Проблеми сучасного термінознавства.

Узагалі вся історія українського термінотворення пов’язана з вирішенням проблеми відбору національної чи чужоземної назви для того, щоб позначити конкретне наукове поняття. Один із авторів журналу «Основа» (1861р.) М. Левченко свого часу писав, що терміни наукові треба складати в дусі народної мови. Він пропонував словничок кількох десятків інтернаціональних слів та їх україномовний переклад, наприклад: арифметика – щотниця, астрономія – зірниця, автомат – самодрук, амплітуда – розмах.

Існувала й інша думка, що опора на власні мовні ресурси не може відбуватися ізольовано від міжнародної практики термінотворення. Інтернаціоналізація термінологічних систем є одним із природних і вагомих шляхів їх самобутнього розвитку. «Сучасна українська термінологія, – на думку М. Жовтобрюха, – розвивається і нормалізується з урахуванням її національних та інтернаціональних функцій. Ігнорування однією із цих функцій може негативно вплинути на нормалізацію термінології і стати гальмівним чинником у розвитку наукового стилю літературної мови».

У 1918 році українська мова стояла перед сумним фактором впливу російської мови. В умілих руках русифікаторів вона ставала часто макаронічною у науковій термінології та фразеології. Як відповідь на русифікацію виникає пуризм – російські слова замінюють на питомо українські, наприклад: маятник – хитун, басейн – водозбір, прес – чав, масштаб – мірило.

З російської мови українська перейняла слова-терміни, які вживають у невідповідному значенні, наприклад: рос. лошадиная сила – це робота, а не кінська сила. З’являються кальки, побудовані з відхиленням від норм українського словотворення, наприклад: лісовод замість лісівник, вітролом замість вітровал.

Вплив росіянізмів та англіцизмів на сучасні українську термінологію.

· Українська технічна інтелігенція активно відкидає від дієслів назви опредметнених дій з суфіксом –к(а): ковка, рубка, штамповка. Такі росіянізми переважно замінюють іменниками на –анн(я): кування, рубання, штампування. Це суперечить давній українській традиції використовувати суфікс –к(а) для називання дії, а не тільки її наслідків.

· У російській мові багато термінів утворюються за допомогою іншомовних суфіксів –аль, –ир, –ич, –он, –ональ + російських прикметникових суфіксів –н–, –ск–. Такий спосіб словотворення не відповідає нормі української мови, за якою до кореня додають суфікс –н–, без збереження прикметником іншого суфікса. Порівняємо:

· Протягом останнього десятиріччя активізують корінь гін як засіб заміни запозиченого з російської провід: водогін, газогін – водопровід, газопровід.

· Українською термінотворчою традицією передбачено замінювати російський кореневий елемент -образный, -видный, -подобный суфіксом -уват: газуватий, а не газоподібний; зіркуватий, а не зіркоподібний.

Крім зросійщення, в українському науковому мовному середовищі виникла нова загроза, яку В. Радчук назвав укрлиш, тобто український варіант англійської мови.

Англіцизм доречний, якщо він позначає поняття, що з різних причин ще не назване засобами української мови або в ній відсутній доречний відповідник. У науковій сфері англіцизми найбільше вплинули на термінологію гуманітарних наук, менше природничих. Так вживають, наприклад: концепт замість поняття, брокер – посередник, менеджер – управлінець, дистриб’ютор – розподілювач, голкіпер – воротар, рефері – суддя на лінії, мас-медіа – ЗМІ, креативний – творчий, біг-борд – стенд, респект – пошана, генерація – покоління, імплементація – впровадження, внесення.

Берегти українське мовне довкілля сьогодні означає не тільки шукати способів уникати російськомовних термінів. Великомасштабні глобалізаційні процеси висунули на перше місце в світовій комунікації мову англійську, яка не тільки збагачує словник українського науковця, а й витісняє з нього питомі слова і вирази. Так формується почуття меншовартості рідної мови, її неспроможності обслуговувати наукову сферу.

Українська економічна термінологія перебуває у процесі відпрацювання та розвитку. Упорядкування системи понять і термінів пов’язане з об’єктивною потребою трансформації економіки, прискореного формування ринкової інфраструктури, формуванням та використанням грошових фондів. В українській термінографії з’явилася за останній час чимала кількість спеціальних словників, довідників, які сприяють врегулюванню процесів термінотворення. Фіксуючи у словнику реальний стан сучасної економічної термінології, автори намагаються, не порушуючи змісту понять, коригувати окремі терміни і терміносполуки, узгоджувати їх зі словотвірними засобами української мови, уникати недоречних росіянізмів чи інших чужомовних впливів.

З 90-х років в українській економічній термінології діють такі активні процеси:

1) концептуально змінюються поняття у пізнавальному процесі: замість сфери «Планове народне господарство» провідною в українській термінології стала сфера «Ринкова економіка»;

2) відбулася системна перебудова економічної термінології: замість термінів народне господарство, соціалістичне виробництво, госпрозрахунок ядро терміносистеми стали займати терміни ринкові відносини, акція, інфляція, прибуток, менеджер, маркетинг;

3) значно розширився спектр лексико-граматичної сполучуваності багатьох економічних термінів з термінами інших галузей та загальновживаними словами, наприклад: температура ринку, коливання цін, фінансова криза, банківська таємниця тощо;

4) з’явилася велика кількість нових економічних термінів, переважно запозичень з англійської мови: маркетинг, лізинг, демпінг, спред тощо.

Багато запозичених економічних термінів мають невідмінювану граматичну форму, зокрема у банківській сфері, наприклад: авізо, банко, ембарго, сальдо, альпарі тощо. Важливо правильно узгоджувати з цими словами означення.

Точність терміна зумовлюється і дотриманням орфографічних і морфологічних норм. Потрібно передусім правильно писати вживані сьогодні терміни, наприклад: дивіденд, кон’юнктура ринку, рантьє; ставити правильну відмінкову форму: банку, продажу, фонду, але векселя, цінника, відсотка.

Знання конкретного значення допомагає чітко розрізняти терміни одного широкого тематичного поля, наприклад: дилер – брокер – маклер; монополія – синдикат – консорціум – корпорація – концерн – холдинг.

Спостерігаються терміни-антоніми – протилежного значення їм часто надають префікси, наприклад: валютний – безвалютний, монопольний – антимонопольний, приватизація – реприватизація; чи суфікси, наприклад: адресат – адресант, жират – жирант.

Знання економічної термінології – умова високої професійності економістів різних профілів. Українська економічна термінологія становить чутливу, динамічну, широко розгалужену терміносферу, що, з одного боку, перебуває під впливом загальномовних тенденцій, а з іншого – має свої специфічні особливості.