезонність робіт, що практично не дає можливості в окремі періоди року дотримуватися нормативної тривалості робочого дня, внаслідок чого щорічно травматизм досягає пікових значень в одні й ті самі місяці року. Перший пік припадає на липень-серпень (пора збирані» ранніх зернових і зернобобових) — 22—23 відсотки річної кількості смертельно травмованих. Другий пік травматизму припадає на жовтень — понад 11 відсотків всіх смертельних випадків на виробництві);

— нерівномірна завантаженість працівників протягом року (кількість працюючих в агропромисловому виробництві в липні переважає середню за рік на 13—16 відсотків);

— залучення до роботи в напружені періоди підлітків та осіб пенсійного віку (в липні кількість їх досягає 4—5 відсотків загальної кількості тих, що працюють у цей час у сільському господарстві).

Крім того, сільське господарство включає в себе основні галузі: рослинництво (рільництво, овочівництво, плодівництво, виноградарство, вирощування квітів тощо) та тваринництво (скотарство, свинарство, птахівництво, вівчарство тощо) а також обслуговуючі (експлуатація Іригаційних меліоративних систем, ветеринарне обслуговування, технічне обслуговування машин та обладнання і тощо) та переробні, кожна з яких має цілий ряд специфічних шкідливих (вплив яких за певних умов може призвести до захворювання, зниження працездатності та (або) негативного впливу на здоров'я нащадків) та небезпечних (вплив яких на працівника в певних умовах призводить до травм, гострого отруєння або іншого раптового різкого погіршення здоров'я або до смерті) виробничих чинників.

Так, притаманними для рослинництва є різноманітні роботи, пов'язані з застосуванням пестицидів та мінеральних добрив; боротьба з бур'янами, шкідниками та хворобами рослин, приготування робочих розчинів, протравлювання насіння, опилювання, обприскування, фумігація рослин, ґрунту та приміщень, приготування та розкидання протруєних приманок, підживлювання рослин, внесення мінеральних добрив. Більшість пестицидів та мінеральних добрив є токсичними для людського організму. Потрапляючи до організму людини такі речовини можуть спричинювати порушення його нормальної життєдіяльності та виступати причиною гострих чи хронічних інтоксикацій. Високий рівень небезпеки мають і механізовані роботи в рослинництві, оскільки працівники піддаються тривалому впливу підвищеного рівня шуму, вібрації, підвищеної температури в кабіні тракторів та комбайнів, нервовим перенапруженням, що призводить до найвищого показника виробничого травматизму саме серед трактористів-машиністів сільськогосподарського виробництва.

Типовими для тваринництва є небезпечні та шкідливі чинники, зумовлені застосуванням у цій галузі різноманітних технічних засобів: машин та механізмів для приготування кормів, прибирання гною, доїння молочних тварин, при обслуговуванні великої рогатої худоби, поголів'я свиней, кіз, овець тощо; широким використанням токсичних та подразнюючих речовин (лікарських та мінеральних домішок до кормів, дезинфікуючих, миючих засобів тощо); постійним контактом працівників з патогенними мікроорганізмами (бактеріями, вірусами та продуктами їх життєдіяльності, паразитами-збудниками інвазійних хвороб, спільних для людини і тварин). Крім того самі по собі тварини являються джерелом підвищеної небезпеки.

З огляду на вищезазначене для найбільш ефективного правового регулювання охорони праці в сільському господарстві поряд із загальними нормами (які було розглянуто в попередніх підрозділах підручника) існує ряд спеціальних норм, що відображають саме специфіку виробничих процесів за галузями сільськогосподарського виробництва та, відповідно, особливості охорони праці в них. Ці норми містяться в галузевих нормативних актах з охорони праці (НПАОП), які являють собою правила з охорони праці за видами виробничих процесів, та примірних інструкціях за видами робіт чи за професіями, на підставі яких власником підприємства розробляються інструкції з охорони праці вже на конкретному сільськогосподарському підприємстві.

До чинних на території України спеціальних нормативних актів з охорони праці в рослинництві належать:

— Правила охорони праці у сільськогосподарському виробництві НПАОП 01.1-1.01-00 (ДНАОП 2.0.00-1.01-00);

— Правила безпеки праці під час виконання робіт у захищеному ґрунті НПАОП 01.1-1.02-01 (ДНАОП 2.1.10-1.01-01);

— Правила безпеки та виробничої санітарії для насіннєвих заводів НПАОП 01.1-1.18-85 (НАОП 1.8.10-1.18-85);

— ССБП. Процеси виробничі. Бавовництво. Вимоги безпеки НПАОП 01.1-7.01-84 (НАОП 2.1.10-2.04-84 (ОСТ 46.3.1.160-84);

— ССБТ. Процеси виробничі в сільському господарстві, ефіроолійні культури. Вимоги безпеки НПАОП 01.1-7.02-84 (НАОП 2.1.10-2.10-84 (ОСТ 46.3.1.155-84);

— Примірна інструкція з охорони праці під час виконання ручних робіт у рослинництві ПІ 2.0.00-081-99;

— Примірна інструкція з охорони праці під час виконання робіт із пестицидами та агрохімікатами ПІ 2.0.00-082-99;

— Примірна інструкція з охорони праці під час післязбиральної доробки зерна ПІ 2.0.00-083-99;

— Примірна інструкція з охорони праці під час заготівлі кормів III 2.0.00-084-99;

— Примірна інструкція з охорони праці під час доробки та закладання на зберігання плодоовочевої продукції ПІ 2.0.00-085-99;

— Примірна інструкція з охорони праці під час виконання робіт у садах і на виноградниках ПІ 2.0.00-086-99;

— Примірна інструкція з охорони праці під час виконання робіт у захищеному ґрунті ПІ 2.0.00-087-99;

— Примірна інструкція з охорони праці для тракториста-машиніста сільськогосподарського виробництва ПІ 2.0.00-013-1999 та ін.

Специфіку охорони праці в тваринництві відображають такі нормативні акти:

— Техніка безпеки для робітників, які зайняті монтажем технологічного устаткування тваринницьких і птахівничих ферм НПАОП 01.2-1.01-67 (НАОП 2.1.20-1.05-67);

— Правила охорони праці у тваринництві. Свинарство НПАОП 01.2-1.09-05;

— Правила охорони праці у тваринництві. Велика рогата худоба НПАОП 01.2-1.10-05;

— Правила охорони праці у птахівництві НПАОП 01.2-1.03-08;

— Примірна інструкція з охорони праці під час заготівлі кормів ПІ 2.0.00-084-1999;

— Примірна інструкція з охорони праці під час догляду за тваринами ПІ 2.1.00-089-2000;

— Примірна інструкція з охорони праці під час виконання робіт у птахівництві ПІ 2.1.00-090-2000;

— Примірна інструкція з охорони праці під час ветеринарних, санітарно-профілактичних робіт та штучного осіменіння тварин ПІ 2.1.00-091-2000;

— Примірна інструкція з охорони праці під час механічного та ручного доїння ПІ 2.1.00-092-2000 та ін.

Особливості охорони праці в обслуговуючих процесах містять:

— Правила охорони праці під час технічного обслуговування та ремонту машин і обладнання сільськогосподарського виробництва НПАОП 01.41-1.01-01 (ДНАОП 2.2.00-1.01-01);

— Правила з безпечного складування, зберігання, перевезення, підготовки і внесення в ґрунт аміачної селітри НПАОП 01.41-1.05-72 (НПАОП 63.12-1.07-72) (НАОП 2.2.00-1.05-72);

— Правила техніки безпеки при роботі з водним аміаком (аміачною водою) НПАОП 01.41-1.07-63 (НАОП 2.2.00-1.07-63);

— Правила безпечного застосування рідкого аміаку в сільському господарстві НПАОП 01.41-1.08-82 (НАОП 2.2.00-1.08-82);

— Правила безпечної експлуатації насосних станцій водогосподарських систем меліорації НПАОП 01.41-1.11-99 (ДНАОП 2.2.00-1.11-99);

— Правила безпечної експлуатації каналів, трубопроводів, інших гідротехнічних споруд у водогосподарських системах меліорації НПАОП 01.41-1.12.00 (ДНАОП 2.2.00-1.12.00);

— Примірна інструкція з охорони праці під час приймання, зберігання й видачі паливо-мастильних матеріалів та заправляння ними машин ПІ 2.1.00-115-2000 тощо.

Як бачимо, на сьогодні особливості охорони праці за галузями сільського господарства відображені в досить великій кількості нормативно-правових актів. Проте більшість з них були розроблені та прийняті ще в 70—90-х роках XX ст. і в сучасних умовах не в змозі ефективно врегулювати питання охорони праці в сільськогосподарських підприємствах на фоні докорінних змін як організаційних форм сільськогосподарських підприємств, так і технологій виробництва продукції рослинництва та тваринництва. У сучасному сільськогосподарському виробництві постійно зростає кількість технологічних процесів, різноманітних речовин, генетично-модифікованих організмів, що становлять небезпеку для життя та здоров'я працівників сільського господарства, і саме врахування цих нових небезпечних та шкідливих чинників з метою розробки ефективних заходів та засобів з охорони праці та їх закріплення на законодавчому рівні є підґрунтям для підвищення рівня безпеки сільського господарства як однієї з основних галузей економіки нашої країни.

Висновок.Під час розгляду цього питання лекції ми визначили особливості джерел правового регулювання відносин з охорони праці в сільському господарстві, виявили особливості роботи з організації охорони праці в сільськогосподарських підприємствах, визначилися із питаннями внутрішньогалузевої диференціації правового регулювання охорони праці в окремих галузях сільського господарства.